КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15827/17
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.
За участю секретаря: Івченка М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №240 Дарницького району міста Києва на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2018 року, суддя Добрянська Я.І., у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №240 Дарницького району міста Києва про застосування заходів реагування,-
У С Т А Н О В И Л А:
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №240 Дарницького району міста Києва про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 240 Дарницького району міста Києва до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2018 року адміністративний позов задоволено. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 240 Дарницького району міста Києва до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Дарницьким районним управлінням Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у м. Києві на підставі наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві від 29.09.2017 року № 337 "Про проведення позапланових перевірок стану техногенної і пожежної безпеки" та посвідчення на проведення перевірки від 01.11.2017 року № 227 проведено позапланову перевірку стану техногенної і пожежної безпеки ДНЗ № 240 ідентифікаційний код ЄДРПОУ 24092366 за адресою: м. Київ, вул. Тростянецька, 8 - Г.
За результатом проведеної перевірки складено акт щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки приміщень ДНЗ (ясла-садок) № 240 Дарницького району м. Києва, в якому зазначені виявлені порушення, зокрема 32 порушення.
В подальшому, 21.11.2017 року Дарницьким районним управлінням Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у м. Києві винесено припис № 225 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки в якому з метою усунення виявлених під час перевірки порушень щодо додержання (виконання) у сфері (цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки) відповідно до статей КЦЗ України, пунктів Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій вимагалося від відповідача вжити заходів на усунення виявлених порушень, зокрема:
1. Провести розрахунки допустимого струмового навантаження електричних мереж (не надано відповідних копій матеріалів).
2. З'єднання, відгалуження та окінцювання жил електропроводів у приміщеннях закладу (підвальні, щитова), окремих кабінетах виконати за допомогою зварювання, паяння або затискачів.
3. На дверях приміщень різного призначення розмістити вказівники категорій приміщень щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки.
4. Захист будівель та споруд закладу забезпечити установками від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів.
5. Приміщення закладу обладнати автоматичною системою пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально- контрольного приладу на пульт централізованого пожежного спостерігання.
6. Демонтувати на перепадах висот шляхів евакуації виконані пороги більше ніж 0,05 метри (виходи на зовні, запасні виходи з груп).
7. Заборонити зберігання складуємої продукції навалом (в загагальних коридорах).
8. Заборонити замикання на навісні замки, що важко відчиняються зсередини, зовнішні евакуаційні двері закладу.
9. Надати результати перевірки (протоколи) лінолеуму в приміщеннях загального коридору закладу (та на матеріал, котрим оздоблюється по всьому периметру стіни закладу).
10. Заборонити улаштування та експлуатацію тимчасових електромереж в приміщеннях закладу, окремі службові кабінети, тимчасове приміщення мобільного типу.
11. Двері електрощитової кімнати закладу (вентиляційної) виконати з межею вогнестійкості не менше 30 хвилин (ЕI - 30) та сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО.
12. Демонтувати електричні вимикачі в приміщеннях підвалу встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити електроприладу на 1 см з кожного боку.
13. Відгалужувальні та з'єднувальні коробки приміщеннях підвалу закрити кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів.
14. Забезпечити безперешкодний доступ до пожежних кранів, який захаращений предметами (горючими матеріалами, будівельними інструментами, тощо).
15. З працівниками закладу провести додаткові протипожежні інструктажі під особистий підпис в спеціальному журналі.
16. В приміщеннях закладу (всі службові кабінети, кухня, підсобні приміщення, групи, мобільна споруда для тимчасового проживання) на видних місцях вивісити інструкції про заходи пожежної безпеки та таблички з вказанням осіб, відповідальних за протипожежний стан, та таблички із зазначенням телефону для виклику пожежної служби.
17. Приміщення закладу обладнати системою оповіщення про пожежу.
18. Пожежні рукави, котрі є в наявності в шафах кран - комплектів повинні пройти не рідше одного разу на шість місяців розгортання та згортання наново.
19. Всі пожежні кран - комплекти виконати у вбудованих шафах пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання.
20. Звільнити шляхи евакуації захаращені матеріальними цінностями, будівельними матеріалами, меблями, холодильником (допускається зберігання матеріалів та інвентарю в загальних коридорах, виходи назовні заблоковані з боку вулиці).
21. Двері, котрі ведуть з закладу на зовні, а також груп 2-го поверху забезпечити відчинення походу евакуації.
22. Евакуаційні виходи позначити світловими покажчиками "ВИХІД" білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійною (евакуаційного) освітлення.
23. Двері приміщень закладу, що відчиняються в загальні коридори, перенавісити з урахуванням їх відчинення таким чином, щоб не перешкоджали вільній евакуації та не зменшували нормативну ширину.
24. В закладі створену добровільну пожежну дружину, її членів (дружини, команди) застрахувати від нещасних випадків в страховій компанії.
