Рішення

від 26.11.2020 по справі 547/1462/17

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37

Справа №547/1462/17

Провадження №2/547/10/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року смт Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі секретарів судових засідань І.І.Совєтової, О.В.Постолюк, К.А.Вареник,

прокурори М.М.Петряник, Я.В.Ведмідь, Я.М.Курченко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 Семенівського районного суду Полтавської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом прокурора Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 , треті особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Фермерське господарство "Семагро-2015", Семенівська районна державна адміністрація Полтавської області, Семенівська селищна рада, про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, визнання недійсними договорів оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди землі, визнання недійсними договорів суборенди землі, скасування державної реєстрації договорів суборенди землі, повернення земельних ділянок Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області,

представник Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області - К.І.Гонжак,

представники ОСОБА_1 - адвокати Т.С.Сингаївська, В.В.Якименко,

представники ФГ "Семагро-2015" - О.М.Приходько, ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року позивач звернувся до суду із позовом. Надалі позовні вимоги змінювалися і доповнювалися.

Остаточно предмет позову визначено так:

1. Визнати незаконним та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про надання ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності із земель запасу для ведення фермерського господарства, а саме: від 25.07.2016 № 5421-СГ, від 25.07.2016 № 5423-СГ, від 09.08.2016 № 5915-СГ, від 09.08.2016 № 5914-СГ.

2. Визнати недійсними 4 договори оренди землі щодо земельних ділянок загальною площею 377,1293 га, укладених між ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 , а саме:

- від 11.08.2016 щодо земельної ділянки площею 132,6949 га, кадастровий номер 5324587600:00:006:0140, що розташована за межами населених пунктів на території Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, строком на 7 років;

- від 11.08.2016 щодо земельної ділянки площею 48,5982 га, кадастровий номер 5324587600:00:007:0407, що розташована за межами населених пунктів на території Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, строком на 7 років;

- від 19.08.2016 щодо земельної ділянки площею 55,8333 га, кадастровий номер 5324587600:00:007:0393, що розташована за межами населених пунктів на території Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, строком на 7 років;

- від 19.08.2016 щодо земельної ділянки площею 140,0029 га, кадастровий номер 5324587600:00:006:0146, що розташована за межами населених пунктів на території Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, строком на 7 років.

3. Скасувати державну реєстрацію права оренди за 4 договорами оренди землі щодо земельних ділянок загальною площею 377,1293 га, укладених між ОСОБА_1 та ФГ "Семагро-2015" в особі голови М.С.Семигреєнка, а саме:

- від 12.08.2016 щодо земельної ділянки площею 132,6949 га, кадастровий номер 5324587600:00:006:0140, що розташована за межами населених пунктів на території Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, строком на 7 років;

- від 12.08.2016 щодо земельної ділянки площею 48,5982 га, кадастровий номер 5324587600:00:007:0407, що розташована за межами населених пунктів на території Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, строком на 7 років;

- від 25.08.2016 щодо земельної ділянки площею 55,8333 га, кадастровий номер 5324587600:00:007:0393, що розташована за межами населених пунктів на території Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, строком на 7 років;

- від 25.08.2016 щодо земельної ділянки площею 140,0029 га, кадастровий номер 5324587600:00:006:0146, що розташована за межами населених пунктів на території Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, строком на 7 років.

4. Визнати недійсними 4 договори суборенди землі від 05.10.2016 щодо земельних ділянок загальною площею 377,1293 га, укладених між ОСОБА_1 та ФГ "Семагро-2015", а саме:

- від 05.10.2016 щодо земельної ділянки площею 132,6949 га, кадастровий номер 5324587600:00:006:0140, що розташована за межами населених пунктів на території Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, строком на 7 років;

- від 05.10.2016 щодо земельної ділянки площею 48,5982 га, кадастровий номер 5324587600:00:007:0407, що розташована за межами населених пунктів на території Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, строком на 7 років;

- від 05.10.2016 щодо земельної ділянки площею 58,8333 га, кадастровий номер 5324587600:00:007:0393, що розташована за межами населених пунктів на території Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, строком на 7 років;

- від 05.10.2016 щодо земельної ділянки площею 140,0029 га, кадастровий номер 5324587600:00:006:0146, що розташована за межами населених пунктів на території Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, строком на 7 років.

5. Скасувати державну реєстрацію права суборенди за 4 договорами суборенди землі щодо земельних ділянок загальною площею 377,1293 га, укладених між ОСОБА_1 та ФГ "Семагро-2015", а саме:

- від 12.08.2016 щодо земельної ділянки площею 132,6949 га, кадастровий номер 5324587600:00:006:0140, що розташована за межами населених пунктів на території Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, строком на 7 років;

- від 12.08.2016 щодо земельної ділянки площею 48,5982 га, кадастровий номер 5324587600:00:007:0407, що розташована за межами населених пунктів на території Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, строком на 7 років;

- від 25.08.2016 щодо земельної ділянки площею 55,8333 га, кадастровий номер 5324587600:00:007:0393, що розташована за межами населених пунктів на території Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, строком на 7 років;

- від 25.08.2016 щодо земельної ділянки площею 140,0029 га, кадастровий номер 5324587600:00:006:0146, що розташована за межами населених пунктів на території Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, строком на 7 років.

