Ухвала

від 12.04.2018 по справі 6-325/11

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 6-325/11

Категорія

У Х В А Л А

12 квітня 2018 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Москаленко К.О.

при секретарі Березовській К.А..

за участю представника Кредитної спілки Центр фінансових послуг - Мельник Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування рішення Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Право та обов'язок у справі №394/10 за позовом Кредитної спілки Центр фінансових послуг до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

У липні 2017 року ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2) та ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3) звернулися до Печерського районного суду м. Києва із заявою про скасування рішення Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Право та обов'язок у справі №394/10 за позовом Кредитної спілки Центр фінансових послуг (далі по тексту - КС Центр фінансових послуг ) до ОСОБА_4 (далі по тексту - ОСОБА_4), ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява обґрунтована тим, що 05.11.2010 Третейським судом при Всеукраїнській громадській організації Право та обов'язок у справі №394/10 ухвалено рішення, яким стягнуто на користь КС Центр фінансових послуг з ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 23 563 грн. 87 коп., яка складається: 8 236 грн. 72 коп. - несплачені відсотки; 7 627 грн. 15 коп. - нарахована пеня; 500 грн. 00 коп. - третейський збір; 7 200 грн. 00 коп. - понесені витрати на правову допомогу. Заявники вважають ухвалене рішення таким, що підлягає скасуванню, оскільки, третейське застереження сформульовано виключно щодо кредитного договору, а не договорів поруки; справа непідвідомча третейському суду. Також, заявники просять поновити їм строк на звернення із заявою про скасування рішення суду, оскільки, про існування оскаржуваного рішення стало відомо нещодавно, таке було отримано представником заявників лише 03.07.2017.

У судове засідання 12.04.2018 заявники не з'явилися, про розгляд заяви повідомлялися належним чином, через канцелярію суду представником заявників подана заява про розгляд справи у відсутність заявників та їх представника.

ОСОБА_4 у судове засідання 12.04.2018 не з'явився, про розгляд заяви повідомлявся належним чином.

Представник КС Центр фінансових послуг у судовому засіданні 12.04.2018 заперечила щодо задоволення заяви, просила відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що подана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що рішенням Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Право та обов'язок від 05.11.2010 у справі №394/10 стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь КС Центр фінансових послуг заборгованість у розмірі 23 563 грн. 87 коп., яка складається: 8 236 грн. 72 коп. - несплачені відсотки; 7 627 грн. 15 коп. - нарахована пеня; 500 грн. 00 коп. - третейський збір; 7 200 грн. 00 коп. - понесені витрати на правову допомогу.

Не погодившись з ухваленим рішенням заявники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у липні 2017 року звернулися до суду із заявою про скасування зазначеного рішення.

15.12.2017 набрав чинності Цивільний процесуальний кодекс України у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За нормами ч. 1, 5, 7 ст. 454 ЦПК України, сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев'яноста днів:

1) стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, - з дня прийняття рішення третейським судом;

2) особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, - з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом.

Заява, подана після закінчення строку, встановленого частино п'ятою або шостою цієї статті повертається.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.06.2017 представник заявників направив адвокатський запит на адресу Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Право та обов'язок , яким просив надати належним чином завірену копію рішення. (а.с. 27)

На адвокатський запит представнику заявнику було направлено 23.06.2017 рішення від 05.11.2010 у справі №394/10, яке отримано адресатом 03.07.2017, про що свідчить витяг із сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта зі штриховим ідентифікатором за №0212109685558. (а.с. 33)

Поряд з цим, на запит суду Постійно діючим Третейським судом при Всеукраїнській громадській організації Право та обов'язок надана справа №394/10, яка досліджена судом, та у якій відсутні докази отримання, в тому числі заявниками рішення від 05.11.2010 у справі №394/10.

З урахуванням викладеного, суд надходить до висновку, що рішення Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Право та обов'язок від 05.11.2010 у справі №394/10 отримано заявниками в особі представника саме 03.07.2017, а тому знаходить підстави для поновлення заявникам строку для звернення до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Згідно із ч. 2 ст. 458 ЦПК України рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:

1) справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано судом недійсною;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

5) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Як вбачається із матеріалів справи, 31.03.2009 між КС Центр фінансових послуг та ОСОБА_4 було укладено Кредитний договір №В-32/0021/09/57/04, відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 9 011,96 грн.

