Рішення
від 22.05.2018 по справі 911/123/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2018 р. м. Київ Справа № 911/123/18

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., за участю секретаря судового засідання Прокопчук М.С., розглянув за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Приватного підприємства ВИЛАМ-ДВ до Приватного акціонерного товариства Зернопродукт МХП про стягнення 58036,70 грн

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 02.02.2018;

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність від 24.04.2017.

Приватне підприємство ВИЛАМ-ДВ подало до господарського суду позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства Зернопродукт МХП 58036,70 грн боргу, у зв'язку з неналежним виконанням товариством умов договору № 12 про надання послуг з охорони об'єкта від 30.12.2016.

Ухвалою від 07.02.2018 господарський суд відкрив провадження у справі, призначив підготовче засідання для її розгляду на 15.03.2018.

Ухвалою від 15.03.2018 господарський суд відклав підготовче засідання на 05.04.2018.

Ухвалою від 05.04.2018 господарський суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, відклав підготовче засідання на 26.04.2018.

Ухвалою від 26.04.2018 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 04.05.2018.

Ухвалою від 04.05.2018 господарський суд оголосив перерву в судовому засіданні з розгляду спору по суті на 22.05.2018.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням відповіді на відзив від 31.03.2018 та письмових пояснень по суті позовних вимог від 26.04.2018.

Представник відповідача в засіданні суду проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши повідомлені обставини, які є достатніми для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

30.12.2016 між Приватним підприємство ВИЛАМ-ДВ (позивач/охорона) та Приватним акціонерним товариством Зернопродукт МХП (замовник/відповідач) був укладений договір № 12 про надання послуг з охорони об'єкта (далі - договір), відповідно до змісту якого замовник передає, а охорона приймає та забезпечує охорону єдиного виробничого комплексу та майна замовника - розташованого за адресою: Вінницька обл. Хмільницький р-н., с. Лип'ятин, до складу якого входять об'єкти, які йменуються в подальшому як об'єкт, що охороняється або об'єкт та товарно-матеріальні цінності (ТМЦ), розміщені на його території.

Згідно з п. 1.3 договору, вказана охорона об'єкту та ТМЦ, що розміщені на його території, в подальшому йменуються як охоронні послуги .

До складу охоронних послуг згідно з договором входить: - організація та здійснення пропускного режиму; - охорона від розкрадань майна, знищення об'єкту, що охороняється, та ТМЦ, розміщених на ньому; - організація та ведення кількісного обліку та контролю за рухом ТМЦ, у тому числі: ввезення (внесення), вивезення (винесення) ТМЦ з проведенням перевірки наданих для цих дій документів на відповідність, легітимність та правильність оформлення; - інші заходи, передбачені п.4.1. договору та Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з надання послуг охорони, затверджених Законом України Про охоронну діяльність від 22.03.2012 №4616-VІ.

Охорона об'єкту здійснюється силами 3 (трьох) співробітників охорони.

Факти неналежного виконання своїх зобов'язань та розмір збитків, що підлягає відшкодуванню винною стороною, встановлюються умовами цього договору та чинним в Україні законодавством (п. 1.4 договору).

Факти крадіжок, а також знищення чи пошкодження майна замовника встановлюється органами дізнання, слідства, судом, або службовим розслідуванням за участю представників сторін (п. 5.4 договору).

Як зазначено у п. 2.2 договору, передача під охорону замовником об'єкта та ТМЦ, що розміщені на ньому, охороні здійснюється комісією, складеною з уповноважених представників сторін та оформлюється двостороннім Актом передачі-прийому об'єкта під охорону протягом 3 (трьох) календарних діб з дня підписання договору. 3 моменту підписання вказаного Акту об'єкт та ТМЦ, що розташовані на його території, вважаються переданими під охорону.

У відповідності до п.п.3.1-.3.4 договору сторони погодили, що вартість охоронних послуг, становить 31000,00 (тридцять одна тисяча) грн за місяць. В разі залучення до роботи додаткових сил охорони для забезпечення економічної безпеки та схоронності майна замовника, на підставі подання в службу охорони службової записки директора, охорона забезпечує встановлення додаткових постів, залучення окремих співробітників охорони. Вартість надання додаткових охоронних послуг встановлюється за узгодженням сторін та оформлюється додатковою угодою.

В кінці місяця охорона надає замовнику Акт прийому-передачі виконаних робіт в двох екземплярах (для кожної із сторін).

