Ухвала

від 14.05.2018 по справі 405/2473/18

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/2473/18

Провадження № 6/405/67/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року. Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Береді Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника фізичної особи ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням, в якому просить тимчасово обмежити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, до виконання зобов'язань по зведеному виконавчому провадженню № 53263717 з примусового виконання виконавчого листа № 405/963/16-ц від 31.08.2016 року, виданого Ленінським районним судом м. Кіровограда, виконавчого листа № 405/6223/15-ц від 05.12.2016 року, виданого Ленінським районним судом м. Кіровограда, виконавчого листа № 404/2306/16-ц від 20.11.2017 року, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда.

В обґрунтування подання старший державний виконавецьКошкер І.А. зазначив, що на виконанні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження № 53263717, з примусового виконання:

- виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Кіровограда за № 405/963/16-ц від 31.08.2016 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ Державний Ощадний банк України простроченої заборгованості за договором кредитної лінії № 1 від 14.01.2014 року у розмірі 22070008,86 доларів США та 110723940,74 грн., яка включає в себе: прострочену заборгованість за кредитом - 20000000,00 доларів США; прострочену заборгованість за процентами в розмірі 20070008,86 доларів США; загальну суму пені в розмірі 103843597,07 грн., в т.ч.: суму пені за несвоєчасну сплату кредиту - 96083922,80 грн.; суму пені за несвоєчасну сплату процентів - 7759674,27 грн.; загальну суму 3 % річних в розмірі 6880343,67 грн. в т.ч.: 3 % річних за несвоєчасну сплатукредиту в розмірі 6363416,24 гри.; сума 3 % річних за несвоєчасну сплату проценті 516927,42 грн. та судового збору у розмірі 9958930,82 грн. (ВП № 52147213);

- виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Кіровограда за № 405/6223/15-ц від 05.12.2016 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ Піреус банк МКБ 15 239 987,97 дол. США (ВП № 53205509);

- виконавчого листа, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда за № 404/2306/16-ц від 20.11.2017 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ Державний Ощадний банк України 182 376 855,71 доларів США, 12 788 343,65 євро та 117 167 462,43 грн. (ВП № 55835448).

Постановою державного виконавця від 07.09.2016 року відкрито виконавче провадження № 52147213, якою боржнику запропоновано виконати рішення суду самостійно у семиденний строк, та копія якої була направлена сторонам виконавчого провадження. Повторно направлену 13.04.2017 року копію зазначеної постанови на адресу боржника повернуто державному виконавцю без вручення адресату у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

28.12.2016 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53205509, відповідно до якої боржнику запропоновано виконати рішення суду самостійно у семиденний строк. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

20.01.2017 року державним виконавцем винесена постанова про об'єднання виконавчих проваджень № 52147213 та № 53205509 у зведене виконавче провадження за № 53263717.

19.02.2018 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55835448, відповідно до якої боржнику запропоновано виконати рішення суду самостійно у семиденний строк. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

19.02.2018 року державним виконавцем виконавче провадження № 55835448 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 53263717.

Старший державний виконавець також зазначив, що у строк, наданий на самостійне виконання, боржником рішення судів не виконані, будь-яких документів від боржника стосовно їх виконання, не надходило.

Крім того, старший державний виконавець зазначив, що про відкрите виконавче провадження ОСОБА_2 було достеменно відомо, з огляду на присутність у судових засіданнях, зокрема в апеляційному суді 22.08.2017 року під час розгляду апеляційної скарги представника боржника - ОСОБА_3 на ухвалу Печерського районного суду від 04.07.2017 року, якою було задоволено подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_2

В ході проведення виконавчих дій щодо виявлення належних боржнику коштів та майна було встановлено, що за ОСОБА_2 у встановленому законом порядку не зареєстровані: на праві приватної власності нерухоме майно; великотоннажні та інші технологічні транспортні засоби, які не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та підіймальні споруди, парові і водогрійні котли, посудини, що працюють під тиском трубопроводів пари та гарячої води, об'єкти нафтогазового комплексу; земельні ділянки; трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, сільськогосподарська техніка, інші механізми; транспортні засоби; цінні папери та фондового ринку; авторські права; майно у сфері космічної діяльності. Відповідно до інформації ДФС України рахунки боржником не відкривались.

