Рішення

від 14.05.2018 по справі 821/487/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/487/18 15 год. 52 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Мельник О.О.,

за участю представників

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика "Феррум" до Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 22.02.2018 року № НОМЕР_1,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика "Феррум" (надалі - позивач, ТОВ "Фабрика "Феррум") звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України в Херсонській області (надалі - відповідач, ГУ ДФС в Херсонській області), у якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 22.02.2018 року № НОМЕР_1 про зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 134 995,00 грн. та зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 134 995,00 грн.

Ухвалою суду від 28.03.2018 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 11.04.2018 р. змінено дату судового засідання на 18 квітня 2018 р.

Протокольною ухвалою суду від 18.04.2018 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 14.05.2018 р.

Протокольною ухвалою суду від 14.05.2018 р. змінено назву відповідача з " Головного управління Державної фіскальної служби України в Херсонській області" на "Головне управління Державної фіскальної служби України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі".

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки № 23/21-22-14-16 від 02.02.2018 р., які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не відповідають вимогам податкового законодавства, оскільки контролюючий орган прийшов до необґрунтованого та незаконного висновку про те, що договірні відносини ТОВ "Фабрика "Феррум" з контрагентом-постачальником ТОВ "Кодігруп" та з контрагентом-покупцем ТОВ "Ріпеа-буд" не підтверджуються реальним їх виконанням. Представник позивача зазначає, що факт реальності (фізичної наявності) поставленого товару підтверджується фотокартками товару, актами приймання-передачі товару, видатковим та податковими накладними, розрахунковими документами, звітами по дебетових та кредитових операціях. Факт транспортування обладнання від складу постачальника позивача - ТОВ "Кодігруп" ( м.Київ) до складу покупця позивача - ТОВ "Ріпеа-Буд" ( м. Кривий Ріг, ПМЗ територія його господарської діяльності) підтверджується товаро-транспортними від 20.10.2017 року та 23.10.2017 р., відповідно до яких перевізник ТОВ "Рудомайн " на замовлення ТОВ "Ріпеа-Буд" здійснило дане вантажне перевезення. Позивач вказує, що товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту, про що неодноразово відмічалось Верховним судом України при розгляді даної категорії справ, а тому довід відповідача про відстуність у ТОВ "Фабрика "Феррум" товарно-транспортних накладних на поставку обладнання та не надання до перевірки документів, які підтверджують замовлення та оплату таких послуг є неправомірним. Позивач також звертає увагу на те, що під час здійснення спірної господарської операції ТОВ "Фабрика "Феррум", ТОВ "Кодігруп" та ТОВ "Ріпеа-буд" були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку додану вартість. Позивач вважає, що ним виконано всі вимоги чинного законодавства Україні щодо перевірки належної реєстрації своїх контрагентів в реєстраційному органі та фіскальних органах і тому посилання відповідача про неможливість ТОВ "Кодігруп" виконати свої зобов'язання за договором купівлі-продажу від 02.10.2017 року № 02/10-17 є необґрунтованими. Крім того, позивач вказує на те, що податкова накладна, яка складена та зареєстрована платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг в Єдиному реєстрі податкових накладних, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, що узгоджується зі ст. 201.10. Податкового кодексу України. Отже, за позицією позивача, якщо виписані ТОВ "Кодігруп" по договору купівлі-продажу від 02.10.2017 р. № 02/10-17 податкові накладні були зареєстровані Державною фіскальною службою України без будь-яких зауважень, то покупець товару - ТОВ "Фабрика "Феррум" має право вважати, що податковий орган засвідчив постачання товарів та виникнення події, що дає законне право отримання податкового кредиту. Також представник позивача зазначив, що у нього наявні всі документи які підтверджують дійсність даного договору та його фактичного виконання, але старший державний ревізор-інспектор Головного управління ДФС у Херсонській області проігнорувала ці документи, посилаючись на їх юридичну дефективність, хоча дійсне законодавство України не наділяє його таким правом. Позивач також вважає, що відповідно до ст. 44, ст.198 Податкового кодексу України податковий орган не наділений правом визначати реальність господарських операцій підприємств, оскільки вказані норми не містять правових підстав визнання господарських операцій підприємств не реальними. Єдиним джерелом права, який регламентує дане питання є статі 203, 215. 228 Цивільного кодексу України, які вказують на те, що факт нікчемності правочинів або визнання їх недійсними, і такими, що не відповідають закону має бути визнаний в судовому порядку. На підставі вищезазначеного, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

