Рішення

від 22.05.2018 по справі 810/701/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 року № 810/701/18

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лисенко В.І.,

за участі секретаря судового засідання - Приходько Н.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Молнія" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ПрАТ "Молнія" з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.11.2017 №0043691402 та №0043701402.

В основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення покладено висновок податкового органу про заниження податку на прибуток у сумі 294887,00 грн та завищення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2863679,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки господарські відносини між ПрАТ "Молнія" та ТОВ "Семіваса" мали реальний характер - товар поставлений контрагентом та оплачений позивачем. Ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку і податковій звітності. Позивач вважає висновки податкового органу неправомірними, а тому просив оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасувати.

Зазначив, що посилання контролюючого органу на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14.03.2017 по справі №757/14357/17 є безпідставним, адже зі змісту вказаної ухвали убачається лише те, що Департаментом спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України проводиться розслідування у кримінальному провадженні, що не є підтвердженням фіктивності господарської діяльності ТОВ "Семіваса".

Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи це тим, що аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ "Семіваса" відповідно до наявної інформації вказує на здійснення нереальних (безтоварних) господарських операцій у зв`язку із відсутністю необхідних умов для здійснення такої діяльності (відсутність працюючих, технічних умов для здійснення задекларованих обсягів), з наданням податкової вигоди по ланцюгу формування податкового кредиту від суб` єктів реального сектору економіки, у тому числі від позивача.

Таким чином, операції здійсненні між ПрАТ "Молнія" та ТОВ "Семіваса" не мали реального товарного характеру.

Ухвалою суду від 26.02.2018 відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі.

У судове засідання, призначене на 22.05.2018 прибули представник позивача та представник відповідача. Представник позивача у ході судового розгляду позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив адміністративний позов задовольнити, представник відповідача з позовом не погодився, у його задоволенні просив відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Приватне акціонерне товариство "Молнія" відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є юридичною особою з 12.10.2006 (а.с.10).

Як платник податків перебуває на обліку у Баришівсько-Березнянському відділенні Броварської об`єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

Судом встановлено, що між ПрАТ "Молнія" (Постачальник) та ТОВ "Семіваса" (Покупець) укладено договір поставки від 29.10.2015 №М-74, у відповідності до якого, Постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки товар, а Покупець зобов`язується прийняти такий товар та сплатити за нього визначену грошову суму (а.с. 39-40).

Згідно із пунктом 2.1 вищезазначеного договору, поставка здійснюється на умовах EXW (офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010).

На виконання умов Договору №М-74 позивач поставив ТОВ "Семіваса" товар, що підтверджується наступними видатковими накладними:

- від 29.10.2015 №М-0000304 (а.с.41);

- від 12.11.2015 №М-0000320 (а.с.42-44);

- від 30.11.2015 №М-0000335 (а.с.45-91);

- від 21.12.2015 №М-0000360 (а.с. 92-93);

- від 28.01.2016 №М-00000036 (а.с.94).

Всього було поставлено товар на загальну суму 4501943,91 грн з ПДВ.

Матеріали справи, а саме - Довіреності №98, №102, №110, №112, №11, свідчать про те, що товар було отримано директором ТОВ "Семіваса", ОСОБА_3 (а.с. 95-99).

Розрахунок за поставлений товар був здійснений у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками, а саме: від 05.11.2015 на суму 800000,00 грн (а.с. 100); від 06.11.2015 на суму 186926,24 грн (а.с.101); від 12.11.2015 на суму 1167728,24 грн (а.с.102); від 02.12.2015 на суму 851064,00 грн (а.с. 103); від 18.12.2015 на суму 851064,00 грн (а.с. 104); від 28.01.2016 на суму 645161,30 грн (а.с. 105).

У подальшому, посадовими особами Податкового органу було проведено документальну планову виїзну перевірку ПрАТ "Молнія", з питань дотримання податкового, валютного законодавства за період - з 01.01.2015 по 30.06.2017 та сплати єдиного внеску на загальнобов`язкове соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 30.06.2017.

