Рішення

від 11.05.2018 по справі 916/2948/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" травня 2018 р.м. Одеса справа № 916/2948/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання Бачур А.В.,

розглянувши справу № 916/2948/17

за позовом: Одеської міської ради /65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, ЄДРПОУ 26597691, e-mail: sovet@omr.gov.ua/

до відповідача: приватного підприємства "Прайс" /65005, м. Одеса, вул. Балківська, 120/2, ЄДРПОУ 22466928, поштова адреса - 65011, м. Одеса, вул. Успенська, 54/

за участю залученої третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - департамент комунальної власності Одеської міської ради /65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, ЄДРПОУ 26302595, e-mail: General_dks@omr.odessa.ua/

про стягнення 131 064,98 грн.

За участю представників учасників справи:

від позивача: Горяча К.І., довіреність в матеріалах справи;

від відповідача: Савіцький Г.Л., довіреність у матеріалах справи. В судовому засіданні було оголошено перерву до 15:00. Після перерви представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

від третьої особи: Польщіна Т.Л., довіреність у матеріалах справи, після перерви - Бондар О.В., довіреність в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

30.11.2017 року позивач Одеська міська рада звернулася до господарського суду Одеської області із позовом до відповідача приватного підприємства "Прайс" /ПП Прайс / про стягнення збитків у розмірі 131 064,98 за користування земельною ділянкою площею 500 кв.м. у м. Одесі, пров. Каркашадзе, 1 без правовстановлюючих документів за період з 01.09.2014 р. по 31.12.2016 р.

Ухвалою суду від 04.12.2017 року /з урахуванням ухвали суду про виправденян описки від 06.12.2017 року та від 11.12.2017 року/ порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 20.12.2017 року.

20.12.2017 року судове засіданні не відбулося, у зв'язку із перебуванням судді на лікарняному. Після виходу судді з лікарняного ухвалою суду від 26.12.2018 року постановлено ухвалу про розгляд справи № 916/2948/17 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.01.2018 року.

У судовому засіданні 17.01.2018 року за участю сторін оголошено перерву до 14.02.2018 року.

Ухвалою суду від 14.02.2018 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - департамент комунальної власності Одеської міської ради; продовжено строк підготовчого провадження до 26 березня 2018 року та відкладено підготовче засідання на 06.03.2018 року.

06.03.2018 року судом протокольно оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 23.03.2018 року.

23.03.2018 року підготовче судове засідання у справі № 916/2948/17 не відбулося у зв'язку із знаходженням судді на лікарняному по 23.03.2018 року включно. Після виходу судді з лікарняного слід призначено підготовче судове засідання по справі в межах строків підготовчого провадження, визначених положеннями ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, на 11.04.2018 року.

У судовому засіданні 11.04.2018 року судом оголошено протокольну ухвалу про закінчення підготовчого провадження та перехід до судового розгляду по суті в судовому засіданні; протокольно оголошено перерву в судовому засіданні до 27.04.2018 року.

27.04.2018 року в судовому засіданні судом задоволено клопотання представника відповідача та протокольно оголошено про відкладення судового засідання на 08.05.2018 року.

08.05.2018 року в судовому засіданні судом протокольно оголошено перерву до 11.05.2018 року о 09:30 год.

11.05.2018 року в судовому засіданні судом протокольно оголошено перерву до 11.05.2018 року о 15:00 год.

У судовому засіданні представник позивача - Одеської міської ради - Горяча К.І. позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача - ПП Прайс - Савіцький Г.Л. в судове засідання після перерви не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Представники третьої особи департаменту комунальної власності Одеської міської ради - Польщіна Т.Л. та Бондар О.В. підтримали надані письмові пояснення та просили позов задовольнити.

