Рішення

від 11.09.2008 по справі 2-280/08

ВЕЛИКОБЕРЕЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-280/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11 вересня 2008 року     смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Цибика І.Й., при секретарі Тисянчин М.В., з участю представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1, третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні первісного позивача ОСОБА_2, відповідача за первісним та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3, представників відповідачів за первісним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Великий Березний цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 яка діє за довіреністю в інтересах ОСОБА_6 до виконкому Ставненської сільської ради та Великоберезнянського районного підприємства технічної інвентаризації про визнання рішення Ставненської сільської ради № 14 від 16.03.2006 року та свідоцтва про право власності на житловий будинок недійсними та визнання права власності шляхом спадкування на нього та на майновий сертифікат та зустрічний позов ОСОБА_3 про визнання права власності на будинок,

ВСТАНОВИВ:

Представниця позивачки за первісним позовом звернулася до суду в інтересах останньої з цим позовом, з тих підстав, що рішенням виконкому Ставненської сільської ради № 14 від 16.03.2006 року визнано право власності на будинковолодіння № 164 в с Ставне за її сином ОСОБА_7, на підставі якого видано свідоцтво про право власності на його ім'я.

Вважає, що зазначені рішення та свідоцтво не відповідають закону, оскільки будинок вони з чоловіком побудували разом, вона являється спадкоємцем першої черги спадкового майна за померлим чоловіком і на момент відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем у зазначеному будинку.

З цих підстав просить скасувати зазначені рішення виконкому та свідоцтво про право власності, а також визнати за нею право власності на будинок № 164 в с Ставне та майновий сертифікат КГСП "Світанок" ТОВ "Прогрес" в порядку спадкування за її чоловіком ОСОБА_8

Позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_3 звернулася до суду з тих підстав, що вона являється спадкоємцем будинку № 164 в с Ставне за померлим батьком ОСОБА_7, тому просила визнати за нею право власності на вказаний будинок.

В судовому засіданні представниця позивачки за первісним позовом підтримала заявлені вимоги в частині визнання права власності на житловий будинок з підстав наведених у позовній заяві та відмовилася від позовних вимог в частині визнання права власності на майновий сертифікат, окільки зазначений сертифікат був отоварений дровами. Крім цього пояснила, що зазначений будинок побудували батьки у 1949 році. 1 червня 2005 року помер батько, і після його смерті в будинку залишилися проживати брат ОСОБА_7 з матір'ю. Після смерті ОСОБА_9, у квітні 2008

року, його спадкоємцями стали його діти — ОСОБА_3 та ОСОБА_7, який на даний час знаходиться десь на заробітках за кордоном. Вважає рішення виконкому та свідоцтво про право власності на будинок на ім'я ОСОБА_7 незаконними та просить їх скасувати, а також визнати право власності на будинок за матір'ю ОСОБА_6 У задоволенні зустрічного позову просила відмовити.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні первісного позивача: Державний нотаріус Великоберезнянської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 підтримала первісний позов та пояснила, що на даний час право власності на спірний будинок зареєстровано за ОСОБА_7, після смерті якого двоє його дітей подали до нотаріальної контори належно оформлені заяви про прийняття спадщини.

Відповідачка за первісним позовом ОСОБА_3 не визнала первісний позов та просила задоволити поданий нею зустрічний позов, визнавши за нею право власності на будинок в цілому з тих підстав, що спірний будинок був зареєстрований на її батька. Про прийняття за ним спадщини вона подала в нотаріальну контору відповідну заяву. Таку ж заяву подав її брат ОСОБА_10

Відповідачі: голова Ставненської сільської ради ОСОБА_4 визнав позовні вимоги первісної позивачки та залишив вирішення зустрічного позову на розгляд суду та пояснив, що будинок у 1949 році побудували ОСОБА_8 разом з дружиною. У 2003 році рішенням виконкому Ставненської сільської ради за ОСОБА_8 зареєстровано право власності на цей будинок. Десь у 2005 році, ще за життя ОСОБА_8 звертався до нього з пропозицією оформити право власності на будинок за його сином ОСОБА_9, тому у 2006 році на засіданні виконкому було прийнято друге рішення, яким власником будинку визнали ОСОБА_7 Вважає вказане рішення незаконним, тому що порушено права дружини ОСОБА_8 -ОСОБА_6.

