Постанова

від 13.09.2018 по справі 821/487/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/487/18

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А. Дата ухвалення рішення 14.05.2018 р.

Місце ухвалення: м. Херсон

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді - Шеметенко Л.П.

судді - Домусчі С.Д.

судді - Шевчук О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика Феррум до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2018 р. товариство з обмеженою відповідальністю Фабрика Феррум звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 лютого 2018 року №0000671422, яким позивачу зменшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2017 року в сумі 134 995 грн. та зменшено податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 134995 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що надані до перевірки первинні документи на підтвердження купівлі товару в ТОВ Кодігруп та подальшого його продажу ТОВ Ріпеа-буд відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, а тому висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій є надуманими. Позивач зазначав, що товарно-транспортні накладні не містяться у переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту, а тому окремі недоліки в їх оформленні не можуть слугувати підставою для зменшення суми податкового кредиту платника податків. Під час здійснення спірних господарських операцій ТОВ Кодігруп та ТОВ Ріпеа-буд були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платниками податку на додану вартість.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 14.05.2018р. позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 22 лютого 2018 року №0000671422.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам відповідача щодо окремих недоліків в заповненні видаткових накладних, складених ТОВ Кодігруп на реалізацію товарів ТОВ Фабрика Феррум , а також наданих позивачем в підтвердження перевезення товару товарно-транспортних накладних. Так як вказані документи складено з порушенням вимог законодавства, тому вони не можуть підтвердити реальність здійсненої господарської операції.

Також, апелянт посилається на те, що згідно баз даних податкового органу ТОВ Кодігруп протягом відповідного періоду не документувало придбання послуг з оренди офісу та складських приміщень від контрагентів-постачальників; звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за жовтень 2017 року ТОВ Кодігруп не подавало, що свідчить про відсутність у контрагента позивача фізичних можливостей для здійснення господарських операцій в задекларованих обсягах, в тому числі і поставки товарів для ТОВ Фабрика Феррум .

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору в даній справі є законність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 22 лютого 2018 року №0000671422, яким ТОВ Фабрика Феррум зменшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2017 року в сумі 134 995 грн. та зменшено податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 134995 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту №23/21-22-14-06 від 02.02.2018р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Фабрика Феррум з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником ТОВ Кодігруп за жовтень 2017 року, подальшого використання, реалізації придбаних у контрагентів-постачальників товарно-матеріальних цінностей, відображення здійснених фінансово - господарських операцій у податковій звітності, яким зафіксовано порушення позивачем: п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентом-постачальником ТОВ Кодігруп (код 41579432) на загальну суму ПДВ 134994,64 грн.; п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188 ПК України, у зв'язку з чим не підтверджено реальність здійснення господарських з контрагентом-покупцем ТОВ Ріпеа-буд на загальну суму ПДВ 134 994,64 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що у жовтні 2017р. ТОВ Фабрика Феррум задокументовано придбання товару (навантажувач ковшовий шахтний, рельсогиб, балон ацетиленовий 40, кисневий 40л, вагонетки шахтні вантажні ВГ-4,5А) від ТОВ Кодігруп невідомого походження, оскільки згідно інформації, яка міститься в ЄРПН, вказане підприємство-постачальник не здійснювало придбання товару, який в подальшому реалізовано ТОВ Фабрика Феррум , що свідчить про невідповідність номенклатури придбаних та реалізованих та відсутність факту його походження (законного джерела). Також, зазначено, що згідно наданих до перевірки видаткових накладних від 16.10.2017р. №ВН-00223 та №ВН-00224, складених ТОВ Кодігруп на реалізацію товару для ТОВ Фабрика Феррум , встановлено недоліки щодо їх складання, а тому такі накладні не можуть вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку та звітності; до перевірки не надано документів які підтверджують замовлення, оплату транспортних послуг, в той час як згідно поданої фінансової звітності ТОВ Фабрика Феррум декларує відсутність основних засобів, тобто у підприємства відсутні власні можливості по транспортуванню такого обладнання. ТОВ Фабрика Феррум до перевірки не надано документів щодо підтвердження придбання послуг навантажувально/розвантажувальних робіт.

Також, в акті перевірки №23/21-22-14-06 від 02.02.2018р. зазначено, що за даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відсутні відомості щодо наявності об'єктів нерухомого майна у ТОВ Кодігруп ; декларація з податку на нерухоме майно в 2017 році вказаним підприємством не подавалась; згідно АС Податковий блок встановлено, що ТОВ Кодігруп звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне обов'язкове страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) за жовтень 2017 року, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 -ДФ) за IV 2017 року не подано, що, за висновками податкового органу, свідчить про відсутність фізичних можливостей здійснення господарських операцій в задекларованих обсягах, в тому числі поставки товарів для ТОВ Фабрика Феррум .