В обґрунтування позовних вимог Одеська міська рада посилається на те, що ПП Прайс є власником нежитлового приміщення (свідоцтво про право власності від 14.04.2005 р. серія ЯЯЯ № 069599), що знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. Каркашадзе, 1 та використовує земельну ділянку за зазначеною адресою, площею 500 кв.м. без документів, які посвідчують право власності або користування. Одеська міська рада зазначає, що її права як власника земельної ділянки порушені, так як невчинення відповідачем дії щодо оформлення договору оренди земельної ділянки, загальною площею 500 кв. м., за адресою: м. Одеса, пров. Каркашадзе, 1, протягом періоду з 01.09.2014 р. по 31.12.2016 р. призвело до понесення позивачем збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі неодержаної плати за оренду вказаної земельної ділянки у сумі 131 064,98 грн. Зазначає, що територіальній громаді міста Одеси завдані збитків у вигляді неодержаного доходу у вигляді орендної плати, яка могла б сплачуватись до місцевого бюджету міста Одеси за умови дотримання відповідачем встановленого чинним законодавством порядку оформлення речових прав на земельну ділянку.

При цьому позивач наголошує, відповідно до листа Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 24.04.2017 року № 4887/7/15-83-12-04 за період з 01.09.2014 року по 31.12.2016 року відповідачем за спірну земельну ділянку сплачено 21042,56 грн. /підстави сплати - орендна плата за землю, фактично - земельний податкок/. 27.04.2017 згідно з актом комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 27.04.2017 року розмір збитків, нанесених ПП "Прайс" територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради у вигляді неодержаного доходу, який міг би одержати власник земельної ділянки, але не одержав внаслідок її тимчасового зайняття та використкання без правоустановлюючих документів, склаладє 131064,98 грн. Розрахунок збитків виконано за період з 01.09.2014 року по 31.12.2016 року. Відповідно до розрахунків, здійснених управлінням Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області від 04.11.2016 № 01-18/321, нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки за адресою: м. Одеса, пров. Каркашадзе, 1, що використувує ПП "Прайс", складає 3229,33 грн. Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.07.2017 року № 281 зі змінами від 04.10.2017 року № 363 затверджено акти комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 27.04.2017, серед суб'єктів господарювання, які зобов'язані сплатити збитки, визначені актами - ПП "Прайс", код ЄДРПОУ 22466928. Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду на підставі ст.ст. 12, 83, 116, 125, 126, 152, 206 ЗК України, ст.ст. 224, 225 ГК України, ст.ст. 22, 1166 ЦК України та Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , п. 14.1.147 Податкового кодексу України, п. 14.1.72. ст. 14 Податкового кодексу України, п. 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України.

Матеріали справи містять відзив відповідача на позовну заяву /вх. 3105/18 від 12.02.2018 року/, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні позову у зв'язку із безпідставністю та недоведеністю. Відповідач вказує, що відповідач правомірно користується земельною ділянкою по провул. Каркашадзе ,1 (колишня назва провул. Цегельний,1) загальною площею 305 кв.м., а саме: земельною ділянкою 191 кв.м. (на якій розташована належна на праві власності відповідачу будівля кафе) на підставі договору оренди із Одеською міською радою від 23.01.2002 року; земельною ділянкою114 кв.м. (в весняно-осінній період) на підставі договорів на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідач підкреслює, що позивачем не надано доказів фактичного користування відповідачем земельною ділянкою площею 500 кв.м., а саме жодних схем, планів та іншої земельної документації на підтвердження такого користування. При цьому рішення Одеської міської ради від 08.07.2011 року № 853-VI, яким відповідачу було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,05 га за адресою: м. Одеса, провул. Цегельний, 1, на думку відповідача не являється доказом фактичного користування ПП Прайс земельною ділянкою, а лише свідчить про наміри в майбутньому після проходження відповідних погоджувальних процедур, укласти договір користування такою земельною ділянкою. Відповідачем також зазначено про тривале користування земельною ділянкою, прилеглою до належного на праві власності кафе, на думку його предстаника, правомірне, протягом більш ніж 16 років та відсутність будь-яких заперечень з боку позивача з цього приводу. Додані докази виконання рішення ОМР від 08.07.2011 року № 853-VI: звернення з листом № 26/07 від 26.07.2011 до Управління земельних ресурсів Одеської міської ради з проханням надати дозвіл і доручити КП "Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів" розробити ПП "Прайс" проект землеустрою, а також надати інформацію щодо процедури та визначення профільної експертної організації для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки. 15.08.2011 начальник Управління земельних ресурсів Одеської міської ради визначили виконавця - КП "Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів". Відповідач зазначає, що відповідні процедури та визначення профільної експертної організації для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки підприємству надані не були.

