Рішення

від 17.05.2018 по справі 826/7780/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 травня 2018 року № 826/7780/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Антоновича 44 доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України третя особа проОСОБА_1 визнання протиправним та скасування рішення ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Антоновича 44 (далі також - позивач або ТОВ Антоновича 44 ) з позовною заявою (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Будінвест-капітал , Товариства з обмеженою відповідальністю Кдд інжиніринг , Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Голівця Дмитра Петровича, в якому просило суд:

1. Визнати протиправними дії Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві щодо складання Акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.06.2017.

2. Визнати протиправними дії Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві щодо складання Протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.06.2017.

3. Визнати протиправним та скасувати Припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.06.2017.

4. Визнати протиправним та скасувати Припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 09.06.2017.

5. Визнати протиправним та скасувати Наказ (Розпорядження) Департаменту державної архітектурно -будівельної інспекції у місті Києві № 142 від 15.05.2017.

6. Визнати протиправною та скасувати Постанову від 22.06.2017 № 62/17/10/26-26/2206/02/3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Позовні вимоги мотивовано тим, що спірні дії, приписи, наказ і постанова відповідача є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки вони вчинені та прийняті всупереч положень діючого законодавства, з порушенням вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та під час дії мораторію на проведення перевірок, чим порушують права і законні інтереси позивача.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, наголосив на необґрунтованості позовних вимог та відсутності підстав для їх задоволення, оскільки вважає спірні акти такими, що прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений діючим законодавством.

В ході судового розгляду, судом було виключено зі складу учасників справи - Товариство з обмеженою відповідальністю Будінвест- капітал , Товариство з обмеженою відповідальністю Кдд інжиніринг , Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Голівця Дмитра Петровича та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (далі також - третя особа або ОСОБА_1). Також, здійснено заміну первинного відповідача - Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві на належного - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (далі також - відповідач або ДАБІ).

Ухвалою суду від 28.02.2018 закрито провадження в частині позовних вимог № 1, 2, 5.

Третя особа, вважаючи оскаржувані приписи та постанову відповідача законними і обґрунтованими, просила суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Керуючись частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві проведена позапланова перевірка дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва - Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Антоновича (Горького), 44 у Голосіївському районі м. Києва , за результатами якої складено акт від 09.06.2017 (далі також - акт перевірки).

Як вбачається зі змісту акту перевірки, за результатами проведеної перевірки встановлено наступне.

Так, земельна ділянка на вул. Жилянській, 19 (літ. К ) у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:79:013:0015) розташована у плямі забудови об'єкта будівництва на вул. Антоновича, 44 у Голосіївському районі м. Києва. Зазначена земельна ділянка має цільове призначення для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови та не є у власності чи користуванні замовника будівництва - ТОВ Антоновича 44 , що підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 07.06.2017.

На час перевірки на території вказаної земельної ділянки влаштовано 2 рівня паркінгу згідно проекту Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення (коригування) на вул. Антоновича (Горького), 44 у Голосіївському районі м. Києва без документів, що дають право на виконання будівельних робіт, чим порушено частину першу статті 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Враховуючи зазначене проводиться будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи на вказаній земельній ділянці, що є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом згідно статті 376 Цивільного кодексу України.

Цільове призначення земельної ділянки на вул. Антоновича (Горького), 44 у Голосіївському районі м. Києва відповідно до Державного акта на право власності, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 07-8-00477 від 28.12.2012 - реконструкція торговельно-офісного центру з подальшими експлуатацією та обслуговуванням, але згідно містобудівним умовам забудови земельної ділянки № 1574/16/012/009-16 від 02.12.2016 та затвердженого замовником будівництва - ТОВ Антоновича 44 проекту за вказаною адресою проводиться будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, а забудова земельної ділянки повинна здійснюватися в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, чим порушено абзац 2 статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Проектна документація Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Антоновича (Горького), 44 у Голосіївському районі м. Києва не погоджена з уповноваженими органами охорони культурної спадщини, що передбачено пунктом 12 містобудівних умов та обмежень № 1574/16/012/009/16 від 02.12.2016, чим порушено частину другу статті 5 Закону України Про охорону культурної спадщини .

Не надано дозвіл від Міністерства культури України на проведення земляних робіт на будівництві житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Антоновича (Горького), 44 у Голосіївському районі м. Києва, чим порушено статтю 35 Закону України Про охорону культурної спадщини .