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ТОВ Фабрика Феррум про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено порушень підприємством, зафіксованих в акті перевірки від №23/21-22-14-06 від 02.02.2018р. Проаналізувавши надані позивачем первинні документи, оформленні за наслідками виконання умов договорів, укладених з ТОВ Кодігруп та ТОВ Ріпеа-буд , суд першої інстанції зазначив, що вони відповідають вимогам ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність до первинних документів, оскільки містять відомості про укладені угоди, розкривають їх зміст та обсяг у достатньому для формування обліку об'ємі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, вважає їх правильними та такими, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Виходячи зі змісту ст.ст. 198, 200, 201 Податкового кодексу України, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, обов'язкові реквізити.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиною підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є висновок податкового органу про нереальність господарської операції позивача з його контрагентом - постачальником ТОВ Кодігруп та, як наслідок, з контрагентом-покупцем ТОВ Ріпеа-буд . Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ Фабрика Феррум та його контрагентами, підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, мету придбання та обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача.

02.10.2017р. між ТОВ Фабрика Феррум , як Покупцем, та ТОВ Кодігруп , як Продавцем, укладено договір купівлі-продажу № 02/10-17, за умовами якого Продавець зобов'язався поставити і передати у власність Покупця товар, у номенклатурі і кількості згідно з специфікацією (додатки № 1 та № 2), які є невід'ємною частиною даного договору, а Покупець - прийняти і оплатити товар на умовах даного договору.

На виконання умов вказаного договору у жовтні 2017 року продавець ТОВ Кодігруп передав за актами приймання-передачі від 20.10.2017р. та 23.10.2017р. у власність ТОВ Фабрика Феррум товар - навантажувач ковшовий шахтний, рельсогиб, ацетиленовий 40л, балон кисневий 40л, вагонетки шахтні вантажні ВГ-4,5А у кількості 8 шт. на загальну суму 809 967,84 грн. (у т.ч. ПДВ 134994,64 грн.).

В підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано до перевірки видаткові та податкові накладні, а також рахунки на оплату товару №СФ-00223 від 16.10.2017р., №СФ-00224 від 16.10.2017р.

Податкові накладні зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується відповідними відмітками ЕЦП.

Розрахунки між ТОВ Фабрика Феррум та ТОВ Кодігруп за придбане обладнання здійснювалось у безготівковій формі відповідно до договору про відступлення права вимоги від 27 листопада 2017 року №271117, укладеного між ТОВ Кодігруп та ТОВ Продкомбуд та договору про відступлення права вимоги від 29 грудня 2017 року №2912/17, укладеного між ТОВ Кодігруп та ТОВ Шаілд голд , копії звіту про дебетові та кредитові операції по рахунку.

Всього розрахунок було здійснено позивачем в листопаді, грудні 2017 року та січні 2018 року на суму 809 967,84 грн.

Придбаний у ТОВ Кодігруп товар в подальшому реалізовано ТОВ Фабрика Феррум контрагенту-покупцю ТОВ Ріпеа-буд на підставі договору купівлі-продажу за №17102017 від 17.10.2017р.

На виконання умов вказаного договору у жовтні 2017 року ТОВ Фабрика Феррум передало у власність ТОВ Ріпеа - буд обладнання (навантажувач ковшовий шахтний, рельсогиб, балон ацетиленовий 40л, балон кисневий 40л, вагонетки шахтні вантажні ВГ-4,5А), що підтверджується: актами приймання-передачі матеріальних цінностей від 20.10.2017р. та 23.10.10.2017р.; копіями рахунків - фактури на оплату від 17.10.2017р. №Р-00000003 та №Р-00000004; видатковими накладними від 17.10.2017р. №Р-00000003 та №Р-00000004; копіями звіту про дебетові та кредитові операції по рахунку 26005053526347 від 17.11.2017р. з призначенням платежу - оплата за обладнання по договору №17102017 від 17.10.2017р.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Отже, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій ТОВ Фабрика Феррум з контрагентом-постачальником ТОВ Кодігруп та контрагентом-покупцем ТОВ Ріпеа-буд .