18.08.2011 року між ПП "Прайс" та КП "Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів" було укладено договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 11/-юр, за умовами якого КП "Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів" зобов'язалося виконати з дотриманням вимог законодавства комплекс робіт по розробленню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по провул. Цегельний, 1, а ПП "Прайс" зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи. Згідно платіжного доручення № 338 від 18.08.2011 року ПП "Прайс" сплатило на користь КП "Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів" по договору № 11/-юр від 18.08.2011 року за виготовлення проекту землеустрою кошти у розмірі 20 400,00 грн. Згідно календарного плану до вищевказаного договору № 338 від 18.08.2011 виконавець зобов'язався виконати всі етапи роботи по виготовленню проекту землеустрою впродовж 5 місяців і одного тижня, однак виготовлення вказаного проекту затягнулось і земельно-кадострове бюро свої зобов'язання не виконало, у зв'язку з чим 03.02.2014 року ПП "Прайс" направило претензію виконавцю. У відповіді на претензію вказано, що КП "Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів" повідомило, що 07.11.2011 року сформована проектна документація була направлена в управління Держкомзему у м. Одеса Одеської області для отримання відповідних висновків по земельній ділянці у м. Одесі у пров. Цегельний, 1, та рекомендовано у зв'язку зі змінами в законодавстві оновити проекту документацію. Враховуючи викладене, ПП "Прайс" вважає, що із незалежним від підприємства причин затягнулась процедура виготовлення проектної документації комунальним підприємством. Відповідач наголошує, що 23.07.2014 року було вимушено знову звертатися із заявою до позивача з проханням передати в оренду вищевказану земельну ділянку, надавши при цьому земельну документацію. Черговий запит про надання інформації щодо результатів розгляду питання про передачу в оренду земельної ділянки відповідачем був надісланий до міської ради 26.01.2018 року, який на час судового засідання залишений без відповіді. За таких обставин відповідач вважає, що підприємством докладено всі зусилля для реалізації своїх намірів на отримання в оренду/власність земельної ділянки в пров. Каркашадзе, 1 площею 500 кв.м. і у зв'язку з відсуність протиправності його поведінки просить відмовити у задоволенні позову.

26.03.2018 року департамент комунальної власності Одеської міської ради надав пояснення в порядку ст. 179 ГПК України /вх. № 6747/18/, в яких просить позов Одеської міської ради задовольнити у повному обсязі. Департамент зазначає, що відповідно до рішення Одеської міської ради № 853-VI від 08.07.2011 р. площа земельної ділянки, яку використовує ПП Прайс складає 500 кв.м. Так як станом на 31.12.2016 року ПП Прайс не виконало вимоги щодо оформлення документів на землю, департамент звертає увагу на протиправність дій відповідача, підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити.

Вислухавши учасників справи, які з'явилися до судового засідання, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного .

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель державної та приватної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Згідно з пунктами „а", „б", „в" ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території відповідних населених пунктів належить:

- розпорядження землями територіальних громад;

- передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб;

- надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Отже, розпорядження землями територіальної громади м. Одеси, які перебувають у комунальній власності, є виключною компетенцією Одеської міської ради.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.