Відповідно до отриманої інформації з Державної фіскальної служби від 15.09.2016 року встановлено, що боржник отримує дохід в ПП ВІСМА (код ЄДРПОУ 30386559), ТОВ Мастерброк (код ЄДРПОУ 37709221), ТОВ Футбольний клуб Зірка (код ЄДРПОУ 30226641).

Постановою директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 23.11.2016 року при відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України утворено виконавчу групу з примусового виконання виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Кіровограда № 405/963/16-ц від 31.08.2016 року.

Заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області при виході за адресою реєстрації боржника: м. Кіровоград (Кропивницький), АДРЕСА_2, встановлено, що ОСОБА_2 за даною адресою не проживає, майна останнього не виявлено, що підтверджується актом державного виконавця від 12.11.2016 року.

Державним виконавцем 17.01.2017 року на адресу боржника надіслано виклик щодо явки до державного виконавця для надання пояснень щодо виконання рішення суду, однак ОСОБА_2 до відділу ДВС не з'явився.

Відповідно до повторних відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України в Кіровоградській області від 03.11.2017 року встановлено, що боржник зареєстрований за адресою: м. Кіровоград (Кропивницький), АДРЕСА_2.

На вимоги державного виконавця Державною прикордонною службою України повідомлено листами від 16.12.2016 року та 17.11.2017 року про те, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, постійно перетинає державний кордон України.

11.12.2017 року державним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату боржника, яка направлена для виконання по місцю роботи ОСОБА_2: ПП ВІСМА , ТОВ Мастерброк , ТОВ Футбольний клуб Зірка . Станом на 03.04.2018 року, на депозитний рахунок відділу з вказаних підприємств надійшли кошти на загальну суму 10 278,44 грн., які перебувають на стадії розподілу грошових сум між стягувачами.

Старший державний виконавець Кошкер І.А. зазначає, що дії боржника за зведеним виконавчим провадженням ОСОБА_2, які відображаються, насамперед, у відсутності будь-яких дій, спрямованих на виконання рішень судів, у тому числі: невжиття заходів щодо виконання рішень за рахунок належних йому доходів та майна, неподання виконавцеві протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларації про доходи та майно боржника, ігнорування викликів державного виконавця; систематичне перетинання боржником державного кордону України при невиконаних зобов'язаннях свідчать про факт ухилення від виконання зобов'язань. Також зазначає, що до боржника доведено наявність рішень судів, які підлягають виконанню, боржника попереджено про необхідність їх самостійного виконання, однак, боржником рішення судів виконані не було, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання.

З огляду на викладене вище, заявник старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 посилаючись, зокрема, на ст. 377-1 ЦПК України (в редакції до викладення ЦПК України в новій редакції на підставі Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII) просить суду тимчасово обмежити боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, до виконання зобов'язань за наведеними вище судовими рішеннями.

Від заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 до суду надійшло клопотання, зареєстроване в суді 11.05.2018 року за вх. № 12034, про розгляд подання про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без участі представника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Зваживши доводи, викладені в поданні, дослідивши матеріали зведеного виконавчого провадження № 53263717, надані суб'єктом звернення до подання, суд вважає, що в задоволенні подання старшого державного виконавцяКошкер І.А. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 за вказаним зведеним виконавчим провадженням у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон до виконання зобов'язань, покладених на нього судовими рішеннями, - слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Це право віднесено у ЦК України до особистих немайнових прав фізичної особи (книга друга ЦК України), а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (глава 21 книги другої ЦК України). Відповідно до ч. 3 ст. 269 ЦК України особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для закордонних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України від 21.01.1994 № 3857-XII, з наступними змінами.

Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 6 цього Закону встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено, у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно з п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішенням про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIІІ від 03.10.2017 року, які набрали чинності 15.12.2017 року, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено Розділом VI ЦПК України.

При цьому, судом зауважується, що у поданні про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України старший державний виконавець Кошкер І.А. посилається на положення ст. 377-1 ЦПК України в редакції, яка була чинною до 15.12.2017 року, тобто на норму, яка станом на час звернення до суду з даним поданням (18.04.2018 року) втратила чинність в зв'язку з викладенням Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції на підставі Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII, відповідно до якої питання про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України вирішується судом в порядку, передбаченому ст. 441 ЦПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII).

Зміст і форма подання державного виконавця нормативно врегульовані в Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка набрала чинності 17.04.2012 року, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5. Зокрема, в розділі ХІІІ Обмеження у праві виїзду за межі України та заборона в'їзду в Україну , що подання має обов'язково містити обґрунтування ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.