Замовник зобов'язаний прийняти зазначений вище Акт виконаних робіт, підписати Акт, або надіслати відмову в прийнятті наданих послуг впродовж 5 (п'яти) банківських діб з дати отримання цих актів.

Оплата за надані охоронні послуги здійснюється протягом 5 (п'яти) банківських діб з моменту отримання сторонами Акта виконаних робіт на підставі рахунку, наданого охороною, шляхом оплати в касу сторони або перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок охорони. Платежі замовника за цим договором вважаються виконаними з моменту отримання замовником касових квитанцій (чеків) про оплату або списання грошових коштів з банківського рахунку замовника.

Згідно з п. 3.6 договору, загальна вартість договору не може перевищувати 372000,00 грн (триста сімдесят дві тисячі гривень).

У п. 2.1 договору зазначено, що останній діє з 1 січня 2017 року та укладається терміном до 01 січня 2018 року.

Разом з тим, п. 7.2 договору встановлено право сторін на дострокове розірвання між ними договору за їх взаємною згодою чи на інших умовах, передбачених діючим в Україні законодавством.

Відповідно до п. 2.3 договору після закінчення терміну дії договору комісія, що складається з уповноважених представників сторін, здійснює передачу об'єкта та ТМЦ, розміщених на його території, від охорони замовнику та оформлює ці дії двостороннім Актом передачі-прийому об'єкту з-під охорони .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що ним на підставі вищевказаного договору протягом періоду з 01.03.2017 по 21.04.2017 було надано відповідачу охоронні послуги, визначені в п. 1.1. цього договору, та у відповідності до його п. 3.2. надіслано відповідачеві ОСОБА_3 наданих послуг № 12 від 31.03.2017 і № 15 від 21.04.2017 на загальну суму 51751,30 грн, оформлені належним чином.

У зв'язку з не підписанням Актів відповідачем та неповерненням їх на адресу позивача, останнім було направлено відповідачу письмові претензії № 4 від 20.04.2017, № 6 від 05.05.2017 та № 7 від 29.05.2017, спрямовані на досудовий порядок вирішення спору, однак претензії були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

21.04.2017 між сторонами було підписано Акт передачі-прийому з-під охорони виробничого комплексу та майна відповідача, прийнятого під охорону на підставі договору № 12 від 30.12.2016.

Вказаним актом, за твердженням позивача, відповідач засвідчив відсутність претензій до нього з приводу цілісності охоронюваного майна.

Належне виконання позивачем своїх зобов'язань з надання охоронних послуг, на його думку, також підтверджується рапортами, підписаними представником відповідача, які були складені в кінці кожної чергової зміни охорони об'єкту.

Як вбачається з пояснень позивача, відповідач листом № 3 від 30.03.2017 ініціював дострокове припинення укладеного з ним договору, однак позивач відмовив у підписанні додаткової угоди про його розірвання, у зв'язку з чим договір № 12 від 30.12.2016 станом на момент повернення майна з-під охорони (21.04.2017) був чинним.

Враховуючи умови оплатності договору та належне виконання позивачем своїх зобов'язань по ньому, останнім було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 51751,30 грн заборгованості за надані охоронні послуги за період з 01.03.2017 по 21.04.2017 включно та 6285,40 грн пені, нарахованої за їх несвоєчасну сплату відповідачем.

В свою чергу, відповідач згідно з відзиву на позовну заяву та письмових заперечень вказує, що у нього відсутній обов'язок з оплати Актів, на які посилається в підтвердження своїх вимог позивач.

Вказані доводи відповідач обґрунтовує тим, що не отримував від позивача ОСОБА_3 наданих послуг № 12 від 31.03.2017 і № 15 від 21.04.2017, оскільки останні були направлені ним не на юридичну адресу місцезнаходження відповідача, яка визначена в умовах договору як офіційна для листування між сторонами (Київська область, м. Миронівка, вул. Елеваторна, 1), а на адресу: Вінницька область, м. Ладижин, вул. Слобода, 141, за якою зареєстровано дві юридичних особи, чотири відокремлених підрозділи та одна філія, які не мають ніякого відношення до відповідача і з ним не пов'язані.

На думку відповідача, документи, які засвідчують надсилання Актів за іншою адресою, ніж та, що зазначена у ЄДР ЮОФОП та ГФ та договорі № 12 від 30.12.2016, не можуть розцінюватись судом як належні докази отримання стороною оспорюваних документів, на підставі яких у відповідача виникає обов'язок з їх оплати.