Згідно зі ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

За правилами ст. 123 Земельного кодексу України, якою визначається, порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 5 ст. 126 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

04.07.2001 року рішенням Одеської міської ради № 2568-ХХІІІ Про затвердження проекту відведення та надання приватній фірмі Прайс земельної ділянки площею 0,0191 а, за адресою: м. Одеса, Приморський район, пров. Цегельний, 1, для відновлення експлуатації та обслуговування павільйону-кафе з літнім майданчиком надано приватній фірмі Прайс земельну ділянку, із земель міста, площею 0,0191 га, за адресою: м. Одеса, Приморський район, пров. Цегельний, 1, у тимчасове довгострокове користування, на умовах оренди, терміном на 5 років /том 1 а.с. 80/.

23.01.2002 року між Одеською міською радою та ПФ Прайс укладено договір на право тимчасового користування землею, на умовах оренди. Договір посвідчено приватним нотаріусом ОМНО Криворотенко Л.І. та зареєстровано № 838 /том 1 а.с. 81-84/.

Зазначений договір було укладено за формою, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.1993 р. № 197 Про форму договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди ). Вказана Постанова Кабінету Міністрів України від 17.03.1993 р. № 197 втратила чинність на підставі Постанови КМ № 220 від 03.03.2004 р.

Станом на момент укладання договору ст. 17 Закону України Про оренду землі діяла в редакції 07.12.2000 року, якою було передбачено, що термін договору оренди земельної ділянки (у тому числі й до настання певної умови) визначається за погодженням сторін, але не більш як на п'ятдесят років.

Пунктом 1.2. даного Договору сторони обумовили строки закінчення дії договору на тимчасове користування землею, а саме встановили термін п'ять років для відновлення експлуатації та обслуговування павільону-кафе з літнім майданчиком, а саме:

- земельна ділянка площею 58 кв.м. для відновлення, експлуатації та обслуговування павільону-кафе;

- земельна ділянка площею 133 кв.м. для відновлення, експлуатації та обслуговування літнього майданчика.

Право тимчасового користування землею відповідача на користування земельною ділянкою площею 191 кв.м. обмежувалося вищевказаною датою.

14.04.2005 року виконавчим комітетом Одеської міської ради видано свідоцтво про право власності серії ЯЯЯ № 069599, яким посвідчено, що ПП Прайс є власником нежитлового приміщення загальною площею, 285,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. Каркашадзе, 1 /раніше провул. Цегляний/ /том 1 а.с. 86-88/. Вказана обставина підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно /том 1 а.с. 25/.

Листом Одеського міського управління земельних ресурсів № 02-06/2579-04 від 02.10.2006 року у відповідь на запит № 21.09.2006 року стосовно надання інформації щодо стадії розгляду клопотання від 07.07.2006 року про продовження терміну дії договору оренди на земельну ділянку площею 0,0191 га, повідомлено, що управлінням було підготовлено запит до управління архітектури та містобудування з проханням надання висновку щодо можливості продовження терміну дії договору. Після подання погодженої технічної документації, управлінням буде підготовлено проект рішення про продовження терміну дії договору для подальшого його розгляду на черговому засідання сесії міської ради /том 1 а.с. 172/.

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що орендар має право на переважне поновлення договору після закінчення строку його дії за узгодженням із Міськрадою на новий строк.

Крім того, станом на момент укладання діяв Земельний кодекс України в редакції Закону України від 18 грудня 1990 р. При цьому п. 2. ч. 1 ст. 27 було передбачено, що право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який було надано земельну ділянку.

Відповідно до нової редакції Земельного кодексу України, що діє на час вирішення спору, право користування земельною ділянкою може бути постійним (ст. 92 Земельного кодексу України) або у вигляді оренди земельної ділянки (ст. 93 Земельного кодексу України) - засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 7 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (редакція 2001 року) громадяни та юридичні особи, що одержали у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Таким чином, право відповідача на тимчасове користування землею, отримане на підставі договору від 23.01.2001 року збереглося, однак лише до закінчення строків передбачених у Договорі.