17.04.2018 року відповідач надав суду письмові заперечення, відповідно до яких вказує, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є правомірним, оскільки за результатами проведення позапланової перевірок позивача, а саме, за матеріалами перевірки повноти нарахування ПДВ за жовтень 2017 року встановлено завищення ТОВ "Фабрика "Феррум" податкового кредиту на загальну суму ПДВ 134 994,64 грн., внаслідок документування господарської операції по придбанню у ТОВ "Кодігруп" товару (навантажувач новий шахтний, рельсогиб, балон ацетиленовий 40л, балон кисневий 40л, вагонетки вантажні ВГ-4,5А) невідомого походження, що свідчить про нереальність здійснення даної господарської операції, та як наслідок спричинило завищення ТОВ "Фабрика "Феррум" податкових зобов'язань з ПДВ на суму134 994,64 грн. в результаті подальшої реалізації такого товару покупцю позивача - ТОВ "Ріпеа-буд". На підставі вищезазначеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши подані сторонами документи, заслухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини суд вказує про наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у період з 23.01.2018 р. по 26.01.2018 р. фахівцями Головного управління ДФС у Херсонській області згідно статті 20, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, ( надалі за текстом - ПК України) проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Фабрика "Феррум" (код 37144912) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником ТОВ " Кодігруп " за жовтень 2017 р., подальшого використання, реалізації придбаних у контрагентів-постачальників товарно-матеріальних цінностей, відображення здійснених фінансово - господарських операцій у податковій звітності, за результатами якої складено акт № 23/21-22-14-06 від 02.02.2018 р. ( далі - акт перевірки).

У висновках вказаного акту перевірки відповідачем зазначено на наступні порушення ТОВ "Фабрика "Феррум" ":

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1. п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами і доповненнями), в зв'язку з чим не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентом- постачальником ТОВ "Кодігруп" (код 41579432) на загальну суму ПДВ 134 994,64 грн.

- п.44.1 ст. 44, п. 185.1 ст.185, п. 188.1 ст.188 ПК України, ТОВ "Фабрика "Феррум" за 2017 року, у зв'язку з чим не підтверджено реальність здійснення господарських з контрагентом-покупцем ТОВ "Ріпеа-буд" на загальну суму ПДВ 134 994,64 грн.

Відповідно до описової частини акту перевірки № 23/21-22-14-06 від 02.02.2018 р. вказаний висновок ґрунтується на наступних обставинах -

- згідно даних, відображених у додатку 5 до декларації з ПДВ за жовтень 2017 р. ТОВ "Фабрика "Феррум" та даних АС "Податковий блок" та її підсистеми " Аналітична система" встановлено, що підприємство протягом жовтня 2017 року формувало податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинам з контрагенгом-постачальником ТОВ "Кодігруп" на суму ПДВ 134994,64 грн.;

- у жовтні 2017 р. ТОВ "Фабрика "Феррум" задокументовано придбання (навантажувач ковшовий шахтний, рельсогиб, балон ацетиленовий 40, кисневий 40л, вагонетки шахтні вантажні ВГ-4,5А) від ТОВ "Кодігруп" (код 41579432) невідомого походження, оскільки згідно інформації, яка міститься в ЄРПН, ТОВ "Кодігруп" не здійснювало придбання товару, який в подальшому реалізований ТОВ "Фабрика "Феррум" свідчить про невідповідність номенклатури придбаних та реалізованих та відсутність факту його походження (законного джерела);

