Постанова

від 22.09.2020 по справі 818/1826/17

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 р.Справа № 818/1826/17 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Донець Л.О.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Заступника прокурора Сумської області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 (головуючий суддя І інстанції: С.О. Бондар, повний текст складено 29.01.2018) по справі № 818/1826/17

за позовом Керівника Охтирської місцевої прокуратури Сумської області

до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Сумській області, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Теробайт-С", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

про скасування реєстрації декларації,

ВСТАНОВИВ:

27.11.2017, Керівник Охтирської місцевої прокуратури Сумської області (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю Теробайт-С (далі - ТОВ Теробайт-С ), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просить суд про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої відповідачем від 13.11.2015 № СМ 142153170350.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 у справі №818/1826/17 у задоволенні позову відмовлено.

Заступник прокурора Сумської області (далі - апелянт), не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 20.11.2012 між ТОВ Теробайт-С був укладений договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 2,6982 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Сіннівської сільської ради Краснопільського району Сумської області, кадастровий номер 5922385800: 05: 003:0209, про що є запис у державному реєстрі 03.12.2012 №592238584003326.

18.05.2015 розпорядженням Краснопільської районної державної адміністрації №114-ОД Про розірвання договору оренди земельної ділянки достроково розірвано в односторонньому порядку договір оренди від 20.11.2012 та зобов`язано ТОВ Теробайт-С в 10-денний термін передати Краснопільській районній державній адміністрації вищевказану земельну ділянку за актом приймання, оскільки земельна ділянка використовується товариством не за цільовим призначенням.

05.08.2015 ТОВ Теробайт-С подано до відповідача декларацію про початок виконання будівельних робіт, до якої внесено відомості про використання земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 20.11.2012.

13.11.2015 ТОВ Теробайт-С подало до відповідача декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, яка зареєстрована за № СМ 142153170350, та отримав свідоцтво про право власності на об`єкт будівництва.

12.10.2017 позивачем направлений до відповідача лист з вимогою вжити заходи щодо скасування реєстрації декларації від 13.11.2015 № СМ 142153170350, а також вжиття заходів щодо знесення самочинно збудованих згаданим суб`єктом господарювання об`єктів.

15.12.2017 листом № 40-1018/3502-17 відповідач відмовив у задоволенні такої заяви позивачу.

21.11.2017 ухвалою Господарського суду Сумської області зупинено провадження у справі № 920/627/17 за позовом Керівника Охтирської місцевої прокуратури м. Охтирка Сумської області, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Теробайт-С , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Краснопільська районна державна адміністрація Сумської області; третя особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 про повернення земельної ділянки кадастровий номер 5922385800: 05: 003:0209.

Під час відмови у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив про те, що оскаржувана декларація не порушує прав чи інтересів держави або будь-якого державного органу, оскільки вказана декларація вичерпала свою дію наданням ТОВ Теробайт-С свідоцтва про право власності на об`єкт будівництва.

При цьому, суд першої інстанції зауважив на те, що позивач не позбавлений права звертатися у встановленому порядку до суду з позовом про визнання незаконним (недійсним) свідоцтва про право власності на об`єкт будівництва, визнати недійсним договори купівлі-продажу вказаного об`єкту будівництва.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

На підставі п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 Про затвердження Порядку здійснення державного архітерктурно-будівельного контролю (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Аналізуючи викладені вище норми, колегія суддів дійшла до висновку про те, що у відповідача як суб`єкта владних повноважень обов`язок здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності тощо покаладається лише під час провадження містобудівної діяльності, шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

За наявності підстав для проведення таких перевірок у відповідача є повноваження на здійснення державного контролю.

Колегія суддів зауважує на те, що необхідність скасування декларації про готовність об`єкту до екплуатації, позивачем обумовлюється наданням заявником неправдивих відомостей та наявністю у відповідача на це повноважень, які не застосовувались ним після отримання листа позивача від 12.10.2017.

За містом листа позивача до відповідача від 12.10.2017 № 92-6141вих17 (том 1 аркуш справи 100) пропонувалось вжити заходів щодо скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації - комплексу будівель і споруд, збудованих ТОВ Теробайт-С на території Сіннівської сільської ради Краснопільського району, а також вжити визначених законодавством заходів щодо знесення самочинно збудованих згаданим субёєктом господарювання об`єктів.

При цьому, 24.10.2017 листом № 40-1018/2991-17 (том 1 аркуш справи 93) відповідач надав відповідь з правовим обгрунтованням особливостей здійснення своєї діяльності, що у разі надання обгрунтованого звернення фізичної чи юридичної особи про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності або вимоги правоохоронних органів про проведення перевірки відповідачем будуть вжиті заходи державного архітерктурно-будівельного контролю відповідно до вимог законодавства.

