Рішення

від 08.05.2018 по справі 818/293/18

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2018 р. Справа № 818/293/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Михайленко О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/293/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фольц Юкрейн"

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фольц Юкрейн" (далі - позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 26.12.2017 № 478957/35907116 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.11.2017 № 436 у Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ "Фольц Юкрейн";

- зобов'язати відповідача зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 23.11.2017 № 436, подану ТОВ "Фольц Юкрейн".

Свої вимоги позивач мотивує тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідачем порушено пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено чіткого критерію оцінки ступеня ризику, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної та не зазначено конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений наказом Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017, а саме рішення комісії не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивач вказує на те, що на вимогу фіскального органу після зупинення реєстрації податкової накладної, платником податків були надані всі необхідні документи, але відповідачем безпідставно були оцінені надані документи як такі, що складені з порушенням законодавства та/або не є недостатніми для прийняття комісією ДФС України рішення про реєстрацію податкової накладної.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, зазначивши, що реєстрація виписаної податкової накладної була зупинена відповідно п.201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Зазначив, що при обробці податкової накладної, направленої позивачем на реєстрацію, встановлено, що вона відповідає критеріям оцінки ступенів ризиків, визначених п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Мінфіну України від 13.06.2017 № 567. Виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УТК ЗЕД 8414. Товариству запропоновано надати пояснення та документи достатні для прийняття рішення. Однак, наданих позивачем документів було недостатньо для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкового накладної. Тому, відповідач вважає, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є обґрунтованими та законним.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фольц Юкрейн зареєстроване як юридична особа, здійснює господарську діяльність з приводу надання транспортних послуг, у тому числі і транспортні перевезення, неспеціалізованої оптової торгівлі, код виду економічної діяльності 49.90 (а.с. 14, т. 1). З 30.04.2008 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість (а.с. 15, т. 1).

В результаті перемоги у тендері на поставку комплекту кутників та трійників позивачем укладено договір поставки з Публічним акціонерним товариством Новокраматорський машинобудівний завод (далі - ПАТ НКМЗ ) № 028/2107 від 14.04.2014 (а.с. 19-23, т. 1).

Відповідно до укладеного з ПАТ НКМЗ договору поставки Постачальник (Позивач) зобов'язався поставити на адресу ПАТ НКМЗ продукцію відповідно до специфікацій. Загальна ціна договору становить 6 000 000 (шість мільйонів) гривень, в тому числі ПДВ. Порядок розрахунків - попередня оплата 20% вартості продукції з ПДВ по кожній специфікації.

08.09.2017 між позивачем та ПАТ НКМЗ укладено специфікацію № 35 до договору № 028/2107 від 14.04.2014 (а.с. 88-89, т. 1).

На виконання вказаної специфікації до договору ПАТ НКМЗ виставлений рахунок № 267 від 08.09.2017 на суму 3 415 063,97 грн. (а.с. 24, т. 1).

13.10.2017 позивачем отримана передплата на суму 341042,96 грн. та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних на першу подію податкова накладна № 382 від 13.10.2017 (зворотній бік а.с. 25, т. 1), 19.10.2017 отримана передплата на суму 335310,62 грн. та зареєстрована податкова накладна № 384 від 19.10.2017 (а.с. 26, т. 1), 17.11.2017 отримана передплата на суму 151216,13 грн. та зареєстрована податкова накладна № 424 від 17.11.2017 (а.с. 27, т. 1), 23.11.2017 отримана передплата 1000000 грн., виписана податкова накладна № 436 від 23.11.2017 (а.с. 29, т. 1) та направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, але реєстрація зупинена Державною фіскальною службою України.

На виконання договору поставки з ПАТ НКМЗ позивачем укладені договори на поставку продукції з ТОВ Флуітек Сістемз № 1172 від 02.10.2017 (а.с. 34-35, т. 1) та з ТОВ АГНКС- Сервіс № 0310/Ф від 03.10.2017 (а.с. 42-43, т. 1).

