Постанова

від 22.05.2018 по справі 826/2663/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/2663/17 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕККА" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2017 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕККА" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві №0026551201 від 18 серпня 2016 року.

Стягнуто з Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕККА (код ЄДРПОУ 339001368) судові витрати у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що господарські відносини позивача з його контрагентами не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 статті 229 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, співробітниками Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість (з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань) Товариством з обмеженою відповідальністю ЛЕККА (код ЄДРПОУ 39001368).

За результатом перевірки Контролюючим органом складено Акт камеральної перевірки №10437/26-58-12-01-09-39001368 від 18 серпня 2016 року (надалі - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено, що ТОВ ЛЕККА порушено термін сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з ПДВ по уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ за серпень 2013 у розмірі 411 087,50 гривень.

На підставі Акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 серпня 2016 року № 0026551201, яким нараховано штрафні санкції за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 41108,75 грн.

За результатами оскарження позивачем зазначеного податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві рішенням від 14 листопада 2016 року податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до 14.1.39 п.14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Згідно пункту 54.1 статті 54 ПК України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Водночас, відповідно до приписів пункту 50.1 статті 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

При цьому, якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Таким чином, вказаними нормами вставлено право платника податку, у разі виявлення помилок у поданій ним податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно, у разі усунення помилок у контролюючого органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, оскільки з поданням уточнюючого розрахунку податкова звітність є виправленою і нівелює правові наслідки помилки, допущеної при її поданні.

Як зазначалося вище, під час перевірки відповідачем встановлено, що ТОВ ЛЕККА порушено термін сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з ПДВ по уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ за серпень 2013 року у розмірі 411 087,50 гривень.

Однак, як вірно було встановлено судом першої інстанції, згідно Акту перевірки податковим органом перевірявся Уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за серпень 2015 року, а не за 2013 року .

При цьому, ТОВ ЛЕККА було подано: податкову декларацію з ПДВ за липень 2015 року (від 20 серпня 2015 року реєстраційний №9175591778), в якій задекларовано у р.25.1 Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до державного бюджету суму 101517 грн.; уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за липень 2015 року (від 20 жовтня 2015 року реєстраційний №9215972847), яким збільшено р.25.1 до значення 513610 на суму 411817 грн., у р.25.3 Сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки зазначено 12355 грн.; податкову декларацію з ПДВ за серпень 2015 року (від 20 жовтня 2015 року реєстраційний №9215983132), в якій задекларовано у р.24 Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду суму 169433 грн.; уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за серпень 2015 року (від 25 березня 2016 року реєстраційний №9042978369), в якому р.20.1 Сума від'ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ зменшено до 0 грн. на суму 411817 грн.; р. 20.3 Зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду збільшено до значення 581250 грн. на суму 411817 грн.; р.21 Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду збільшено до значення 581250 грн. на суму 411 817 грн.; уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за серпень 2015 року (від 01 квітня 2016 року реєстраційний №9048804727), в якому р.20.1 Сума від'ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ зазначено суму 411817 грн.; р.20.3 Зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду зазначено суму 169433 грн.; р.21 Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду зазначено суму 169433 грн.

В матеріалах справи міститься Облікова картка ТОВ ЛЕККА , з якої вбачається, що відповідно до ІКПП 14010100 ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) ТОВ ЛЕККА здійснено операції:

- 20 жовтня 2015 року збільшено суму ПДВ, що підлягала сплаті по уточнюючому розрахунку до декларації ПДВ за липень 2015 року №9215972847 у сумі 411817,00 грн. Переплата складає 12400,00 грн.;

- 20 жовтня 2015 року зараховано від'ємне значення у зменшення боргу з ПДВ по податковій декларації з ПДВ за серпень 2015 року №9215983132 у сумі 411817,00 грн. Борг склала 399417,00 грн.;

- 20 жовтня 2015 року нараховано платником самостійно штрафні санкції по уточнюючому розрахунку до декларації ПДВ від 20 жовтня 2015 року №9215972847 суму 12355,00 грн.;

- 30 листопада 2015 року зараховано 12355,00 грн. Сплата грошового зобов'язання, визначеного за результатами камеральної перевірки по платіжному дорученню №731 від 30 листопада 2015 року;

- 30 листопада 2015 року погашено борг по уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ №9215972847 по платіжному дорученню №731 від 30 листопада 2015 року у сумі 6111,54 грн.;

- 31 грудня 2015 року - борг на початок року склав 6 243,46 грн.;

- 25 січня 2016 року - зараховано 7000,00 грн. Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу по платіжному дорученню № 818 від 25 січня 2016 року;

- 25 березня 2016 року зменшено суми від'ємного значення на погашення боргу з ПДВ по уточнюючому розрахунку до декларації ПДВ за серпень 2015 року №9042978369 у сумі 411817,00 грн. Переплата 729,52 грн.

- 01 квітня 2016 року збільшено суми ПДВ, що підлягала сплаті по уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ за серпень 2015 №9048804727 на суму 0 грн. Борг склав 411 087,48 грн.;

- 01 квітня 2016 року збільшено суми від'ємного значення на погашення боргу з ПДВ по уточнюючому розрахунку до декларації ПДВ за серпень 2015 №9048858686 у сумі 411817,00 грн.

- 01 квітня 2016 року погашено борг по уточнюючому розрахунку до декларації ПДВ №9042978369 по уточнюючому розрахунку до декларації ПДВ №9048858686 від 01 квітня 2016 року у сумі 411087,48 грн.

Отже, з наведеного вбачається, що позивачем подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за серпень 2015 року від 01 квітня 2016 року реєстраційний №9048804727.

Таким чином, позивачем своєчасно було подано до податкового органу відповідну звітність, самостійно усунуто виявлені недоліків шляхом подання уточнюючого розрахунку до початку проведення перевірки контролюючим органом. Відтак, застосування до позивача штрафу, передбаченого пунктом 126.1 статті 126 ПК України, вбачається безпідставним.

Наявність у платника податку податкового боргу, на який посилався відповідач в апеляційній скарзі, в ході розгляду справи наявними матеріалами справи підтверджено не було.

З урахуванням наведеного необґрунтованим та безпідставним є оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0026551201 від 18 серпня 2016 року, а тому воно підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні та не можуть бути підставами для його скасування.

Будь-яких інших доводів, відмінних від наведених в суді першої інстанції та спростованих ним в оскаржуваному рішенні, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено, висновків, викладених в оскаржуваному рішенні не спростовано, порушення суд норм права не доведено.

Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З урахуванням вимог даної статті та обґрунтування апеляційної скарги, апеляційним судом не здійснювався перегляд постанови суду першої інстанції в частині визнання протиправними дій податкового органу щодо проведення документальної невиїзної перевірки позивача, оформленої відповідним Актом камеральної перевірки.

А як наслідок, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача.

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.