6. Повернути земельні ділянки загальною площею 377,1293 га ГУ Держгеокадастру Полтавської області, а саме:

- земельну ділянку площею 132,6949 га, кадастровий номер 5324587600:00:006:0140, що розташована за межами населених пунктів на території Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області;

- земельну ділянку площею 48,5982 га, кадастровий номер 5324587600:00:007:0407, що розташована за межами населених пунктів на території Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області;

- від 19.08.2016 щодо земельної ділянки площею 55,8333 га, кадастровий номер 5324587600:00:007:0393, що розташована за межами населених пунктів на території Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області;

- від 19.08.2016 щодо земельної ділянки площею 140,0029 га, кадастровий номер 5324587600:00:006:0146, що розташована за межами населених пунктів на території Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області.

7. Стягнути з відповідачів на користь Полтавської обласної прокуратури понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 39696 грн.

В обґрунтування позову вказано, що ОСОБА_1 в оренду для ведення фермерського господарства передано 4 земельних ділянки загальною площею 377,1293 га, за межами населеного пункту Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області та укладено 4 договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства. Обґрунтувавши свої клопотання тим, що ОСОБА_1 має досвід у сільському господарстві 36 років, за фахом зооінженер, має намір створити додаткові робочі місця, надати допомогу, а також перспективу розвитку інфраструктури сільських рад, зазначивши що має в наявності необхідну сільськогосподарську техніку, у перспективі має намір займатися вирощуванням великої рогатої худоби, відгодівля молодняка великої рогатої худоби та вирощування племінних овець Романівської породи. Згідно записів у трудовій книжці, трудова діяльність ОСОБА_1 не була пов`язана із сільським господарством.

В подальшому ОСОБА_1 передав усі земельні ділянки у суборенду ФГ "Семарго-2015". Тому, формальний підхід Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - ГУ Держгеокадастру) до розгляду заяв, прийняття рішення про надання ОСОБА_1 в оренду земельних ділянок створили передумови для невиправданого, штучного використання ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Семагро-2015" спрощеного, пільгового порядку одержання в користування земель державної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів, що є підставою для скасування рішень про передачу земельних ділянок в оренду та визнання недійсними укладених договорів оренди і договорів суборенди земельних ділянок, оскільки отримання ФГ "Семагро-2015" усіх спірних земельних ділянок на території Товстівської сільської ради для ведення фермерського господарства мало б відбуватися за результатами проведення земельних торгів.

Відтак договори оренди землі щодо земельних ділянок загальною площею 377,1293 га, укладені між ГУ Держгеокадастру і ОСОБА_1, і договори суборенди землі щодо земельних ділянок загальною площею 377,1293 га, укладені між ОСОБА_1 і Фермерським господарством "Семагро-2015" підлягають визнанню недійсним відповідно до ст.ст. 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України; скасуванню підлягають відповідні записи про право оренди і суборенди землі, а усі спірні земельні ділянки мають бути повернуті до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області.

Відповідач ОСОБА_1 у відзиві від 13.03.2018 заперечував проти позову, просив відмовити у задоволенні позову. Вважає, що ним було дотримано передбачений чинним законодавством порядок отримання громадянами земельних ділянок в оренду, що перебувають у державній власності. Позивачем не обґрунтовано порушення ГУ Держгеокадастру чинного законодавства України при видачі спірних наказів, та не доведено, в чому саме полягає порушення інтересів держави у зв`язку з прийняттям ГУ Держгеокадастру спірних наказів. Отже, на момент видання спірних наказів про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду ГУ Держгеокадастру діяло в межах повноважень, наданих йому законом, а тому правові підстави для визнання вказаних наказів незаконними та їх скасування відсутні. Тому, позовні вимоги щодо визнання недійсним договорів оренди землі та договорів суборенди землі відсутні, а відтак, відсутні і правові підстави для скасування їх державної реєстрації. Вимога про повернення спірних земельних ділянок у користування держави не ґрунтується на законі, оскільки вказані земельні ділянки знаходяться у державній власності і були в законний спосіб надані йому в оренду на визначений у договорах термін, без зміни власника.

Відповідач ГУ Держгеокадастру у Полтавській області відзивом від 16.03.2018 позовні вимоги не визнало, вважає, що позов не підлягає задоволенню в повному обсязі оскільки ОСОБА_1 при зверненні про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовним площами 14,00 га, 50,00 га, 132,00 га та 65,00 га, які розташовані на території Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, було долучено графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельних ділянок, документи, що посвідчують особу заявника, документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти здобутої в аграрному навчальному закладі та обґрунтування розмірів земельних ділянок. Перелік документів відповідав вимогам ст. 123 Земельного кодексу України та ст. 3 Закону України "Про фермерське господарство" . Також у 2016 році ОСОБА_1 були надіслані листи до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області про надання згоди на укладення договорів суборенди між ним та ФГ "Семагро-2015" на вказані земельні ділянки. Відповідно до п. 18 договорів, укладених між ОСОБА_1 та ГУ Держгеокадастру, земельна ділянка може бути передана в суборенду за письмовою згодою орендодавця. ГУ Держгеокадастру було погоджено укладення договору суборенди між ОСОБА_1 та ФГ "Семагро-2015", тому договір відповідає вимогам законодавства, які ставляться до догорів суборенди. Щодо вимог повернення земельної ділянки у діях ОСОБА_1 не вбачається порушення вказаного права.

