ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 819/345/18
15 травня 2018 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Подлісної І.М.
за участю:
секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.
представника позивача Авдєєнко В.В.
представника відповідача Сачко А.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтомаз Сервіс" до Державної фіскальної служби України про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравтомаз Сервіс" із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ТОВ "Укравтомаз Сервіс" було надіслано на реєстрацію податкову накладну від 01.12.2017 року № 9, складену за наслідками здійснення господарської операції із контрагентом TOB Техноторг-Дон . Проте, згідно з квитанцією №9281875952 від 29.12.17 реєстрація обумовленої вище податкової накладної була зупинена відповідачем внаслідок виявленої невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарам згідно з УКТ ЗЕД 8716. Одночасно, відповідачем було запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної Проте, ДФС України не зазначено ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику, ані переліку документів, в залежності від ступеня ризику. Так, на вимогу фіскального органу, надано повідомлення та документи на підтвердження реальності господарської операції по податковій накладній від 01.12.2017 року № 9, за результатами розгляду яких прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Позивач вважає, спірне рішення протиправним та прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, оскільки відсутні конкретні підстави для відмови у реєстрації, а лише зазначена загальна інформація про те, що причиною його прийняття є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС України рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Відтак, оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.12.2017 року № 9 підлягає скасуванню, що стало причиною звернення до суду.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві, просив суд задовольнити їх в повному обсязі надавши додаткові документи щодо спростування заперечень відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, свою позицію виклав у відзиві на адміністративний позов від 17.04.2018 року, долучених до матеріалів справи, та просив відмовити у його задоволенні з тих підстав, що відповідно до вимог чинного законодавства комісією ДФС України правомірно було винесено оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.12.2017 року № 9, поданої ТОВ "Укравтомаз Сервіс".
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.
Судом встановлено, що у відповідності до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України позивачем було складено податкову накладну №9 від 01.12.17 контрагенту TOB Техноторг-Дон для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі ЄРПН).
Проте, згідно з квитанцією №9281875952 від 29.12.17 реєстрація обумовленої вище податкової накладної була зупинена відповідачем внаслідок виявленої невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарам згідно з УКТ ЗЕД 8716. Одночасно, відповідачем було запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної .
Згідно з п. 201.16.1 ст. 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Однак, квитанції №9281875952 від 29.12.17 не було наведено переліку документів, які необхідно подати позивачу для реєстрації податкової накладної.
Разом з тим, на виконання вимог пп. 201.16.2 ст. 201 ПК України позивачем було направлено відповідачу повідомлення №2 від 10.01.18 про подання документів з поясненнями, що підтверджують реальність здійсненої господарської операції, реєстрація ПН по якій була зупинена, а саме: банківська виписка №641 від 01.12.17; договір №17/08-03 від 17.08.17; видаткова накладна №58 від 04.12.17; акт приймально-здавальний від 04.12.17; договір №16/08-03 від 16.08.17; видаткова накладна №12 від 04.12.17, приймально-здавальний акт від 04.12.17. довіреність №4327 від 01.12.17.
Однак, рішенням відповідача №559036/39289729 від 16.01.18 позивачу було відмовлено в реєстрації вказаної податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Рішенням відповідача №12505/39289729 від 06.02.18, яке було одержано позивачем 12.02.18. залишено без змін рішення відповідача №559036/39289729 від 16.01.18 без будь-якого обґрунтування підстав його прийняття.
Реєстрація податкової накладної була зупинена внаслідок виявлення невідповідності обсягів постачання обсягам придбання товарів по коду УКТЗЕД 7816.
Такі доводи відповідача спростовуються податковими накладними: №21 від 22.08.17 з розрахунком коригування кількісних і вартісних показників №7 від 27.09.17. №20 від 20.10.17, № 19 від 14.11.17; №8 від 27.09.17 з розрахунком коригування кількісних і вартісних показників №13 від 20.10.17. №21 від 15.11.17; №14 від 20.10.17; №12 від 14.11.17; №25 від 17.11.17 з розрахунком коригування кількісних і вартісних показників №4 від 01.12.17; №5 від 01.12.17; №6 від 04.12.17.
Не погоджуючись із такими рішеннями суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами суд зазначає наступне.
Згідно з пп."а" п.185.1 ст.185 ПК об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Відповідно до п.187.1 ст. датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Відповідно до п.74.2 ст.74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики. (п.74.3 ст.74 ПК України).