Директор Великоберезнянського РПТІ ОСОБА_5 визнала первісний позов, вирішення зустрічного позову залишила на розгляд суду та пояснила, що на реєстрацію до БТІ подали друге рішення виконкому від 2006-го року, на підставі якого видано свідоцтво про право власності на житловий будинок на ім'я ОСОБА_7 Дізнавшись про всі дійсні обставини справи вважає його незаконним.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що позови підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що будинок № 164 в с Ставне був побудований у 1949 році спільно подружжям ОСОБА_6 та ОСОБА_8

Відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України — майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Рішенням виконкому Ставненської сільської ради № 23 від 21.05.2003 року за ОСОБА_8 визнано право власності на вказаний житловий будинок.

1 червня 2005 року ОСОБА_8 помер, і після його смерті в будинку залишилися проживати його дружина ОСОБА_6 та син ОСОБА_7 - спадкоємці будинку.

Ці обставини визнані сторонами в судовому засіданні, тому, відповідно до ст. 61 ч. 1 ЦПК України не підлягають доказуванню.

16.03.2006 року рішенням виконкому Ставненської сільської ради № 14 визнано право власності на будинковолодіння № 164 в с Ставне в цілому за ОСОБА_7, на підставі якого видано свідоцтво про право власності на вказаний

будинок на його ім'я, порушивши тим самим право на спадщину ОСОБА_6

Відповідно до ст. 393 Цивільного Кодексу України - правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Таким чином рішення виконкому Ставненської сільської ради № 14 від 16.03.2006 року, яким визнано право власності на будинковолодіння № 164 в с Ставне в цілому за ОСОБА_7 та свідоцтво про право власності його на вказаний будинок не відповідають закону та підлягають скасуванню.

В частині визнання в порядку спадковості за первісною позивачкою права власності на будинок, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 1223 ЦК України після відкриття спадщини право на спадкування мають особи визначені в заповіті, а в разі його відсутності право на спадкування за законом одержують спадкоємці визначені статтями 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Виходячи з вищенаведеного, будинок побудований подружжям ОСОБА_6 та ОСОБА_8 належить їм на праві спільної сумісної власності в частках по 1/2.

Після смерті ОСОБА_8 право на спадкування його частки належить дружині та сину ОСОБА_7 як спадкоємцям першої черги за законом в розмірі по 1/4 частки кожному.

Однак, ОСОБА_7 помер 12.03.2008 року, і його 1/4 частку спадкували мати та двоє його дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_10, в розмірі по 1/12 частки кожний.

Таким чином, частка позивачки в спірному будинку складає 5/6, виходячи з розрахунку 1/2+1/4+1/12 = 5/6.

Інша частка 1/6 належить ОСОБА_3 та ОСОБА_10 - по 1/12 кожному.

Щодо позиції ОСОБА_3, викладеної в зустрічному позові, про те, що підставою для набуття права власності на будинок є волевиявлення власників будинку щодо передачі його ОСОБА_7, суд виходить з наступного.

Стаття 11 ЦК України визначачає, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. І з цих причин спір розглядається в суді.

Саме волевиявлення не породжує цивільних прав та обов'язків та не може виступати підставою для їх виникнення.

Таким чином вимоги позивача за зустрічним позовом, в частині визнання за нею права власності на будинок в цілому, не можуть бути задоволені.

Відповідно до ст. 59 ч. 2 ЦПК України - обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вказаного принципу допустимості доказів, суд вважає, що покази свідків, зазначених у зустрічному позові не можуть ствердити фактичних обставин справи, тому клопотання щодо їх залучення до справи залишено без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 59, 60, 61, 123, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 11, 393, 1223, 1261   Цивільного Кодексу України, ст. 60   Сімейного

Кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати рішення виконкому Ставненської сільської ради № 14 від 16.03.2006 року та свідоцтво про право власності на домоволодіння № 164 в с Ставне Великоберезнянського району на ім'я ОСОБА_7.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на 5/6 частини будинку № 164 в с Ставне Великоберезнянського району.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/12 частину будинку № 164 в с Ставне Великоберезнянського району.

В інших частинах первісного та зустрічного позовів відмовити.

Зобов'язати Великоберезнянське районне підприємство технічної інвентаризації анулювати реєстр права власності на будинковолодіння № 164 в с Ставне Великоберезнянського району за ОСОБА_7.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановлені ст. 223 ЦПК України.

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня проголошення рішення через цей суд.