Не розроблено історико-містобудівне обґрунтування на будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Антоновича (Горького), 44 у Голосіївському районі м. Києва, що передбачено пунктом 12 містобудівних умов та обмежень № 1574/16/012/009/16 від 02.12.2016, чим порушено пункт 8 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318.

Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 2699/0/18-1/009-12 від 01.03.2012 видані для реконструкції і будівництва готельного комплексу з апартаментами та вбудовано-прибудованими торгівельно-офісними приміщеннями з подальшою експлуатацією і обслуговуванням, використовувались як вихідні дані для розробки проекту Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Антоновича (Горького), 44 у Голосіївському районі м. Києва , оскільки були вказані як вихідні дані у додатку до експертного звіту щодо розгляду проектної документації за коригуванням 2К проекту Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Антоновича (Горького), 44 у Голосіївському районі м. Києва № 3-096-16-ЕП/КО від -08.11.2016, а містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки 1574/16/012/009/16 від 02.12.2016 для будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Антоновича (Горького), 44 у Голосіївському районі м. Києва були видані після розробки проектної документації та проходження експертизи.

Проектна документація на Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Антоновича (Горького), 44 у Голосіївському районі м. Києва розроблялась на підставі технічних умов на водопостачання, каналізування, підключення до мережі дощової каналізації, приєднання до електричних мереж, електромереж зовнішнього освітлення, теплових мереж наданих для готельного комплексу з апартаментами та вбудовано-прибудованими торгівельно-офісними приміщеннями за вказаною адресою.

Також не отримано технічних умов КП СУППР, що передбачено пунктом 8 містобудівних умов та обмежень № 1574/16/012/009/16 від 02.12.2016.

Враховуючи зазначене проектна документація, яка розроблена проектною організацією ТОВ ВТА і отриманий експертний звіт ТОВ Українська будівельна експертиза № 3-096-16-ЕП/КО від 08.11.2016 на виконання експертизи проекту будівництва Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Антоновича (Горького), 44 у Голосіївському районі м. Києва , розроблена та передана замовнику будівництва без отримання нових вихідних даних на проектування, а саме: містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, історико-містобудівного обґрунтування та технічних умов, чим порушено статті 26, 29, 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та статтю 26 Закону України Про архітектурну діяльність .

На будівлі, яка будується не влаштовано захисних козирків, чим порушено пункт 6.2.18 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення .

Розташування побутових приміщень, воріт для в'їзду та виїзду, які вказані у проекту виконання робіт (ПВР) не відповідає проекту організації будівництва (ПОБ), також замість захисної пішохідної галереї, яка передбачена ПВР, у місцях проходу людей за територією будівельного майданчика влаштовано козирок, чим порушено пункт 5.3 ДБН А.3.1-5-2016 Організація будівельного виробництва .

У зв'язку з виявленими порушеннями, відповідачем винесені відносно позивача приписи від 09.06.2017:

- про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким позивача зобов'язано у термін до 10.07.2017 усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку;

- про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, яким позивача зобов'язано з 09.06.2017 зупинити виконання будівельних робіт до усунення порушень.

Також, 22.06.2017 відповідачем винесена постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 62/17/10/26-26/2206/02/3, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 пункту 3 частина другої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 1 515 600 (один мільйон п'ятсот п'ятнадцять тисяч шістсот) гривень.

Вважаючи зазначені приписи та постанову протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуваннях усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На момент виникнення, спірні відносини регулювалися, зокрема, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI (далі також - Закон № 3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі також - Порядок № 553), у відповідних редакціях.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом, зокрема: контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації; здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю є Державна архітектурно-будівельна інспекція України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок № 553.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 7 Порядку № 553).

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, окрім іншого, у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством (пункт 12 Порядку № 553).

Відповідно до пункту 16 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно з пунктом 17 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Таким чином, законодавчо закріплено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, видає один з можливих приписів - про усунення виявлених порушення або про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Разом з тим, як встановлено судом, всупереч наведених положень пункту 17 Порядку № 553, відповідачем винесені обидва приписи про усунення порушення та про зупинення будівельних робіт.

Окрім зазначеного, щодо зафіксованих відповідачем у спірних документах порушень, судом встановлено наступне.