До того ж відповідач зауважує, що повідомлення про вручення, які надані позивачем в якості доказу отримання відповідачем вищевказаних Актів наданих послуг, не підтверджують цього факту, оскільки були надіслані без описів вкладення в цінний лист, які б засвідчили зміст відправлених стороною документів, та у вказаних повідомленнях про вручення кореспонденції містяться дані про осіб, що їх отримали, які не відомі відповідачу та не є його представниками.

Поряд з іншим, відповідач заперечує сам факт надання йому позивачем послуг з охорони об'єкту у період з 01.03.2017 по 21.04.2017, з огляду на те, що 01.03.2017 працівники охоронної фірми ПП Вилам-ДВ були відсторонені від охорони об'єктів Хмільницької філії ПрАТ Зернопродукт МХП та не здійснювали їх охорону через те, що у лютому 2017 року відповідачем було виявлено факти крадіжок на вказаних об'єктах, що охоронялися позивачем.

За даним фактом відповідачем було проведено службове розслідування за результатами якого відбулося звернення із заявою до чергової частини Хмільницького відділу поліції про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України. Вказана заява була внесена до єдиного реєстру досудових розслідувань 05.04.2017, кримінальному провадженню присвоєно № 12017020330000181.

В подальшому вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11.07.2017 у справі № 149/1345/17 було засуджено службову особу ПрАТ Зернопродукт МХП ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, та призначено їй покарання у виді 2 років позбавленні волі, з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на 1 рік. Вирок суду набрав законної сили.

На думку відповідача, вирок суду, яким було встановлено систематичність вчинених ОСОБА_4 крадіжок (привласнень) молока в розмірі 1891 л. з молочно-товарної ферми Хмільницької філії ПрАТ Зернопродукт МХП , розташованої в с. Лип'ятин Хмільницького району Вінницької області, є доказом неналежного виконання позивачем охоронних послуг та його неналежний контроль за роботою працівників останнього.

До того ж, як пояснила ОСОБА_4 під час розгляду кримінальної справи, що також підтверджено письмовими показами інших працівників Хмільницької філії ПрАТ Зернопродукт МХП , оформлених як пояснення свідків (ОСОБА_5 - оператора машинного доїння молочно-товарної ферми с. Лип'ятин, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - оператора машинного доїння молочно-товарної ферми с. Лип'ятин), винос з ферми молока, а також силосу, соломи і сіна, здійснювався з відома працівників охорони, яким за дозвіл за виніс вищевказаного товару платилися кошти.

Відповідач стверджує, що оскільки позивач не забезпечив пропускний режим, візуальне спостереження за станом об'єктів, організацію та ведення обліку руху ТМЦ, у тому числі їх ввезення, вивезення, а також допустив виноси (вивезення) ТМЦ без дозволу директора, не забезпечив контроль процесу переміщення ТМЦ всередині об'єкта, що охороняється, не здійснив роботу з профілактики та попередження крадіжок матеріальних цінностей та адміністративних правопорушень, а навпаки, сприяв у розкраданні майна відповідача на об'єкті, що охоронявся, останнім було порушено його обов'язки, передбачені розділом 4 договору № 12 від 30.12.2016, у зв'язку з чим він не має права на оплату своїх послуг.

Заперечуючи проти позову, відповідач, окрім іншого, спростовує факт належності та допустимості таких доказів у справі як рапорти, які були подані позивачем в підтвердження повного виконання ним своїх обов'язків з охорони об'єктів за період з 01.03.2017 по 21.04.2017 включно, по-перше, тому що вказані рапорти підписані особами, що не наділені відповідними повноваженнями на їх підписання від імені ПрАТ Зернопродукт МХП ; по-друге, вказані рапорти підтверджують факт охорони філії Лип'ятинська , якої у відповідача ніколи не було і відповідач не створював філії з такою назвою та не делегував будь-яких повноважень такій філії; по-третє, факт підписання доданих до позову рапортів не свідчить про надання позивачем зазначених у договорі послуг, так як такий спосіб виконання робіт не передбачений ні договором ні законом, а самі рапорти є внутрішніми документами позивача; по-четверте, документом, що підтверджує виконання робіт є лише підписаний сторонами акт виконаних робіт, а не рапорт, складений на ім'я керівника ПП Вилам ДВ .

Окрім іншого, за твердженнями відповідача, Акт прийому-передачі з-під охорони виробничого комплексу та майна ПрАТ Зернопродукт МХП від 21.04.2017 не є документом, що підтверджує доводи позивача про надання ним послуг з охорони об'єкта до 21.04.2017, оскільки даний акт лише засвідчує факт повернення об'єкту згідно договору відповідачу.