Прокурор відповіддю на відзив від 04.02.2020 наголосив, що ОСОБА_1 є засновником Фермерського господарства "Еко-фермер", яке зареєстроване 27.05.2015, тобто при створенні фермерського господарства у 2015 році ОСОБА_1 вже використав своє право на отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства на пільгових умовах, без проведення земельних торгів.

Отже після створення ФГ "Еко-фермер", державна реєстрація якого відбулася 27.05.2015, засновником якого є ОСОБА_1 , він вже використав право на отримання земельних ділянок для ведення фермерського господарства, а тому отримання земельних ділянок на отримання мало б відбутися за результатами земельних торгів, і право на отримання земельних ділено ФГ "Еко-фермер" мало вже як юридична особа, а не як громадянин з метою ведення фермерського господарства.

ГУ Держгеокадастру не надано належної оцінки обставинам і умовам, зазначеним у клопотаннях ОСОБА_1 , не перевірено та не враховано обставини, які спростовують дійсність волевиявлення заявника. Також у вказаній заяві та доданих до неї документах, не вказано про вже зареєстроване фермерське господарство, а зазначено лише про намір його створити, не вказано кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання землі та передано у подальшому 4 земельні ділянки загальною площею 377,1293 га розташовані за межами населеного пункту Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області. У подальшому на підставі укладених договорів оренди землі між ОСОБА_1 та ФГ "Семагро-2015" укладено 4 договори суборенди земельних ділянок сільського с/г призначення для ведення фермерського господарства.

Тому формальний підхід до розгляду заяв, прийняття рішень про надання ОСОБА_1 в оренду земельних ділянок створили передумови для невиправданого, штучного використання ОСОБА_1 та фермерським господарством "Семагро-2015" спрощеного, пільгового порядку одержання в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів, що є підставою для скасування рішення про передачу земельних ділянок в оренду та визнання недійсними укладені договори оренди та договори суборенди земельних ділянок.

Третя особа ФГ "Семагро-2015" відзивом від 15.03.2018 заперечувала проти позовних вимог, вважає, що ОСОБА_1 не порушено жодної норми закону при укладенні спірних договорів оренди. Позивачем не надано жодної правової підстави, яка б вказувала на порушення ГУ Держгеокадастру у Полтавській області чинного законодавства України при видачі спірних наказів. На даний час спірні земельні ділянки обробляються та використовуються згідно їх цільового призначення, орендна плата вноситься своєчасно та в повному розмірі.

Третя особа Семенівська селищна рада клопотанням від 13.07.2020 №01-07/683 просила здійснювати розгляд справи без участі свого представника (т. 3 а.с. 203-204).

Листом від 15.07.2020 № 01-17/683 (т. 3 а.с. 203, 204) повідомила суд, що відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області №3669-СГ від 04.06.2018 та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 06.06.2018 земельні ділянки для ведення фермерського господарства з кадастровими номерами: 5324587600:00:007:0393 (площа земельної ділянки 55,833 га), 5324587600:00:006:0140 (площа земельної ділянки 132,6949 га), 5324587600:00:006:0146 (площа земельної ділянки 140,0029 га), 5324587600:00:007:0407 (площа земельної ділянки 48,5982 га) передані з державної у комунальну власність Семенівської селищної ради (об`єднаної територіальної громади). Вказані вище земельні ділянки були передані ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з укладеними та діючими на той час договорами оренди землі. Станом на 15.07.2020 по земельних ділянках з кадастровими номерами 5324587600:00:007:0393 (площа земельної ділянки 55,833 га) та 5324587600:00:006:0140 (площа земельної ділянки 132,6949 га) договірні відносини з орендарем ОСОБА_1 припинені за взаємною згодою сторін. Крім того, рішенням 56 сесії Семенівської селищної ради від 10.07.2020 "Про припинення договору оренди землі сільськогосподарського призначення" припинено за взаємною згодою сторін дію Договору оренди землі від 19.08.2016 року укладеного між ОСОБА_1 про оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 5324587600:00:006:0146 площа земельної ділянки 140,0029 га, розташованої за межами населених пунктів на території Семенівської селищної ради. На виконання вказаного рішення Семенівської селищної ради орендарю ОСОБА_1 направлено на підписання примірники угоди про розірвання Договору оренди землі від 19.08.2016. Земельна ділянка з кадастровим номером 5324587600:00:007:0407 (площа земельної ділянки 48,5982 га) відноситься до земель комунальної власності Семенівської селищної ради та станом на 15.07.2020 перебуває в користуванні (оренді) ОСОБА_1 (т.3 а.с. 203-204, 226).

Третя особа Семенівська районна державна адміністрація Полтавської області у судове засідання свого представника не направила. Про розгляд справи повідомлялась належним чином, відзиву не подала.

Неодноразові і систематичні неявки у судові засідання представників відповідачів і третіх осіб, у т.ч. з огляду на наявні у справі відзиви на позов, не обмеженість відповідачів і третіх осіб у кількості представників, систематичне ініціювання відкладення розгляду справи через зайнятись у інших судових процесах чи карантинні обмеження тощо, відповідно до ст.ст. 44, 223 ЦПК України, не перешкоджають розгляду справи по суті за відсутності у судовому засіданні представників відповідачів і третіх осіб.