В акті перевірки Головне управління ДФС у Херсонській області зазначає про відсутність у позивача документів, які підтверджують поставку товарів від ТОВ Фабрика Феррум до ТОВ Ріпеа-буд . Однак, в матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних №1 від 20.10.2017р. та №2 від 23.10.2017р., дослідивши які, колегія суддів встановила, що в межах договору, укладеного між ТОВ Фабрика Феррум та контрагентом-постачальником ТОВ Кодігруп , позивач не приймав на себе зобов'язання та фактично не здійснював перевезення придбаного у ТОВ Кодігруп обладнання, оскільки одразу без фактичного переміщення передав вказане обладнання покупцю ТОВ Ріпеа-буд . Транспортні документи були оформлені ТОВ Ріпеа-буд , який є замовником перевезення обладнання з м. Києва до м. Кривій Ріг в результаті його придбання у ТОВ Фабрика Феррум за договором купівлі-продажу №17102017 від 17.10.2017р. на умовах самовивозу.

В матеріалах справи, також, міститься лист ТОВ Фабрика Феррум від 19.10.2017р. за №1910/1, адресований ТОВ Кодігруп , про відпуск 20.10.2017р. та 23.10.2017р. представникам ТОВ Ріпеа-буд ТМЦ по договору №02/10-17 від 02.10.2017р.

У зв'язку з цим, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на ненадання позивачем до перевірки договору або замовлення на перевезення вантажу та оплати за транспортні послуги з ТОВ Рудойман , придбання послуг навантажувально/розвантажувальних робіт, а також карток складського обліку на переміщення товарів (рахунок 28 Товари ).

Колегія суддів критично ставиться до доводів податкового органу в апеляційній скарзі про те, що транспортний засіб, відомості про який зазначено в товарно-транспортних накладних, має значно меншу вантажопідйомність автомобіля, аніж вага товару, який ним перевозився. В матеріалах справи міститься письмове пояснення головного бухгалтера ТОВ Рудомайн від 26.04.2018р., яким повідомлено про те, що в оформлені ТТН було допущено помилку, а саме в ТТН не було вказано причеп з номером АЕ8636 ХМ, який є невід'ємною частиною транспортного засобу MAN АЕ 8573 ІН. Згідно технічного паспорту MAN TGA 33.400 з номерним знаком АЕ8573ІН вантажопідйомність даного транспортного засобу складає 8 700 кг, але невід'ємною частиною даного автомобіля є напівпричіп WIELTON NW33SB з номерним знаком АЕ8636ХМ, вантажопідйомність якого складає 28500 кг., що підтверджує його технічні можливості для перевезення обладнання вагою 19 000 кг. та 24000 кг.

Щодо посилань апелянта на окремі недоліки в оформленні видаткових накладних від 16.10.2017р. №ВН-00223 та №ВН-00224, складених ТОВ Кодігруп на реалізацію товару для ТОВ Фабрика Феррум (а саме: у графі від постачальника відсутні ПІБ та посада посадової особи підписувала видаткову накладну; в графі від одержувача відсутні посада посадової особи, яка підписувала, реквізити довіреності - номер, дата), то колегія суддів зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є беззаперечною підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Позивачем доведено, що при укладенні договорів він переконався у тому, що підприємства-контрагенти були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а також зареєстровані як платники податку на додану вартість.

В акті перевірки та в обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, згідно баз даних податкового органу ТОВ Кодігруп протягом відповідного періоду не документувало придбання послуг з оренди офісу та складських приміщень від контрагентів-постачальників; звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за жовтень 2017 року ТОВ Кодігруп не подавало, що свідчить про відсутність у контрагента позивача фізичних можливостей для здійснення господарських операцій в задекларованих обсягах, в тому числі і поставки товарів для ТОВ Фабрика Феррум .

Суд апеляційний інстанції зазначає, що сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.

У справі, що розглядається, Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не подано доказів того, що по спірних операціях у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та його контрагенти діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апелянта про необхідність вивчення платником податків всіх обставин можливостей здійснення господарських операцій його контрагентами постачальниками товарів (робіт, послуг). На думку апеляційного суду, при укладені договорів головним для суб'єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому відповідач не має права наполягати на отримані додаткової інформації позивачем від його контрагентів - постачальників товарів (робіт, послуг).

Апеляційний суд, також, зазначає, що факт порушення контрагентом вимог податкового законодавства може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагента, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

Також, апелянтом не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами у судовому порядку нікчемними, а також визнання недійсними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.

На підставі викладеного вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 22 лютого 2018 року №0000671422.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 139, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Судове рішення складено у повному обсязі 17.09.2018 р.

Головуючий, суддя: Л.П. Шеметенко

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.А. Шевчук