На підставі вищевикладеного відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позову та стягнення з нього боргу, з урахуванням штрафних санкцій, за період коли послуги з охорони його об'єкту позивачем належним чином не надавались.

Оцінивши всі встановлені обставини справи в їх сукупності згідно поданих до справи доказів, господарський суд вбачає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до Параграфа 3 Глави 66 ЦК України договір охорони є спеціальним видом зберігання.

Статтею 978 ЦК України унормовано, що за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Договір № 12 про надання послуг з охорони об'єкта від 30.12.2016, укладений між позивачем та відповідачем, є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173 - 175 ГК України, ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11.07.2017 у справі № 149/1345/17 було засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, ОСОБА_4, яка відповідно до наказу відповідача № 109 від 01.09.2016 була призначена на посаду помічника керуючого молочно-товарної ферми Хмільницької філії Приватного акціонерного товариства Зернопродукт МХП (ЄДРПОУ 33111456), що розташована в с. Лип'ятин, Хмільницького району, Вінницької області та була об'єктом охорони позивача згідно з договором № 12 від 30.12.2016.

Зокрема суд встановив, що працюючи на посаді помічника керуючого ферми ОСОБА_4 грубо порушила свої службові обов'язки та обмеження, використавши надану їй владу та службове становище в особистих корисливих цілях та інтересах вчинила злочин у сфері службової діяльності, а саме використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, керуючись єдиним умислом та корисливим мотивом власного незаконного збагачення в період часу з січня 2017 року по лютий 2017 року включно, заволоділа молоком у кількості 1891 л., яким розпорядилась на власний розсуд, чим завдала шкоди ПрАТ Зернопродукт МХП на суму 9076,80 грн.

Відповідач доводить, що станом на січень - лютий 2017 року об'єкт охорони, розташований за адресою: Вінницька обл. Хмільницький р-н., с. Лип'ятин, знаходився під цілодобовою охороною позивача.

Вказаний факт відповідач підтверджує з посилання на договір № 12 від 30.12.2016, чинність якого станом на момент заволодіння ОСОБА_4 чужим майном шляхом зловживання нею своїм службовим становищем позивачем не оспорюється.

Згідно з пояснень відповідача, останній вказує, що в період з березня по 21.04.2017 року позивач був відсторонений від охорони об'єктів, з огляду на встановлене працівниками відповідача розкрадання майна на молочно-товарній фермі Хмільницької філії ПрАТ Зернопродукт МХП , а отже не надавав охоронних послуг, передбачених умовами договору № 12 від 30.12.2016.

Позивач навпаки, стверджує, що послуги по охороні об'єкту надавались, на підтвердження чого посилається на рапорти, складені черговими працівниками зміни та Акти наданих послуг, які нібито були направлені відповідачу для ознайомлення та підписання.

Оскільки відповідач не надав суду належних доказів, які б засвідчили факт відсторонення працівників позивача від виконання ними своїх обов'язків по охороні об'єкту за період з 01.03.2017 по 21.04.2017 включно, суд критично оцінює такі доводи відповідача та вважає, що за недоведеністю протилежного слід вважати, що послуги охорони на об'єкті в с. Лип'ятин позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору надавались.

Підтвердженням того, що у спірний період у позивача був доступ до об'єкту на якому за умовами договору здійснювалася охорона, слід також вважати Акт прийому-передачі від 21.04.2017, який був складений між сторонами з підстав повернення відповідачу з-під охорони виробничого комплексу та майна ПрАТ Зернопродукт МХП , що не доводить, але й не може виключати факт надання позивачем послуг з охорони об'єкта до 21.04.2017.

Умовами п. п. 3.2 - 3.4 договору сторони передбачили, що підставою для проведених розрахунків за надані охоронні послуги є підписаний між ними Акт прийому-передачі виконаних робіт.

При чому договором встановлений обов'язок замовника прийняти зазначений вище Акт виконаних робіт, підписати Акт, або надіслати відмову в прийнятті наданих послуг впродовж 5 (п'яти) банківських діб з дати отримання цих актів.

Оплата за надані охоронні послуги здійснюється протягом 5 (п'яти) банківських діб з моменту отримання сторонами Акта виконаних робіт на підставі рахунку, наданого охороною.