Відповідно до наказу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві № 142 від 15.05.2017 Про проведення позапланової перевірки об'єктом перевірки визначено - Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Антоновича (Горького), 44 у Голосіївському районі м. Києва (далі також - об'єкт будівництва).

При цьому, судом з наявних матеріалів справи не встановлено, а відповідачем належними та допустимими доказами не доведено, що позивачем використовується під час виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва земельна ділянка на вул. Жилянській, 19 (літ К ) у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:79:013:0015), отже суд не приймає до уваги висновки відповідача щодо самочинного будівництва. Разом з тим, ТОВ Будінвест-капітал вчиняє дії щодо купівлі вказаної земельної ділянки.

В той же час, з матеріалів справи судом з'ясовано, що зведення об'єкту будівництва здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:013:0006. Власником вказаної земельної ділянки є Товариство з обмеженою відповідальністю Будінвест-капітал .

Разом з тим, між ТОВ Будінвест-капітал та позивачем 26.07.2016 укладено договір оренди земельної ділянки, за яким, ТОВ Будінвест-капітал як орендодавець передало, а позивач як орендар отримав в оренду земельну ділянку розміром 0,2719 га, розташовану за адресою: місто Київ, вул. Антоновича (Горького), 44; кадастровий номер 8000000000:79:013:0006, цільове призначення - для реконструкції торговельно-офісного центру з подальшим експлуатацією та обслуговуванням. В подальшому, 10.10.2016 між ТОВ Будінвест-капітал та позивачем укладено договір про право користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій).

Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 02.12.2016 надані позивачу містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Антоновича (Горького), 44 у Голосіївському районі м. Києва, площею 0,2719 га, за кадастровим номером 8000000000:79:013:0006 (далі також - земельна ділянка), для будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення (коригування).

Відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804 вказана земельна ділянка належить за функціональним призначенням до території багатоповерхової житлової забудови.

При цьому, планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку (частина друга статті 8 Закону№ 3038-VI).

Згідно зі статтею 18 Земельного кодексу України, усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, кожна з яких має особливий правовий режим.

Статтею 19 Земельного кодексу України встановлено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема, землі житлової та громадської забудови.

До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування (частина перша статті 38 Земельного кодексу України).

Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 до видів земель житлової та громадської забудови належать землі, окрім іншого: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку; для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку).

Відповідно до частини другої статті 24 Закону №3038-VI, забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій (частина перша статті 25 Закону).

Статтею 1 Закону України Про землеустрій встановлено, що цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, зміна цільового призначення земельної ділянки передбачає зміну категорії земель, зміна ж використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не має наслідком зміну цільового призначення.

Відповідно до частини п'ятої статті 20 Земельного кодексу України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Таким чином, зміна виду використання земельної ділянки в межах певної категорії за цільовим призначенням, зокрема, в межах категорії земель житлової та громадської забудови не призводить до зміни цільового призначення земельної ділянки.

Отже, власники і користувачі земельних ділянок всіх категорій земель, крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони, мають право самостійно змінювати первісний вид використання земельної ділянки, який визначений як її цільове призначення органом влади на будь-який інший вид використання, який охоплюється даною категорією земель.

Зазначене спростовує висновки відповідача щодо порушення позивачем частини другої статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Висновки відповідача щодо порушення позивачем положень Закону України Про охорону культурної спадщини також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, по-перше, відповідно до частини шостої статті 31 Закону № 3038-VI проектна документація на будівництво об'єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами; по-друге, наведені відповідачем статті Закону України Про охорону культурної спадщини (частина друга статті 5, стаття 35) не мають жодного відношення до здійснення позивачем будівництва відповідного об'єкту (зокрема, визначають повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини та регулюють порядок отримання дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт).

Окрім того, листом від 20.01.2011 № 22-142/35 Державна служба з питань національної культурної спадщини підтвердила, що будинок по вул. Горького, 44 в м. Києві втратив предмет охорони, не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, отже не перебуває під охороною держави, як пам'ятка.

Також, суд вважає недоведеними інші висновки відповідача, покладені в основу прийняття спірних приписів та постанови, у тому числі щодо порушення позивачем статей 26, 29, 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та статті 26 Закону України Про архітектурну діяльність , виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону № 3038-VI проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно з абзацом 7 пункту 1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 № 45 коригування проектної документації - внесення змін до затвердженого (схваленого) проекту будівництва на підставі завдання на коригування (далі - завдання на проектування).