Прокурор Я.М.Курченко позов у судовому засіданні підтримала повністю із вказаних у ньому підстав. Наголосила, що ОСОБА_1 не мав наміру створювати і забезпечувати діяльність фермерського господарства, доказом чого є майже невідкладна передача отриманих земель у суборенду для ФГ "Семагро-2015". ОСОБА_1 вже використав право на отримання земель для фермерського господарства "Еко-Ферма", тому мав набувати нові землі на земельних торгах. У заяві про отримання земель вказував, що бажав вирощувати і годувати с/г худобу, але ні с/г худоби, ні с/г техніки ОСОБА_1 не мав і не має. Стажу роботи у сільському господарстві ОСОБА_1 не мав.

Прокурор не підтримує позов щодо визнання недійсними договорів суборенди землі і скасування записів про право суборенди, оскільки відповідні дії вже вчинено ОСОБА_1 і ФГ "Семагро-2015".

Прокурору відомо, що наразі спірні землі, а точніше з червня 2018 року, передано у комунальну власність Семенівської ОТГ, однак позовні вимоги щодо особи, якій слід повернути землі, прокурор не змінював, новий позов не пред`являв.

Представник третьої особи ФГ "Семагро-2015" у підготовчому судовому засіданні вказав, що договори суборенди землі є похідними від договорів оренди землі. ФГ отримало право суборенди на підставі відповідних погоджень з боку ГУ Держгеокадастру. Якщо прокурор доведе незаконність договорів оренди, це має автоматичним наслідком припинення суборендних відносин. Спірні землі є комунальною власністю Семенівської ОТГ.

Вислухавши пояснення осіб, які брали участь у судових засіданнях, вивчивши письмові заяви учасників справи, матеріали справи і надані до суду докази, судом встановлено такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з`ясовувати, з-поміж іншого, питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.

За результатами розгляду клопотань ОСОБА_1 про надання земельних ділянок з метою ведення фермерського господарства наказами ГУ Держгеокадастру у Полтавській області (яке, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №5, є правонаступником Головного управління Держземагенства у Полтавській області, що мало відповідні повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на підставі ст. 122 Земельного кодексу України) № 2411-сг від 30.03.2016, № 2412-сг від 30.03.2016, № 2410-сг від 30.03.2016, № 2011-сг від 23.03.2016 надано дозволи ОСОБА_1 на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства. Ділянки розташовані за межами населених пунктів Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області.

У подальшому ГУ Держгеокадастру у Полтавській області прийнято накази № 5421-СГ від 25.07.2016, № 5423-СГ від 25.07.2016, № 5915-СГ від 09.08.2016, № 5914-СГ від 09.08.2016, яким затверджено документацію із землеустрою, розроблену на підставі вказаних 4-х первинних наказів ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, і передано ОСОБА_1 в оренду для ведення фермерського господарства 4 земельні ділянки загальною площею 377,1293 га, що розташовані за межами населеного пункту Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області.

У подальшому між ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 укладено 4 договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства загальною площею 377,1293 га, що розташовані за межами населеного пункту Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області а саме:

- 11.08.2016 щодо земельної ділянки площею 132,6949 га, кадастровий номер 5324587600:00:006:0140, що розташована за межами населеного пункту Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, строком на 7 років (наказ № 5421-сг від 25.07.2016);

- 11.08.2016 щодо земельної ділянки площею 48,5982 га, кадастровий номер 5324587600:00:007:0470, що розташована за межами населеного пункту Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, строком на 7 років (наказ № 5423-сг від 25.07.2016);

- 19.08.2016 щодо земельної ділянки площею 55,8333 га, кадастровий номер 5324587600:00:007:0393, що розташована за межами населеного пункту Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, строком на 7 років (наказ № 5915-сг від 09.08.2016);

- 19.08.2016 щодо земельної ділянки площею 140,0029 га, кадастровий номер 5324587600:00:006:0146, що розташована за межами населеного пункту Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, строком на 7 років (наказ № 5914-сг від 09.08.2016).

Після цього на підставі договорів оренди земельних ділянок, між ОСОБА_1 та ФГ "Семагро-2015" укладено 4 договори суборенди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а саме:

- 05.10.2016 щодо земельної ділянки площею 132,6949 га, кадастровий номер 5324587600:00:006:0140, що розташована за межами населеного пункту Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, строком на 7 років;

- 05.10.2016 щодо земельної ділянки площею 48,5982 га, кадастровий номер 5324587600:00:007:0470, що розташована за межами населеного пункту Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, строком на 7 років;

- 05.10.2016 щодо земельної ділянки площею 55,8333 га, кадастровий номер 5324587600:00:007:0393, що розташована за межами населеного пункту Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, строком на 7 років;

- 19.08.2016 щодо земельної ділянки площею 140,0029 га, кадастровий номер 5324587600:00:006:0146, що розташована за межами населеного пункту Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, строком на 7 років.

Таким чином, після прийняття наказів ГУ Держгеокадастру у Полтавській області про затвердження документації із землеустрою та надання кожної земельної ділянки в оренду та укладення договорів оренди, ОСОБА_1 передав їх у суборенду Фермерському господарству "Семагро-2015" протягом неповних 2-х місяців після отримання права оренди на кожну із 4-х спірних земельних ділянок.