Судом встановлено, що вищевказану продукцію було транспортовано, оприбутковано позивачем та здійснено оплату на користь ТОВ Флуітек Сістемз 20.10.2017 на суму 162844,57 грн. з ПДВ, 30.11.2017 на суму 814222,87 грн. з ПДВ, 15.12.2017 на суму 325689,15 грн. з ПДВ, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 37-39, т.1), податковими накладними № 41 від 20.10.2017, № 92 від 30.11.2017 (а.с. 40, 41, т. 1), видатковою накладною від 14.12.2017 № 499 (а.с. 212, т. 1), товарно-транспортною накладною від 14.12.2017 № ФТ-00000499 (а.с. 215, т. 1); та на користь ТОВ АГНКС-Сервіс 04.10.2017 на суму 218285,34 грн. з ПДВ, 17.10.2017 на суму 218285,34 грн. з ПДВ, 04.12.2017 на суму 62367,24 грн. з ПДВ, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 46-47, т.1), податковими накладними № 3 від 04.10.2017, № 7 від 17.10.2017, № 4 від 04.12.2017 (а.с. 48,49,50, т. 1), видатковою накладною від 08.12.2017 № РН-0000113 (а.с. 211, т. 1), актами здачі приймання робіт від 08.12.2017 № 142, від 20.12.2017 № 148 (а.с. 218, 219, т. 1), платіжними дорученнями від 11.12.2017 № 2791, від 20.12.2017 № 2821 (а.с. 220, 221, т. 1). Оприбуткування придбаної позивачем продукції підтверджується оборотно-сальдовою відомістю (а.с. 225-250, т. 1, а.с. 1-20, т. 2).

18.12.2017 здійснено транспортування придбаної ПАТ "НКМЗ" за специфікацією від 08.09.2017 № 35 продукції згідно товарно-транспортної накладної від 18.12.2017 № Р383 (а.с. 90-91, т.1).

Товар був отриманий представником ПАТ "НКМЗ" згідно розпорядження на отримання ТМЦ № 171/4822 від 15.12.2017 (а.с. 87, т. 1), про що позивачем виписано видаткову накладну від 18.12.2018 № 383 (а.с. 86, т. 1).

Якість товару підтверджується сертифікатом якості (а.с. 210, т. 1).

Проте, відповідачем через Автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДФС України, в квитанції від 14.12.2017 (а.с. 17, т. 1) повідомлено, що реєстрація податкової накладної № 436 від 23.11.2017 зупинена, у зв'язку з тим, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, оскільки за результатами оцінювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 8414 та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію.

На підтвердження здійснення господарської операції позивачем було направлено відповідачу письмові пояснення (а.с. 18, т. 1) з копіями відповідних документів.

26 грудня 2017 року відповідачем прийнято рішення № 478957/35907116 про відмову у реєстрації податкової накладної № 436 від 23.11.2017 (а.с. 16, т. 1) в ЄРПН у зв'язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або є недостатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) в редакції чинній на час прийняття рішення про зупинення реєстрації спірної податкової накладної, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної /розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року за № 567. Пунктом 6, на який посилається відповідач в квитанції від 14.12.2017 (а.с.17, т. 1), повідомляючи про зупинення реєстрації податкової накладної позивача, встановлено, що моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2,3 цього пункту, - реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

З наведеного вбачається, що зазначений відповідачем пункт має три підпункти з самостійними критеріями, за якими має здійснюватися моніторинг податкових накладних. Також передбачено окремі самостійні наслідки у випадку встановлення відповідності податкової накладної критеріям, зазначеним в кожному з підпунктів. Крім того, кожен з визначених в підпунктах першому, другому та третьому критеріїв містить ряд складових, наявність яких має бути встановлена при оцінці відповідності такому критерію податкової накладної та віднесенні певної господарської операції до ризикових. Формулювання підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, наведене відповідачем в квитанції від 14.12.2017 (а.с.17, т. 1), а саме: виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 1201, за змістом не відповідає критеріям, наведеним в п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року за № 567, тобто зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем в даному випадку, на переконання суду, здійснено з підстав, що не передбачена законодавством.

Варто відмітити, що визначення фіскальним органом у вищезазначеній квитанції (а.с.17, т. 1) конкретного критерію ризиків прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься в зазначеному вище наказі Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567. Однак, у квитанції від 14.12.2017 (а.с.17, т. 1) фіскальним органом, в порушення пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, не вказано ані чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567.