З матеріалів, доданих старшим державним виконавцем до подання, судом встановлено, щопостановою державного виконавця від 07.09.2016 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Кіровограда № 405/963/16-ц від 31.08.2016 року про стягнення з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, 25006, АДРЕСА_3) на користь публічного акціонерного товариства Державний Ощадний банк України простроченої заборгованості за договором кредитної лінії № 1 від 14.01.2014 року у розмірі 22070008,86 доларів США та 110723940,74 грн., яка включає в себе: прострочену заборгованість за кредитом - 20000000,00 доларів США; прострочену заборгованість за процентами в розмірі 20070008,86 доларів США; загальну суму пені в розмірі 103843597,07 грн., в т.ч.: суму пені за несвоєчасну сплату кредиту - 96083922,80 грн.; суму пені за несвоєчасну сплату процентів - 7759674,27 грн.; загальну суму 3 % річних в розмірі 6880343,67 грн. в т.ч.: 3 % річних за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 6363416,24 гри.; сума 3 % річних за несвоєчасну сплату проценті 516927,42 грн. та судового збору у розмірі 9958930,82 грн. (ВП № 52147213) /а.с. 12/.

Постановою державного виконавця від 28.12.2016 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Кіровограда № 405/6223/15-ц від 05.12.2016 року про стягнення з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, 25006, АДРЕСА_3) на користь Публічного акціонерної товариства Піреус банк МКБ 15 239 987,97 дол. США (ВП № 53205509) /а.с. 64/.

Постановою державного виконавця від 20.01.2017 року виконавчі провадження № 52147213 та № 53205509 об'єднано у зведене виконавче провадження № 53263717 /а.с. 77/.

Постановою державного виконавця від 19.02.2018 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда № 404/2306/16-ц від 20.11.2017 року про стягнення з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, 25006, АДРЕСА_3) на користь Публічного акціонерного товариства Державний Ощадний банк України 182 376 855,71 доларів США, 12 788 343,65 євро та 117 167 462,43 грн. (ВП № 55835448) /а.с. 102/.

Постановою державного виконавця від 19.02.2018 року виконавче провадження № 55835448 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 53263717 /а.с. 111/.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про припинення виконавчого провадження, повідомлення про відмову у прийнятті виконавчого документа до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 07.09.2016 року (ВП 52147213) була надіслана на адресу боржника за виконавчим провадженням ОСОБА_2, зазначену у виконавчому листі, що підтверджується копією конверту рекомендованого листа з повідомленням про вручення /а.с. 13/, при цьому, конверт було повернуто з поміткою за закінченням терміну зберігання . Отже, ОСОБА_2, з урахуванням наведених вище положень Закону вважається повідомленим про початок примусового виконання судового рішення, однак, останній об'єктивно не був обізнаний про необхідність добровільного виконання судового рішення у семиденний строк, встановлений державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, через те, що копію вказаної постанови фактично не отримував.

Підтвердження надіслання боржнику за виконавчим провадженням ОСОБА_2 постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.12.2016 року (ВП № 53205509) в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження , заявником старшим державним виконавцем Кошкером І.А. взагалі не надано, як і не надано підтвердження про надіслання боржнику постанови державного виконавця від 20.01.2017 року про об'єднання у зведене виконавче провадження № 53263717 виконавчих проваджень № 52147213 та № 53205509.

Постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 19.02.2018 року (ВП 55835448) також була надіслана на адресу боржника за виконавчим провадженням ОСОБА_2, зазначену у виконавчому листі, що підтверджується копією конверту рекомендованого листа з повідомленням про вручення /а.с. 105/, однак, конверт також було повернуто з поміткою за закінченням терміну зберігання , а тому, ОСОБА_2, з урахуванням наведених вище положень Закону вважається повідомленим про початок примусового виконання судового рішення, однак, судом в даному випадку також відзначається, що останній об'єктивно не був обізнаний про необхідність надання декларації про доходи та майно, як про це зазначено у постанові про відкриття виконавчого провадження, через те, що копію вказаної постанови фактично не отримував.

Підтвердження надіслання боржнику за виконавчим провадженням ОСОБА_2 в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження , постанови від 19.02.2018 року про приєднання виконавчого провадження № 55835448 до зведеного виконавчого провадження № 53263717, заявником старшим державним виконавцем Кошкером І.А. також не надано.