25. Заборонити куріння на території закладу (співробітниками, котрі утеплюють заклад біля мобільного пункту тимчасового проживання).
26. Заборонити влаштування й експлуатацію побутових, електронагрівальних, приладів в приміщеннях (службові приміщення робітників, в групах).
27. В приміщенні електрощитової встановити вуглекислотні вогнегасники.
28. Територію закладу звільнити від горючих відходів (дерев'яні побутові, будівельні відходи, сміття, тощо).
29. Комунікаційні отвори в протипожежних перешкодах підвальних приміщень зашпарувати наглухо негорючим матеріалом, який забезпечує межу вогнестійкості та димогазонепроникнення, що вимагається будівельними нормами для цих перешкод.
30. Провести випробування зовнішнього протипожежного водопостачання на тиск та витрату води пожежних гідрантів.
31. Заборонити зняття з дверей, котрі ведуть до сходових клітин, пристроїв для само зачинення.
32. Внутрішні пожежні кран - комплекти (№ 3) укомплектувати згідно норм належності, пожежним рукавом з однаковим з ним діаметром та пожежним стволом, важелем для полегшення відкривання вентиля, кнопкою дистанційного пуску насосів (за наявності таких насосів).
33. За наявності людей в приміщеннях двері евакуаційних виходів замикати лише на внутрішні запори, які відкриваються з середини без ключа.
34. Під час проведення новорічних та різдвяних свят: ялинка повинна встановлюватися на стійкій основі; за відсутності в приміщенні електричного освітлення або його відключення святкування новорічної ялинки повинно проводитися тільки протягом світлового дня; ялинку не слід встановлювати в проходах, біля виходів, на шляхах евакуації: гірлянди та інші прикраси, які підключаються до електромережі, промислового виробництва застосовуються за умови наявності паспорта або сертифіката відповідності: підключення гірлянд до мережі повинно виконуватися тільки за допомогою штепсельних з'єднань: у разі виявлення несправності в ілюмінації вона повинна бути терміново вимкнена; забороняється застосовувати для прикрашання ялинки свічки.
35.На доповнення до схематичного плану евакуації відповідно розробленій та затвердженій інструкції, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, не рідше одного разу на півроку проводити практичні тренування всіх задіяних працівників.
36. Територію об'єкту систематично очищати від сміття, тари, опалого листя, котрі необхідно регулярно видаляти (вивозити) у спеціально відведені місця.
37. У приміщеннях пов'язаних з перебуванням дітей, килими паласи. килимові доріжки за інше покриття підлоги повинні бути прикріплені до підлоги.
38. Не допускати розміщення, зберігання бензину, гасу та інших ЛЗР та ГР, балонів з киснем та іншими газами.
39. Не допускати використання електроплиток, кип'ятильників, електрочайників, прасок, за винятком спеціально обладнаних приміщень.
40. Не допускати захаращення горищ, технічних поверхів й приміщення (вентиляційні камери, електрощитові) сторонніми предметами.
41. Не допускати складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами.
42. Не допускати використання несправних електророзеток.
43. Не допускати експлуатацію проводу з пошкодженою ізоляцією.
44. З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів виконувати за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.
45. Не допускати передачу в орендне використання приміщень без наявних у орендаря поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.
Як вбачається з припису, строк виконання виявлених порушень встановлено до 05.12.2017 року, а також щодо деяких порушень "з моменту отримання припису - постійно (на момент проведення заходів)".
Позивач, не отримавши доказів усунення усіх зазначених у приписі порушень та вважаючи порушення такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877-V).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 1, ч. 1, 2, 7 ст. 7 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Частиною 1 статті 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Статтею 64 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Згідно зі ст. 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
У п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до ч. 2 ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно зі ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналогічні положення викладено в ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Разом з тим, згідно зі ст. 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.
Таким чином, ст.ст. 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Так, у відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
З вищезначених правових норм вбачається, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у суб'єкта господарювання, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що апелянт як у суді першої так і в суді апеляційної інстанції посилається на те, що після отримання припису відповідачем були проведені відповідні заходи по усуненню порушень.
На підтвердження усунення порушень відповідачем надано копії наступних документів: лист, направлений до Дарницького районного управління Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у м. Києві від 08.12.2017 року № 112 в якому зазначає про усунені порушення, технічний звіт № 1550, свідоцтво про відповідність системи вимірювань вимогам ДСТУ ISO 10012:2005, протокол вимірювання опру розтікання на заземлювачі та перевірки стану контактів і наявності з'єднання між заземлювачами та заземленими елементами електроустаткування та обладнання, протокол перевірки стану ізоляції електроустаткування, протокол перевірки повного опору петлі фаза-нуль, лист клопотання від 28.11.2017 року № 109, лист до депутата КМР від 13.12.2017 року № 114, сертифікат відповідності серія ДІ № 003368, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 15.12.2006 року № 05.03.02-03/61406, журнал реєстрації інфструктажів з пожежної безпеки по дошкільному навчальному закладу (ясла-садок) № 240, акт № 3 від 30.10.2017 року, наказ від 18.12.2017 року № 249 Про накладення дисциплінарного стягнення, видаткова накладна № РН-0000339 від 05.12.2017 року та фотоматеріали.