- згідно наданих до перевірки видаткових накладних від 16.10.2017 р. №ВН-00223 та № ВН-00224, складених ТОВ "Кодігруп" на реалізацію товару для ТОВ "Фабрика "Феррум", встановлено недоліки щодо їх складання, саме: "від постачальника" відсутні ПІБ та посада посадової особ підписувала видаткову накладну; "від одержувача" посада посадової особи, яка підписувала, реквізити довіреності - номер, дата, що є порушенням ст.9 Закону України бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому не можуть за змістом п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку та звітності;

- відповідно до умов п. 3.1 Договору купівлі-продажу від 02.10.2017 р. №02/10-17, укладеного ТОВ "Фабрика "Феррум" з ТОВ "Кодігруп": поставка обладнання здійснюється покупцем самостійно, передача здійснюється за адресою: 04123, м. Київ, вул. Олександра Бестужева, буд. 2, проте, TOB "Фабрика "Феррум" товарно-транспортні накладні на поставку обладнання не надано, до перевірки не надано документів які підтверджують замовлення, оплату транспортних послуг. Згідно поданої фінансової звітності за місяців 2017 року ТОВ "Фабрика "Феррум" декларує відсутність основних засобів, тобто у підприємства відсутні власні можливості по транспортуванню такого обладнання

- згідно наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, авто перевізником є ТОВ "Рудомайн" (код 37064892), замовником та вантажоотримувачем - ТОВ "Ріпеа-буд" (код 37065299). Договір або замовлення на перевезення вантажу та оплата за транспортні послуги ТОВ "Фабрика "Феррум" з ТОВ "Рудомайн" (код 37064892) відсутні. В наданих до перевірки товарно-транспортних накладних відсутні відомості, що даним транспортним засобом перевозилось обладнання, яке є власністю ТОВ "Фабрика "Феррум". ТОВ "Фабрика "Феррум" картки складського обліку та переміщення вищезазначених товарів (рахунок 28 "Товари") не надано. При цьому, враховуючи об'єми та масу обладнання, для навантаження необхідно залучити спеціальні підйомні механізми, так як вага вагонетки шахтної вантажної ВГ-4,5А становить 4000 кг, вага навантажувача ковшового шахтного понад 11000 кг. ТОВ " Фабрика "Феррум" до перевірки не надані документи щодо підтвердження придбання послуг навантажувально/розвантажувальних робіт. Використана в ході проведення перевірки податкова інформація (дані ЄРПН, дані 1-ДФ,та податкової звітності) також свідчать про відсутність зазначених послуг.

- За даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна відомості щодо наявності об'єктів нерухомого майна по ТОВ "Кодігруп" відсутні. Декларація з податку на нерухоме майно в 2017 році не подавалась. При проведені аналізу відомостей з ЄРПН встановлено що ТОВ "Кодігруп" в оренду приміщення та інші основні фонди не придбавало. При цьому, згідно даних ЄРПН, ТОВ "Кодігруп" протягом відповідного періоду не документувало придбання послуг з оренди офісу та складських приміщень від контрагентів-постачальників та не платників ПДВ.

- згідно АС "Податковий блок" встановлено, що ТОВ "Кодігруп" звіт про суми нарахованої заробітної плати ( доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне обов'язкове страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) за жовтень 2017 р., податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 -ДФ) за IV 2017 року не подано, що свідчить про відсутність фізичних можливостей здійснення господарських операцій в задекларованих обсягах, в тому числі поставки товарів для ТОВ "Фабрика "Феррум".

Не погодившись з висновками вказаного акту перевірки, ТОВ "Фабрика "Феррум", подав до Головного управління ДФС у Херсонській області письмові заперечення.

Відповідно до листа - відповіді ГУ ДФС у Херсонській області від 22.02.2018 р. № 2196/10/21-22-14-06-19 " Про надання відповіді на заперечення до акту первірки " вищевказані висновки акту перевірки № 23/21-22-14-06 від 02.02.2018 р. залишено без змін.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 22.02.2018 року № НОМЕР_1 про зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 134 995,00 грн. та зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 134 995,00 грн.

Вважаючи, що відповідачем під час проведення перевірки встановлено неіснуючі порушення, внаслідок чого було прийнято неправомірне рішення, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими, на момент виникнення спірних правовідносин, положеннями Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI.( далі - ПК України)

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, визначені у ст. 44 ПК України. Зокрема, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. ( п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного, визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг визначає стаття 188 Податкового кодексу України.

