Рішення

від 11.05.2018 по справі 373/2023/17

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/2023/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2018 року м. Переяслав-Хмельницький

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої - судді Керекези Я.І.,

за участі секретаря судових засідань Олійник Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницький цивільну справу № 373/2023/17 за позовом Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості, представник позивача ОСОБА_2, до ОСОБА_3, представник ОСОБА_4, про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю -

встановив:

Представник позивача звернувся до суду із позовом і просить стягнути із відповідача 36326 грн. 51 коп. незаконно отриманої допомоги по безробіттю. Посилається на те, що відповідач, будучи зареєстрована як безробітня в період із 04 жовтня 2013 року по 07 жовтня 2014 року та, отримуючи допомогу по безробіттю, була пенсіонером та отримувала дохід у вигляді пенсії за вислугу років, яка була призначена їй з 07.09.2009 та з 01.11.2012 припинено виплату, а з 06.09.2013 поновлено вказану виплату довічно. 23 грудня 2016 року відповідачу була вручена претензія № 1709/02 щодо повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, але кошти до центру зайнятості повернуті не були.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримала повністю і просила його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні. Посилається на те, що дата 06.09.2013 є лише днем звільнення з роботи позивача, тоді як її заява щодо поновлення виплат пенсії до ПФУ була подана 08.10.2014 - після того, як вона була знята з обліку безробітних в Переяслав-Хмельницькому міськрайонному центрі зайнятості. Вважає, що і під час звернення з заявою про надання статусу безробітного, і під час перебування на обліку нею були надані повні та достовірні дані щодо джерел доходів.

Судом встановлено наступне.

04 жовтня 2013 року відповідач ОСОБА_3 звернулася до Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання їй статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Закону України Про зайнятість населення та Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою КМ України від 20.03.2013 №198.

04 жовтня 2013 року було прийнято наказ № НТ 131004, відповідно до якого відповідачу було надано статус безробітного з 04 жовтня 2013 року та призначено допомогу по безробіттю наказом від 11 жовтня 2013 № НТ 131011, яку вона отримувала із 11 жовтня 2013 року по 05 жовтня 2014 року (Витяг із наказів про прийняті рішення по особі : ОСОБА_3).

Із заяви про надання статусу безробітного та рекомендацій клієнту щодо сприяння працевлаштуванню, що були підписані відповідачем ОСОБА_3 04.10.2013, вбачається, що остання була ознайомлена з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних та документів, на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, що визначені ЗУ Про зайнятість населення та Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , і вказала, що, зокрема, пенсію на пільгових умовах та за вислугу років не отримує.

За результатами розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до ЗУ Про зайнятість населення від 06.10.2016 було складено акт №246, відповідно до якого ОСОБА_3, перебуваючи на обліку у Переяслав-Хмельницькому центрі зайнятості, як безробітня з 11.10.2013 по 05.10.2014, отримувала пенсійне забезпечення з 06.10.2013, яке було їй призначено довічно.

Згідно з повідомленням начальника Переяслав-Хмельницького об`єднаного управління ПФУ Київської області від 28.02.2017 №11312/03 ОСОБА_3 з 07.09.2009 призначено пенсію за вислугу років. З 01.11.2012 в зв`язку з працевлаштуванням за спеціальністю виплату пенсії припинено. 08.10.2014 виплату пенсії поновлено згідно поданої відповідачем заяви в зв`язку з звільненням з роботи з 06.09.2013.

Відповідно до наказу начальника Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості № 161 від 16 грудня 2016 року було надано розпорядження начальнику відділу бухгалтерського обліку-головному бухгалтеру ОСОБА_5 зробити розрахунок для проведення утримання коштів на підставі протоколу засідання комісії по розслідуванню страхових випадків від 13.12.2016 №49 безробітної ОСОБА_3.

Згідно розрахунку по персональній картці ОСОБА_3, зробленого бухгалтерією Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості згідно протоколу засідання комісії по розслідуванню страхових випадків від 13.12.2016 №49 сума переплати за період з 11.10.2013 по 05.10.2014 в зв`язку з виявленням факту отримання пенсійного забезпечення під час перебування на обліку як безробітного по даним, отриманим по результатам верифікації становить 36326 гривень 51 копійок.

23.12.2016 відповідачу ОСОБА_3 було вручено претензію №1709/02 Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості від 19.12.2016 із проханням повернути безпідставно виплачену допомогу по безробіттю в розмірі 36326 гривень 51 коп. Станом на 20 лютого 2017 року кошти до центру зайнятості відповідачем повернуті не були.

Наказ відповідача про стягнення з ОСОБА_3 коштів в сумі 36326 грн. 51 коп., з яким вона ознайомилася у грудні 2016 року, не оскаржувався.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України Про зайнятість населення № 5067-VІ від 05 липня 2012 року; Законом України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття № 1533-ІІІ від 02 березня 2000 року; Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою КМ України від 20.03.2013 №198; Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженим спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України № 60/62 від 13 лютого 2009 року, постановою правління Пенсійного фонду України № 7-1 від 13 лютого 2009 року.

Відповідно до ч.6 ст.10 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України Про зайнятість населення .

