Постанова

від 18.07.2018 по справі 916/386/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/386/18

м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Одеського апеляційного господарського суду №1

Одеський апеляційний господарський суд у складі :

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Головея В.М.,

ОСОБА_1

секретар судового засідання - Федорончук Д.О.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Одесаобленерго»

на рішення Господарського суду Одеської області

від 14 травня 2018 року

по справі № 916/386/18

за позовом Акціонерного товариства «Одесаобленерго»

до відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства «Білгород-Дністровський хладокомбінат»

про стягнення 23913,07 грн.,-

суддя суду першої інстанції: ОСОБА_4

час та місце прийняття рішення: 14.05.2018р., м. Одеса, проспект Шевченка, 29 Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 18.07.2018р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У березні 2018 року Акціонерне товариство «Одесаобленерго» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовними вимогами до ОСОБА_3 акціонерного товариства «Білгород-Дністровський хладокомбінат» про стягнення заборгованості у розмірі 23913,07 грн., а саме: пені у розмірі 15504,33 грн., трьох відсотків річних у розмірі 1832,30 грн., збитків від інфляції у розмірі 5 573, 25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом несвоєчасного виконання відповідачем рішення про проведення нарахування обсягу та вартості недоврахованої енергії, оформленого протоколом №136 від 10.04.2017р.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14 травня 2018р. по справі №916/386/18 (суддя Желєзна С.П.) частково задоволено позовні вимоги Акціонерного товариства Одесаобленерго до ОСОБА_3 акціонерного товариства Білгород-Дністровський хладокомбінат про стягнення 23913,07 грн., стягнуто з відповідача на користь по позивача: 3% річних у розмірі 1832,30 грн., збитки від інфляції у розмірі 5573,25 грн. та судовий збір у розмірі 545,67 грн., в решті позову відмовлено.

Приймаючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що несвоєчасне виконання ПрАТ „Білгород-Дністровський хладокомбінат» грошового зобов'язання з перерахування на користь позивача вартості недоврахованої електричної енергії у сумі 111 465,06 грн. є підставою для покладення на відповідача обов'язку сплатити позивачу 3% річних та збитків від інфляції, з огляду на що, у вказаній частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

У рішенні місцевий господарський суд вказав, що позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають, так як умовами договору не передбачено відповідальності споживача за порушення строків сплати вартості недоврахованої електроенергії у вигляді нарахування пені, що, в свою чергу, виключає можливість стягнення останньої на користь АТ „Одесаобленерго» .

При цьому, суд першої інстанції зауважив, що позивачем не було надано додатку „Порядок розрахунків» до договору, у зв'язку з чим суд не може встановити наявність правових підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді пені, стягнення якої передбачене за порушення Споживачем строків сплати платежів, передбачених додатком „Порядок розрахунків» .

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство Одесаобленерго через Господарський суд Одеської області звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 14 травня 2018р. по справі №916/386/18 в частині відмови у стягненні пені скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Так, апелянт вказує, що недоврахована електрична енергія є видом електричної енергії і є товаром в розумінні Правил користування електричної енегії.

З огляду на що, скаржник зазначає, що договором про постачання електричної енергії від 19.03.2007р. №259, укладеним між позивачем та відповідачем, передбачено стягнення пені в т.ч. за недовраховану електричну енергію.

Крім того, апелянт стверджує, що у даному випадку підставою для нарахування пені також є положення ст. 1 Закону України Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій .

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Одесаобленерго» на рішення Господарського суду Одеської області від 14 травня 2018р. по справі №916/386/18, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 7 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.07.2018р. справу №916/386/18 призначено до розгляду на 18.07.2018р.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду від 17.07.2018р. №852 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2018р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Одесаобленерго» передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів Головея В.М., Діброви Г.І. у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Разюк Г.П.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2018р. справу прийнято до провадження зміненим складом суду.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 04.07.2018р.