Так, пункт 188.1 зазначеної статті встановлює, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Відповідно п.п. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду). (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Відповідно до абз. "г" п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 цього Кодексу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення до складу податкового кредиту та податкових зобов'язань сум ПДВ.

До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), понесення витрат, у звязку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Як встановлено судом та не заперечувалось учасниками справи, єдиною підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є висновок податкового органу про нереальність господарської операції позивача з його контрагентом - постачальником ТОВ "Кодігруп".

Згідно усталеної позиції Верховного Суду України та Верховного Суду при розгляді справ даної категорії судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ "Фабрика "Феррум" та його контрагентами - ТОВ "Кодігруп" та ТОВ "Ріпеа-буд", підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, мету придбання та обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, судом встановлено наступне.

02.10.2017 року між ТОВ "Фабрика Феррум" ( за договором - покупець) та ТОВ "Кодігруп" ( за договором - продавець) було укладено договір купівлі-продажу за № 02/10-17 за умовами, якого :

- продавець зобов'язався поставити і передати у власність покупця товар, у номенклатурі і кількості згідно з специфікацією ( додатки № 1 та № 2), які є невідємною частиною даного договору, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах даного договору.

- поставка обладнання здійснюється покупцем самостійно.

- датою поставки вважається дата, коли покупець оглянув і прийняв товар за актом приймання -передачі, але не пізніше 31.10.2017 року.

- передача товару здійснюється за адресою 04123, м.Київ, вул.. Олександра Бестужева, буд. 2.

- оплата за поставлений Товар здійснюється у національній валюті України за банківськими реквізитами Продавця, зазначеними у Договорі. Датою оплати вважається дата списання коштів на користь Продавця банком Покупця. Форма розрахунків-безготівковий розрахунок або вексель.

- продавець зобов'язаний реєструвати податкові накладні, розрахунки коригувань кількісних і вартісних показників до податкової накладної, що надаються Покупцеві, в Єдиному державному реєстрі податкових накладних згідно зі ст. 187 Податкового кодексу України. Коригування до податкових накладних складаються Продавцем і підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі: якщо в результаті перерахунку передбачається збільшення суми компенсації на користь Продавця або якщо коригування кількісних і вартісних показників в результаті не передбачають зміни сум компенсації, то розрахунок коригування реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних Продавцем протягом 5-ти календарних днів; якщо в результаті перерахунку передбачається зменшення суми компенсації на користь Продавця, то розрахунок коригування складається Продавцем і реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних Покупцем. З цією метою Продавець складає розрахунок коригування і направляє його Покупцю для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 5 календарних днів від дати складання. Покупець має зареєструвати такий розрахунок не пізніше 10 календарних днів з дати отримання від Продавця розрахунку коригування.

- у разі порушення однією із Сторін зобов'язань передбачених п. 4.2. та п. 4.3. цього договору, що спричинить ризик нарахування або нарахування іншій Стороні штрафу органами Державної фіскальної служби згідно ст. 120-1 Податкового кодексу України за виконання іншою Стороною своїх зобов'язань як платника податку, винна сторона зобов'язана сплатити іншій стороні штраф;

- у разі настання одного з нижчеперелічених випадків: невизнання податковим органом у складі податкового кредиту Покупця суми ПДВ, зазначеної в податковій накладній, розрахунку коригування кількісних показників податкової накладної з порушеннями вимог чинного законодавства України; зміни номера, дати податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і показників до податкової накладної, Продавець зобов'язаний сплатити Покупцю штраф у і розраховується за формулою. ( пункти 1.1., 2.1., 3.1., 3.2.,3.3., 4.1. - 4.4., 4.10. договору).

