Постанова

від 23.05.2018 по справі 912/1433/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2018 року Справа № 912/1433/16

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань №511

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів : Подобєда І.М., Орешкіної Е.В.

секретар судового засідання Абадей М.О.

учасники справи:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", м. Київ

Представник - ОСОБА_1, довіреність №23-1/7069 від 09.02.2018, адвокат,

Відповідач - Приватне підприємства "Гамма",

м. Олександрія Кіровоградської області

представник - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Київ на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.01.2018 у справі №912/1433/16 (суд у складі суддів Колодій С.Б., Вавренюк Л.С., Тимошевської В.В., повне рішення складено 29.01.2018)

у справі

про зобов'язання включити кредиторські вимоги

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення господарського суду:

Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (надалі - Банк) у квітні 2016 року звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Приватного підприємства "Гамма" (надалі - ПП „Гамма» ) в особі ліквідаційної комісії про зобов'язання включити кредиторські вимоги. Із подальшим уточненням позивача, він просить зобов'язати відповідача в особі ліквідаційної комісії включити вимоги ПАТ "УкрСиббанк" по кредиту та процентах у розмірі 208166,06 євро та 1207121,16 грн пені до ліквідаційного балансу.

З врахуванням Постанови Вищого господарського суду України від 11.04.2017, якою скасовано Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.06.2016 у цій справі в частині відмови в задоволенні позовних вимог та справу в цій частині передано на новий розгляд, заяви позивача від 22.01.2018 (а.с.70-74 т.3), заяви позивача про припинення провадження в частині вимог кредитного договору №11225484000 від 28.09.2007р. (а.с.56 т.3), предметом нового розгляду у даній справі є вимоги позивача щодо зобов'язання ПП „Гамма» в особі ліквідаційної комісії включити до ліквідаційного балансу кредиторські вимоги ПАТ „УкрСиббанк» по процентам у сумі 94450,67 євро та 1 206 456,62 грн пені по ОСОБА_2 №11146800000 від 24.04.2007.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на невірні розрахунки, невірне визначення періоду нарахування пені та пропуск позивачем позовної давності щодо нарахованих відсотків.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 25.01.2018 (колегія суддів у складі судді Колодій С.Б., Вавренюк Л.С., Тимошевська В.В.) позов задоволено частково.

Зобов'язано Приватне підприємство "Гамма" (28009, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Героїв Сталінграду, 19-б, ідентифікаційний код 13761686) в особі ліквідаційної комісії включити вимоги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (61050, м Харків, просп. Московський, 60, ідентифікаційний код 09807750; поштова адреса: 02660, м. Київ, а/с 15) по процентах у розмірі 42 409 євро та 41349,59 грн пені до ліквідаційного балансу.

Стягнуто з Приватного підприємства "Гамма" (28009, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Героїв Сталінграду, 19-б, ідентифікаційний код 13761686) на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (61050, м Харків, просп. Московський, 60, ідентифікаційний код 09807750; поштова адреса: 02660, м. Київ, а/с 15) 1378 грн судового збору.

Доводи та вимоги апеляційної скарги та відзиву на неї.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Позивач, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, зобов'язати ПП "Гамма" в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного балансу кредиторські вимоги АТ "УкрСиббанк" у сумі 94450,67 євро по процентах та 1206456,62 грн пені, стягнути з Відповідача понесені судові витрати.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на наступне:

- суд безпідставно застосував позовну давність щодо нарахованих відсотків за користування кредитом та не врахував, що умовами договору передбачено повернення кредиту в повному обсязі не пізніше 23.04.2018 та вважає, що суд дійшов передчасних висновків про пропуск позовної давності в цій частині вимог;

- розрахунок пені відповідає положенням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України зважаючи на дату остаточного погашення кредиту - 23.04.2018 та зобов'язання позичальника відповідно до договору додатково до плати за кредит сплатити пеню за весь час прострочення платежів.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.03.2018 (колегія суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Подобєд І.М., Орєшкіної Е.В.), з врахуванням ухвали про виправлення описки від 30.03.2018, скаржнику відновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.01.2018 у справі №912/1433/16; зупинено дію оскаржуваного судового рішення; сторонам наданий строк до 18.04.2018 для надання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань; розгляд апеляційної скарги з викликом сторін призначений на 23.04.2018 на 10:50 годину.

В зв'язку з неявкою сторін в судове засідання ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 відкладено розгляд справи на 23.05.2018 на 11год. 00 хв.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу у строки, встановлені в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 23.05.2018 доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції:

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.

24.04.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (надалі-банк) (в подальшому перейменовано у ПАТ «УкрСиббанк» , у зв'язку з приведенням Статуту у відповідність із нормами Закону України «Про акціонерні товариства» ) та Приватним підприємством «Гамма» (надалі - позичальник) укладено Кредитний договір №11146800000 (надалі - Договір) (а. с. 13-23, 205-206 т. 1), відповідно до умов якого банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит в іноземній валюті в сумі 107 000 євро у термін встановлений графіком погашення кредиту (Додаток №1 до ОСОБА_2), але в будь-якому випадку не пізніше 23.04.2018, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди Сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього ОСОБА_2 на підставі будь-якого з п.п. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 7.4. ОСОБА_2. Позичальник зобов'язується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов ОСОБА_2 на рахунок № 3739511146800, відкритий в АКІБ "УкрСиббанк", код банку (МФО) 351005. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений рахунок банку (пункти 1.1., 1.2. ОСОБА_2).