Інших документів, які б засвідчували факт належного надання позивачем охоронних послуг та обов'язок відповідача здійснити їх оплату, за умовами договору № 12 від 30.12.2016 між сторонами погоджено не було, з огляду на що суд не оцінує надані позивачем рапорти як допустимі докази для підтвердження обставин надання ним відповідачу охоронних послуг за спірний період.

Як зазначив позивач, на виконання умов договору рахунок на оплату наданих послуг відповідачу не виставлявся.

Однак позивач стверджує, що 06.04.2017 за експрес-накладною № 59000249256758 та 21.04.2017 згідно з рекомендованого повідомлення № 2432000024486 відповідачу було направлено для підписання два Акти наданих послуг № 12 від 31.03.2017 на суму 31000,00 грн (за послуги охорони за період березень 2017 року) та № 15 від 21.04.2017 на суму 20751,30 грн (за послуги охорони за період квітень 2017 року до дати повернення об'єкту відповідачу з-під охорони (21.04.2017)), які були отримані представниками відповідача 11.04.2017 та 26.04.2017 відповідно.

В матеріалах справи також містяться листи позивача № 4 від 20.04.2017, № 6 від 05.05.2017 та № 7 від 29.05.2017, які надані ним в підтвердження направлення відповідачу в порядку досудового вирішення спору претензій про необхідність оплати суми боргу по вищевказаним Актам.

Як вказує позивач, отримання відповідачем претензій зафіксовано в рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення за № 2432000024486 та № 0880100279398.

Суд встановив, що позивач на підтвердження отримання відповідачем ОСОБА_3 наданих послуг № 15 від 21.04.2017 та листа № 4 від 20.04.2017 посилається на один і той самий документ (рекомендоване повідомлення № 2432000024486).

Оскільки вся кореспонденція, на яку вказує позивач в обґрунтування своїх доводів про отримання відповідачем документів, підтверджуючих надання ним охоронних послуг, була надіслана відповідачу без опису вкладення у цінний лист, у суду відсутня можливість перевірити достовірність повідомлених позивачем даних щодо обставин вручення відповідачу як Акту наданих послуг № 15 від 21.04.2017 та листа № 4 від 20.04.2017, так і Акту наданих послуг № 12 від 31.03.2017 і листів № 6 від 05.05.2017 та № 7 від 29.05.2017, а також підтвердження факту, що саме ті документи, на які вказує позивач, були направлені відповідачу відповідно до поданих ним повідомлень.

До того ж суд зазначає, що із даних, які містяться у експрес-накладній № 59000249256758 та рекомендованих повідомленнях № 2432000024486 та № 0880100279398, вбачається надіслання всієї кореспонденції, адресованої позивачем відповідачу не на адресу, вказану останнім у договорі № 12 від 30.12.2016 як офіційну для листування, а іншу, докази погодження на використання якої під час вирішення питань, які виникають в процесі виконання укладеного між сторонами договору на надання послуг з охорони об'єкту, відсутні.

Слушними суд вважає також твердження відповідача про не підтвердження позивачем повноважень осіб, підписи яких проставлені на поштових повідомленнях про отримання кореспонденції від імені відповідача.

Вказане впливає на обставини доведеності як факту направлення позивачем, так і вручення відповідачу ОСОБА_3 наданих послуг з охорони об'єкту за період з 01.03.2017 по 21.04.2017 включно, обов'язок сплати за які, в силу приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України та п. 3.4 договору, виникає у відповідача лише після отримання цих Актів.

Відсутність належних та допустимих доказів отримання відповідачем ОСОБА_3 наданих послуг № 12 від 31.03.2017 та № 15 від 21.04.2017 вказує на передчасність вимог позивача про їх оплату, оскільки обов'язок здійснити розрахунки за охорону об'єкту станом на день звернення до суду з даним позовом у відповідача ще не виник та є похідним від факту отримання замовником складених охороною Актів, за результатами ознайомлення з якими у відповідача є право направити відмову у їх підписанні з причин невиконання чи неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань з охорони об'єкту.

Суд зазначає, що питання належності чи неналежності надання позивачем відповідачу послуг охорони об'єкту, оплатити які просить сторона, може бути предметом судового розгляду лише у разі виникнення у замовника обов'язку щодо їх оплати та лише за період, який вказаний у Актах, на підставі яких заявлено позовну вимогу.

Разом з тим, заперечуючи проти позову відповідач вказує на допущене позивачем порушення обов'язків щодо проведення належної охорони об'єкту, внаслідок чого була створена обстановка до вчинення працівниками відповідача майнових злочинів у січні - лютому 2017 року, тоді як позивач заявляє вимогу про оплату наданих ним охоронних послуг за наступний період (березень - квітень 2017 року).