На підставі зазначеного, суд зауважує, що твердження заявника - старшого державного виконавця Кошкера І.А. про неподання боржником за виконавчим провадженням ОСОБА_2 декларації про доходи та майно боржника та добровільного невиконання боржником обов'язків покладених на останнього судовими рішеннями є необґрунтованим, так як ОСОБА_2 об'єктивно не був обізнаний про необхідність вчинення таких дій.

З аналогічних, викладених вище підстав суду не бере до уваги твердження заявника старшого державного виконавця Кошкера І.А. про ігнорування боржником за виконавчим провадженням ОСОБА_2 викликів державного виконавця. Так, в матеріалах подання міститься копія лише одного виклику державного виконавця, направленого за адресою боржника 17.01.2017 року за вих. № 20-1.536/17 в якому останньому повідомлялося про необхідність з'явитися до державного виконавця 31.01.2017 року з 10 до 13 год. /а.с. 73/, однак конверт із зазначеним викликом також було повернуто з поміткою за закінченням терміну зберігання /а.с. 76/.

Щодо обґрунтування заявником старшим державним виконавцем Кошкером І.А. обізнаності боржника за виконавчим провадженням ОСОБА_2 про наявність відносно останнього виконавчих проваджень з посиланням на присутність представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції 22.08.2017 року під час розгляду апеляційної скарги представника боржника - на ухвалу Печерського районного суду від 04.07.2017 року, судом таке обґрунтування до уваги не приймається в зв'язку із ненаданням заявником жодних доказів на підтвердження вищевказаних, наведених у поданні обставин.

З приводу неотримання боржником за виконавчим провадженням ОСОБА_2 поштових повідомлень, які надсилалися державним виконавцем на зареєстровану у встановленому порядку адресу проживання ОСОБА_2: АДРЕСА_1, яка, крім іншого, зазначена у виконавчих документах в межах зведеного виконавчого провадження, та не перебування останнього за вказаною адресою, що встановлено під час виходу за цією адресою заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_5 в порядку виконання доручення № 52147213/17 керівника виконавчої групи - старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1, що підтверджується відповідним актом державного виконавця від 12.12.2016 року /а.с. 55/, - судом відзначається, що відповідно до положень ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України Про виконавче провадження у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

При цьому, за наведених вище умов, за відсутності відомостей про фактичне місце проживання, перебування боржника ОСОБА_2, які перешкоджають проведенню виконавчих дій з примусового виконання судових рішень, заявником старшим державним виконавцем Кошкером І.А. не надано жодних доказів на підтвердження вжиття заходів щодо ініціювання питання про привід чи розшук боржника.

Судом також встановлено, що в ході проведення виконавчих дій щодо виявлення належних боржнику коштів та майна державним виконавцем з отриманої інформації було встановлено відсутність зареєстрованого за ОСОБА_2:

- нерухомого майна на праві приватної власності /а.с. 28, 29/;

- великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, які не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та підіймальні споруди, парові і водогрійні котли, посудини, що працюють під тиском трубопроводів пари та гарячої води, об'єктів нафтогазового комплексу /а.с. 30, 89/;

- земельних ділянок /а.с. 85/;

- тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів /а.с. 53, 87/;

- транспортних засобів /а.с. 66, 83/;

- цінних паперів чи акцій /а.с. 86/;

- авторських прав та прав інтелектуальної власності /а.с. 61/;

- майна у сфері космічної діяльності /а.с. 88, 90/;

- відкритих рахунків /а.с. 18, 95/.

При цьому, згідно з отриманою державним виконавцем інформацією з ДФС, на підставі постанови державного виконавця від 11.12.2017 року звернено стягнення на доходи боржника ОСОБА_2, які останній отримує в ПП ВІСМА (код ЄДРПОУ 30386559), ТОВ Мастерброк (код ЄДРПОУ 37709221), ТОВ Футбольний клуб Зірка (код ЄДРПОУ 30226641) на загальну суму 10 278,44 грн., які перебувають на стадії розподілу грошових сум стягувачам.

