Ухвала

від 13.06.2018 по справі 522/14750/16-ц

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

13 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 522/14750/16-ц

Провадження № 14-205 цс 18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача - Гудими Д. А.,

суддів : Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянуласправу за позовом ОСОБА_3 (далі також - позивач) до Міністерства юстиції України, Державного підприємства Санаторій Лермонтовський (далі - ДП Санаторій Лермонтовський ), Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної реєстрації, державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України МолдовановоїГалини Миколаївни, Юридичного департаменту Одеської міської ради, третя особа - Дочірнє підприємство Клінічний санаторій Лермонтовський Закритого акціонерного товариства (далі також - ЗАТ) лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця , про скасування свідоцтва про право власності, рішення та запису про державну реєстрацію речового права

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 травня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 15 серпня 2017 року.

Учасники справи :

позивач : ОСОБА_3;

відповідачі : Міністерство юстиції України, ДП Санаторій Лермонтовський , Міністерство юстиції України в особі Департаменту державної реєстрації, державний реєстратор Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованова Галина Миколаївна, Юридичний департамент Одеської міської ради;

третя особа : Дочірнє підприємство Клінічний санаторій Лермонтовський Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця .

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Мотивував тим, що 4 травня 2011 року уклав з Дочірнім підприємством Клінічний санаторій Лермонтовський ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця договір оренди, за умовами якого позивач отримав у тимчасове платне користування строком на 2 роки нежитлове приміщення у АДРЕСА_1 (далі - нежитлове приміщення). Оскільки нежитлове приміщення перебувало у незадовільному стані та потребувало термінового ремонту, позивач за власний кошт здійснив капітальний ремонт і реконструкцію цього приміщення, на що витратив 450 000,00 грн.

2. Спершу позивач звернувся до Дочірнього підприємства Клінічний санаторій Лермонтовський ЗАТ Укрпрофоздоровниця з вимогою про сплату вартості проведених поліпшень нежитлового приміщення. Проте, отримавши відмову у поверненні коштів, у грудні 2014 року він звернувся з позовом до Дочірнього підприємства Клінічний санаторій Лермонтовський ЗАТ Укрпрофоздоровниця про визнання права власності на нежитлове приміщення.

3. 9 грудня 2014 року Приморський районний суд м. Одеси ухвалою вжив заходи забезпечення позову, зокрема, наклав арешт і заборону відчуження або обтяження будь-яким способом та будь-яким особам нежитлового приміщення.

4. 14 лютого 2015 року, незважаючи на розгляд у суді спору між сторонами з приводу нерухомого майна, право власності на нежитлове приміщення було зареєстроване за Державою в особі Міністерства юстиції України, а державний реєстратор реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області 16 лютого 2015 року видав відповідне свідоцтво про право власності № 33658051.

5. 28 січня 2015 року Наказом Міністерства юстиції України № 1 на базі нерухомого майна Дочірнього підприємства Клінічний санаторій Лермонтовський ЗАТ Укрпрофоздоровниця , прийнятого до сфери управління Міністерства юстиції України, створено ДП Санаторій Лермонтовський , до статутного капіталу якого було передано майно Дочірнього підприємства Клінічний санаторій Лермонтовський ЗАТ Укрпрофоздоровниця .

6. 2 березня 2015 року державний реєстратор Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право за № 8932400, згідно з яким за ДП Санаторій Лермонтовський було зареєстроване право господарського відання на нежитлові будівлі майнового комплексу, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1, зокрема і на нежитлове приміщення.