Приписами статті 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

У відповідності до статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту наведених норм випливає, що, якщо інше не встановлено договором, охоронець несе майнову відповідальність за збитки, завдані власнику майна, яке охороняється, на загальних підставах, тобто за наявності цивільного правопорушення: протиправності поведінки та вини.

У розділі 4 укладеного договору сторони погодили обов'язки охорони по забезпеченню виконання його умов.

Так, охорона зобов'язана була, серед іншого, забезпечити охорону від розкрадання, знищення прийнятого під охорону об'єкта та ТМЦ, розміщених на його території; контролювати рух ТМЦ (у т.ч. ввіз, вивіз, внесення, винесення на територію та з території об'єкта, що охороняється), не допускати проникнення сторонніх осіб на об'єкт, що охороняється; забезпечити контроль доступу та проведення огляду людей (працівників замовника, відвідувачів) під час входу на об'єкт та виходу з нього, а також автотранспорту - під час в'їзду, виїзду, переміщення об'єктом; допускати винос (вивіз) ТМЦ з об'єкту тільки лише на підставі належним чином оформлених документів, за підписом директора, або особи уповноваженої замовника на такі дії. Під час виносу (вивозу) ТМЦ ретельно перевіряти їх фактичну наявність і відповідність ТМЦ, вказаним в супроводжувальних документах.

Згідно з п. п. 5.3, 5.4 договору передбачалося, що охорона несе матеріальну відповідальність в наступних випадках: за збитки, заподіяні замовнику розкраданням товарно-матеріальних цінностей під час знаходження об'єкта під охороною в результаті незабезпечення належної охорони або внаслідок невиконання охороною встановленого на об'єкті порядку вивезення, перенесення, винесення ТМЦ, що належать замовнику; за знищення, псування або розкрадання майна замовника безпосередньо співробітниками Охорони.

Факти крадіжок, а також знищення чи пошкодження майна замовника встановлюється органами дізнання, слідства, судом, або службовим розслідуванням за участю представників сторін.

Отже за відсутності вироку суду про вину позивача у розтраті майна, прийнятого під охорону, рішення суду у господарській справі чи інших вагомих доказів на підтвердження обставин неналежного виконання позивачем своїх обов'язків, передбачених умовами договору № 12 від 30.12.2016, за період з 01.03.2017 по 21.04.2017 включно тощо, відповідач не може ґрунтувати свої доводи про відсутність у нього обов'язку з оплати охоронних послуг, наданих на підставі підписаних позивачем ОСОБА_3.

Відповідно до статей 74 та 77 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності згідно з поданих доказів, господарський суд встановив, що позивач не підтвердив з посилання на належні та допустимі докази у справі, що у відповідача станом на час прийняття судом рішення у даній справі виник обов'язок щодо оплати послуг охорони за період з 01.03.2017 по 21.04.2017, факт надання яких позивачем було зафіксовано в Актах наданих послуг № 12 від 31.03.2017 та № 15 від 21.04.2017, з огляду на що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 74-79, 129, 232, 233, 236- 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного підприємства ВИЛАМ-ДВ (22000, Вінницька обл., м. Хмільник, код ЄДРПОУ 35797997) до Приватного акціонерного товариства Зернопродукт МХП (08800, Київська обл., м. Миронівка, код ЄДРПОУ 32547211) про стягнення 58036,70 грн відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією про дане судове рішення учасники справи можуть ознайомитися на сайті: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Повне рішення складено: 25.05.2018.

Суддя В.М. Антонова

Друк:

1 - в справу , 2 - позивачу - рек. з повід., 3 - відповідачу - рек. з повід.

Дата ухвалення рішення22.05.2018
Оприлюднено25.05.2018

Судовий реєстр по справі —911/123/18

Рішення від 22.05.2018

Господарське

Господарський суд Київської області

Антонова В.М.

Ухвала від 04.05.2018

Господарське

Господарський суд Київської області

Антонова В.М.

Ухвала від 26.04.2018

Господарське

Господарський суд Київської області

Антонова В.М.

Ухвала від 05.04.2018

Господарське

Господарський суд Київської області

Антонова В.М.

Ухвала від 15.03.2018

Господарське

Господарський суд Київської області

Антонова В.М.

Ухвала від 07.02.2018

Господарське

Господарський суд Київської області

Антонова В.М.

Ухвала від 22.01.2018

Господарське

Господарський суд Київської області

Антонова В.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні