Рішення

від 17.05.2018 по справі 693/242/18

ЖАШКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 693/242/18

Провадження № 2/693/207/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17.05.2018 року м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Коцюбинської Ю. Д.,

за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_1,

прокурора Ковальської Л.В.

представника відділу культури

Жашківської районної державної

адміністрації ОСОБА_2

представника Жашківської районної

центральної бібліотечної системи ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Жашків позовну заяву заступника керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі відділу культури Жашківської районної державної адміністрації та Жашківської районної централізованої бібліотечної системи до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості до бюджету та повернення приміщення,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Уманської місцевої прокуратури (надалі позивач, прокурор) в інтересах держави в особі відділу культури Жашківської районної державної адміністрації та Жашківської районної централізованої бібліотечної системи звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_4 (надалі відповідач) про стягнення заборгованості до бюджету та повернення приміщення (арк. с. 1-8).

Як зазначено у позові, Жашківською районною централізованою бібліотечною системою та приватним підприємцем ОСОБА_4 укладено договір № 8 від 01.11.2007 року оренди нерухомого майна, що належить до районної комунальної власності.

Договір укладено з 01.11.2007 року до 01.10.2010 року.

Сторони неодноразово укладали додаткові угоди, якими змінювався розмір орендної плати.

Згідно інформації відділу культури Жашківської РДА відповідач не сплачував орендну плату за вказаним договором з березня по липень місяць 2015 року включно. За розрахунком заборгованості по орендній платі, заборгованість відповідача з березня 2015 року по липень 2015 року включно становить 4215,23 грн. з урахуванням інфляції. За заборговану орендну плату 3% річних становить 326,69 грн.

Також у відповідача виникла заборгованість по комунальним платежам за той самий період у сумі 1941,06 грн. та по земельному податку у сумі 35,37 грн.

Незважаючи на вищевикладене, Жашківською районною централізованою бібліотечною системою, відділом культури Жашківської РДА заходи щодо примусового стягнення в порядку цивільного судочинства з відповідача заборгованості по орендній платі та комунальних платежів та поверненню приміщення не вживались, що покладає на прокурора обов'язок на звернення до суду із позовом в інтересах держави.

Відповідач не погодився із позовом та надав суду відзив (арк. с. 54-55) в якому просив відмовити у провадженні позову з підстав того, що всі документи бібліотекою надавались з відбитком печатки з написом міністерство культури УРСР , ЦРБ не має права брати гроші за послуги оренди, висновок позивача про вартість приміщення не є законним, оскільки відповідач не давав доступу оцінювачу до приміщення. Також відповідач відшкодував ремонт у приміщенні, але дана заборгованість не біла погашена ЦРБ. Відповідач вказує, що уклав договір суборенди з ОСОБА_5, але керівник ЦРБ відібрала договір суборенди у ОСОБА_5 та примусила його сплачувати оренду напряму. Потім по халатності з боку керівництва ЦРБ було спричинено поломка стін, потолків та полу.

Відповідач вважає, що це ЦРБ має перед ним заборгованість у сумі 51300 грн, яка складається із плати за суборенду та ремонт приміщення.

Ухвалою від 23 березня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання (арк. с. 51). 16 квітня 2018 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду (арк. с. 76).

Повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, які підтверджені доказами, що були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Суд звертав також увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Зокрема, у справі Менчинська проти Російської Федерації (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, п. 35) ЄСПЛ висловив таку думку (у неофіційному перекладі):

Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави .

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської ОСОБА_6 Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України ).

Положення п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VII .

Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Вказані висновки викладені Верховним Судом у Постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17.

Враховуючи викладені в позовній підстави доводи прокурора, спираючись на вказані висновки Верховного Суду - суд встановлює наявність підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави.

В судовому засіданні досліджено договір № 8 оренди не житлового приміщення від 1 листопада 2007 року (арк. с. 26-29). Вказаний договір укладено між Жашківською районною бібліотекою та приватним підприємцем ОСОБА_4 про оренду приміщення за адресою м. Жашків, вул. Леніна, 46, площею 27,5 кв. м. Строк оренди 2 роки 11 місяців. Якщо сторони не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору оренди не заявлять про намір його розірвати, цей договір автоматично продовжується на тих самих умовах на той самий строк. Орендна плата становить 53,21 грн. на місяць.

1 листопада 2007 року сторонами підписано акт про прийом-здачу орендного майна (арк. с. 30).