У матеріалах справи наявне клопотання відповідача від 06.02.2018 року № 122 направлене до начальника управління освіти Дарницької районної державної адміністрації в якому відповідач просить надати допомогу в придбанні протипожежного обладнання та інвентарю.
Як зазначає відповідач у листі, направленому до Дарницького районного управління Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у м. Києві від 08.12.2017 року № 112 невиконаними лишаються лише такі порушення:
"4.Захист будівель та споруд закладу забезпечити установками від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів.
5.Приміщення закладу обладнати автоматичною системою пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого пожежного спостерігання.
10.Заборонити улаштування та експлуатацію тимчасових електромереж в приміщеннях закладу, окремі службові кабінети, тимчасове приміщення мобільного типу.
11.Двері електрощитової кімнати закладу (вентиляційної) виконати з межею вогнестійкості не менше 30 хвилин (ЕI - 30) та сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО.
19.Всі пожежні кран - комплекти виконати у вбудованих шафах пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання.
28.Територію закладу звільнити від горючих відходів (дерев'яні побутові, будівельні відходи, сміття, тощо). - зазначено що сміття вивозиться поступово.
30.Провести випробування зовнішнього протипожежного водопостачання на тиск та витрату води пожежних гідрантів."
Крім того, 01.03.2018 року до суду першої інстанції надійшли додаткові пояснення відповідача по усуненню порушень, зазначених у приписі. Зокрема, зазначається про ряд порушень, які були усунені в термін до 28.02.2018 року.
Судом першої інстанції встановлено, що серед не усунутих порушень зазначених в приписі, зі слів відповідача, залишаються:
"4.Захист будівель та споруд закладу забезпечити установками від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів.
5.Приміщення закладу обладнати автоматичною системою пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого пожежного спостерігання.
11.Двері електрощитової кімнати закладу (вентиляційної) виконати з межею вогнестійкості не менше 30 хвилин (ЕI - 30) та сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО.
19.Всі пожежні кран - комплекти виконати у вбудованих шафах пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання.
30.Провести випробування зовнішнього протипожежного водопостачання на тиск та витрату води пожежних гідрантів."
Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заходи проведені відповідачем не свідчать про повне усунення порушень, зазначених в приписі контролюючого органу.
Посилання апелянта на те, що позивачем під час проведення перевірки у 2016 та 2017 роках виявлено аналогічні порушення, проте не встановлено загрозу виявлених порушень життю та здоров'ю людей, а тому застосування заходів реагування під час виявлення аналогічних порушень під час останьої перевірки не доведено адекватністю застосування заходів реагування саме у вигляді повної зупинки роботи підприємства, апеляційний суд вважає такими, що не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, як було зазначено вище, обставини щодо очевидної загрози життю і здоров'ю людей більшості з виявлених контролюючим органом порушень та необхідність застосування крайнього заходу реагування підтверджуються матеріалами перевірки, доведені позивачем та апелянтом не спростовані.
Доводи апелянта про те, що ним частково було усунуто порушення вимог правил пожежної безпеки, що на його думку, виключає необхідність застосування до нього заходів реагування, судова колегія вважає безпідставними і такими, що не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначені обставини не виключають, а навпаки підтверджують наявність порушень вимог пожежної і техногенної безпеки, допущених апелянтом, на момент проведення перевірки та, відповідно, існування підстав для застосування заходів реагування з метою усунення небезпеки заподіяння шкоди життю та здоров'ю людей.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що усунення апелянтом порушень, які стали підставою для застосування до нього відповідних заходів реагування, є правовою підставою для його звернення в порядку, визначеному законодавством, із заявою про скасування застосованих до нього заходів реагування, а не підставою для скасування апеляційним судом рішення суду першої інстанції.
Посилання апелянта на те, що Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №240 Дарницького району міста Києва є не прибутковою організацією та відсутність коштів на придбання протипожежного обладнання та інвентарю не може бути враховано судом, оскільки наявність таких порушень та обов язок їх усунення ніяким чином не впливає на відсутність коштів у дошкільному дитячому закладі, так як усунення порушень є обов'язковим для виконання.
Таким чином, проаналізувавши оставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції щодо наявності достатніх правових підстав для задоволення адміністративного позову та застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 240 Дарницького району міста Києва до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин було повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2018 року.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №240 Дарницького району міста Києва залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2018 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Судя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Троян Н.М.
Повний текст виготовлено: 23 травня 2018 року.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2018 |
Оприлюднено | 25.05.2018 |
Номер документу | 74198319 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Бужак Н.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні