Рішення

від 14.05.2018 по справі 916/386/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/386/18

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №9 від 29.12.2017р.;

Від відповідача: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом акціонерного товариства „Одесаобленерго» до приватного акціонерного товариства „Білгород-Дністровський хладокомбінат» про стягнення 23 913,07 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» , найменування якого було змінено на акціонерне товариство „Одесаобленерго» (далі по тексту - АТ „Одесаобленерго» ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до приватного акціонерного товариства „Білгород-Дністровський хладокомбінат» (далі по тексту - ПрАТ „Білгород-Дністровський хладокомбінат» ) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 23 913,07 грн., яка складається із пені у розмірі 15 504,33 грн., трьох відсотків річних у розмірі 1 832,30 грн., збитків від інфляції у розмірі 5 573,25 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом несвоєчасного виконання відповідачем рішення про проведення нарахування обсягу та вартості недоврахованої енергії, оформленого протоколом №136 від 10.04.2017р.

Відповідач у судові засіданні по даній справі жодного разу не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судових засідань, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позову заяву з боку названого учасника судового процесу до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

19.03.2007р. між відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго» (Постачальник електричної енергії) та ПрАТ „Білгород-Дністровський хладокомбінат» було укладено договір про постачання електричної енергії №259, у відповідності до п. 1 якого Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, величини якої на площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» , а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використання (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно зі ч. 1,2 ст. 56 Закону України „Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року N 2019-VIII (далі по тексту - Закон України „Про ринок електричної енергії» ) постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно до п. 9.4 договору про постачання електричної енергії №259 від 19.03.2007р. передбачено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

22.03.2017 р. працівниками ПАТ „Одесаобленерго» Білгород-Дністровського РЕМ було проведено перевірку дотримання відповідачем вимог Правил користування електричною енергією за адресою м. Б-Дністровський, вул. Московська, 49, за результатами проведення якої було складено акт № 037640 про порушення ПрАТ „Білгород-Дністровський хладокомбінат» Правил користування електричною енергією, у зв'язку із „самовольным подключением медных кабелей мимо электросчетчика в скрытом месте .

10.04.2017 р. на засіданні комісії АТ „Одесаобленерго» з розгляду акту № 037640 про порушення споживачем Правил користування електричною енергією було прийнято рішення, оформлене протоколом №136, про проведення нарахування обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії виходячи із площі поперечного перерізу проводів згідно з пунктами 2.9 та за формулою 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, у розмірі 111465,06 грн. З матеріалів справи вбачається, що 10.04.2017р. позивачем було виставлено відповідачеві рахунок №2591/61 від 10.04.2017р. на суму 111 465,06 грн., яку ПрАТ „Білгород-Дністровський хладокомбінат» повинно було сплатити у строк до 10.05.2017р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.07.2017р. по справі №916/1484/17, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2017р., ПрАТ „Білгород-Дністровський хладокомбінат» було відмовлено у задоволенні позову до ПАТ „Одесаобленерго» в особі Білгород-Дністровського РЕМ про визнання рішення комісії з розгляду актів про порушення, яке оформлене протоколом № 136 від 10.04.2017р., про нарахування ПрАТ „Білгород-Дністровський хладокомбінат» оперативно-господарської санкції у розмірі 111 465,06 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ „Білгород-Дністровський хладокомбінат» . рішення комісії з розгляду актів про порушення, яке оформлене протоколом № 136 від 10.04.2017р. було виконано 27.11.2017р. шляхом перерахування на рахунок позивача грошових коштів у розмірі 111 465,06 грн.

При зверненні до господарського суду із позовною заявою АТ „Одесаобленерго» було наголошено, що несвоєчасне виконання відповідачем рішення комісії, яке оформлене протоколом № 136 від 10.04.2017р., є підставою для стягнення із ПрАТ „Білгород-Дністровський хладокомбінат» трьох відсотків річних, збитків від інфляції та пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України „Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.

Згідно з підпунктами 5, 9, 10, 11, 21 пункту 10.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 2, споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України; забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних даних заводу-виробника відповідних засобів обліку; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; не перешкоджати заміні засобів обліку у разі здійснення такої заміни за рахунок постачальника електричної енергії або електропередавальної організації; забезпечити безперешкодний доступ постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживача для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку.

Пунктом 6.41, 6.42 Правил користування електричною енергією передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Відповідно до п. 6.43 Правил користування електричною енергією кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Як зазначалось вище по тексту рішення, ПрАТ „Білгород-Дністровський хладокомбінат» 27.11.2017р. було перераховано на користь позивача вартість недоврахованої електричної енергії у сумі 111 465,06 грн., встановлену рішенням комісії 10.04.2017р.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із несвоєчасним виконанням з боку відповідача рішення комісії від 10.04.2017р., АТ „Одесаобленерго» було нараховано ПрАТ „Білгород-Дністровський хладокомбінат» до сплати три відсотки річних у розмірі 1 832,30 грн. та збитки від інфляції у розмірі 5 573,25 грн., розраховані протягом періоду з 11.05.2017р. по 26.11.2017р.

