Ухвала

від 18.05.2018 по справі 815/2365/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2365/18

УХВАЛА

18 травня 2018 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши заяву (17.05.2018р. за вхід. №13906/18) представника позивача про забезпечення адміністративного позову по справі №815/2365/18, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДІСК до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, заступника начальника Управління - начальник інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименка Руслана Костянтиновича про:

визнання протиправним та скасування постанови №015/18/217-вих. від 03.05.2018р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

визнання протиправним та скасування протоколу про порушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.04.2018р., зазначений у постанові №015/18/217-вих. від 03.05.2018р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 19.04.2018р., зазначеного у постанові №015/18/217-вих. від 03.05.2018р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Ухвалою від 18.05.2018р. по даній справі відкрито провадження по справі.

Разом з позовною заявою, подано (17.05.2018р. за вхід. №13906/18) представником позивача заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом:

1) зупинення дії припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 19.04.2018р. Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради стосовно ТОВ ДІСК , до набрання рішення у справі законної сили;

2) зупинення дії постанови заступника начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименка Руслана Костянтиновича №015/18/217-вих. від 03.05.2018р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ТОВ ДІСК у розмірі 52860 грн., до набрання рішення у справі законної сили;

3) заборонити Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради вчиняти дії направленні на виконання постанови заступника начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименка Руслана Костянтиновича №015/18/217-вих. від 03.05.2018р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ТОВ ДІСК у розмірі 52 860 грн., до набрання рішення у справі законної сили.

В обґрунтування заяви позивач вказує, що невжиття вказаних вище заходів забезпечення позову, призведе до порушення майнових прав та інтересів позивача, оскільки по закінченню строку, визначеному для сплати штрафу за незаконною постановою, відповідачем будуть здійсненні дії направленні на виконання вказаної постанови у примусовому порядку органами державної виконавчої служби.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, суд дійшов висновку, що задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до приписів статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Статею 151 КАС України визначено види забезпечення позову. Так, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Не допускається забезпечення позову шляхом:

1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та встановлення для них заборони або обов'язку вчиняти певні дії;

2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов'язку вчиняти певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку;

3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків;

4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов'язку вчиняти певні дії;

5) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Відповідно до п.17 а.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06 березня 2008 року Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ , в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що саме правомірність оскаржуваного позивачем припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 19.04.2018р.; постанови №015/18/217-вих. від 03.05.2018р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 19.04.2018р., зазначеного у постанові №015/18/217-вих. від 03.05.2018р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є предметом розгляду по даній справі, а задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову у даному випадку буде вирішенням судом позовних вимог по суті та виходом за межі підстав для забезпечення позову, які передбачені ст. 151 КАС України.

При цьому, заходи забезпечення позову вживаються судом з метою охорони прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті.

Позивачем до зазначеної заяви не надано достатніх доказів в підтвердження існування, передбачених законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Отже, у даному випадку, вирішення питання про забезпечення позовних вимог може трактуватись, як вирішення спірних правовідносин, що не відповідає призначенню правового інституту забезпечення адміністративного позову.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява (17.05.2018р. за вхід. №13906/18) представника позивача про забезпечення адміністративного позову по справі №815/2365/18 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 151, 152, 256, 295 КАС України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви (17.05.2018р. за вхід. №13906/18) представника позивача про забезпечення адміністративного позову по справі №815/2365/18 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Я.В.Балан