На вимогу відповідача, позивачем через електронний кабінет платника податків було направлено відповідачу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій податковій накладній, пояснення та копії наступних документів: договору поставки № 028/2107 від 14.04.2014 (а.с. 19-21, т. 1), специфікація №35 до договору (а.с. 22-23, т. 1), виписки з рахунків, договору оренди нерухомого майна від 09 серпня 2016 з актом приймання-передачі (а.с. 32-34, т. 2), штатного розпису позивача від 01 травня 2017, договору про надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі від 05.12.2017 з актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 7 грудня 2017, договори постачання продукції, укладені позивачем з ТОВ ФЛУІТЕК СІСТЕМЗ та ТОВ АГНКС- сервіс від 2 та 3 жовтня 2017 року зі специфікаціями та виписками з рахунків (а.с. 34-39, 42-47, т. 1), видаткову накладну (а.с. 86, т. 1).

Однак, комісією ДФС України після обробки наданих ТОВ "Фольц Юкрейн" документів 26.12.2017 було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 436 від 23.11.2017, з підстав наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (а.с. 16, т. 1).

В той же час, варто відмітити, що Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 за № 190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації , що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення, було визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу ;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Тобто, рішення Комісії ДФС України, повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування , або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування .

Однак, як вбачається з оскаржуваного рішення (а.с. 16, т. 1), в ньому не міститься чітких визначень підстав для прийняття Комісією ДФС України рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, будь-якого обґрунтування такого рішення відповідачем ні в самому рішенні, що оскаржуються, так і в ході судового розгляду не наведено. Не надано будь-яких пояснень щодо того, які саме з поданих позивачем документів складені з порушенням законодавства, в чому такі порушення полягають, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної та не надано ніяких доказів таких висновків.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача зазначає, що позивачем не подано усіх, передбачених Вичерпним переліком... документів, а тому були підстави для відмови в реєстрації податкової накладної. Однак, суд вважає таке тлумачення нормативного акту хибним, оскільки наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567, яким в тому числі затверджено Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачено подання платниками податків, зокрема для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв, договорів, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. При цьому, суд вважає безпідставним позицію відповідача про обов'язкове подання в кожному випадку усіх встановлених Переліком документів, а його назву слід розуміти як неможливість витребування у платника податків не передбачених цим переліком документів. Відповідач, оцінюючи податкові накладні на їх відповідність встановленим критеріям ризику та вимагаючи подання документів, зобов'язаний в кожному випадку приймати до уваги специфіку діяльності платника податку та характер конкретної господарської операції за якою складається податкова накладна.

В момент здійснення господарських операцій позивач та його контрагент були зареєстровані платниками податку на додану вартість, складення податкової накладної за першою з подій, відповідає вимогам Податкового кодексу України, а доводи відповідача не спростовують також ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Додатково варто відмітити, що оскаржуване рішення було прийнято на підставі норми п. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України, яка на момент прийняття рішення вже втратила чинність.

А отже, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, суд визнає, що відповідачем не доведено правомірності прийняття ним рішень про відмову в реєстрації податкової накладної, а зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та ПАТ "НКМЗ", та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 436 від 23.11.2017, оскаржуване рішення є таким, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України). За приписами п. 4 ч. 2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Аналізуючи дані положення Кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 57-1 підрозділу 2 Розділу ХХ Перехідні положення ПК України податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу з 1 грудня 2017 року до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році (01.01.2018) та щодо яких платником податку після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються у Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, що діяв до набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році щодо зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, згідно пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПК України, в редакції станом на момент зупинення спірної податкової накладної, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС. У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Таким чином, нормами ПК України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997, Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів. Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені .

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 23.11.2017 № 436, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 1762,00 грн. за платіжним дорученням № 2904 від 29.01.2018 (а.с. 4, т. 1). Таким чином, позивачу необхідно відшкодувати витрати зі сплати судового збору в сумі 1762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Фольц Юкрейн" до Державна фіскальна служба України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 26.12.2017 № 478957/35907116 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "Фольц Юкрейн" від 23.11.2017 № 436 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Фольц Юкрейн" від 23.11.2017 № 436.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фольц Юкрейн" (вул. Веретенівська, 7/4, м. Суми, Сумська область, 40006, ідентифікаційний код 35907116) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 39292197) судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст рішення складений та підписаний 18.05.2018.