Постанова

від 21.05.2018 по справі 818/1826/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: С.О. Бондар

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 р. Справа № 818/1826/17 Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: ОСОБА_1,

суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Заступника прокурора Сумської області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.01.2018, по справі № 818/1826/17

за позовом Керівника Охтирської місцевої прокуратури Сумської області

до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Сумській області треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Теробайт-С" , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

про скасування реєстрації декларації,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Охтирської місцевої прокуратури Сумської області звернувся до суду із позовом, у якому просив скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області від 13.11.2015 № СМ 142153170350.

Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 24.01.2018 року у задоволенні позову відмовив.

Заступник прокурора Сумської області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. При цьому, апелянт зазначає, що суд першої інстанції неповністю з'ясував обставини, які мають значення для справи, у зв'язку з чим дійшов помилкових висновків.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим, відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

20.11.2012 року між Краснопільською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ТОВ Теробайт-С (Орендар) укладено договір оренди землі (Договір), на підставі якого Орендодавець передав Орендарю в користування земельну ділянку іншого сільськогосподарського призначення загальною площею 2,6982 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Сіннівської сільської ради Краснопільського району Сумської області, кадастровий номер 5922385800:05:003:0209. Цей договір зареєстровано в державному реєстрі 03.12.2012 за №592238584003326.

Відповідно до розпорядження Краснопільської районної державної адміністрації 18.05.2015 №114-ОД Про розірвання договору оренди земельної ділянки достроково розірвано в односторонньому порядку договір оренди від 20.11.2012 та зобов'язано ТОВ Теробайт-С в 10-денний термін передати Краснопільській районній державній адміністрації вищевказану земельну ділянку за актом приймання, оскільки земельна ділянка використовується товариством не за цільовим призначенням.

05.08.2015 директором ТОВ Теробайт-С подано до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області декларацію про початок виконання будівельних робіт, до якої внесено відомості про використання земельної ділянки на підставі договору оренди землі б/н від 20.11.2012.

Після завершення будівництва ТОВ Теробайт-С подало до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, яка була зареєстрована 13.11.2015 № СМ 142153170350.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дану справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо підсудності даного спору, виходячи з наступного.

Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи судами).

Разом з тим відповідно до ч. 2 ст. 4. п.1 ч. 2 ст. 17 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України в указаній редакції).

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Вирішуючи питання визначення предметної юрисдикції справи колегія суддів виходить із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Так, предметом спору в цій справі є рішення органу державної влади про реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яке, на думку позивача, порушує права власника на вільне розпорядження земельною ділянкою, так як у визначеному законодавством порядку вона не була передана у користування юридичній особі, котра здійснила на ній самовільне будівництво нерухомості, та у подальшому здійснила реєстрацію права власності та відчуження третім особам.

Аналіз зазначених обставин справи дає підстави вважати, що спір у цій справі не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів особи у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а стосується приватних інтересів особи, на захист яких поданий позов прокурором.

При цьому, не зазначення прокурором органу, в інтересах якого здійснюється захист інтересів не змінює правової природи даного спору.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст.16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до положень ст. 152 Земельного кодексу України власник або землекористувач земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки цей спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства, за правилами якого можливий одночасний розгляд вимог про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, а також захисту приватного права власника земельної ділянки.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про поширення адміністративної юрисдикції на даний спір.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення постанова Сумського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 р. підлягає скасуванню, а провадження у даній справі - закриттю, та зазначений спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 243, 250, 311 , 315, 319 , 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Сумської області задовольнити частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 по справі № 818/1826/17 скасувати.

Провадження у адміністративній справі № 818/1826/17 за позовом Керівника Охтирської місцевої прокуратури Сумської області до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Сумській області, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Теробайт-С", ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування реєстрації декларації - закрити.

Роз'яснити, що зазначений спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5