У судовому засіданні 18.07.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства «Одесаобленерго» , заслухавши представника позивача, колегія суддів встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.03.2007р. між Відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго» (Постачальник електричної енергії) та ПрАТ „Білгород-Дністровський хладокомбінат» укладено договір про постачання електричної енергії №259, у відповідності до п. 1 якого Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, величини якої на площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» , а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використання (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

За положеннями п. 9.4 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

22.03.2017 р. працівниками ПАТ „Одесаобленерго» Білгород-Дністровського РЕМ було проведено перевірку дотримання відповідачем вимог Правил користування електричною енергією за адресою м. Б-Дністровський, вул. Московська, 49, за результатами проведення якої було складено акт № 037640 про порушення ПрАТ „Білгород-Дністровський хладокомбінат» Правил користування електричною енергією, у зв'язку із „самовольным подключением медных кабелей мимо электросчетчика в скрытом месте .

10.04.2017 р. на засіданні комісії АТ „Одесаобленерго» з розгляду акту № 037640 про порушення споживачем Правил користування електричною енергією було прийнято рішення, оформлене протоколом №136, про проведення нарахування обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії виходячи із площі поперечного перерізу проводів згідно з пунктами 2.9 та за формулою 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, у розмірі 111465,06 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 10.04.2017р. позивачем було виставлено відповідачеві рахунок №2591/61 від 10.04.2017р. на суму 111465,06 грн., з кінцевим строком оплати до 10.05.2017р.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.07.2017р. по справі №916/1484/17, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2017р., ПрАТ „Білгород-Дністровський хладокомбінат» було відмовлено у задоволенні позову до ПАТ „Одесаобленерго» в особі Білгород-Дністровського РЕМ про визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення, яке оформлене протоколом № 136 від 10.04.2017р., про нарахування ПрАТ „Білгород-Дністровський хладокомбінат» оперативно-господарської санкції у розмірі 111 465,06 грн.

Матеріали справи свідчать, що ПрАТ „Білгород-Дністровський хладокомбінат» рішення комісії з розгляду актів про порушення, яке оформлене протоколом № 136 від 10.04.2017р., було виконано 27.11.2017р. шляхом перерахування на рахунок позивача грошових коштів у розмірі 111465,06 грн.

Позивач стверджує, що несвоєчасне виконання відповідачем рішення комісії, яке оформлене протоколом № 136 від 10.04.2017р., є підставою для стягнення із ПрАТ „Білгород-Дністровський хладокомбінат» трьох відсотків річних, збитків від інфляції та пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України.

Вказані обставин стали підставою звернення АТ „Одесаобленерго» до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом.

Згідно зі ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства «Одесаобленерго» , перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Звертаючись з апеляційною скаргою, позивач не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені.

За положеннями ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Дослідивши позовну заяву АТ „Одесаобленерго» , судова колегія вказує, що вона не містить правового обґрунтування заявленої до стягнення пені, тобто в ній не зазначено, що є підставою для її нарахування.

При розгляді справи судом першої інстанції було встановлено, що пеня була розрахована на підставі п. 4.2.1 договору про постачання електричної енергії №259 від 19.03.2007р.

Згідно з п. 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків» , Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної сплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Згідно з п. п. 2.3.3 - 2.3.4 договору Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку „Порядок розрахунків» та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» ; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» .

Дослідивши вказані вище пункти договору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказаними умовами договору не передбачено відповідальності Споживача за порушення строків сплати вартості недоврахованої електроенергії у вигляді нарахування пені.

Посилання скаржника про те, що підставою для нарахування пені також є положення ст. 1 Закону України Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки вказана підстава не була предметом розгляду у суді першої інстанції.

Серед іншого, колегія суддів зауважує, що пунктом 4.2.3 договору передбачена відповідальність Споживача сплачувати Постачальнику електричної енергії вартість недоврахованої електричної енергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої внаслідок порушення Споживачем Правил користування електричною енергією, за тарифами, що діяли протягом періоду споживання електричної енергії.

Отже, умовами п. 4.2.3 договору встановлена відповідальність Споживача у вигляді обов'язку сплати вартість недоврахованої електричної енергії у випадку вчинення відповідних порушень.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення із відповідача пені у розмірі 15 504,33 грн.

За таких обставин, наведені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.

Отже, приймаючи до уваги вищевикладені висновки, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції було проголошено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відтак, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Таким чином, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Одеської області від 14 травня 2018р. по справі №916/386/18 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Одесаобленерго» - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Одеської області від 14 травня 2018р. по справі №916/386/18 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк у встановлених ч.3 ст. 287 ГПК України випадках.

Повний текст постанови складений і підписаний 20.07.2018р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Головей В.М.

Суддя Діброва Г.І.