Рішення

від 24.05.2018 по справі 802/951/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 травня 2018 р. справа № 802/951/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика Віталя Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Перевертака В.В.,

представника позивача: Пашковського Є.І.,

представника відповідача: Щеглової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Поділля (далі - СТОВ "Поділля", позивач) до Вінницького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (далі - Вінницький РВ ДВС, відповідач), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів про зняття арешту з майна

в с т а н о в и в :

26 березня 2018 року СТОВ "Поділля" звернулось в суд з адміністративним позовом до Фонду соціального захисту інвалідів Вінницьке обласне відділення про зняття арешту з майна.

Ухвалою суду від 26.03.2018 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви

13.04.2018 року представником позивача надано до суду заяву про усунення недоліків, зокрема подано позовну заяву в новій редакції, в тому числі в частині суб'єктного складу та прохальної частини позовної заяви, згідно якої позивач просив визнати протиправною бездіяльність Вінницького РВ ДВС, зобов'язати зняти обтяження у вигляді арешту накладеного на підставі постанови б/н від 17.12.2002 року, реєстраційний номер обтяження 5383123, на невизначене майно, все майно та зобов'язати виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис від 27.07.2007 року № 5383123 про обтяження у вигляді арешту накладеного на невизначене майно, все майно.

Ухвалою суду від 18.04.2018 року продовжено строк на усунення недоліків до 02.05.2018 року шляхом надання клопотання про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності його пропуску.

02.05.2018 року від позивача надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 15.05.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до судового розгляду, за правилами загального позовного провадження, з урахуванням особливостей визначених статтею 287 КАС України.

У своєму позові СТОВ "Поділля" зазначає, що їм стало відомо про наявність обтяження у вигляді арешту на все його майно згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. З цієї ж довідки було з'ясовано, що підставою обтяження була постанова б/н від 17.12.2002 року прийнята Відділом державної виконавчої служби управління юстиції Вінницького району.

30.03.2017 року позивач звернувся з заявою до Вінницького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області в якій просив повідомити підстави ухвалення постанови та накладення арешту.

03.04.2017 року за вих. № 3787/02-25/16 Вінницьким районним ВДВС направлено відповідь у якій зазначалось, що будь-які виконавчі провадження, стосовно позивача, станом на 04.03.2017 року у відділі не перебувають, відділом виносилась постанова № АА 653063 про накладення обтяження у формі арешту за заявою Фонду соціального захисту інвалідів у Вінницькій області, однак надати інформацію щодо постанови не можуть, оскільки виконавче провадження знищено.

18.04.2017 року СТОВ "Поділля" звернулось із листом до Фонду соціального захисту інвалідів у Вінницькій області про надання інформації щодо підстави накладення арешту за заявою Фонду та повідомлення про наявність чи відсутність заборгованості у позивача перед Фондом.

18.04.2017 року Фонд соціального захисту інвалідів у Вінницькій області повідомив позивача, що будь-яка заборгованість відсутня. В органах ДВС на виконанні знаходилось одне виконавче провадження №393 від 18.08.2005 року про стягнення заборгованості за рішенням суду по заборгованості за звітний 2002 рік в сумі 2625,83 грн., яке було стягнуто в повному обсязі 22.09.2015 року, в зв'язку з чим виконавче провадження було закрито.

Після отримання вказаної відповіді, позивач повторно звернувся з листом до відповідача про зняття арешту накладеного на майно, однак отримав відповідь з відмовою.

Позивач не погоджується з такою відмовою, що і стало підставою звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною до протоколу судового засідання 23.05.2018 року, позивачу поновлено строки звернення до суду.

24.05.2018 року, позивачем подано додаткові пояснення по справі, в яких, окрім іншого представник позивача змінив предмет позову.

Вирішуючи питання про прийняття даної заяви суд виходить з наступного.

Частина перша статті 47 КАС України визначає, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частина сьома цієї статі вказує, що у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

Враховуючи ту обставину, що заява представника позивача подана після першого судового засідання, а також відсутні докази направлення її копій іншим учасникам справи, суд не приймає цю заяву до розгляду та повертає її заявнику.

Представник позивача в судовому засідання позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засідання не заперечувала щодо задоволення адміністративного позову.

Представник третьої особи в судовому засідання 23.05.2018 року також не заперечував щодо заявленого позову, підтвердивши відсутність будь-якої заборгованості СТОВ "Поділля" перед Фондом. В судове засідання 24.05.2018 року представник Фонду не з'явився з невідомих суду причин.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта код ЄДРПОУ 03733973, що відповідає коду СТОВ "Поділля", в розділі Відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 27.07.2007 року № 5383123 реєстратором Вінницької районної державної нотаріальної контори, на підставі постанови ВДВС Вінницького району управління юстиції б/н від 17.12.2002 року зареєстровано обтяження на невизначене майно, все майно СТОВ "Поділля".

30.03.2017 року позивач звернувся із заявою до Вінницького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області в якій просив повідомити підстави ухвалення постанови та накладення арешту.