Право оренди та суборенди по усім вищевказаним договорам зареєстровано із внесенням відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Вказане є свідченням відсутності наміру здійснювати фермерську діяльність. Часовий розрив між укладенням договорів оренди і суборенди є незначним.

Встановлено, що ОСОБА_1 є засновником Фермерського господарства "Еко-фермер", яке зареєстроване у Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 27.05.2015.

Тобто при створенні фермерського господарства у 2015 році, ОСОБА_1 вже використав своє право на отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства на пільгових умовах, без проведення земельних торгів.

Статтею 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, крім Земельного кодексу України і Цивільного кодексу України, Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах цей Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, а ЗК України і ЦК України - загальними.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Згідно зі ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до приписів ст. 124 ЗК передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їхніми повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Згідно з ч. 2 ст. 134 ЗК не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної або комунальної власності або права на них, зокрема у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" (у редакції на час звернення ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру) для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики. Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельних ділянок розробляється за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону.

Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

Водночас відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 116 ЗК (у редакції на час звернення ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Верховний Суд України у постанові від 18.05.2016 у справі №6-248цс16 наголошує, що за наслідками перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Натомість відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11.05.2016 у справі № 6-2903цс15: при вирішенні позовних вимог щодо законності рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягає порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства, визначений статтею 7 Закону № 973-IV як спеціального щодо до статті 123 ЗК України.

Таким чином, за змістом статей 1, 7, 8 Закону № 973-IV заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна відповідати вимогам, передбаченим частиною першою статті 7 цього Закону. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спору - суд) повинен дати оцінку зазначеним у заяві обставинам і фактам, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив розвитку фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Натомість відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Крім того, Закон України "Про фермерське господарство" передбачає, що заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна бути розглянута по суті. При цьому норми Закону не містять імперативної вимоги про задоволення заяви за наявності певних формальних умов , допускаючи можливість прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про відмову в задоволенні заяви без визначення виключного переліку підстав для такої відмови (постанова Верховного Суду України від 11.05.2016, справа № 6-2903цс15).

Верховний Суд у постанові від 07.03.2018, справа № 911/436/17, зазначив, що згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до приписів статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їхніми повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Згідно з частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної або комунальної власності або права на них, зокрема у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Статтею 7 Закону України "Про фермерське господарство" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

Крім того, за змістом частини 1 статті 8 Закону України "Про фермерське господарство" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Відповідно до вимог статей 89, 91, 92 Цивільного кодексу України та статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення юридичної особи, після чого виникає цивільна правоздатність юридичної особи.

Статтею 31 Земельного кодексу України передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися, у тому числі, із земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі.

Таким чином, аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що фермерське господарство після державної реєстрації має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, а не як громадянин із метою створення фермерського господарства.

Оскільки на момент прийняття оскаржуваного рішення Петрівської сільської рад Таращанського району Київської області № 15-04-VІI від 10.12.2015р., фермерське господарство вже набуло статусу юридичної особи, то отримання у подальшому земельних ділянок в оренду, яке відбулося без проведення земельних торгів, суперечить вимогам статті 124 , 134 Земельного кодексу України .

Тобто, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити наступне . Частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено винятки із загального правила отримання земель державної та комунальної власності в оренду або власність шляхом проведення земельних торгів. Одним із таких винятків є надання земельних ділянок державної або комунальної власності громадянам для створення фермерського господарства. Згідно положень Закону України "Про фермерське господарство" громадянин, як фізична особа, звертається з відповідним клопотанням про одержання земельної ділянки у власність або користування та після одержання державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації, фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа.

Системний аналіз Земельного кодексу України та Закону України Про фермерське господарство в аспекті даного спору свідчить про наступне: (1) земельна ділянка для ведення фермерського господарства набувається саме фізичною особою; (2) після створення (державної реєстрації) фермерського господарства, останнє набуває земельні ділянки державної або комунальної власності у користування або власність виключно на підставі земельних торгів відповідно до положень частини 1 статті 134 Земельного кодексу України.

Тому невірним є тлумачення відповідних норм Земельного кодексу та Закону України "Про фермерське господарство" судами попередніх інстанцій, оскільки отримання саме фермерським господарством землі в користування поза процедурою земельних торгів є порушенням закону, а ототожнення фізичної особи та фермерського господарства в контексті даних правовідносин є невірним .

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 04.11.2014 (справа №3-157гс14) та від 24.05.2016 (справа №21551а16).

Виходячи зі змісту вищенаведених норм та матеріалів справи, Верховний Суд встановив, що рада перевищила свої повноваження щодо передачі зареєстрованій юридичній особі - фермерському господарству, земельної ділянки без проведення земельних торгів, що є підставою для визнання недійсним та скасування вказаного рішення, на підставі наступного:

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає недійсним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, зокрема, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з`ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.

Враховуючи те, що рішення сесії Петрівської сільської ради про затвердження проектору землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду фермерському господарству "Хлібодар-М", площею 4,3491 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та про передачу в оренду фермерському господарству "Хлібодар-М" вказаної земельної ділянки терміном на 25 років суперечить приписам земельного законодавства, Верховний Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог прокурора в частині визнання недійсним укладеного на їх підставі договору оренди земельної ділянки від 04.01.2016, укладеного між Петрівською сільською радою та фермерським господарством "Хлібодар-М.