За наведених вище обставин, щодо матеріального стану боржника за виконавчим провадженням ОСОБА_2, встановленого на підставі наданих заявником старшим державним виконавцем Кошкером І.А. матеріалів зведеного виконавчого провадження, судом відзначається, що при вирішенні питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження, при виконанні судових рішень, обов'язковому встановленню підлягає факт умисного ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на останнього судовим рішенням.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню, та, оскільки, відповідно до вимог ч. 4 ст. 441 ЦПК України, зазначене подання розглядається судом без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування, тобто суб'єкт подання повинен довести суду шляхом надання об'єктивних доказів, зібраних під час здійснення виконавчого провадження факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, тим більш, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Таким чином, боржник, який має невиконані зобов'язання за судовим рішенням, не може вважатися винним в ухиленні, поки не буде доведено протилежне в порядку ч. 3 ст. 12 ЦПК України суб'єктом подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Отже, на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань за судовим рішенням повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження, а обов'язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на заявника, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Суд погоджується із заявником - старшим державним виконавцем Кошкером І.А., що ухилення боржника від виконання, покладених на нього за рішенням суду зобов'язань є оціночним поняттям, і, дійсно, теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, незадовільного фінансового стану особи тощо, однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання покладених на нього обов'язків, - тобто, коли він має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Однак, державним виконавцем не надано жодних доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_2 доходів (окрім доходів боржника в ПП ВІСМА , ТОВ Мастерброк , ТОВ Футбольний клуб Зірка ) чи майна, за рахунок яких ОСОБА_2, мав би можливість виконати зобов'язання, покладені на нього судовими рішеннями. Відсутність майна, незадовільний фінансовий стан тощо, є об'єктивними причинами невиконання боржником самостійно зобов'язань та не свідчить про ухилення ОСОБА_2 від виконання покладених на нього судовими рішеннями обов'язків,.

Таким чином, суд не погоджується з позицією заявника щодо невжиття ОСОБА_2 заходів щодо виконання рішень за рахунок належних йому доходів та майна, виходячи з того, що самостійне невиконання боржником зобов'язань не може свідчити про умисне ухилення від виконання покладених на нього обов'язків, а державним виконавцем не доведено наявності факту свідомого ухилення ОСОБА_2 від виконання покладених на нього судовими рішеннями обов'язків, як і не доведено наявності у боржника майна або джерел доходу, за рахунок яких останній мав би можливість виконати покладені на нього зобов'язання, при цьому зі встановлених державним виконавцем джерел доходів боржника (ПП ВІСМА , ТОВ Мастерброк , ТОВ Футбольний клуб Зірка ) проводяться відповідні відрахування, чому боржник не перешкоджає.

Обґрунтовуючи необхідність встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 за межі України заявник старший державний виконавець Кошкер І.А. також посилається на перетинання ОСОБА_2 державного кордону України, що підтверджується інформацією Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (лист від 16.01.2017 року вих. № 0.64-1599/0/15-17, лист від 17.11.2017 року вих. № 0.64-38784/0/15-17 /а.с. 65, 81/), при цьому, заявник наголошує на тому, що систематичне перетинання боржником державного кордону України при невиконаних зобов'язаннях свідчать про факт ухилення від виконання зобов'язань, покладених на останнього судовими рішеннями.

Така позиція заявника старшого державного виконавця Кошкера І.А., на думку суду, є помилковою, так як перетин державного кордону України є конституційним правом кожного громадянина України та не залежить від наявності щодо такого громадянина відкритого виконавчого провадження за умови відсутності відповідного обмеження, встановленого в установленому законом порядку.

Крім того, суд наголошує на тому, що для застосування обмеження у праві виїзду за межі України необхідною умовою є доведення доцільності такого обмеження в світлі сприяння виконанню зобов'язань, покладених на боржника судовими рішеннями, воно має бути виправданим та пропорційним. Така позиція суду в повній мірі узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною у рішенні у справі Хлюстов проти Росії від 11.07.2013 (скарга № 28975/05).

Однак, державним виконавцем не надано жодного належного обґрунтування того, яким саме чином встановлення тимчасового обмеження боржнику за виконавчим провадженням ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України сприятиме виконанню покладених на нього судовими рішеннями зобов'язань.