03.04.2017 року за вих. № 3787/02-25/16 Вінницьким районним ВДВС направлено відповідь в якій вказувалось, що будь-які виконавчі провадження про стягнення з СТОВ "Поділля" боргу, станом на 04.03.2017 року у відділі не перебувають. Також повідомлено, що відділом виносилась постанова № АА 653063 про накладення обтяження у формі арешту за заявою Фонду соціального захисту інвалідів у Вінницькій області, проте надати інформацію щодо постанови не можуть, оскільки виконавче провадження знищено відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року.

Після чого, позивач 18.04.2017 року звернувся із листом до Фонду соціального захисту інвалідів у Вінницькій області про надання інформації щодо підстави накладення арешту за заявою Фонду та повідомлення про наявність чи відсутність заборгованості у позивача перед Фондом.

18.04.2017 року Фонд соціального захисту інвалідів у Вінницькій області повідомив позивача про відсутність у нього будь-якої заборгованість перед Фондом. Крім того, повідомили, що в органах ДВС на виконанні знаходилось одне виконавче провадження №393 від 18.08.2005 року про стягнення заборгованості за рішенням суду по заборгованості за звітний 2002 рік в сумі 2625,83 грн., яке було стягнено в повному обсязі 22.09.2005 року, в зв'язку з чим, виконавче провадження було закрито.

В подальшому, відповідач своїм листом від 27.04.2017 року № 5542/02-25/16, на заяву позивача від 25.04.2017 року, повторно повідомив про відсутність, станом на 27.04.2017 року, у відділі на виконанні виконавчих проваджень про стягнення боргу з СТОВ "Поділля". Будь-яку інформацію щодо постанови № АА 653063 про накладення обтяження у формі арешту надати не можуть, оскільки виконавчі провадження знищені відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року. Враховуючи зазначене, відповідач відмовив у знятті арешту на майно позивача та роз'яснив можливість його знаття за судовим рішенням.

Зважаючи на те, що вищевказаний арешт на майно на теперішній час не скасований, а зняття арешту з майна є дискреційним повноваженням державного виконавця, яке проводиться у відповідності до норм Закону України "Про виконавче провадження", позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Нормами частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Приписами частин першої та другої статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно із частиною першою статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Частина друга цієї статті визначає, що про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 59 підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.

Частина п'ята цієї статті також визначає, що в всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

З огляду на викладені норми законодавства слідує, що у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається відповідною постановою державного виконавця, відомості про що мають бути відображені також в Єдиному реєстрі боржників.

Судом з'ясовано, що відповідно до п. 9.9. Наказу Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року № 2274/5 "Про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби", строк зберігання завершених виконавчих проваджень переданих на зберігання становить 3 роки. Завершені виконавчі провадження в архів органу юстиції не передаються і підлягають знищенню відповідно до цього Порядку після закінчення строків їх зберігання.

Таким чином, з огляду на те, що на виконанні у Вінницькому РВ ДВС відсутні виконавчі провадження, в межах яких можливе звернення стягнення на майно, що належить позивачу, в тому числі і шляхом його арешту, для забезпечення реального виконання рішень, які належало виконувати, що в свою чергу обумовлює відсутність можливості відповідачу винести в межах цих виконавчих проваджень постанову про зняття арешту з належного СТОВ "Поділля" майна, в діях відповідача наявні ознаки протиправної бездіяльності щодо не зняття (не реєстрації зняття) арешту на майно СТОВ "Поділля" під час закінчення виконавчого провадження, в межах якого такий арешт був застосований. З огляду на що, єдиним способом відновлення порушеного права позивача розпоряджатись належним йому майном, є постановленя судового рішення про зняття арешту на майно СТОВ "Поділля" та зобов'язання Вінницький РВ ДВС внести про це запис до Єдиного реєстру боржників.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ч.1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Щодо посилань представника позивача про небажання отримувати відшкодування за рахунок відповідача судових витрат, суд зазначає наступне.

Пункт перший частини п'ятої статті 246 КАС України визначає, що у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Порядок, умови та підстави розподілу судових витрат визначено статтею 139 КАС України.

Разом з тим, норми вказаної статті не передбачають можливості нездійснення (невідшкодування) судових витрат особі, на користь якої ухвалено судове рішення, в разі її відмови від цього, натомість проведення розподілу судових витрат є обов'язком суду під час ухвалення судового рішення, а не правом особи, від отримання кого вона може утриматись.

З огляду на що, відповідно до положень статті 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати які підлягають відшкодуванню стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області щодо не зняття (не реєстрації зняття) арешту на майно Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Поділля під час закінченні виконавчого провадження, в межах якого такий арешт був застосований.

Зняти обтяження у вигляді арешту накладеного на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби управління юстиції Вінницького району б/н від 17.12.2002 року, реєстраційний номер обтяження 5383123, на невизначене майно, все майно Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Поділля .

Зобов'язати Вінницький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області внести запис до Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна про зняття обтяження у вигляді арешту накладеного на невизначене майно, все майно Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Поділля , підставі постанови Відділу державної виконавчої служби управління юстиції Вінницького району б/н від 17.12.2002 року, реєстраційний номер обтяження 5383123.

Стягнути на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Поділля (с. Оленівка, Вінницький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 03733973) сплачений при зверненні судовий збір в розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (вул. Винниченка, 29, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 35003932).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Суддя Дончик Віталій Володимирович