З 01 січня 2004 року набрав чинності новий Цивільний Кодекс України. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень до Цивільного Кодексу України передбачено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Тобто, правочин, спрямований на зміну або розірвання договору, здійснюється в такій самій формі, що й сам договір.

Отже, станом на 23.01.2006 року (дата коли Договір припинив свою дію) до цивільних правовідносин щодо права користування земельною ділянкою площею 191 кв.м. застосовувались положення чинного Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України 2001 року та Закону України Про оренду землі у відповідній редакції.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що необхідний комплекс дій, спрямованих на розроблення та затвердження проектної документації, присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці та укладання договору оренди на новий строк, який відповідатиме нормам чинного законодавства, відповідачем здійснено не було.

Так, рішенням Одеської міської ради від 08.07.2011 року № 853-VІ Про надання дозволу приватній фірмі Прайс на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,05 га, за адресою: пров. Цегельний, 1, для експлуатації та обслуговування павільйону-кафе з літнім майданчиком та про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, орієнтовною площею 0,05 га, за адресою: м. Одеса, пров. Цегельний, 1, для експлуатації та обслуговування павільйону-кафе з літнім майданчиком ПП Прайс надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,05 га. /том 1 а.с. 19/.

26.07.2011 відповідач звернуся з листом до Управління земельних ресурсів Одеської міської ради з проханням надати дозвіл і доручити КП "Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів" розробити ПП "Прайс" проект землеустрою, а також надати інформацію щодо процедури та визначення профільної експертної організації для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки. 15.08.2011 начальник Управління земельних ресурсів Одеської міської ради визначили виконавця - КП "Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів".

18.08.2011 року між ПП "Прайс" та КП "Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів" було укладено договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 11/-юр, за умовами якого КП "Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів" зобов'язалося виконати з дотриманням вимог законодавства комплекс робіт по розробленню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по провул. Цегельний, 1, а ПП "Прайс" зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи. Згідно платіжного доручення № 338 від 18.08.2011 року ПП "Прайс" сплатило на користь КП "Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів" по договору № 11/-юр від 18.08.2011 року за виготовлення проекту землеустрою кошти у розмірі 20 400,00 грн. Згідно календарного плану до вищевказаного договору № 338 від 18.08.2011 виконавець зобов'язався виконати всі етапи роботи по виготовленню проекту землеустрою впродовж 5 місяців і одного тижня, однак виготовлення вказаного проекту затягнулось і земельно-кадострове бюро свої зобов'язання не виконало, у зв'язку з чим 03.02.2014 року ПП "Прайс" направило претензію виконавцю. У відповіді на претензію вказано, що КП "Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів" повідомило, що 07.11.2011 року сформована проектна документація була направлена в управління Держкомзему у м. Одеса Одеської області для отримання відповідних висновків по земельній ділянці у м. Одесі у пров. Цегельний, 1, та рекомендовано у зв'язку зі змінами в законодавстві оновити проекту документацію.

23.07.2014 року було ПП "Прайс" знову зверталося із заявою до позивача з проханням передати в оренду вищевказану земельну ділянку, надавши при цьому земельну документацію. Черговий запит про надання інформації щодо результатів розгляду питання про передачу в оренду земельної ділянки відповідачем був надісланий до міської ради 26.01.2018 року, який на час судового засідання залишений без відповіді.

Так, частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент 29.06.2009 році) встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Зі змісту статті 124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент закінчення дії договору в частині права користування земельною ділянкою площею 191 кв.м.) вбачається, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин щодо земельної ділянки площею 191 кв.м.) до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради - сесії.

