Постанова

від 07.05.2018 по справі 547/1462/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 547/1462/17 Номер провадження 22-ц/786/926/18Головуючий у 1-й інстанції Харченко В. Ф. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Бондаревської С.М.

суддів: Кривчун Т.О., Обідіної О.І. при секрераті: ОСОБА_2

за участі представника позивача в”Ђ ОСОБА_3

представника відповідача в”Ђ ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5

на ухвалу Семенівського районного суду Полтавської області від 24 січня 2018 року

у справі за позовом Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Фермерське господарство "СЕМАГРО-2015" про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, визнання недійсними договорів оренди землі, скасування державної реєстрації договорів оренди землі, повернення земельних ділянок у користування держави з підстав недотримання законодавства під час ухвалення наказів щодо надання земельних ділянок, невідповідності договорів оренди (суборенди) земельних ділянок вимогам законодавства.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, в”Ђ

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2017 року Лубенська місцева прокуратура Полтавської області в інтересах держави звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Фермерське господарство "СЕМАГРО-2015" про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, визнання недійсними договорів оренди землі, скасування державної реєстрації договорів оренди землі, повернення земельних ділянок у користування держави з підстав недотримання законодавства під час ухвалення наказів щодо надання земельних ділянок, невідповідності договорів оренди (суборенди) земельних ділянок вимогам законодавства.

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 24 січня 2017 року відкрито провадження у цивільній справі за вищевказаним позовом Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави.

Не погодившись з даною ухвалою суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_5 оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу Семенівського районного суду Полтавської області від 24 січня 2017 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі - скасувати та прийняти постанову про направлення справи на розгляд до ОСОБА_6 окружного адміністративного суду.

На апеляційну скаргу відзив надала Лубенська місцева прокуратура Полтавської області, в якому, спростовуючи доводи апелянта, просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а справу повернути до Семенівського районного суду Полтавської області для подальшого розгляду.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обгрунтованість ухвали районного суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, та наведено вище, 22 грудня 2017 року Лубенська місцева прокуратура Полтавської області в інтересах держави звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Фермерське господарство "СЕМАГРО-2015" про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, визнання недійсними договорів оренди землі, скасування державної реєстрації договорів оренди землі, повернення земельних ділянок у користування держави з підстав недотримання законодавства під час ухвалення наказів щодо надання земельних ділянок, невідповідності договорів оренди (суборенди) земельних ділянок вимогам законодавства.

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2017 року зазначену позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви, які позивачем було усунуто у встановлений строк. Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 24 січня 2017 року з урахуванням правил виключної підсудності, передбаченої ч. 1 ст. 30 ЦПК України щодо позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, відкрито провадження у цивільній справі за вищевказаним позовом Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави.

ОСОБА_5 вважає, що дана справа не відноситься до категорії цивільних справ, а є адміністративною справою, оскільки виникла з публічно-правового спору у зв'язку з цим вона не підсудна Семенівському районному суду Полтавської області, а підсудна ОСОБА_6 окружному адміністративному суду.

В обгрунтування своїх доводів відповідач посилався на те, що в даному випадку однією з позовних вимог є скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, як суб'єкта владних повноважень, про надання ОСОБА_5 в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності із земель запасу для ведення фермерського господарства. При цьому вказані накази за своєю правовою природою є індивідуальними актами в розумінні КАС України.

Однак колегія суддів не може погодитись з такими доводами апеляційної скарги.

Так, згідно ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За нормами ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

За роз'ясненнями, наведеними в п.п. 3,7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ , суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа). Земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю. Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Зважаючи на те, що наведені роз'яснення надані з метою реалізації конституційних гарантій права на судовий захист, унеможливлення випадків безпідставної відмови у прий-нятті заяв, забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства при вирішенні питання юрисдикції та визначення підсудності цивільних справ, крім того, викладені правові висновки не змінені Верховним судом, - колегія суддів вважає безпідстав-ними доводи апелянта щодо недоречного посилання на вказану постанову ВССУ в позовній заяві при обґрунтуванні звернення з даним позовом в порядку цивільного судочинства.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимоги про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування державної реєстрації договорів оренди землі, повернення земельних ділянок у користування держави з підстав недотримання законодав-ства під час ухвалення наказів щодо надання земельних ділянок, невідповідності договорів оренди (суборенди) земельних ділянок вимогам законодавства.

За нормами ст. ст. 13, 14 Конституції України, ст. 11 ЦК України, ст. ст. 123, 124, 127, 128 ЗК України рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки у власність або в користування здійснюється волевиявлення влас-ника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог Земельного кодексу України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності).

Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізову-ються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються припиняються цивільні права і обов'язки, не нале-жать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер.

З вищенаведеного слідує, що зазначений спір є цивільно-правовим, в межах якого можуть бути вирішені вимоги, пов'язані як з визнанням недійсними рішень органу влади, так і похідні від нього, зокрема щодо визнання недійсними договорів оренди землі та звільнення земельної ділянки, оскільки ці вимоги пов'язані між собою підставою виникнення.

На підставі викладеного, враховуючи суб'єктний склад учасників даної справи, зміст заявлених позовних вимог, підстави, на яких вони ґрунтуються, колегія суддів погоджується з висновком районного суду, що даний спір має розглядатися в порядку цивільного судочинства.

За наведених обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків місцевого суду, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.

Ухвала судом першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, тому підстав для її скасування - не вбачається.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 в”Ђ залишити без задоволення .

Ухвалу Семенівського районного суду Полтавської області від 24 січня 2018 року в”Ђ залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_1 Судді: /підписи/ ОСОБА_7 ОСОБА_8

З оригіналом згідно:

Суддя: Бондаревська С.М.