Ухвала

від 21.05.2018 по справі 522/14750/16-ц

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

21 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 522/14750/16-ц

Провадження № 14-205 цс 18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача - Гудими Д. А.,

суддів : Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В.С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

ознайомилася з матеріалами справи за позовом ОСОБА_3 (далі також - позивач) до Міністерства юстиції України, Державного підприємства Санаторій Лермонтовський (далі - ДП Санаторій Лермонтовський ), Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної реєстрації, державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованової ГалиниМиколаївни, Юридичного департаменту Одеської міської ради, третя особа - Дочірнє підприємство Клінічний санаторій Лермонтовський Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця , про скасування свідоцтва про право власності, рішення та запису про державну реєстрацію речового права

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 травня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 15 серпня 2017 року та

в с т а н о в и л а:

у серпні 2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Мотивував тим, що 4 травня 2011 року уклав з Дочірнім підприємством Клінічний санаторій Лермонтовський Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця (далі - ДП Клінічний санаторій Лермонтовський ЗАТ Укрпрофоздоровниця ) договір оренди, за умовами якого позивач отримав у тимчасове платне користування строком на 2 роки нежитлове приміщення у АДРЕСА_1 (далі - нежитлове приміщення). Оскільки нежитлове приміщення перебувало у незадовільному стані та потребувало термінового ремонту, позивач за власний кошт здійснив капітальний ремонт і реконструкцію цього приміщення, на що витратив 450 000,00 грн.

Спершу позивач звернувся до ДП Клінічний санаторій Лермонтовський ЗАТ Укрпрофоздоровниця з вимогою про сплату вартості проведених поліпшень нежитлового приміщення. Проте, отримавши відмову у поверненні коштів, у грудні 2014 року він звернувся з позовом до ДП Клінічний санаторій Лермонтовський ЗАТ Укрпрофоздоровниця про визнання права власності на нежитлове приміщення.

9 грудня 2014 року Приморський районний суд м. Одеси ухвалою вжив заходи забезпечення позову, зокрема, наклав арешт і заборону відчуження або обтяження будь-яким способом та будь-яким особам нежитлового приміщення.

14 лютого 2015 року, незважаючи на розгляд у суді спору між сторонами з приводу нерухомого майна, право власності на нежитлове приміщення було зареєстроване за Державою в особі Міністерства юстиції України, а державний реєстратор реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області 16 лютого 2015 року видав відповідне свідоцтво про право власності № 33658051.

28 січня 2015 року Наказом Міністерства юстиції України № 1 на базі нерухомого майна ДП Клінічний санаторій Лермонтовський ЗАТ Укрпрофоздоровниця , прийнятого до сфери управління Міністерства юстиції України, створено ДП Санаторій Лермонтовський , до статутного капіталу якого було передано майно ДП Клінічний санаторій Лермонтовський ЗАТ Укрпрофоздоровниця .

2 березня 2015 року державний реєстратор Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право за № 8932400, згідно з яким за ДП Санаторій Лермонтовський було зареєстроване право господарського відання на нежитлові будівлі майнового комплексу, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1, зокрема і на нежитлове приміщення.

З огляду на вказане позивач з урахуванням уточненої позовної заяви від 28 вересня 2016 року просив суд:

- скасувати свідоцтво про право власності від 16 лютого 2015 року № 33658051 на нежитлові будівлі майнового комплексу, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1, видане державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області;

- скасувати рішення від 3 березня 2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 19738130, прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби України Молдовановою Г. М.;

- скасувати запис про інше речове право від 2 березня 2015 року № 8932400, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо реєстрації за ДП Санаторій Лермонтовський права господарського відання на нежитлові будівлі майнового комплексу, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1;

- зобов'язати Юридичний департамент Одеської міської ради внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування запису про інше речове право від 2 березня 2015 року № 8932400 щодо реєстрації за ДП Санаторій Лермонтовський права господарського відання на нежитлові будівлі майнового комплексу, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1.

12 серпня 2016 року Приморський районний суд м. Одеси відкрив провадження у справі.

4 квітня 2017 року позивач подав заяву про залишення позовної вимоги без розгляду та збільшення розміру позовних вимог, в якій, зокрема, просив залишити без розгляду його позовну вимогу про зобов'язання Юридичного департаменту Одеської міської ради внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування запису про інше речове право від 2 березня 2015 року № 8932400.

Крім того, у тій же заяві позивач просив суд скасувати рішення від 3 березня 2017 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34125555, прийняте державним реєстратором Одеської філії Державного підприємства Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень Кравцем Олександром Володимировичем.

Того ж дня Приморський районний суд м. Одеси ухвалою залишив без розгляду позовну вимогу про зобов'язання Юридичного департаменту Одеської міської ради вчинити дії.