На виконання умов вказаного договору у жовтні 2017 року продавець ТОВ " Кодігруп" передав за актами приймання-передачі від 20.10.2017 р. та 23.10.2017 року у власність ТОВ "Фабрика Феррум" обладнання товар - навантажувач ковшовий шахтний, рельсогиб, ацетиленовий 40л, балон кисневий 40л, вагонетки шахтні вантажні ВГ-4,5А у кількості 8 шт. на загальну суму 809 967,84 грн., у т.ч ПДВ 134994,64 грн., що підтверджують видатковими та податковими накладними, перелік яких наведено на сторінці 7 акта перевірки, а також рахунками на оплату товару № СФ-00223 від 16.10.2017 р., № СФ-00224 від 16.10.2017 р.

Щодо податкових накладних, то на стор. 8 акту перевірки зазначено, що ТОВ " Кодігруп" виписало на адресу позивача податкові накладні від 16.10.2017 року на загальну суму на загальну суму 809 967,84 грн., у т.ч ПДВ 134994,64 грн., з датою їх реєстрації в ЄРПН 01.11.2017 р. о 18 год. 12 хв. Отже, податкові накладні зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується відповідними відмітками ЕЦП.

Розрахунки між ТОВ "Фабрика Феррум" та ТОВ " Кодігруп" за придбане обладнання здійснювалось у безготівковій формі відповідно до договору про відступлення права вимоги від 27 листопада 2017 року № 271117, укладеного між ТОВ "Кодігруп" та ТОВ "Продкомбуд" та договору про відступлення права вимоги від 29 грудня 2017 року № 2912/17, укладеним між ТОВ "Кодігруп" та ТОВ "Шаілд голд", копії звіту про дебетові та кредитові операції по рахунку. Всього розрахунок було здійснено ТОВ "Фабрика "Феррум" в листопаді, грудні 2017 року та січні 2018 року на суму 809 967,84 грн., станом на 23.01.2018 р. по рахунку 631 "розрахунки з вітчизняними постачальниками" відсутня дебіторська/кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з контрагентом- постачальником ТОВ "Кодігруп", про що відображено на стор 9 акту перевірки.

Будь-яких зауважень до вказаних первинних документів у контролюючого органу не виникло.

Крім того, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, 17.10.2017 р. між ТОВ "Фабрика "Феррум" ( за договором - продавець) та ТОВ " Ріпеа- Буд " ( за договором - покупець) було укладено договір купівлі-продажу за № 17102017, за умовами якого

- продавець зобов'язався поставити і передати у власність покупця товар, у номенклатурі і кількості згідно з специфікацією № 1, яка є невідємною частиною даного договору, а покупець прийняти товар і оплатити на умовах даного договору;

- поставка обладнання здійснюється покупцем самостійно;

- ціна товару зазначена в специфікації (додаток №1);

- датою поставки вважається дата отримання товару, зазначена в накладній;

- право власності на товар переходить до покуця в момент отримання товару, підписання і передачі всіх відповідних документів;

- оплата за поставлений Товар здійснюється у національній валюті України за банківськими реквізитами Продавця, зазначеними у Договорі. Датою оплати вважається дата списання коштів на користь Продавця банком Покупця. Форма розрахунків-безготівковий розрахунок або вексель. ( пункти 1.1., 2.1., 3.1., 3.2., 4.1. договору).

На виконання умов вказаного договору у жовтні 2017 року ТОВ "Фабрика "Феррум" передало у власність ТОВ " Ріпеа - Буд " обладнання, яке було придбано у ТОВ " Кодігруп", а саме, навантажувач ковшовий шахтний, рельсогиб, балон ацетиленовий 40л, балон кисневий 40л, вагонетки шахтні вантажні ВГ-4,5А, що підтверджується актами приймання-передачі матеріальних цінностей від 20.10.2017 р. та 23.10.10.2017 р., місце складання м. Київ, та підписані директором ТОВ "Фабрика "Феррум" - ОСОБА_4 директором ТОВ "Ріпеа-буд" ОСОБА_5, а також копіями рахунків - фактури на оплату від 17.10.2017 р. №Р-00000003 та №Р-00000004, видатковими накладними від 17.10.2017 р. № Р-00000003 та № Р-00000004; копіями звіту про дебетові та кредитові операції по рахунку 26005053526347 від 17.11.2017 р. з призначенням платежу - оплата за обладнання по договору № 17102017 від 17.10.2017 згідно переліку, наведеного на стор. 15 акту перевірки.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до описової частини акту перевірки ( стор. 15) відповідачем зазначено " … Згідно умов договору купівлі-продажу від 17.10.2017 р. № 17102017 р., укладеного ТОВ "Фабрика "Феррум" з ТОВ "Ріпеа-Буд", продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар, інші умови постачання (оплати за доставку товарів) відсутні. Але, підприємством не надано документи, які підтверджують поставку товарів від ТОВ "Фабрика "Феррум" до ТОВ "Ріпеа-буд".