7. З огляду на вказане позивач з урахуванням уточненої позовної заяви від 28 вересня 2016 року просив суд:

- скасувати свідоцтво про право власності від 16 лютого 2015 року № 33658051 на нежитлові будівлі майнового комплексу, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1, видане державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області;

- скасувати рішення від 3 березня 2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 19738130, прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби України Молдовановою Г. М. ;

- скасувати запис про інше речове право від 2 березня 2015 року № 8932400, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо реєстрації за ДП Санаторій Лермонтовський права господарського відання на нежитлові будівлі майнового комплексу, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1;

- зобов'язати Юридичний департамент Одеської міської ради внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування запису про інше речове право від 2 березня 2015 року № 8932400 щодо реєстрації за ДП Санаторій Лермонтовський права господарського відання на нежитлові будівлі майнового комплексу, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

8. 4 квітня 2017 року позивач подав заяву про залишення без розгляду позовної вимоги про зобов'язання Юридичного департаменту Одеської міської ради внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування запису про інше речове право від 2 березня 2015 року № 8932400.

9. Крім того, у тій же заяві позивач додатково просив суд скасувати рішення від 3 березня 2017 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34125555, прийняте державним реєстратором Одеської філії Державного підприємства Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень Кравцем Олександром Володимировичем.

10. Того ж дня Приморський районний суд м. Одеси ухвалою залишив без розгляду позовну вимогу про зобов'язання Юридичного департаменту Одеської міської ради вчинити дії.

11. 11 квітня 2017 року ДП Санаторій Лермонтовський на підставі пункту 1 частини першої статті 205 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України у редакції, чинній на той час, подало датоване 12 квітня 2017 року клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про скасування рішення та запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У цьому клопотанні ДП Санаторій Лермонтовський стверджувало, що вказані вимоги, а також вимоги про зобов'язання вчинити певні дії стосуються публічно-правових відносин і повинні розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Просило закрити провадження в частині позовної вимоги про скасування рішення та запису від 3 березня 2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 34125555).

12. 15 травня 2017 року ДП Санаторій Лермонтовський подало уточнення до клопотання від 11 квітня 2017 року, в яких обґрунтовує хибність заявлення позивачем за правилами цивільного судочинства позовної вимоги про скасування рішення та запису про державну реєстрацію речового права та зобов'язання вчинити певні дії. Просило закрити провадження в частині позовної вимоги про скасування рішення та запису від 3 березня 2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 34125555).

13. 15 травня 2017 року представник Міністерства юстиції України на судовому засіданні підтримав клопотання ДП Санаторій Лермонтовський про закриття провадження у справі в частині позовної вимоги про скасування рішення та запису від 3 березня 2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 34125555).

14. Того ж дня Приморський районний суд м. Одеси ухвалою відмовив у задоволені клопотання ДП Санаторій Лермонтовський про закриття провадження в частині вимог про скасування рішення та запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у цій справі та продовжив її розгляд справи по суті.

15. Ухвала суду мотивована тим, що вимоги про скасування рішення і запису про державну реєстрацію речового права повинні розглядатися за правилами цивільного судочинства, оскільки між сторонами виникли цивільно-правові, а не публічно-правові відносини.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

16. 15 серпня 2017 року Апеляційний суд Одеської області ухвалою залишив без змін ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 травня 2017 року .

17. Апеляційний суд мотивував рішення тим, що спір, за вирішенням якого до суду звернувся позивач, не стосується захисту прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, оскільки він зумовлений невиконанням ДП Клінічний санаторій Лермонтовський ЗАТ Укрпрофоздоровниця умов укладеного з позивачем договору оренди від 4 травня 2011 року та перешкодами, які чиняться позивачу у володінні об'єктом оренди - нежитловим приміщенням.

18. Крім того, позивач заявив вимоги щодо реєстраційних дій, здійснених на основі юридичних фактів, стосовно яких існує спір про цивільне право; і в межах цього спору за наявності підстав можуть бути вирішені питання, пов'язані з реєстрацією права власності на спірне нерухоме майно. А тому, на думку суду апеляційної інстанції, цей спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

19. У вересні 2017 року Міністерство юстиції України звернулось до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою через порушення судами першої й апеляційної інстанцій норм процесуального права.