Суд також звертає увагу на те, що заявник старший державний виконавець Кошкер І.А. у поданому до суду поданні просить тимчасово обмежити боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, до виконання зобов'язань по зведеному виконавчому провадженню № 53263717 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Кіровограда за № 405/963/16-ц від 31.08.2016 року, виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Кіровограда за № 405/6223/15-ц від 05.12.2016 року, виконавчого листа, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда за № 404/2306/16-ц від 20.11.2017 року, при цьому, як повідомляє сам заявник, на підставі постанови державного виконавця від 11.12.2017 року звернено стягнення на доходи боржника ОСОБА_2, які останній отримує в ПП ВІСМА , ТОВ Мастерброк , ТОВ Футбольний клуб Зірка на загальну суму 10 278,44 грн., які перебувають на стадії розподілу грошових сум стягувачам.Разом з тим, подання старшого державного виконавця не містить розрахунку та доказів розміру невиконаного боржником ОСОБА_2 на час звернення до суду з даним поданням, що унеможливлює встановлення судом дійсного розміру невиконаних боржником зобов'язань та позбавляє суд можливості визначити до якого саме моменту мають діяти обмеження відносно ОСОБА_2, тобто виконання якої частини зобов'язання, покладеного на боржника судовими рішеннями, буде підставою для припинення обмеження у праві виїзду за межі України. Така позиція суду щодо обов'язковості визначення та підтвердження державним виконавцем розміру невиконаних боржником зобов'язань узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в узагальненні судової практики щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України (ст. 377-1 ЦПК) від 01.01.2017 року (Вісник Верховного Суду України, 2017, 00, № 2).

Щодо письмових пояснень стягувача за виконавчим провадженням ПАТ Піреус банк МКБ , які надійшли до суду 10.05.2018 року вх. № 11786, судом відзначається, що аналіз положень ст. 441 ЦПК України свідчить про те, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення лише за результатами розгляду судом, за участю державного (приватного) виконавцябез повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, відповідного подання державного або приватного виконавця і таке питання розглядається судом з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства (ч. 1 ст. 13 ЦПК України) шляхом надання оцінки обґрунтованості виключно обставинам, зазначеним заявником (державним або приватним виконавцем) у поданому до суду поданні . В зв'язку з чим, доводи стягувача за виконавчим провадженням ПАТ Піреус банк МКБ при розгляді даного подання судом до уваги не беруться, разом з тим, з метою недопущення порушення прав стягувача на належне виконання судового рішення, ухваленого на його користь, останньому слід роз'яснити, що відповідно до положень Закону України Про виконавче провадження стягувач, як сторона виконавчого провадження, зокрема, має право надавати державному виконавцю додаткові матеріали, усні та письмові пояснення, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом, в ході реалізації яких та/або на підставі даних, отриманих в ході їх реалізації, державний або приватний виконавець, крім іншого, може звернутися до суду з поданням про тимчасове обмеження фізичної особи боржника у праві виїзду за межі України.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що старшим державним виконавцем Кошкером І.А. в поданні не мотивовано та належними доказами не підтверджено, більш того, не обґрунтовано свідоме ухилення боржника за виконавчим провадженням ОСОБА_2 від виконання зобов'язань, покладених на останнього судовими рішеннями, при цьому судом під час розгляду подання не встановлено, що боржник за виконавчим провадженням ОСОБА_2 дійсно свідомо не виконував належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково, маючи всі реальні можливості для їх виконання, більш того, державним виконавцем не доведено, яким чином застосовування до боржника за виконавчим провадженням тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, може позначитися на виконанні останнім зобов'язань за судовими рішеннями і зазначений захід є дійсно необхідним та є достатні підстави вважати, що застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України забезпечить в подальшому належне виконання боржником за виконавчим провадженням зобов'язань, покладених на нього судовими рішеннями, на підставі чого суд приходить до висновку про відмову у задоволенні подання у зв'язку з його недоведеністю та безпідставністю, що, в свою чергу, не позбавляє державного виконавця права звертатися до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, ч. 3 ст. 269, ст. 313 ЦК України, Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України , керуючись ст. 441 ЦПК України, Законом України Про виконавче провадження , суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, до виконання зобов'язань по зведеному виконавчому провадженню № 53263717 з примусового виконання виконавчого листа № 405/963/16-ц від 31.08.2016 року, виданого Ленінським районним судом м. Кіровограда, виконавчого листа № 405/6223/15-ц від 05.12.2016 року, виданого Ленінським районним судом м. Кіровограда, виконавчого листа № 404/2306/16-ц від 20.11.2017 року, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена через Ленінський районний суд м. Кіровограда до апеляційного суду Кіровоградської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя

Ленінського районного суду

м. Кіровограда Л.А. Іванова