Цілком аналогічні обставини справи і відповідні їм правовідносини склалися між ОСОБА_1 і ГУ Держгеокадастру у Полтавській області при отриманні ОСОБА_1 , як особою, яка вже була засновником фермерського господарства, 4-х спірних земельних ділянок для створення і діяльності фермерського господарства.

Таким чином, надання (передачу) громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства безпосередньо пов`язано з реалізацією права на створення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 цього Закону). Фермерське господарство після державної реєстрації має право на отримання земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, а не як громадянин із метою створення фермерського господарства (Постанова ВСУ від 24.05.2016 (справа 806/500/13-а).

У зв`язку із викладеним, враховуючи вимоги статей 7, 12 Закону "Про фермерське господарство", статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України, громадянин має право на отримання земельної ділянки державної власності для створення фермерського господарства, земельні ділянки ж фермерське господарство може отримувати на конкурентних засадах через участь у торгах.

ОСОБА_1 вже є засновником Фермерського господарства "Еко-фермер", яке зареєстроване 27.05.2015. Тобто при створенні фермерського господарства у 2015 році ОСОБА_1 вже використав своє право на отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства на пільгових умовах, без проведення земельних торгів.

Отже, після створення ФГ "Еко-фермер", державна реєстрація якого відбулася 27.05.2015, засновником якого є ОСОБА_1 , він вже використав право на отримання земельних ділянок для ведення фермерського господарства, а тому отримання земельних ділянок мало б відбуватися за результатами земельних торгів, і право на отримання земельних ділянок ФГ "Еко-фермер" мало вже як юридична особа, а не як громадянин з метою ведення фермерського господарства.

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК справедливість, добросовісність та розумність є одними із загальних засад цивільного законодавства.

Справедливість та добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

В основі доктрини заборони суперечливої поведінки знаходиться принцип добросовісності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 16 ЦК передбачено, зокрема, такі способи захисту цивільних прав як визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення; припинення правовідношення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Статтями 203, 228 ЦК передбачено, що правочини не можуть суперечити цивільно-правовому законодавству, не повинні бути спрямовані на порушення інтересів і пошкодження майна держави, територіальної громади, незаконним заволодінням ним.

Статтею 393 ЦК передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Відповідно до ст.ст. 210, 211 ЗК наслідком укладання угод з порушенням встановленого законом порядку (земельного законодавства) є визнання таких угод судом недійсними.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 152 ЗК власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 216 ЦК передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля, водні ресурси є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Прийняття рішення про передачу у користування землі державної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі державної власності. У цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель з державної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Повернення спірної земельної ділянки державі відповідає критерію законності: воно здійснюється на підставі згаданих норм ЗК і ЦК у зв`язку з порушенням низки вимог Законів України "Про фермерське господарство", "Про оренду землі", ЗК і ЦК, які відповідають вимогам доступності, чіткості, передбачуваності.

ГУ Держгеокадастру у Полтавській області не надано належної оцінки обставинам і умовам, зазначеним у клопотаннях ОСОБА_1 , не перевірено та не враховано обставини, які спростовують дійсність волевиявлення заявника. Також у вказаній заяві та доданих до неї документах не вказано про вже зареєстроване фермерське господарство, а зазначено лише про намір його створити, не вказано кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання землі.

Окрім того, свої клопотання ОСОБА_1 обґрунтував тим, що має досвід у сільському господарстві 36 років, за фахом зооінженер; при створенні фермерського господарства має намір створити додаткові робочі місця, надати допомогу малозабезпеченим верствам населення посильною допомогою, а також перспектива розвитку інфраструктури сільських рад. ОСОБА_1 зазначив, що має в наявності необхідну сільськогосподарську техніку, у перспективі має намір займатися вирощуванням великої рогатої худоби, відгодівля молодняка великої рогатої худоби та вирощування племінних овець Романівської породи.

Заявник зазначив, що для забезпечення та утримання поголів`я скота та овець йому необхідно 420 га сільськогосподарських угідь, так як для створення та прибуткового функціонування фермерського господарства, для забезпечення худоби кормовою базою для ефективного ведення фермерського господарства необхідно заготовити 15,75 тонн кормів на одну голову ВРХ та забезпечити випас поголів`я скота та овець; з урахуванням наявної та проектованого поголів`я худоби необхідно 315 тонн кормів.

До заяв ОСОБА_1 додав графічні матеріали із зазначенням місця розташування земельних ділянок, документи, що нібито підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, копію паспорту та ідентифікаційного коду та окремий лист з обґрунтуванням необхідності оренди земельних ділянок.

Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області від 23.08.2017 за № 01-27/4364, у ОСОБА_1 на момент подання клопотання була відсутня можливість самостійно обробляти значні площі земель, про що свідчить відсутність зареєстрованої за ним сільськогосподарської техніки.