Згідно з п. 1.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 грошові зобов'язання, як і будь-які інші цивільно-правові або господарські зобов'язання, можуть виникати з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України і статтею 174 ГК України. У зв'язку з цим господарським судам необхідно мати на увазі таке. У господарських відносинах грошові зобов'язання найчастіше виникають з господарських договорів та інших угод, передбачених законом, або з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України). Однак оскільки господарський договір (угода) є не єдиною підставою виникнення відповідного зобов'язання, то сама лише відсутність між сторонами спірних правовідносин такого договору (угоди) або незазначення в останньому умов (пунктів) щодо відповідальності за порушення грошового зобов'язання не перешкоджає застосуванню даної відповідальності, але тільки у разі якщо підстави такого застосування і розмір відповідальності передбачено актами законодавства.

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 01.10.2014р. по справі 6-113цс14, за змістом ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 17.01.2018р. по справі N 910/11316/17 було зауважено, що стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК України, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання й поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку, що несвоєчасне виконання ПрАТ „Білгород-Дністровський хладокомбінат» грошового зобов'язання з перерахування на користь позивача вартості недоврахованої електричної енергії у сумі 111 465,06 грн. є підставою для покладення на відповідача обов'язку сплатити позивачу три відсотки річних та збитки від інфляції. Перевіривши розрахунок трьох відсотків річних та збитків від інфляції, господарський суд визнає їх правильними та обґрунтованими, у зв'язку з чим, із ПрАТ „Білгород-Дністровський хладокомбінат» слід стягнути на користь позивача три відсотки річних у розмірі 1 832,30 грн. та збитки від інфляції у розмірі 5 573,25 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов'язання як сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина 1 статті 549 ЦК України).

Несвоєчасне виконання ПрАТ „Білгород-Дністровський хладокомбінат» рішення комісії 10.04.2017р. в частині сплати вартості недоврахованої електричної енергії стало підставою для нарахуванню АТ „Одесаобленерго» відповідачеві пені у розмірі 15 504,33 грн., розрахованої протягом періоду з 11.05.2017р. по 26.11.2017р.

Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу приписів ч. ч. 4, 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом, про що мова йде у абзаці 3 п. 2.1 ч. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (з наступними змінами і доповненнями).

Господарський суд зауважує, що у поданій до господарського суду позовній заяві АТ „Одесаобленерго» взагалі не було надано правового обґрунтування заявленої до стягнення пені. При цьому, у судовому засіданні, яке відбулось 14.05.2018р., представником позивача було вказано, що пеня була розрахована на підставі п. 4.2.1 договору про постачання електричної енергії №259 від 19.03.2007р.

Відповідно до п. 4.2.1 договору про постачання електричної енергії №259 від 19.03.2007р. за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків» , Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної сплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Згідно з п. п. 2.3.3 - 2.3.4 договору про постачання електричної енергії №259 від 19.03.2007р. Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку „Порядок розрахунків» та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» ; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» .

За результатами надання оцінки умовам договору №259 від 19.03.2007р., на які позивач посилається як на підставу для стягнення пені із відповідача, господарський суд доходить висновку, що вказаними умовами договору не передбачено відповідальності Споживача за порушення строків сплати вартості недоврахованої електроенергії у вигляді нарахування пені, що, в свою чергу, виключає можливість стягнення останньої на користь АТ „Одесаобленерго» .

При цьому, суд зауважує, що позивачем не було надано додатку „Порядок розрахунків» до договору, у зв'язку з чим, суду не вбачається за можливе встановити наявність правових підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді пені, стягнення якої передбачене за порушення Споживачем строків сплати платежів, передбачених додатком „Порядок розрахунків» .

Окрім того, суд звертає увагу позивача, що зауважує, що відповідальність сторін встановлена розділом 4 договору про постачання електричної енергії №259 від 19.03.2007р.. Пунктом 4.2.3 цього розділу передбачена відповідальність Споживача сплачувати Постачальнику електричної енергії вартість недоврахованої електричної енергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої внаслідок порушення Споживачем Правил користування електричною енергією, за тарифами, що діяли протягом періоду споживання електричної енергії. Наведене дозволяє суду дійти висновку, що умовами п. 4.2.3 договору про постачання електричної енергії №259 від 19.03.2007р. встановлено відповідальність Споживача у вигляді обов'язку сплати вартість недоврахованої електричної енергії у випадку вчинення відповідних порушень.

З огляду на викладене вище, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови АТ „Одесаобленерго» у задоволенні позовних вимог в частині стягнення із відповідача пені у розмірі 15 504,33 грн.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених позовних вимог шляхом присудження до стягнення із приватного акціонерного товариства „Білгород-Дністровський хладокомбінат» на користь акціонерного товариства „Одесаобленерго» трьох відсотків річних у розмірі 1 832,30 грн. та збитків від інфляції у розмірі 5 573,25 грн. відповідно до ст. ст. 56, 58 Закону України „Про ринок електричної енергії» , ст. ст. 11, 509, 525, 526, 549, 610 - 612, 617, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 231, 233, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями).

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви розподіляються відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства „Білгород-Дністровський хладокомбінат» /67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Московська, буд. 49-А, ідентифікаційний код 21007519/ на користь акціонерного товариства „Одесаобленерго» /65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 28 Б, ідентифікаційний код 00131713/ три відсотки річних у розмірі 1 832,30 грн. /одна тисяча вісімсот тридцять дві грн. 30 коп./, збитки від інфляції у розмірі 5 573,25 грн. /п'ять тисяч п'ятсот сімдесят три грн. 25 коп./, судовий збір у розмірі 545,67 грн. /п'ятсот сорок п'ять грн. 67 коп./

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21 травня 2018 р.

Суддя С.П. Желєзна