Перевірка проводилась з 29.09.2017 по 10.11.2017 на підставі направлень від 29.09.2017 №2264, №2265, №2266, №2267, №2268, виданих Головним управлінням ДФС у Київській області.

Термін перевірки продовжувався з 30.10.2017 по 10.11.2017, відповідно до наказу ГУ ДФС у Київській області від 25.10.2017 №1934.

За результатами вказаної перевірки оформлено ОСОБА_1 від 17.11.2017 №892/10-36-14-02-13/05407746, яким встановлено порушення пункту 44.1 статті 44 ПК України. підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 294887,00 грн та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування за півріччя 2017 року на суму 2863679,00 грн (а.с.11-36).

До такого висновку контролюючий орган дійшов у зв`язку із тим, що відповідно до інформації, яка знаходиться в ІС "Податковий блок" встановлено, що ТОВ "Семіваса" декларації з податку на прибуток за 2015 рік подано без додатку АМ, що вказує на відсутність основних фондів, та унеможливлює здійснення господарських операцій з ПрАТ "Молнія". До того ж , у деклараціях з податку на прибуток за 2016 рік, баланси (форма 1) за 2016 рік не подані, що вказує на відсутність наявних активів, останню декларацію контрагентом позивача подано за березень 2016 року.

При цьому, з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва, під час досудового розслідування виявлено, що невстановлені слідством особи використовували паспорти колишніх громадян України, які в 2014 році отримали громадянство Російської Федерації, для реєстрації та ведення фінансово--господарської діяльності підприємств, у тому числі ТОВ "Семіваса".

На підставі ОСОБА_1 перевірки від 17.11.2017 №892/10-36-14-02-13/05407746, відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 30.11.2017 №0043691402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Податок прибуток приватних підприємств" на загальну суму 307959,00 грн (а.с.37) та податкове повідомлення-рішення від 30.11.2017 №0043701402, відповідно до якого позивач повинен виправити суму завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2863679, 00 грн.

Як убачається зі змісту позовної заяви та не заперечувалось відповідачем, не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ПрАт "Молнія" оскаржило їх у порядку, передбаченому статтею 56 ПК України, до контролюючого органу вищого рівня.

Так, 04.02.2018, позивач, за результатами розгляду скарги, отримав Рішення ДФС України від 31.01.2018 №3219/6/99-99-11-01-01-25, яким податкові повідомлення-рішення від 31.11.2017 №0043691402 та №0043701402 залишено без змін.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Спірні у рамках даного провадження правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податок на прибуток підприємств, порядок його нарахування та сплати, закріплений розділом ІІІ Податкового Кодексу України.

Статтею 133 ПК України, встановлено, що платниками податку - резидентами є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Об`єктом такого оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (пп. 134.1.1 п. 134 ст.134).

Згідно із пунктом 135.1 статті 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею цього Кодексу, з урахуванням його положень.

У відповідності до пункту 137.1 статті 137 ПК України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 статті 44 ПК України передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Таким чином, податок на прибуток підприємства справляється юридичними особами, шляхом нарахування відповідної законодавчо визначеної ставки на показник прибутку платника податку, який формується на підставі первинних документів, оформлених під час провадження господарської діяльності.

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що його дія поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм власності.

Виходячи з вимог пункту другого статті 3 Закону №996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 цього закону встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документи; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У цьому контексті, суд звертає увагу, що податковий орган ані в ОСОБА_1 перевірки, ані в ході судового розгляду не ставив під сумнів достовірність даних, які містять первинні бухгалтерські документи позивача, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, однак, і не взяв їх до уваги, при прийнятті оскаржуваного рішення.

Разом з тим, у ході розгляду справи, судом встановлено, що здійснюючи операції за Договором №М-74, у Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем були зареєстровані податкові накладні, що підтверджується наступними квитанціями про реєстрацію: квитанція від 01.02.2016, зареєстрована в ЄРПН за №90007840054 (а.с.151); квитанція від 18.11.2015, зареєстрована в ЄРПН за №9235976268 (а.с.154); квитанція від 08.1.2015, зареєстрована в ЄРПН за №9226895749 (а.с.160); квитанція від 28.12.2015, зареєстрована в ЄРПН за №9261958921 (а.с.162); квитанція від 09.12.2015, зареєстрована в ЄРПН за №9249083824 (а.с.166).