Натомість, дослідивши наявні в матеріалах справи копії товарно-транспортних накладних № 1 від 20 жовтня 2017 року та № 2 від 23 жовтня 2017 року, суд вказує про наступне.

Як вбачається зі змісту даних ТТН, то вони містять наступну інформацію :

Автомобіль - МАН АЕ 85-73 IN, автомобільний перевізник - ТОВ " Рудомайн", вантажовідправник - ТОВ " Кодігруп" м. Київ, вул.. О.Бестужева, буд. 2; вантадоодержувч - ТОВ " Ріпеа-буд"; пункт навантаження - м. Київ, вул.. О.Бестужева, буд. 2; пункт розвантаження - м. Кривій Ріг, ПМЗ шахта Восточна, Артем -1, воді ОСОБА_6, відомості про вантаж - навантажувач ковшовий шахтний - 1 шт., рельсогиб - 1 шт.,, балон ацетиленовий 40л - 1 шт.,, балон кисневий 40л. - 1 шт.,, вагонетки шахтні вантажні ВГ-4,5А - 8 шт.

Також, позивачем до матеріалів справи долучено, копію нотаріально посвідченого договору оренди транспортних засобів від 19.10.2017 р., укладеного між Орендодавцем - ОСОБА_7, та орендарем - ТОВ " Рудомайн" про надання в оренду транспортного засобу марки MAN, моделі TGA 33.400, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2007 р., та транспортного засобу марки WIELTON, моделі NW33SB, реєстраційний номер НОМЕР_3, а також копії технічних паспортів на вказані транспортні засоби.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що в межах спірної господарської операції, укладеної між ТОВ "Фабрика "Феррум" та контрагентом -постачальником ТОВ " Кодігруп", позивач не приймав на себе зобов'язання та фактично не здійснював перевезення придбаного у ТОВ " Кодігруп" обладнання, оскільки одразу без фактичного переміщення передав вказане обладнання покупцю ТОВ " Ріпеа-Буд", що підтверджується листом ТОВ "Фабрика "Феррум" від 19.10.2017 р. за № 1910/1, адресованого ТОВ " Кодігруп", про відпуск 20.10.2017 р. та 23.10.2017 р. представникам ТОВ " Ріпеа-буд" ТМЦ по договору № 02/10-17 від 02.10.2017 р.

Отже, вказані обставини, спростовують довід відповідача щодо не надання позивачем документів, які підтверджують поставку товарів, та свідчить про відсутність фактичного руху товарів за наслідками придбання ТОВ "Фабрика "Феррум" у ТОВ " Кодігруп" обладнання за договором № 02/10-17 від 02.10.2017 р. А також спростовують твердження відповідача про необхідність ТОВ "Фабрика "Феррум" мати у власності або в оренді транспортні засоби для виконання спірної господарської операції щодо транспортування обладнання.

Таким чином, в ході розгляду справи судом встановлено, що дані ТТН не мають відношення до господарської операції, укладеної між позивачем та його спірним контрагентом-продавцем ТОВ " Кодігруп", оскільки вказані транспортні документи були оформлені ТОВ " Ріпеа-Буд", який є замовником перевезення обладнання з м. Києва до м. Кривій Ріг в результаті його придбання у ТОВ "Фабрика Феррум" за договором купівлі- продажу № 17102017 від 17.10.2017 р. на умовах самовивезення, чим доводиться помилковість вказаного висновку податкового органу.