ОСОБА_1 в обґрунтуванні розмірів земельної ділянки зазначив, що його досвід роботи у сільському господарстві складає 36 років, для підтвердження чого надав до клопотання копію трудової книжки. Але згідно записів у трудовій книжці, трудова діяльність ОСОБА_1 не була пов`язана із сільським господарством з огляду на таке:

- з 1969 року по 1992 рік ОСОБА_1 ніс службу в органах МВС;

-з а інформацією, отриманою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 був єдиним засновником, керівником та підписантом ТОВ "Базис-реєстр-Полтавський" (код ЄДРПОУ: 30601250, адреса: АДРЕСА_2 з моменту його створення, а саме з 25.10.1999 до моменту припинення12.11.2013. Види діяльності до моменту ліквідації ТОВ "Базис-реєстр-Полтавський": консультування з питань інформатизації; оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність; надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.; посередництво за договорами по цінних паперах або товарах; діяльність у сфері права (основний); консультування з питань комерційної діяльності й керування;

-з 01.09.2013 ОСОБА_1 займає посаду керуючого Полтавської філії ТОВ Бул-Спред , видами діяльності якої є: надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у.; посередництво за договорами по цінних паперах або товарах; інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (основний); консультування з питань комерційної діяльності й керування.

Таким чином спірні накази № 5421-СГ від 25.07.2016, № 5423-СГ від 25.07.2016, № 5915-СГ від 09.08.2016, № 5914-СГ від 09.08.2016, видані ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, підлягають визнанню недійсними та скасуванню як такі, що винесені із порушенням вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про фермерське господарство".

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про оренду землі" строк суборенди не може перевищувати строк, визначений договором оренди землі.

Так, ОСОБА_1 уклав 4 договори суборенди з ФГ "Семагро-2015", при цьому строк дії договорів суборенди землі перевищує строк, визначений договорами оренди землі, укладеними між ГУ Держгеокадастру і ОСОБА_1 . Так, 2 договори оренди землі від 11.08.2016 щодо земельних ділянок площами 132,6949 га, кадастровий номер 5324587600:00:006:0140 та 48,5982 га, кадастровий номер 5324587600:00:007:0407, укладені строком на 7 років, при цьому договори суборенди землі, строк дії яких також 7 років, укладені від 05.10.2016.

Аналогічна ситуація і в договорах оренди від 19.08.2016 щодо земельних ділянок площею 55,8333 га, кадастровий номер 5324587600:00:007:0393 та 140,0029 га, кадастровий номер 5324587600:00:006:0146, так як договори суборенди вищевказаних земельних ділянок укладені від 05.10.2016.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Отримання ФГ "Семагро-2015" земельних ділянок загальною площею 377,1293 га на території Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області для ведення фермерського господарства мало б відбуватися за результатами проведення земельних торгів, відповідно до ст. 134 Земельного кодексу України.

Суд повторює, що формальний підхід до розгляду заяв, прийняття рішень про надання ОСОБА_1 в оренду земельних ділянок створили передумови для невиправданого, штучного використання ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Семагро-2015" спрощеного, пільгового порядку одержання в користування земель державної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів, що є підставою для скасування наказів про передачу земельних ділянок в оренду та визнання недійсними укладених договорів оренди.

Таким чином усі 4 спірних договори оренди землі підлягають визнанню недійсними зі скасуванням записів про право оренди землі.

Прокурор не підтримує позов про визнання недійсними 4-х договорів суборенди землі і скасування записів про державну реєстрацію права суборенди, оскільки спірні договори суборенди розірвано і право суборенди припинено протягом судового розгляду цієї справи місцевим судом.

Суд не може визнати всі 4 договори суборенди землі від 05.10.2016 припиненим, оскільки їх розірвано 04.10.2019, а угоду про розірвання договору суборенди землі зареєстровано 07.10.2019 (т. 1 а.с.72-89, т. 2 а.с.84-88).

Фактично відповідачі ОСОБА_1 і ФГ "Семагро-2015" задоволили відповідну частину позовних вимог після звернення з позовом до суду у цій справі, зокрема через 3 роки після укладення спірних договорів суборенди землі. Саме через це прокурор не підтримує позов у відповідній частині. Однак зміна вказаних обставин не є перешкодою для стягнення судових витрат на користь особи, яка їх понесла.

Постанова Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №715/974/13-ц зазначила, що необхідність запровадження пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України обумовлено змінами до статті 124 Конституції України, згідно з якими юрисдикція судів поширюється лише на будь-який юридичний спір. Проте, поняття юридичного спору має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) до тлумачення поняття спору про право (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття спору про право має розглядатися по суті технічно, а тому слід подавати сутнісне, а не формальне значення.

Постанова Верховного Суду від 03.05.2015 у справі № 404/251/17 містить позицію, що відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обгрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Відтак правові підстави для задоволення позову у цій частині відсутні. Водночас це відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України не позбавляє прокурора на компенсацію відповідної частини судових витрат.

Відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 04.06.2018 № 3969-СГ, акту приймання-передачі земельних ділянок з додатком від 06.06.2018 усі спірні земельні ділянки передано ГУ Держгеокадастром у Полтавській області із державної власності у комунальну власність Семенівської об`єднаної територіальної громади (т. 3 а.с. 74-87).

Тобто наразі третя особа - Семенівська селищна рада - є їх власником.

Семенівська селищна рада, як орендодавець, і ОСОБА_1 , як орендар, 20.04.2019 уклали додаткові угоди до кожного із спірних договорів оренди землі, змінивши, зокрема, орендодавця із ГУ Держгеокадастру у Полтавській області на Семенівську селищну раду (т. 3 а.с. 123-130).