В своїй позовній заяві та в апеляційній скарзі позивач вказує саме на невиконання вказівок свого листа від 12.10.2017 відповідачем як на підставу для звернення його до суду в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Окрім цього, позивач вказує на порушення при цьому, відповідачем ст.ст. 36, 39, 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 22 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 Про затвердження Порядку виконання будівельних робіт .

У відповідності до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

На підставі ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, чинній на час виникнення спірних парвовідносин) право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо право на будівництво об`єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, а також у разі коригування проектної документації на виконання будівельних робіт в установленому законодавством порядку, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.

Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт;

отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Відомості про скасування права на виконання будівельних робіт вносяться до реєстру.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Згідно до ст. 39 Закону України Про реглюування містобудівної діяльності (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

У разі якщо після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт відбулася зміна найменування замовника та/або генерального підрядника, та/або генерального проектувальника, та/або підрядника у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство, у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка подається для реєстрації, вказується нове (змінене) найменування зазначених осіб (якщо згідно з формою декларації їх необхідно вказувати) із зазначенням того, що зміна найменування відбулася у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство. За наявності такого зазначення в декларації про готовність об`єкта до експлуатації орган державного архітектурно-будівельного контролю не має права повертати таку декларацію з підстави різного найменування зазначених осіб у декларації про початок виконання будівельних робіт і в декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо після видачі дозволу на виконання будівельних робіт відбулася зміна найменування замовника та/або генерального підрядника, та/або генерального проектувальника, та/або підрядника у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство, в акті готовності об`єкта до експлуатації та в заяві про видачу сертифіката вказується нове (змінене) найменування зазначених осіб (якщо згідно з формою акта та заявою цих осіб їх необхідно вказувати) із зазначенням того, що зміна найменування відбулася у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство. За наявності такого зазначення в акті готовності об`єкта до експлуатації та в заяві про видачу сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю не має права відмовляти у видачі сертифіката з підстави різного найменування зазначених осіб у дозволі на виконання будівельних робіт та в акті готовності об`єкта до експлуатації і в заяві про видачу сертифіката.

Форма акта готовності об`єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.

Акт готовності об`єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об`єкт застрахований).

Орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі необхідності під час розгляду питань, пов`язаних з видачею сертифіката, може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків.

Неподання таких висновків у визначений органом державного архітектурно-будівельного контролю строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об`єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об`єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовляє у видачі сертифіката з таких підстав:

неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;

виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил;

невиконання вимог, передбачених Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг.

Відмова у видачі сертифіката надається замовникові у строк, передбачений для його видачі.

Рішення про відмову у видачі сертифіката може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі сертифіката), або оскаржено до суду.

Експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Підключення закінченого будівництвом об`єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.

Державну статистичну звітність щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів подають органи державного архітектурно-будівельного контролю за формою та у строки, передбачені звітно-статистичною документацією, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Замовник зобов`язаний передати закінчений будівництвом та підключений до інженерних мереж житловий будинок, що споруджувався із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, об`єднанню співвласників або власнику, або експлуатуючій організації протягом ста двадцяти календарних днів з дня його прийняття в експлуатацію.

Колегія суддів критично оцінює такі доводи, оскільки п. 22 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 Про затвердження Порядку виконання будівельних робіт , як про це зауважено у позовній заяві (том 1 аркуші справи 9, 10) був скасований постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 404 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 , тому не може бути застосований під час вирішення даного спору.

Наведені приписи Закону України Про регулювання містобудівної діяльності посилаються лише на наявність у відповідача права на виявлення під час проведення перевірки факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

За обставинами справи, позивач не направив до відповідача належні підстави для проведення ним перевірки.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що позовні вимоги, є необгрунтованими, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню.

В своїй апеляційній скарзі апелянт не вказує дані доводи.

Проте, суд апеляційної інстанції, в силу приписів ч. 2 ст. 308 КАС України, вважає можливим вийти за межі доводів та вимог апеляційної скарги, оскільки це призвело до неправильного застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, застосував норми матеріального права, а саме: Законів України Про прокуратуру , Про регулювання містобудівної діяльності , тому судове рішення підлягає зміні з підстав та мотивів відмови у задоволенні позову, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Сумської області - задовольнити частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 по справі № 818/1826/17 - змінити з підстав та мотивів відмови у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.О. Донець Судді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 23.09.2020 року