11 квітня 2017 року ДП Санаторій Лермонтовський на підставі пункту 1 частини першої статті 205 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України у редакції, чинній на той час,подало датоване 12 квітня 2017 року клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про скасування рішення та запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У цьому клопотанні ДП Санаторій Лермонтовський стверджувало, що ці вимоги, а також вимоги про зобов'язання вчинити певні дії стосуються публічно-правових відносин і повинні розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Просило закрити провадження в частині позовної вимоги про скасування рішення та запису від 3 березня 2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34125555.

15 травня 2017 року ДП Санаторій Лермонтовський подало уточнення до клопотання від 11 квітня 2017 року, в яких обґрунтовує хибність заявлення позивачем за правилами цивільного судочинства позовної вимоги про скасування рішення та запису про державну реєстрацію речового права та зобов'язання вчинити певні дії. Просило закрити провадження в частині позовної вимоги про скасування рішення та запису від 3 березня 2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34125555.

Представник Міністерства юстиції України в судовому засіданні від 15 травня 2017 року підтримав подане клопотання ДП Санаторій Лермонтовський про закриття провадження у справі в частині позовної вимоги про скасування рішення та запису від 3 березня 2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34125555.

Того ж дня Приморський районний суд м. Одеси ухвалою відмовив у задоволені клопотання ДП Санаторій Лермонтовський про закриття провадження в частині вимог про скасування рішення та запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у цій справі та продовжив її розгляд по суті.

Ухвала суду мотивована тим, що вимоги про скасування рішення і запису про державну реєстрацію речового права повинні розглядатися за правилами цивільного судочинства, оскільки між сторонами виникли цивільно-правові, а не публічно-правові відносини.

15 серпня 2017 року Апеляційний суд Одеської області ухвалою залишив без змін ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 травня 2017 року .

Апеляційний суд мотивував рішення тим, що спір, за вирішенням якого до суду звернувся позивач, не стосується захисту прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, оскільки він зумовлений невиконанням ДП Клінічний санаторій Лермонтовський ЗАТ Укрпрофоздоровниця умов укладеного з позивачем договору оренди від 4 травня 2011 року та перешкодами, які чиняться позивачу у володінні об'єктом оренди - нежитловим приміщенням.

Крім того, позивач заявив вимоги щодо реєстраційних дій, здійснених на основі юридичних фактів, стосовно яких існує спір про цивільне право; і в межах цього спору за наявності для цього підстав можуть бути вирішені питання, пов'язані з реєстрацією права власності на спірне нерухоме майно. А тому, на думку суду апеляційної інстанції, цей спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

У вересні 2017 року Міністерство юстиції України звернулось до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій через порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 травня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 15 серпня 2017 року і постановити нову, якою задовольнити клопотання Міністерства юстиції України від 15 травня 2017 року про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про скасування рішення та запису про державну реєстрацію речового права.

Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що суди першої й апеляційної інстанцій дійшли невірного висновку про те, що позовна вимога про скасування рішення та запису від 3 березня 2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34125555, не є публічно-правовою. А тому безпідставно відмовили у задоволенні клопотання ДП Санаторій Лермонтовський і Міністерства юстиції України про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про скасування рішення і запису про державну реєстрацію речового права, оскільки вирішення спорів фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій відповідно до пунктів 1 і 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній на той час, віднесено до компетенції адміністративних судів.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 3 жовтня 2017 року, яким ЦПК України викладений у новій редакції.

18 січня 2018 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду ухвалою відкрив касаційне провадження у справі.

12 квітня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою призначив справу до судового розгляду у складі колегії з п'яти суддів.

3 травня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

З огляду на те, що Міністерство юстиції України оскаржує ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 травня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 15 серпня 2017 року, зокрема, з підстав порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції, ВеликаПалата Верховного Суду приймає справу до розгляду.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Отже, справа розглядатиметься Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).

Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402, частиною шостою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

у х в а л и л а :

1. Прийняти до розгляду справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, державного підприємства Санаторій Лермонтовський , Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної реєстрації, державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованової Галини Миколаївни, Юридичного департаменту Одеської міської ради, третя особа - Дочірнє підприємство Клінічний санаторій Лермонтовський Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця , про скасування свідоцтва про право власності, рішення і запису про державну реєстрацію речового права за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 травня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 15 серпня 2017 року.

2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами на 13 червня 2018 року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.

3. Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали для відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Д. А. Гудима Судді:С. В. БакулінаО. Б. Прокопенко В. В. БританчукЛ. І. Рогач В. І. ДанішевськаІ. В. Саприкіна О. С. ЗолотніковО. М. Ситнік О. Р. КібенкоО. С. Ткачук В. С. КнязєвВ. Ю. Уркевич Л. М. ЛобойкоО. Г. Яновська Н. П. Лященко