Також, 31.03.2009 між КС Центр фінансових послуг та ОСОБА_4 було укладено Додаткову угоду до Кредитного договору №В-32/0021/09/57/04, якою узгоджено, що усі спірні питання, пов'язані з виконанням Кредитного договору №В-32/0021/09/57/04, вирішуватимуться шляхом розгляду їх постійно діючим третейським судом відповідно до регламенту третейського суду.

31.03.2009 між КС Центр фінансових послуг та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №В-32/0021/09/57/04, за яким у відповідності до п. 1.1. якого останній зобов'язався солідарно з позичальником відповідати перед кредитодавцем за виконання зобов'язань по Кредитному договору №В-32/0021/09/57/04 від 31.03.2009 та додатками до нього, укладених між кредитодавцем і позичальником.

Водночас, 31.03.2009 між КС Центр фінансових послуг та ОСОБА_3 було укладено Договір поруки №В-32/0021/09/57/04, за яким у відповідності до п. 1.1. якого остання зобов'язалась солідарно з позичальником відповідати перед кредитодавцем за виконання зобов'язань по Кредитному договору №В-32/0021/09/57/04 від 31.03.2009 та додатками до нього, укладених між кредитодавцем і позичальником.

Поряд з цим, зі змісту укладених договорів поруки не вбачається, що третейське застереження сформульовано для договорів поруки. Натомість, згідно п. 4.2. Договорів поруки, усі суперечки, які виникають в процесі виконання даного договору, вирішуються відповідно до чинного законодавства України.

Матеріали справи не містять доказів того, що після укладення Додаткової угоди до Кредитного договору №В-32/0021/09/57/04 щодо вирішення спорів шляхом розгляду їх постійно діючим третейським судом, до Договорів поруки, укладених з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вносилися відповідні зміни.

Таким чином, суд вбачає підстави для скасування рішення Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Право та обов'язок від 05.11.2010 у справі №394/10 щодо стягнення заборгованості з поручителів, оскільки, третейське застереження сформульовано виключно щодо кредитного договору, а не договорів поруки.

Поряд з цим, підлягають задоволенню вимоги щодо скасування рішення в частині стягнення заборгованості з позичальника - ОСОБА_4, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України Про третейські суди до третейського суду за угодою сторін може бути передано будь-який спір, що виникає з цивільних, господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

14 частини першої статті 6 Закону України Про третейські суди (частину першу цієї статті доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 2983-VI) третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України Про захист прав споживачів , є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Цей Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 №15-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України Про захист прав споживачів у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) дія цього Закону поширюється і на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем за договором про надання споживчого кредиту), що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

За частиною першою статті 11 Закону України Про захист прав споживачів між кредитодавцем та споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку, що спори між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так виконання такого договору, відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України Про третейські суди , незважаючи на наявність третейського застереження в договорі, не можуть бути предметом третейського розгляду, оскільки Законом № 2983-VІ виключено з компетенції третейського суду вирішення спорів щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Відмежування цивільних правовідносин за участю споживачів від правовідносин з іншими суб'єктами здійснюється на підставі визначення правової форми їх участі в конкретних правовідносинах.

А тому, незалежно від предмета і підстав позову та незважаючи на те, хто звертається з позовом до суду (банк або інша фінансова установа чи споживач), на правовідносини, що виникають зі споживчого кредиту, поширюється дія Закону України Про захист прав споживачів .

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі №755/30974/14-ц.

Отже, спір про стягнення з позичальника на користь КС Центр фінансових послуг заборгованості за договором споживчого кредиту не підвідомчий третейському суду, тому рішення третейського суду в цій частині також підлягає скасуванню.

Частиною 6 ст. 457 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу суд має право: постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви і залишення рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу без змін; постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу.

Оскільки, під час судового розгляд знайшли своє підтвердження доводи заявників, викладені в заяві про скасування рішення третейського суду, суд вважає, що подана заява підлягає задоволенню, а відтак, рішення Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Право та обов'язок від 05.11.2010 у справі №394/10 підлягає скасуванню в повному обсязі, оскільки, така справа не підвідомча третейському суду та не містить третейського застереження у договорах поруки.

Керуючись ст.ст. 258-261, 263, 454-460, п. 9 Перехідних положень ЦПК України, Законом України Про третейські суди , Законом України Про внесення змін до статті 6 Закону України Про третейські суди щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам , суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування рішення Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Право та обов'язок у справі №394/10 за позовом Кредитної спілки Центр фінансових послуг до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Рішення Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Право та обов'язок у справі №394/10 за позовом Кредитної спілки Центр фінансових послуг до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - скасувати.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя Печерського

районного суду м. Києва К.О. Москаленко