1 вересня 2009 року сторонами укладено додаткова угода до договору оренди не житлового приміщення від 01.11.2007 року, відповідно до якої розмір орендної плати становить 304,06 грн. на місяць (арк. с. 31).

1 лютого 2011 року сторонами укладено додаткову угоду до договору № 8 оренди не житлового приміщення від 01.11.2007 року, відповідно до якого площа приміщення збільшується до 39 кв. м., орендна плата становить 502,69 грн. на місяць (арк. с. 32).

Листом № 14 від 2 квітня 2015 року районна централізована бібліотечна система звернула увагу відповідача, що останній термін сплати за використання в березні 2015 року орендованого приміщення закінчився 27 березня 2015 року (арк. с. 33). Аналогічний лист надіслано відповідачу у травні 2015 року (арк. с. 34).

9 червня 2015 року листом № 20 відповідача повідомлено про розірвання договору № 8 від 01.11.2007 року на підставі не сплати орендної плати протягом трьох місяців поспіль (арк. с. 35).

Таким чином, заборгованість відповідача з березня по липень 2015 року включно склала 6518,35 грн, про що складено довідку, яка надана до матеріалів справи (арк. с. 38).

В свою чергу, відповідач надав суду лист директора ТОВ Жашків-Райагробуд від 23 квітня 2018 року, в якому зазначено, що ремонтні роботи стін, стелі та підлоги з матеріалом виконавця орієнтовно складають 2400 грн. за 1 кв. м. (арк. с. 83).

Разом з тим, оскільки у вказаному листі не зазначено де саме має проводитись ремонт, коли, з якої причини тощо, суд позбавлений можливості врахувати вказаний лист як доказ витрат відповідача.

Також судом досліджено договір суборенди № 1 від 1 січня 2009 року (арк. с. 100-101). Вказаний договір укладено між ОСОБА_4 (орендар) та ОСОБА_5 (суборендар). Орендодавцем за зим договором є Жашківська районна бібліотека. Пунктом 4.10 зазначеного договору встановлено, що суборендну плату суборендар незалежно від наслідків його господарської діяльності сплачує на розрахунковий рахунок орендодавця. Вказаний пункт спростовує доводи відповідача, відносно того, що його протиправно позбавили прибутку у вигляді плати за суборенду і вказана плата повинна бути врахована при розрахунках відповідача з бібліотекою.

Відповідачем надано суду велику кількість різноманітних клопотань, яки за своєю суттю, є заявами, висловлюваннями та міркуваннями відповідача з приводу начебто протиправних дій вчинених відносно нього представниками бібліотеки.

У рішенні ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України заява № 4909/04 суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Щодо судових витрат.

Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Статтею 141 ЦПК України встановлено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 133, 134, 137, 141, 189-200, 209-214, 227-229, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву заступника керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Відділу культури Жашківської районної державної адміністрації та Жашківської районної централізованої бібліотечної системи до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості до бюджету та повернення приміщення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 (вул. Давиденка, 60, м. Жашків Черкаської області) на користь відділу культури Жашківської районної державної адміністрації ( вул. Соборна, 49, м. Жашків, Черкаської області, 19200, код ЄДРПОУ 02231413) кошти в сумі 6518 грн. 35 коп., з них заборгованість за: орендну плату в сумі 4215 грн. 23 коп., 3% річних - в сумі 326 грн. 69 коп. на р/р 31552256311000, комунальні платежі в сумі - 1941 грн. 06 коп. на р/р 35412056011000, земельний податок в сумі 35 грн. 37 коп. на р/р 35427256011000, МФО 824018, ГУДКСУ в Черкаській області.

Зобов'язати ОСОБА_4 (вул. Давиденка, 60, м. Жашків Черкаської області) повернути відділу культури Жашківської РДА ( вул. Соборна, 49, м. Жашків, Черкаська область) частини приміщення Жашківської централізованої бібліотечної системи, за адресою вул. Соборна, 46, м. Жашків Черкаської області, площею 39 кв. м.

Стягнути з ОСОБА_4 (вул. Давиденка, 60, м. Жашків Черкаської області) на користь прокуратури Черкаської області (ЄДРПОУ 02911119, 18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 286, розрахунковий рахунок 35212034003751, Державна казначейська служба України у м. Київ, код банку 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800) сплачений судовий збір за поданням до суду позовної заяви в розмірі 3524 грн. 00 коп.

Вступна та резолютивна частина проголошена в судовому засіданні 18.05.2018 р. о 10 год. 00 хв. Повний текст рішення складено 24.05.2018 року.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 5 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Ю. Д. Коцюбинська