Ухвала

від 23.05.2018 по справі 804/3002/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 травня 2018 року

Київ

справа №804/3002/16

адміністративне провадження №К/9901/48003/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 у справі №804/3002/16 за адміністративним позовом Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНІТ ГРУПП про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області звернулася до адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНІТ ГРУПП про стягнення заборгованості.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2016 адміністративний позов задоволено.

Товариство з обмеженою відповідальністю ГРАНІТ ГРУПП звернулося до суду апеляційної інстанції з клопотанням про призначення судової економічної експертизи.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 постановлено призначити судову економічну експертизу у справі №804/3002/16 за позовом Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНІТ ГРУПП про стягнення заборгованості. Проведення судової економічної експертизи доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз. Експертній установі надати суду висновок з наступних питань: 1. Який розмір податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНІТ ГРУПП з орендної плати за землю з юридичних осіб (в тому числі в розрізі сільських рад: Недайводської с/р та Лозуватської с/р) за період з 30.07.2015 по 23.04.2016 з урахуванням стягнень за рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області у справах 904/1818/24, 904/1824/16? 2. Який розмір штрафної санкції та пені на податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНІТ ГРУПП з орендної плати за землю з юридичних осіб (в тому числі в розрізі сільських рад: Недайводської с/р та Лозуватської с/р) за період з 30.07.2015 по 23.04.2016? Постановлено надати експертній установі для дослідження матеріали справи №804/3002/16. Постановлено попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Судові витрати, пов'язані із проведенням експертизи, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Граніт Групп . Постановлено зупинити апеляційне провадження у справі №804/3002/16 за позовом Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНІТ ГРУПП про стягнення заборгованості до одержання судом результатів експертизи.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області 16.04.2018, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 24.04.2018 позивачу було відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, а касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з ненаданням документа про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом, та надано заявнику строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 04.05.2018, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №5007402737746.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху позивачем, на адресу суду направлено клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги, яке мотивовано неможливістю сплати судового збору у даній справі у відведений судом строк, у зв'язку з зупиненням операцій за платіжними дорученнями заявника, з огляду на проведення Управлінням Державної казначейської служби України у Покровському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області безспірного списання коштів з рахунків позивача за виконавчими провадженнями відносно останнього.

На підтвердження доводів викладених у вказаному клопотанні, позивачем надано копії листів Управління Державної казначейської служби України у Покровському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.05.2018 щодо виконання рішень суду (проведення безспірного списання коштів).

Разом з тим, суд приходить до висновку, що дані докази є неналежними для задоволення клопотання податкового органу, оскільки останнім не надано жодних доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій з метою отримання суми грошових коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №804/3002/16 та отримання відповідного фінансування.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Статтею 330 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору (за фактичної наявності цих коштів), не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення касаційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наведені позивачем у клопотанні обставини не є підставою для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, клопотання позивача про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали, на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 24.04.2018 щодо надання документа про сплату судового збору, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у справі №804/3002/16.

Касаційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 у справі №804/3002/16 за адміністративним позовом Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНІТ ГРУПП про стягнення заборгованості - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

В.В. Хохуляк

Суддя Верховного Суду