Надалі угодами про розірвання договорів оренди землі від 15.05.2020 орендодавець Семенівська селищна рада і орендар ОСОБА_1 розірвали договори оренди землі щодо спірних земельних ділянок площами 55,833 га і 132,6949 га (т. 3 а.с. 227,240).

Так, угодою від 15.05.2020 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 11.08.2016 припинено шляхом розірвання за згодою сторін Договір оренди землі від 19.08.2016 оренду земельної ділянки комунальної власності із земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 5324587600:00:007:0393, площею земельної ділянки 55,833 га, розташованої за межами населених пунктів на території Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області (т. 3 а.с. 227).

А угодою від 15.05.2020 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 11.08.2016, припинено шляхом розірвання за згодою сторін Договір оренди землі від 11.08.2016 року оренду земельної ділянки комунальної власності із земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 5324587600:00:006:0140, площею земельної ділянки 132,6949 га, розташованої за межами населених пунктів на території Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області (т.3 а.с.240).

Відтак суд не може задоволити жодну із позовних вимог про повернення земельних ділянок Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області, оскільки, щонайменше, останнє з 06.06.2018 не є їх власником, окремі спірні договори оренди землі вже розірвано новим власником (Семенівською селищною радою) і орендарем ОСОБА_1 , Семенівська селищна рада не зверталася з позовом про повернення їй земель, прокурор не змінював позовні вимоги у відповідній частині.

Водночас зміна вказаних обставин не є перешкодою для стягнення судових витрат на користь особи, яка їх понесла.

Відповідно до ч. 1 ст. 141, ч. 3 ст. 142 ЦПК України стягнути з відповідачів у рівних частинах на користь Полтавської обласної прокуратури фактично понесені нею витрати зі сплати судового збору по 19846,00 грн з кожного (39698 / 2).

За змістом ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст.. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У пункті 54 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", заява № 4241/03 від 28.10.2010, вказано, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення у справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії", заява N 30544/96, п. 26, ECHR 1999-I).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст.ст. 1-5, 11-13, 56, 76-81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

1. Визнати незаконними і скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 25.07.2016 № 5421-СГ, від 25.07.2016 № 5423-СГ, від 09.08.2016 № 5915-СГ, від 09.08.2016 № 5914-СГ.

2. Визнати недійсними договори оренди землі щодо земельних ділянок, що укладені між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 :

- від 11.08.2016 щодо земельної ділянки площею 132,6949 га, кадастровий номер 5324587600:00:006:0140, що розташована за межами населених пунктів на території Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, строком на 7 років;

- від 11.08.2016 щодо земельної ділянки площею 48,5982 га, кадастровий номер 5324587600:00:007:0407, що розташована за межами населених пунктів на території Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, строком на 7 років;

- від 19.08.2016 щодо земельної ділянки площею 55,8333 га, кадастровий номер 5324587600:00:007:0393, що розташована за межами населених пунктів на території Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, строком на 7 років;

- від 19.08.2016 щодо земельної ділянки площею 140,0029 га, кадастровий номер 5324587600:00:006:0146, що розташована за межами населених пунктів на території Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, строком на 7 років.

3. Скасувати державну реєстрацію права оренди землі за договорами оренди землі, що укладені між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області, а саме:

- від 12.08.2016 щодо земельної ділянки площею 132,6949 га, кадастровий номер 5324587600:00:006:0140, що розташована за межами населених пунктів на території Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, строком на 7 років;

- від 12.08.2016 щодо земельної ділянки площею 48,5982 га, кадастровий номер 5324587600:00:007:0407, що розташована за межами населених пунктів на території Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, строком на 7 років;

- від 25.08.2016 щодо земельної ділянки площею 55,8333 га, кадастровий номер 5324587600:00:007:0393, що розташована за межами населених пунктів на території Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, строком на 7 років;

- від 25.08.2016 щодо земельної ділянки площею 140,0029 га, кадастровий номер 5324587600:00:006:0146, що розташована за межами населених пунктів на території Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, строком на 7 років.

У задоволенні позову у іншій частині - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вул. 1100 річчя Полтави, 7; ідентифікаційний код 02910060) 19846,00 грн судових витрат.

Стягнути з Головного управління Держгеокадстру у Полтавській області на користь Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вул. 1100 річчя Полтави, 7; ідентифікаційний код 02910060) 19846,00 грн судових витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області (Полтавська обл., м. Лубни, вул. Старо-Троїцька, 13).

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 );

Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (Полтавська область, м. Полтава, вул. Уютна, 23; код ЄДРПОУ 39767930).

Третя особа - Фермерське господарство Семагро-2015 (код ЄДРПОУ 40147858, вул. Глібова, 5, смт. Семенівка, Семенівський район Полтавська область);

Третя особа - Семенівська районна державна адміністрація Полтавської області (вул. Незалежності, 44, смт. Семенівка Семенівський район, Полтавська область);

Третя особа - Семенівська селищна рада (Полтавська обл., смт Семенівка, вул. Незалежності, 44а, код ЄДРПОУ 22538295).

Суддя В.Ф.Харченко

Повний текст рішення складено 07.12.2020.