Постанова

від 23.05.2018 по справі 607/15703/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/795/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.

суддів Улицького В.З., Шавеля Р.М.

за участю секретаря Бедрій Х.П.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Руна-Інкам на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.12.2017 про відмову в забезпеченні позову у справі №607/15703/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Руна-Інкам до Тернопільської міської ради про зобов'язання вчинити дії (суддя І інстанції - Черніцька І.М., місце ухвалення: м. Тернопіль, дата складення повного тексту рішення суду І інстанції: 29.12.2017),

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Руна -Інкам (надалі - позивач, ТзОВ Руна-Інкам ), в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_1, звернулося в суд з позовом до Тернопільської міської ради (надалі - відповідач, Тернопільська МР) про зобов'язання міської ради розглянути на сесії клопотання Товариства про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі в оренду терміном на десять років для будівництва та обслуговування будівлі торгового закладу по вул.15 Квітня, 2е в м. Тернополі.

У грудні 2017 року на адресу Тернопільського міськрайонного суду надійшла заява ТзОВ Руна-Інкам про забезпечення позову шляхом: заборони Тернопільській міській раді вчиняти дії, наслідком яким може бути зміна правового статусу земельної ділянки площею 0,0938 га, кадастровий номер 6110100000:05:008:0049, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за адресою: вул. 15 Квітня, 2е в м. Тернополі, до вирішення справи по суті; заборонити уповноваженим територіальним органам Держгеокадастру, суб'єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії, наслідком яких може бути зміна правового статусу земельної ділянки площею 0,0938 га, кадастровий номер 6110100000:05:008:0049, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за адресою: вул. 15 Квітня, 2е в м. Тернополі, до вирішення справи по суті.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.12.2017 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нову, якою клопотання про забезпечення позову задовольнити частково.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.

Представник відповідача вимоги апеляційної скарги заперечив за їх безпідставністю.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відповідно до ч.1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляд заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк (ч.3 ст.154 КАС).

Частиною 1 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому, інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, підставами для забезпечення адміністративного позову, передбаченими ст. 151 КАС України, є: 1) можливість істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 2) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З матеріалів справи встановлено, що підставою звернення із позовом до суду стало залишення без розгляду клопотання ТзОВ Руна-Інкам про затвердження проекту землеустрою, розробленого на підставі дозволу, наданого рішенням Тернопільської міської ради №7/11/131 від 19.08.2016, щодо відведення земельної ділянки площею 0,1174 га в оренду терміном на десять років по вул. 15 Квітня, 2е в м. Тернополі для обслуговування об'єкту незавершеного будівництва з реконструкцією під торгово-побутові приміщення.

Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що необхідність забезпечення позову зумовлена тим, що відповідач, всупереч визначеного законом двотижневого строку, не розглянув клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою, натомість почав вчиняти дії, спрямовані на створення юридичних перешкод у затвердженні проекту землеустрою та надання земельної ділянки в оренду. Так, 30.11.2017 Тернопільська міська рада звернулася з листом до Відділу Держгеокадастру в Тернопільській області з клопотанням скасувати реєстрацію вказаної вище земельної ділянки та скасувати кадастровий номер.

Крім того, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за № 109983796 від 05.01.2018 відомості про право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6110100000:05:008:0049, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, по вул. 15 Квітня, 2е в м. Тернополі, - відсутні. Поряд з цим, згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №100259634 від 13.10.2017 станом на дату видачі витягу на земельну ділянку зареєстроване право комунальної власності Тернопільської міської ради. Отже, реєстрація права комунальної власності на земельну ділянку була скасованою, а відомості виключені з Реєстру речових прав.

Беручи до уваги зазначені обставини справи, колегія суддів вважає, що вказані вище факти свідчать про існування очевидної небезпеки інтересам позивача до вирішення спору по суті.

Так, метою розроблення проекту землеустрою є формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України. Земельна ділянка вважається остаточно сформованою з моменту її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі з присвоєнням індивідуального кадастрового номера та реєстрацією первинного права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Скасування реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номера виключає вирішення питання про затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки в оренду з підстав відсутності самого об'єкта - сформованої земельної ділянки.

Відтак, враховуючи предмет позову, обставини заявленого клопотання, зміст інституту забезпечення позову та мету вжиття відповідних заходів, суд апеляційної інстанції дійшов переконання, що за вказаних вище обставин наявна очевидна небезпека заподіяння шкоди правам позивача та є підстави вважати, що в подальшому позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для відновлення порушених прав.

З врахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, а також забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу, та з метою уникнення втручання в дискреційні повноваження суб'єктів владних повноважень, колегія суддів дійшла переконання про наявність підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову, а саме - шляхом заборони уповноваженим територіальним органам Держгеокадастру вчиняти будь-які реєстраційні дії, наслідком яким може бути зміна правового статусу земельної ділянки площею 0,0938 га, кадастровий номер 6110100000:05:008:0049, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за адресою: вул. 15 Квітня, 2е в м. Тернополі, до вирішення справи по суті.

Відповідно до статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині.

Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування норм матеріального права, суд першої інстанції при вирішенні питання про забезпечення позову надав неналежну правову оцінку фактичним обставинам справи, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення постанови про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Руна-Інкам задовольнити.

Скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.12.2017 про відмову в забезпеченні позову в справі №607/15703/17.

Ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Руна-Інкам про забезпечення позову у справі №607/15703/17 шляхом заборони уповноваженим територіальним органам Держгеокадастру вчиняти будь-які реєстраційні дії, наслідком яким може бути зміна правового статусу земельної ділянки площею 0,0938 га, кадастровий номер 6110100000:05:008:0049, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за адресою: вул. 15 Квітня, 2е в м. Тернополі, до вирішення справи по суті.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повне судове рішення складено 24.05.2018.