Постанова

від 22.05.2018 по справі 813/2687/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/2894/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Попка Я.С., Хобор Р.Б.

з участю секретаря судового засідання Мацьків М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Видавництво "Вільна Україна" на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року з питань визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню частково у справі № 813/2687/15 за адміністративним позовом Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова до Приватного акціонерного товариства "Видавництво "Вільна Україна" про стягнення заборгованості,-

суддя в 1-й інстанції - Гулкевич І.З.,

час ухвалення рішення - 23.02.2018 року, 10:52 год,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,

В С Т А Н О В И В :

07.02.2018 р. надійшла заява представника відповідача про зупинення стягнення за виконавчим документом №813/2687/15 та визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню частково у зв'язку із його добровільним виконанням в сумі 11 623,40 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року у задоволенні заяви відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив заявник, подавши на неї апеляційну скаргу.

Апелянт свою апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції не було взято до уваги добровільно сплачену суму боргу за січень-березень 2015 року в розмірі 11623,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №722 від 23.06.2015 року.

Просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.04.2016 року апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Видавництво" Вільна Україна" корпоративне підприємство Державної акціонерної компанії "Укрвидавполіграфія" залишив без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 року у справі №813/2687/15 без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.11.2016 р касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Видавництво" Вільна Україна" корпоративне підприємство Державної акціонерної компанії "Укрвидавполіграфія" залишено без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 р та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2016 р без змін.

На виконання вказаних рішень Львівським окружним адміністративним судом 23.05.2016 р. видано виконавчий лист.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявник обгрунтовує свою заяву тим, що частково сплатив борг в сумі 11623,40 грн та перерахувало 23 червня 2015 року, тобто після вирішення спору та ухвалення судового рішення. Крім того, в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують доводи того, щодо зарахування позивачем сплачених 23 червня 2015 року коштів в рахунок погашення попередньої заборгованості відповідача.

Враховуючи те, що постанова суду, на виконання якої 23.05.2016 р. видано виконавчий лист, є чинною, а у відповідача наявний обов'язок її виконувати, суд першої інстанції не вбачав підстав для визнання частково виконавчого листа таким, що не підлягають виконанню та вважає недоцільним зупиняти стягнення за виконавчим листом №813/2687/15.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Європейський суд з прав людини, в своєму рішенні у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). Неможливість особою домогтися виконання судового рішення, винесеного на її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Конституційним Судом України у своєму рішенні від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012, зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу № 5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 червня 2013 року вказав, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до частини першої статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно із частиною другою статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Частиною третьою статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

При цьому заяву про зупинення виконання за виконавчим документом у справі розглядає суд, який видав виконавчий документ.

Таким чином, стаття 374 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає зупинення виконання за виконавчим документом, який виданий судом першої інстанції, іншим судом, зокрема, апеляційною інстанцією.

Як вбачається з ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.11.2016 року враховуючи те, що ці обставини ПАТ Видавництво Вільна Україна не заперечує, а на час розгляду справи судом першої інстанції заборгованість відповідачем не сплачена, суди дійшли висновку, що останній повинен відшкодувати позивачу 26702,27 грн фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

При цьому, мотиви касаційної скарги про часткову сплату відповідачем боргу не мають правового значення для вирішення цього спору, оскільки кошти у сумі 11623,40 грн ПАТ Видавництво Вільна Україна перерахувало 23 червня 2015 року, тобто після вирішення спору та ухвалення судового рішення .

Згідно доданого до заяви платіжного доручення №722 від 23.06.2015 року призначенням платежу є відшкодування виплачених пільгових пенсій за січень-березень 2015 року згідно повідомлення № 175 від 10.06.2014 року.

Проаналізувавши доводи заяви про визнання виконавчого документа таким, що частково не підлягає виконанню, вивчивши матеріали справи та оцінивши письмові докази, колегія суддів прийшла до висновку, що сума в розмірі 11 623, 40 грн. була добровільно сплачена Приватним акціонерним товариством Вільна Україна на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2016 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.11.2016 року, а тому виконавчий лист Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2016 року про стягнення з Приватного акціонерного товариства Вільна Україна (код ЄДРПОУ - 05905697) боргу по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 26702 грн. 27 коп. (двадцять шість тисяч сімсот дві гривні двадцять сім копійок) необхідно визнати таким, що частково не підлягає виконанню.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесенні оскаржуваної ухвали неповно з'ясував обставини справи, що згідно ст. 317 КАС України є підставою для задоволення апеляційної скарги , скасування ухвали суду першої інстанції та прийняття нового рішення.

Керуючись ст. 229, 308, 310, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Видавництво "Вільна Україна" корпоративного підприємства Державної акціонерної компанії "Укрвидавполіграфія" - задовольнити .

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року з питань визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню частково - скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву з питань визнання виконавчого документа таким, що частково не підлягає виконанню .

Визнати виконавчий лист №813/2687/15, виданий Львівським окружним адміністративним судом 23.05.2016 року таким, що не підлягає виконанню в частині, а саме в розмірі боргу 11 623 (одинадцять тисяч шістсот двадцять три) грн. 40 коп., сплаченого відповідно до платіжного доручення № №722 від 23.06.2015 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_1 судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повне судове рішення складено 23.05.2018 року