Згідно зі ст. 33 Закону України Про оренду землі (в редакції, яка діяла на момент закінчення терміну дії договору в частині користування земельною ділянкою, площею 191 кв.м.) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Таким чином реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов'язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно п. 2.17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011). Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору. Разом з тим судам слід враховувати, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки. При цьому, якщо відповідні правовідносини виникли між сторонами до внесення змін Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011р.) до статті 33 Закону України "Про оренду землі", судам слід брати до уваги, що попередня редакція зазначеної статті Закону України "Про оренду землі" не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов'язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до п.2 ч.2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2012 р. № 01-06/1821/2012 "Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" до спірних правовідносин має застосовуватись саме та редакція закону, яка була чинною на момент їх виникнення, оскільки згідно зі статтею 58 Конституції України закон та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Якщо чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. За відсутності такого рішення неможливо зобов'язати цей орган в судовому порядку укласти такий договір або поновити його, адже таке зобов'язання суперечитиме вимогам законодавства.

Під час перегляду справи № 3-52гс12 постанові Верховного Суду України від 20.11.2012 р. суд дійшов висновку, що виходячи з того, що діючим на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. За відсутності такого рішення неможливо зобов'язати цей орган в судовому порядку укласти такий договір або поновити його, адже таке зобов'язання суперечитиме вимогам законодавства.

З урахуванням вказаного, договір на право тимчасового користування землею від 23.01.2002 року не міг бути автоматично подовжений, ані автоматично приведеним у відповідність до Закону України Про оренду землі на тих самих умовах, оскільки умови спірного договору вже не відповідали положенням зазначеного Закону.

Таким чином, за відсутності домовленості сторін та недотримання передбаченої законодавством процедури пролонгації договору тимчасового користування, суд приходить до висновку про безпідставність доводів відповідача ПП Прайс щодо пролонгації договору на право тимчасового користування землею від 23.01.2002 року.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що необхідний комплекс дій, спрямованих на розроблення та затвердження проектної документації, присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці та укладання договору оренди на новий строк, який відповідатиме нормам чинного законодавства, відповідачем здійснено не було.

Статтею 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель встановлено, що самовільним зайняттям земельної ділянки - є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Аналогічне визначення міститься і в статті 22 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Положеннями п. 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статті 22 Цивільного кодексу України та частини другої статті 224 Господарського кодексу України. Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини). У розгляді таких справ господарські суди мають докладно з'ясовувати причини неоформлення чи несвоєчасного оформлення відповідного землекористування та обставини, пов'язані із вжиттям господарюючими суб'єктами усіх залежних від них заходів щодо одержання документів, які посвідчують право землекористування. При цьому суду слід і враховувати вимоги ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, якою передбачено що у разі коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У ході розгляду справи представник позивача пояснювала, що причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та понесеними позивачем збитками полягає у тому, що саме неправомірне використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів призвело до неотримання позивачем доходу від орендної плати, який міська рада отримала б у разі оформлення відповідачем згідно з вимогами ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку - договору оренди землі.

Відповідно до п. д ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, що є підставою для відшкодування збитків Одеській міській раді.

Згідно зі ст.157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії (бездіяльність) щодо відповідних земельних ділянок за процедурою, визначеною Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284.

Відповідно до п. 3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії (п. 2 Порядку).

Збитки відшкодовуються власниками землі і землекористувачами, у тому числі орендарями, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісії, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина (п. 5 Порядку).

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.07.2017 року № 281 зі змінами від 04.10.2017 року № 363 затверджено акти комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 27.04.2017 року.

Судом досліджено розгорнутий розрахунок збитків, нарахованих ПП Прайс /том 2 а.с. 52-53/ за період з 01.09.2014 року по 31.12.2016 року, з урахуванням оплати за вказаний період. Згідно вказаного розрахунку, сума збитків становить 131 064,98 грн. Представник ПП "Прайс" був присутнім на засіданні комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, яке відбулося 27.04.2017, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_9 на зворотньому боці акту комісії /а.с. 23/.