Пунктами 3-4 Порядку № 45 передбачено що для забезпечення проектування об'єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування (містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування).

Завдання на проектування об'єктів будівництва складається з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво і затверджується замовником за погодженням із генпроектувальником (проектувальником).

Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об'єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень (вимоги щодо створення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в завданні окремим пунктом).

У завданні на проектування можуть встановлюватися вимоги щодо обґрунтування використання імпортних матеріалів, виробів, конструкцій та устаткування (з порівнянням технічних та цінових характеристик відповідних вітчизняних матеріально-технічних ресурсів).

Відповідно до пункту 4.8. ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво.

Проектна документація, затверджена відповідно до чинного законодавства, не підлягає коригуванню у зв'язку з введенням нових будівельних норм, за винятком випадків, коли це коригування обумовлене підвищенням у нових будівельних нормах вимог безпеки, у тому числі щодо забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо- та пожежобезпечності об'єкта та доступності для маломобільних груп населення, для забезпечення яких повинні бути виконані необхідні будівельні роботи.

Згідно з позицією Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), висловлена у листі 14.06.2013 № 9897/0/06/06-13, ТОВ Будінвест-капітал може використовувати раніше надані вихідні данні на забудову земельної ділянки на вул. Антоновича (Горького), 44 в Голосіївському районі м. Києва у разі збереження під час коригування проекту техніко-економічних показників об'єкту, що зазначені у містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки від 01.03.2012 №2699/0/18-1/009-12, для (коригування проектної документації) будівництва багатофункціонального житлового будинку з торгівельними, офісними та приміщеннями загального користування і підземним паркінгом.

При цьому, позивачем зазначено, а Відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, що скориговану проектну документацію погоджено в Управлінні регулювання забудови м. Києва Департаменту містобудування та архітектури КМДА 22.12.16 за №140 та зареєстровано у містобудівному кадастрі м. Києва. Повноваження щодо погодження проектної документації передані директором Департаменту - головним архітектором міста Києва відповідним посадовим особам Департаменту на підставі внутрішнього наказу.

Листом від 12.03.2013 № 7/14-3703 Мінрегіон України повідомив, що при коригуванні затвердженої проектної документації, що тягне за собою зміну техніко-економічних показників, але не впливає на зовнішню конфігурацію будинку (будівлі), попередньо встановлені містобудівні умови і обмеження, як правило, залишаються незмінними і можуть бути застосовані при проектуванні.

Таким чином, експертизу скоригованої проектної документації можливо було провести на підставі уже наявних вихідних даних (містобудівних умов та обмежень; технічних умов; історико-містобудівного обґрунтування).

Відповідно до статті 30 Закону № 3038-VI технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації.

Фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, має право на одержання технічних умов згідно із поданою нею заявою.

Технічні умови надаються протягом 10 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви.

Технічні умови є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до технічних умов можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Згідно з доводами позивача, які не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем, питомі витрати енергоносіїв, об'єми водопостачання, каналізування тощо у скоригованій проектній документації не збільшились, у зв'язку із чим необхідність отримання нових технічних умов відсутня.

Окрім того, згідно з доводами позивача, які не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем, станом на момент звернення до суду, ним проведені роботи по усуненню порушень пункту 6.2.18 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення та пункту 5.3 ДБН А.3.1-5-2016 Організація будівельного виробництва .

З вищенаведеного в сукупності вбачається, що висновки відповідача, покладені в основу прийняття спірних приписів та постанови є помилковими, отже такі приписи та постанова не відповідають критеріям, закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно, є протиправними та підлягають скасуванню.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав обов'язок щодо доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Антоновича 44 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати Припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.06.2017.

3. Визнати протиправним та скасувати Припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 09.06.2017.

4. Визнати протиправною та скасувати Постанову від 22.06.2017 № 62/17/10/26-26/2206/02/3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

5. Стягнути судові витрати в сумі 4 800,00 грн. (чотири тисячі вісімсот гривень 00 копійок) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Антонович 44 шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної архітектурно-будівельної інспекції України за рахунок бюджетних асигнувань.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.О. Григорович