20. У касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 травня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 15 серпня 2017 року і постановити нову, якою задовольнити клопотання Міністерства юстиції України від 15 травня 2017 року про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про скасування рішення та запису про державну реєстрацію речового права.

Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції

21. 3 травня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

22. Вказану ухвалу суд обґрунтував тим, що Міністерство юстиції України оскаржує ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 травня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 15 серпня 2017 року, зокрема, з підстав порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

23. Міністерство юстиції України вважає, що суди першої й апеляційної інстанцій дійшли невірного висновку про те, що позовна вимога про скасування рішення та запису від 3 березня 2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 34125555) не є публічно-правовою. А тому безпідставно відмовили у задоволенні клопотання ДП Санаторій Лермонтовський і Міністерства юстиції України про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про скасування рішення і запису про державну реєстрацію речового права, оскільки вирішення спорів фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких суб'єктів при реалізації ними управлінських функцій відповідно до пунктів 1 і 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній на той час, віднесено до компетенції адміністративних судів.

(2) Позиція позивача, інших відповідачів та третьої особи

24. Позивач, інші відповідачі та третя особа відзиви на касаційну скаргу не подали.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Відповідно до частини другої статті 292 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій) ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 293 цього Кодексу.

26. У частині першій статті 293 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій, було передбачено перелік ухвал суду першої інстанції, які могли бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. У цьому переліку відсутня така ухвала як ухвала про відмову у задоволені клопотання про закриття провадження.

27. Отже, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі не могла бути оскаржена в апеляційному порядкудо ухваленнярішення суду по суті спору й окремо від цього рішення. Тобто, оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе разом з рішенням суду по суті спору.

28. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 293 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій). Цей припис згідно з позицією Конституційного Суду України слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду (абзац п'ятий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010).

29. Особливість ухвали про відмову у про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі полягає у тому, що вона постановляється до ухвалення рішення суду по суті спору, а тому її можливо оскаржити в апеляційному порядку одночасно з оскарженням такого рішення суду.

30. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню (частина друга статті 293 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій).

31. ВеликаПалата Верховного Суду звертає увагу на те, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.

32. Відповідно до частини першої статті 324 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій та на час подання касаційної скарги, сторони й інші особи, зокрема, які беруть участь у справі, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 1 , 3, 4, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 31-33 частини першої статті 293 цього кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку і ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

33. Оскільки справа по суті розглянута судами не була, а ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі не перешкоджає подальшому провадженню у справі та не могла бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від судового рішення, яким спір має бути вирішений по суті, така ухвала суду першої інстанції не могла бути оскаржена й у касаційному порядку.

34. ВеликаПалата Верховного Суду також вважає, що з огляду на неможливість оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення суду по суті спору ухвали про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, не могла бути оскаржена у касаційному порядку й ухвала Апеляційного суду Одеської області від 15 серпня 2017 року, якою залишена в силі ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 15 травня 2017 року. А тому касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України слід закрити.

Керуючись пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частиною другою статті 261 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

У Х В А Л И Л А :

1. Касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, Державного підприємства Санаторій Лермонтовський , Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної реєстрації, державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованової Галини Миколаївни, Юридичного департаменту Одеської міської ради, третя особа - Дочірнє підприємство Клінічний санаторій Лермонтовський Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця , про скасування свідоцтва про право власності, рішення та запису про державну реєстрацію речового права за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 травня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 15 серпня 2017 року закрити.

2. Справу повернути для продовження розгляду до Приморського районного суду м. Одеси.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Д. А. Гудима Судді:Н. О. АнтонюкН. П. Лященко С. В. БакулінаО. Б. Прокопенко В. В. БританчукЛ. І. Рогач В. І. ДанішевськаІ. В. Саприкіна О. С. ЗолотніковО. М. Ситнік О. Р. КібенкоВ. Ю. Уркевич В. С. КнязєвО. Г. Яновська Л. М. Лобойко Ухвала підписана 19 червня 2018 року.