Вказаний розрахунок складено позивачем з урахуванням положень п. 14.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України, яким визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Земельний податок - це обов'язковий платіж, що стягується з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п. 14.1.72 ст. 14 ПК України). Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою /п. 14.1.136 ст. 14 ПК України/.

Відповідно до листа ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 24.04.2017 року за період з 01.09.2014 року по 31.12.2016 року за спірну земельну ділянку сплачено 21 042,56 грн.

Суд зазначає, що розмір земельної ділянки, яку використовує ПП Прайс , складає 500 кв.м., що окрім рішення Одеської міської ради № 853-VI від 08.07.2011 року підтверджується також актом огляду земельної ділянки від 05.03.2018 року, складеним відділом самоврядного контролю за використанням і охороною земель, дотриманням вимог земельного законодавства та використанням об'єктів комунальної власності Департаменту комунальної власності Одеської міської ради /том 2 а.с. 64/.

Згідно листа управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області від 04.11.2016 року № 01-18/321, нормативно грошова оцінка 1 кв.м земельної ділянки за адресою: м. Одеса, пров. Каркашадзе, 1, що використовує ПП Прайс складає 3229,33 грн.

Положеннями ст.ст. 5, 13, 15, 18, 20, 23 Закону України Про оцінку земель встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Частиною 2 ст. 38 ЗУ Про Державний земельний кадастр визначено, що отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку є обов'язковим при вчиненні правочинів щодо земельної ділянки (крім складення заповітів).

Таким чином, сплата орендної плати в належному розмірі можлива виключно на підставі даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, які оформлені як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відсутність кадастрових номерів на вказану земельну ділянку свідчить про відсутність у займаної відповідачем земельної ділянки відповідної площі статусу самостійної земельної ділянки як об'єкту землекористування.

З урахуванням відсутності відомостей про наявність кадастрових номерів, а також приймаючи до уваги, що договір на право тимчасового користування землею укладений між ПП Прайс та Одеською міською радою припинив свою дію 23.01.2006 року, суд приходить до висновку про неправомірність користування ПП Прайс земельною ділянкою, загальною площею 500 кв.м.

Таким чином, всі вищеперлічені обставини свідчать про бездіяльність відповідача щодо вчинення передбачених законодавством заходів зі своєчасного оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташовано йому належну на праві власності нежитлову будівлю кафе, оскільки зазначені дії відповідача не можна вважати належними заходами, спрямованими на своєчасне оформлення правовстановлюючих документів. Надані до відзиву договори про право тимчасового коритування місцями для розташування тимчасових споруд для здійсенння підприємницької діяльності, укладені з управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, мають іншу правову природу і не позбавляють відповідача від обов'язку належним чином оформити документи щодо користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред'явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 1 965,97 грн., що вбачається із платіжного доручення № 1050 від 20.11.2017 року (том 1 а.с. 18).

Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог Одеської міської ради у повному обсязі, судовий збір у розмірі 1965,97 грн. підлягає стягненню з відповідача ПП Прайс .

Керуючись ст.ст. 4, 5, 74, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Одеської міської ради - задовольнити у повному обсязі.

2 . Стягнути з приватного підприємства "Прайс" /65005, м. Одеса, вул. Балківська, 120/2, ЄДРПОУ 22466928, поштова адреса - 65011, м. Одеса, вул. Успенська, 54/ на користь Одеської міської ради /65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, ЄДРПОУ 26597691, e-mail: sovet@omr.gov.ua/ збитки за користування земельною ділянкою загальною площею 500 кв.м., яка розташована за адресою: м. Одеса, пров. Каркашадзе, 1, без правовстановлюючих документів у розмірі 131 064,98 грн. /сто тридцять одна тисяча шістдесят чотири гривні 98 копійок/ та судовий збір у розмірі 1 965,97 грн. /одна тисяча дев'ятсот шістдесят п'ять гривень 97 копійок/.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21 травня 2018 р.

Суддя Н.Д. Петренко