Одним із завдань та функцій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальних органів є проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення та здійснення контролю за використанням коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (п.п.18, 19 ч.2 ст.22 Закону України Про зайнятість населення ).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України Про зайнятість населення , безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи. Згідно з п.8 цієї ж статті зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про зайнятість населення , до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою. До зайнятого населення також належать:

- непрацюючі працездатні особи, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, інвалідом I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та/або надбавку відповідно до законодавства;

- батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;

- особа, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та одержує грошову допомогу на догляд за ним відповідно до законодавства.

До зайнятого населення не належать іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні і зайнятість яких пов'язана із забезпеченням діяльності іноземних посольств і місій або виконанням своїх професійних чи трудових обов'язків перед роботодавцем - нерезидентом.

Згідно з ст.43 Закону України Про зайнятість населення статусу безробітного може набути, зокрема, особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи .

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Таким чином, статусу безробітного не може набути особа, якій призначено пенсію, в тому числі і на пільгових умовах.

Представник відповідача вказує, що ОСОБА_3 не подавала недостовірних відомостей позивачу. В момент постановки на облік вона пенсійних виплат не отримувала, при зверненні до відповідача повідомила, що перебуває на пенсії за вислугу років.

Однак, представник відповідача визнала факт того, що ОСОБА_3 з 07.09.2009 призначено пенсію за вислугу років. Статус безробітного їй було надано 04.10.2013.

Крім того, представник відповідача не зазначила та не надала на підтвердження своїх доводів щодо обізнаності працівників відповідача про факт перебування ОСОБА_3 на пенсії при отриманні останньої статусу безробітної будь-яких доказів.

В письмових поясненнях відповідача по суті спору зазначено, що ОСОБА_3 в силу свого віку та освіти не була зобов язана та не могла, ознайомившись з передбаченими Законом України Про зайнятість населення обов язками, зробити однозначний та очевидний висновок про неможливість отримання статусу безробітного.

Разом з тим, проаналізувавши підписані ОСОБА_3 Заяву про надання статусу безробітного ( а.с. 11) та Рекомендації клієнту щодо сприяння працевлаштування ( а.с. 12), суд вважає, що саме в силу свого віку (52 роки) та освіти (вища педагогічна), ознайомившись із вищезазначеними документами, відповідач мала можливість зробити такий висновок.

Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку громадян, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 198, центр зайнятості припиняє реєстрацію з дня початку зайнятості особи або працевлаштування за наймом на умовах трудового договору (контракту).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 44 Закону України Про зайнятість населення , зареєстровані безробітні зобов язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 45 цього Закону, реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі досягнення особою встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсійного віку або призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років

Відповідно до п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Згідно із п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 7 вищезазначеного Порядку, рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Відповідно до п. 9 цього Порядку, рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

Представник відповідача зазначає, що стягнення коштів з відповідача не може відбуватися на підставі даних верифікації, оскільки відповідно до норм Порядку здійснення верифікації №136, дія цього порядку поширюється на випадки здійснення такої верифікації тільки в період здійснення виплат по безробіттю, а не через 3 роки після їх припинення. Тому Переяслав-Хмельницький міськрайонний центр зайнятості не мав права приймати рішення спираючись на дані верифікації, зокрема наказ №161 від 16.12.2016, на підставі якого позивач і звернувся до суду.

Однак, ОСОБА_3 своїм правом не скористалась та зазначене рішення позивача про повернення коштів не оскаржувала, тому суд не приймає до уваги зазначені заперечення.

Оскільки встановлена законом процедура проведення перевірки правомірності виплати коштів безробітним особам закінчується винесенням, зокрема, наказу про стягнення коштів, який і є підставою стягнення неправомірно виплачених коштів, щодо відповідача ОСОБА_3 такий наказ було винесено 16.12.2016, при чому останньою наказ не оскаржувався, до суду позивач звернувся 06.11.2017, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на пропущення позивачем трирічного строку звернення до суду.

Таким чином, проаналізувавши всі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач взагалі не мала права набувати статусу безробітного, оскільки з 07.09.2009 їй було призначено пенсію за вислугу років, тому і допомога по безробіттю, яку вона отримала за період з 11.10.2013 по 05.10.2014, отримана нею незаконно. При цьому обставина отримання чи не отримання нею в цей період пенсійних виплат значення не має.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 43, 44, 45 Закону України Про зайнятість населення , Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, керуючись ст.ст.10, 12, 13, 263, 265, 268, 325, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_3 про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості 36326 (тридцять шість тисяч триста двадцять шість) гривень 51 коп. незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХIIІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Переяслав-Хмельницький міськрайонний центр зайнятості; адреса: вул.Шевченка, 23, м.Переяслав-Хмельницький, Київська область, Україна, 08400; код ЄДРПОУ 22201383.

Представник позивача: ОСОБА_6, провідний юрисконсульт Переяслав-Хмельницького МРЦЗ.

Відповідач: ОСОБА_3, проживаюча ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Представник відповідача: ОСОБА_4, адвокат.

Складання повного рішення вчинено 21 травня 2018 року.

Суддя Я. І. Керекеза