Відповідно до п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (далі Порядок № 1246) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з п.12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п.13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Відповідно до пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Як слідує з квитанції щодо зупинення реєстрації податкової накладної від 01.12.17 №9 вона містить інформацію про те, що "ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1205. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК".
Так, п.6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу № 567 містить у собі визначення двох різних критеріїв: моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI ПК України стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.
Отже, контролюючий орган був зобов'язаний у квитанції чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений п.6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу № 567.
Також суд зазначає, що визначення фіскальним органом у квитанції конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Наказі № 567 "Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".
Відповідно до п.1 Вичерпного переліку документів Наказу №567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 (далі - Критерії): 1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством; 2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт) порядку, без відповідного направлення на перевірку.
Зі змісту квитанції по податковій накладній від 01.12.2017 року № 9 вбачається, що контролюючим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Однак, відповідачем, в порушення пп.201.16.1 п.201.16 ст. 201 ПК України, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (пункт 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567.
Поряд з цим, відповідно до пропозиції надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН позивачем було надіслано пояснення та документи на підтвердження реальності господарської операції з ТОВ "Техноторг-Дон", що підтверджується матеріалами справи .
Однак, не зважаючи на це, комісією ДФС України прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.12.2017 року № 9 в ЄРПН та як підставу відмови зазначено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.
Так, постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" від 29.03.2017 року № 190 установлено, що комісія ДФС приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.
З огляду на викладене, суд зазначає, що рішення комісії ДФС про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, тобто або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.
Проте, в оскаржуваному рішенні не вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства, в чому полягає порушення, та/або яких саме документів не вистачає, тобто не містить чіткого визначення підстав для прийняття комісією ДФС України рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.12.2017 року № 9.
Суд враховує, що оскаржуване рішення не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого, а містить лише загальну інформацію про те, що підставою для його прийняття є: наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування, зазначено та/або . Вказане свідчить про прийняття відповідачем оскарженого від 03.10.2017 року не у спосіб передбаченому постановою КМУ від 29.03.2017 року № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації".
У той же час, головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.
Натомість, оскаржуване рішення контролюючого органу не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на не можливість реалізації свого права або обов'язку платником податків щодо виконання юридичного волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, беручи до уваги те, що: податкова накладна видана в межах операції, яка є об'єктом оподаткування; зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної; продавець та покупець є платниками ПДВ; податкова накладна подана для реєстрації у встановлений п. 201.10 ст. 201 ПК України строк, а також враховуючи те, що відповідачем не доведено наявності інших підстав для зупинення реєстрації і відмови у реєстрації податкової накладної та судом не встановлено обставин, які б перешкоджали видачі податкової накладної та прийняттю рішення про її реєстрацію, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття оскаржуваного рішення, яке прийнято без врахування всіх обставин, що мали суттєве значення для цілей прийняття оскаржуваного рішення, а також без врахування наведених вище норм податкового законодавства.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідач не довів правомірності рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №559036/39289729 від 16.01.18 в реєстрації податкової накладної від 01.12.2017 року № 9, поданої позивачем, а відтак воно є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 01.12.2017 року № 9, подану позивачем, слід зазначити, що відповідно до пп.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПК України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, відповідно до п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010р. (із змінами; далі - Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Відтак, оскільки рішення про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню то, відповідно, з урахуванням положень ч. 2 ст. 11 та ч. 2 ст. 162 КАС України, пп. 201.16.4 п.201.16 ст.201, п. 201.10 ст.201 ПК України, п.п. 19, 20 Порядку № 1246, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині шляхом зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 01.12.2017 року № 9, подану подану ТОВ "Укравтомаз Сервіс".
З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених фактів та обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, позивачу до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 1762,00 грн. згідно платіжного доручення № 66 від 05.03.2018 року
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю. Рішення комісії Державної фіскальної служби України №559036/39289729 від 16 січня 2018 р. про відмову у реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтомаз Сервіс" №9 від 01.12.2017 року визнати неправомірним і скасувати.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтомаз Сервіс" №9 від 01.12.2017 року .
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтомаз Сервіс"(46001, м. Тернопіль, вул. Громницького 9 оф. 11, код 39289729) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21 травня 2018 року.
Головуючий суддя Подлісна І.М.
Суд | Тернопільський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2018 |
Оприлюднено | 24.05.2018 |
Номер документу | 74167030 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Сапіга Віталій Петрович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Гінда Оксана Миколаївна
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Гінда Оксана Миколаївна
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Подлісна Ірина Миколаївна
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Подлісна Ірина Миколаївна
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Подлісна Ірина Миколаївна
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Подлісна Ірина Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні