Постанова

від 05.09.2018 по справі 6-325/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2018 року м. Київ

Справа №6-325-11

Апеляційний суд м. Києва в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Білич І.М., Саліхова В.В.

секретар Луговий Р.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кредитної спілки Центр фінансових послуг на ухвалу Печерського районного суду м. Києва постановлену під головуванням судді Москаленко К.О. 12 квітня 2018 року у м. Києві о 12:04 год., у справі за заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування рішення Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Право та обов'язок у справі №394/10 за позовом Кредитної спілки Центр фінансових послуг до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В

У липні 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із заявою про скасування рішення Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Право та обов'язок у справі №394/10 за позовом Кредитної спілки Центр фінансових послуг до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява обґрунтована тим, що 05.11.2010 Третейським судом при Всеукраїнській громадській організації Право та обов'язок у справі №394/10 ухвалено рішення, яким стягнуто на користь КС Центр фінансових послуг з ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 23563 грн. 87 коп.. Заявники вважали ухвалене рішення таким, що підлягає скасуванню, оскільки, третейське застереження сформульовано виключно щодо кредитного договору, а не договорів поруки; справа непідвідомча третейському суду. Також, заявники просили поновити їм строк на звернення із заявою про скасування рішення суду, оскільки, вказане рішення ними отримано лише 03.07.2017.

№ апеляційного провадження:№ 22-ц/796/6501/2018 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.04.2018 заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування рішення Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Право та обов'язок у справі №394/10 за позовом Кредитної спілки Центр фінансових послуг до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.

Рішення Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Право та эбов'язок у справі №394/10 за позовом Кредитної спілки Центр фінансових послуг до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - скасовано.

Не погодилась із вищезазначеним судовим рішенням КС Центр фінансових послуг , її представником подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про незаконність ухвали, як такої, що постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права, та за неповного з 'ясування обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що заявникам було безпідставно поновлено строк на звернення із заявою про скасування рішення третейського суду, оскільки про вказане рішення заявникам було відоме ще до 03.07.2017, тобто до дати про яку зазначають заявники. Також вказує на те, що 31.03.2009 між КС Центр фінансових послуг та заявниками була укладена додаткова угода до Кредитного договору, відповідно до якої всі сторони погодили, що спірні питання, пов'язані з виконанням кредитного договору вирішуватимуться шляхом розгляду їх постійно діючим третейським судом відповідно до регламенту третейського суду, вказана додаткова угода була підписана заявниками, а отже вони надали свою згоду на вирішення спорів між сторонами третейським судом. Таким чином додаткова угода відповідає всім вимогам ст. 12 Закону України Про третейські суди , а тому висновок суду першої інстанції про те, що третейське застереження сформульовано виключно щодо кредитного договору, а не договорів поруки є хибним. Крім того, представник вказує на те, що частину першу статті 6 Закону України Про третейські суди доповнено п. 14 згідно Закону 2983-VI від 03.02.2011, в той час як рішення Третейським судом прийнято 05.11.2010, а тому третейський суд мав компетенцію на розгляд даної справи.

Враховуючи вищевикладене, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити у задоволенні заяви.

В порядку п. 8 ч. 1 Розділу ХIII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України(в редакції від 03.10.2017), до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

А отже Апеляційний суд м. Києва є компетентним судом щодо розгляду даної справи.

В судовому засіданні представник ПАТ Укрсоцбанк підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та просив її відхилити.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 31.03.2009 між КС Центр фінансових послуг та ОСОБА_4 було укладено Кредитний договір №В-32/0021/09/57/04, відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 9011,96 гри.

Між КС Центр фінансових послуг та ОСОБА_2 31.03.2009 було укладено Договір поруки №В-32/0021/09/57/04, за яким у відповідності до п. 1.1. якого останній зобов'язався солідарно з позичальником відповідати перед кредитодавцем за виконання зобов'язань по Кредитному договору №В-32/0021/09/57/04 від 31.03.2009 та додатками до нього, укладених між кредитодавцем і позичальником.

Також, 31.03.2009 між КС Центр фінансових послуг та ОСОБА_3 було укладено Договір поруки №В-32/0021/09/57/04, за яким у відповідності до п. 1.1. якого остання зобов'язалась солідарно з позичальником відповідати перед кредитодавцем за виконання зобов'язань по Кредитному договору №В-32/0021/09/57/04 від 31.03.2009 та додатками до нього, укладених між кредитодавцем і позичальником.

Тогож дня між КС Центр фінансових послуг та ОСОБА_4, ОСОБА_2, та ОСОБА_3 було укладено Додаткову угоду до Кредитного договору №В-32/0021/09/57/04, якою узгоджено, що усі спірні питання, пов'язані з виконанням Кредитного договору №В-32/0021/09/57/04, вирішуватимуться шляхом розгляду їх постійно діючим третейським судом відповідно до регламенту третейського суду.

Рішенням Третейського суду три Всеукраїнській громадській організації Право та обов'язок від 05.11.2010 у справі №394/10 стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь КС Центр фінансових послуг заборгованість у розмірі 23563 грн. 87 коп., яка складається: 8236 грн. 72 коп. - несплачені відсотки; 7627 грн. 15 коп. - нарахована пеня; 500 грн. 00 коп. - третейський збір; 7200 грн. 00 коп. - понесені витрати на правову допомогу.

Заявники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у липні 2017 року звернулися до суду із заявою про скасування зазначеного рішення.

Звертаючись до суду з заявою про скасування рішення третейського суду, заявники обґрунтовували свою заяву тим, що третейське застереження сформульовано виключно щодо кредитного договору, а не договорів поруки, та справа непідвідомча третейському суду.

Постановляючи ухвалу про скасування рішення третейського суду, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи Закон України Про третейські суди містив заборону на розгляд третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), також суд першої інстанції вбачав підстави для скасування рішення третейського суду і в частині поручителів, оскільки третейське застереження сформульовано виключно щодо кредитного договору, а не договорів поруки.

Проте, погодитись з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не вважає за можливе.

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України Про третейські суди до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Законом України Про внесення змін до статті 6 Закону України Про третейські суди від 03 лютого 2011 року щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам частину першу статті 6 Закону України Про третейські суди доповнено пунктом 14, згідно з яким , третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Відповідно до п.22 ч.1 ст.1 Закону України Про захист прав споживачів , споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Разом з тим, порука є способом забезпечення зобов'язань боржника перед кредитором і має похідну правову природу від правовідносин, що виникають з кредитного договору.

Поручитель за змістом договору поруки не є споживачем послуг банку з кредитування, а, навпаки, є особою, яка своєю відповідальністю забезпечує відповідальність боржника у договорі споживчого кредиту, тобто споживача.

Договір поруки не є договором на придбання, замовлення, використання продукції для особистих потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, виконанням обов'язку найманого працівника, або договором про намір здійснити такі дії.

Отже, поручитель не може розглядатись у договорі поруки як споживач послуг банку, а тому у цих правовідносинах на нього непоширюється дія Закону України Про захист прав споживачів .

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 755/15234/15-ц.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_6, які подали заяву про скасування рішення третейського суду, є поручителями у вказаному спорі, і додаткова угода до Кредитного договору №В-32/0021/09/57/04, укладена між ними та КС Центр фінаснових послуг містить третейське застереження, то спір між КС Центр фінаснових послуг і поручителями про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту, за виконання зобов'язань за яким останні поручилися, підвідомчий третейському суду.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що положення п. 14 ст. 6 Закону України Про третейські суди згідно з яким, третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки) застосовано судом першої інстанції невірно, окільки Закон України Про внесення змін до статті 6 Закону України Про третейські суди щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам , яким частину першу статті 6 Закону України Про третейські суди доповнено пунктом 14, набрав чинності 12 березня 2011 року, в той час, як рішення третейським судом ухвалено 05.11.2010, тобто до набрання чинності вказаного закону.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з пунктами 2, 3 рішення Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України(справа про зворотну дію у часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта у часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної сили у часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це у законі або іншому нормативно-правовому акті.

Таким чином, третейський суд був наділений повноваженнями щодо розгляду справи у спорі щодо захисту прав споживачів.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду.

Отже вимоги апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ч. 2 ст. 376 ЦПК України, апеляційний суд задовольняє апеляційну скаргу і скасовує ухвалу суду першої інстанції з постановленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Кредитної спілки Центр фінансових послуг - задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 12 квітня 2018 року - скасувати.

В задоволенні заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування рішення Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Право та обов'язок у справі №394/10 за позовом Кредитної спілки Центр фінансових послуг до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Право та обов'язок у справі №394/10 від 05 листопада 2010 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач:

Судді:

Повний текст постанови складений 12.09.2018