Ухвала

від 21.05.2018 по справі 813/376/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 травня 2018 року

Київ

справа №813/376/17

адміністративне провадження №К/9901/50676/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі № 813/376/17 за позовом Приватного підприємтсва Пол Експорт до Галицької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство Мегабанк про визнання протиправною бездіяльності, стягнення пені за прострочення сплати бюджетної заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

11.05.2018 Галицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області (згідно зі штампом на поштовому конверті) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі № 813/376/17.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2018 суддею-доповідачем Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду в провадженні К/9901/50676/18 визначено Васильєву І.А.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено таке.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено таке.

Відповідно до пункту 14 частини 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Згідно з частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII, яка діяла на момент звернення до суду з касаційною скаргою) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

У даному випадку, постанова апеляційного суду, про касаційний перегляд якої порушується питання, складена у повному обсязі 14.12.2017, а отже останнім днем строку її касаційного оскарження є 04.01.2018, тоді як касаційна скарга подана до Верховного Суду 11.05.2018, тобто з пропуском цього строку.

До касаційної скарги відповідачем додано заяву про поновлення строку касаційного оскарження, у якій останній посилається на те, що первісна касаційна скарга була повернута ухвалою Верховного Суду від 22.01.2018, у зв'язку із несплатою судового збору, втім, на думку заявника, це не перешкоджає реалізації ним права на повторне звернення до суду касаційної інстанції, оскільки наведені обставини свідчать про наявність поважних підстав пропуску строку, встановленого процесуальним законом для подання касаційної скарги.

Статтею 330 КАС України закріплено вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, в тому числі, щодо надання документу про сплату судового збору одночасно з поданням касаційної скарги (частина 4 цієї статті).

В свою чергу, статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, зокрема, надання документа про сплату судового збору.

Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, також, і в частині надання документа про сплату судового збору.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак відсутність у податкового органу коштів, призначених для цієї мети, ускладнена і тривала процедура здійснення видатків бюджету і, як наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов'язків, не може слугувати поважною підставою пропуску строку касаційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період.

З огляду на наведене, відповідач не позбавлений можливості протягом усього поточного бюджетного року, здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору на підставі кошторису, а у разі його відсутності проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення своєчасної сплати судового збору з урахуванням часу, необхідного для вирішення організаційних питань стосовно узгодження таких витрат з розпорядником коштів, їх виділення та одержання необхідних платіжних документів.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.

Зважаючи на викладене, зазначені відповідачем підстави для поновлення строку касаційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки останні не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

А відтак, скаржнику варто надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та вказати інші причини поважності пропуску строку на касаційне оскарження.

Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-УІІІ) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 14 частини 1 Розділу VII Перехідні положення , статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі № 813/376/17 залишити без руху.

Встановити скаржнику строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: підписІ.А. Васильєва підписС.С. Пасічник підписВ.П. Юрченко