Крім того, представником позивача надано до суду письмове пояснення головного бухгалтера ТОВ Рудомайн" від 26.04.2018 р., яким повідомлено про те, що в оформлені ТТН було допущено помилку, а саме в ТТН не було вказано причеп з номером АЕ8636 ХМ, який є невід'ємною частиною транспортного засобу MAN АЕ 8573 ОСОБА_8 цьому, представником позивача надано пояснення, що дійсно згідно технічного паспорту MAN TGA 33.400 з номерним знаком АЕ8573ІН вантажопідйомність даного транспортного засобу складає 8 700 кг, але невід'ємною частиною даного автомобіля є напівпричіп WIELTON NW33SB з номерним знаком АЕ8636ХМ вантажопідйомність якого складає 28500 кг., що підтверджує його технічні можливості для перевезення обладнання вагою 19 000 кг. та 24000 кг., зазначеного в ТТН від 20.10.2017 р. та 23.10.2017 р., чим спростовується довід відповідача про технічну неможливість перевезення транспортним засобом MAN TGA 33.400 з номерним знаком АЕ8573ІН крупно габаритного вантажу.

Як підтверджено матеріалами справи, правочин укладений між позивачем та його контрагентом ТОВ " Кодігруп", виконано кожною стороною цього договору, що підтверджується первинними документами.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Оцінивши правочин, укладений позивачем з ТОВ " Кодігруп ", за правилами ст. 90 КАС України, суд зазначає, що останній укладено між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону.

Доказів повернення коштів до контрагента позивача після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за поставлений товар (що могло б мати місце у разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься.

За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, наявність факту (і це не заперечується сторонами) про належну оплату товару (послуг) визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентами позивача господарських операцій.

Оглянуті судом первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначені документи призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за договором, укладеним з контрагентом іншого результату, ніж покупка товару та подальша його реалізація з метою отримання прибутку.

Таким чином, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди ТОВ "Фабрика " Феррум"", наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій, є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків, а відповідно свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача, даних державних реєстрів щодо права власності на майно та майнові права, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів контрагента позивача ТОВ " Кодігруп", та на результатах документальних перевірок ТОВ " Кодігруп", а тому не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання.

Формування платником податків податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі документів, що відображають операції (об'єкт оподаткування), є правомірним, якщо податковий орган не доведе неправдивість, неналежність, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доказів фізичної відсутності товарів за договором позивача з ТОВ " Кодігруп" у натурі, використання позивачем цих товарів не за призначенням, несумісності придбаних товарів з напрямом господарської діяльності відповідачем не надано.

Таким чином, господарські операції позивача з його контрагентом ТОВ " Кодігруп", мали реальний характер, призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин, що підтверджується наявними в матеріалах справи документам.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх доказів на підтвердження правомірності свого рішення, а тому заявлена позивачем вимога є такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вирішення питання судових витрат, то відповідно до ч. 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до положень частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв'язку з задоволенням позову ТОВ "Фабрика "Феррум"", який не є суб'єктом владних повноважень, сплачений ним судовий збір у сумі 2 024, 92 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 139, 241-246 КАС України, суд -

вирішив :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика "Феррум" (місце знаходження 75700, Херсонська область, Скадовський район, м. Скадовськ, вул. Маріїнська, буд. 75, кабінет 11-А, код ЄДРПОУ 37144912) до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місце знаходження 73026, м. Херсон, пр. Ушакова, буд. 75, код ЄДРПОУ 39394259) про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Херсонській області від 22.02.2018 року № НОМЕР_1 про зменшення суми податкового зобов'язання та податкового кредиту за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на суму 134 995,00 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місце знаходження 73026, м. Херсон, пр. Ушакова, буд. 75, код ЄДРПОУ 39394259) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика " Феррум " (місце знаходження 75700, Херсонська область, Скадовський район, м. Скадовськ, вул. Маріїнська, буд. 75, кабінет 11-А, код ЄДРПОУ 37144912) сплачений судовий збір у розмірі 2 024 (дві тисячі двадцять чотири) грн. 92 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 21 травня 2018 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.3.3.