Отже, аналіз вищенаведених норм у їх зв`язку з фактичними обставинами справи свідчать про дійсність та фактичність господарських операцій позивача, з яких він нараховував та сплачував податок на прибуток підприємства, що підтверджується переліком наданих, як суду в ході розгляду справи, так і контролюючому органу під час перевірки, первинних документів.

Окрім того, в ОСОБА_1 перевірки контролюючий орган посилається на ухвалу Печерського районного суду м. Києва у справі №757/14357/17, відповідно до якої Департаментом спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016000000001068 від 20.04.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 205, частиною третьою статті 209 КК України, у якому фігурує контрагент позивача (ТОВ "Семіваса").

Однак, таке посилання Податкового органу суд оцінює критично, пояснюючи це наступним.

Так, зі змісту вказаної ухвали убачається, що під час досудового розслідування виявлено, що невстановлені особи, діючи з посадовцями органів державної влади, реєстрували суб`єкти підприємницької діяльності з метою мінімізації податків та легалізації грошових коштів підприємствам реального сектору економіки України, використовуючи документи громадян України, які до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності ніякого відношення не мають.

Зокрема, невстановлені слідством особи використовували паспорти колишніх громадян України, які в 2014 році отримали громадянство Російської Федерації, для реєстрації та ведення господарської діяльності підприємств, серед яких - ТОВ "Семіваса".

Суд звертає увагу, що вищезазначена ухвала вказує лише на факт існування відкритого кримінального провадження за №42016000000001068 та є проміжним рішенням по справі, яке покликане вирішувати процесуальні питання. При цьому, на сьогоднішній день не прийнято жодного рішення, у тому числі вироку у кримінальній справі, яким ТОВ "Семіваса" або його посадових осіб було б визнано винними у вчинені злочину, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України.

Така обставина вказує на безпідставність посилання відповідача на ухвалу Печерського районного суду м. Києва у справі №757/14357/17, як на ознаку вдаваності господарських відносин між ПрАТ "Молнія" та ТОВ "Семіваса".

Важливим для врахування є також те, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податків, право на формування витрат та доходів не можуть ставитьсь у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Законодавством України не передбачено відповідальність юридичної особи за зобов`язаннями іншої юридичної особи.

Аналогічну правову позицію висловив Вищий адміністративний суд України у своїх ухвалах від 23.02.2012 у справі №К/9991/40332/11 та від 23.04.2012 у справі №К/9991/26905/12.

Таким чином, суд дійшов висновку про безспірність, фактичність та дійсність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Семіваса", оформлених достатньою, достовірною та належною доказовою базою, наявною в матеріалах справи (договорами, актами приймання-передачі, актами надання послуг тощо).

Судом також, враховано той факт, що під час судового розгляду відповідачем не наведено обставини, які б спростовували факт здійснення позивачем спірних господарських операцій, достовірності і повноти відображення у податковій звітності, що вказує на безпідставність тверджень Податкового органу.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, за таких обставин та з урахування вищенаведеного, висновки податкового органу про заниження податку на прибуток є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а відтак, податкові повідомлення-рішення від 30.11.2017 № НОМЕР_1 та №0043701402 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 45574,57 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями від 07.02.2018 (а.с. 2) та від 20.02.2018 (а.с. 112).

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС України в Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 30.11.2017 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Молнія" (07501, Київська обл., Баришівський р-н., смт. Баришівка, вул. Торфяна, 26, ідентифікаційний код 05407746) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а, ідентифікаційний код 39393260) судові витрати у сумі 45 574 (сорок п'ять тисяч п'ятсот сімдесят чотири) грн. 57 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.

Дата складення повного тексту рішення - 24 травня 2018 р.