За використання кредитних коштів у п.1.3 ОСОБА_2 сторони встановили процентну ставку в розмірі 11,9% річних, за користування кредитними коштами понад встановлений ОСОБА_2 строк процентна ставка встановлюється у розмірі 17,85% річних. Нарахування процентів за цим ОСОБА_2 здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом "факт/360" відповідно до вимог нормативно-правових актів НБУ та чинного законодавства України. Період нарахування процентів починається з дня фактичного надання кредитних коштів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність банку відповідно до умов ОСОБА_2. Позичальник зобов'язується сплачувати проценти за ОСОБА_2 у строк - протягом перших 5 робочих днів кожного місяця, наступного за тим, за який вони були нараховані.

У випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми боргу) та/або термінів сплати плати за кредит строком більш ніж на п'ять календарних днів та/або у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим ОСОБА_2, банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим ОСОБА_2 в порядку, визначеному розділом 11 ОСОБА_2 (пункт 5.5 ОСОБА_2).

Також сторонами договору визначена відповідальність за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених ОСОБА_2, у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом «факт/360» (метод «факт/360» передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України (п.7.1. договору).

Пунктом 11.1 ОСОБА_2 передбачено, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, статей 525, 611 Цивільного кодексу України сторони погодили, що у випадку застосування будь-якого з п.п. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 7.4. цього ОСОБА_2 та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п. 1.2.2. цього ОСОБА_2. При цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений банком заново термін у повному обсязі. В будь-якому випадку новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно вимоги банку не може перевищувати 14 календарних днів з дати відправлення банком вказаної вимоги позичальнику.

Також між сторонами було укладено подібний договір №11225484000 від 28.09.2007 (а. с. 27-36 т.1), відповідно до умов якого, банк зобов'язувався надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит в іноземній валюті в сумі 10 759,00 євро.

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами на підставі рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 22.02.2012 у справі №22ц/1190/269/12 відповідач включив до ліквідаційного балансу заборгованість у сумі 105 877,51 євро, а саме:

1) за Кредитним договором №11146800000:

- заборгованість, що стягнута за рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 22.02.2012 у справі №22ц/1190/269/12 станом на 11.08.2009 і складається із:

а) кредиту в розмірі 91 899,24 євро,

б) відсотків в розмірі 8214,22 євро;

2) за Кредитним договором №11225484000:

а) заборгованість, що стягнута за рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 22.02.2012 у справі №22ц/1190/269/12 станом на 11.08.2009 і складається із кредиту в розмірі 5764,05 євро.

В цій частині вимог рішенням суду від 17.06.2016 у даній справі провадження в частині зобов'язання Приватного підприємства "Гамма" включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" по кредиту та процентах у розмірі 105 877,51 євро припинено.

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 22.02.2012 у справі №22ц/1190/269/12, встановлено, що у зв'язку з простроченням ПП „Гамма» повернення кредиту та відсотків, у Банка виникло право на дострокове повернення кредиту. Зі змісту позовної заяви яка подавалась до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 202-204, т. 1), випливає, що Банк, на підставі п. 5.5. ОСОБА_2 1, змінив термін повернення кредиту та плати за кредит за цим договором в порядку, визначеному в розділі 11 ОСОБА_2, направивши вимогу, у якій надав час для сплати простроченої заборгованості, при цьому зазначивши, що в разі несплати простроченої заборгованості Банк визнає термін погашення кредиту таким, що настав відповідно до розділу 11 ОСОБА_2 1. Оскільки ПП „Гамма» не здійснив таке погашення, Банк визнав строк погашення кредиту таким, що настав, та звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області із позовом, в результаті чого прийняте рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 22.02.2012 у справі №22ц/1190/269/12. У рішенні Апеляційного суду Кіровоградської області також встановлено, що банк свої зобов'язання за Кредитними договорами №11146800000 від 24.04.2007 та №11225484000 від 28.09.2007 виконав у повному обсязі, надавши позичальнику ПП "Гамма" грошові кошти у сумах 107 000 євро та 10 759,00 євро відповідно, що у загальній сумі складає 117 759,00 євро, а позичальник неналежно виконував свої зобов'язання за Кредитними договорами і з цих підстав виникла заборгованість, яка стягнена за цим рішенням суду.

В силу положень частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Заборгованість відповідачем не сплачена, що не заперечується сторонами.

Щодо визнання кредиторських вимог за кредитним договором №11225484000 від 28.09.2007 у сумі 7 837,88 євро та 664,54 грн, то позивач стверджує, що вони погашені відповідачем в акційному порядку і тому не підтримує позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до умов договору позивач розрахував відсотки за користування кредитом за період з 11.08.2009 по 31.08.2015 в сумі 94450,67 євро та пеню за прострочення сплати кредиту і відсотків за період з 14.03.2015 по 14.09.2015 в загальній сумі 1206456,62 грн.

Відповідно до відомостей, розміщених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, ПП "Гамма" перебуває в стані припинення діяльності за рішенням засновника від 22.07.2013 та позивач на адресу відповідача надіслав заяви №№2346,2347 від 15.09.2015 про визнання вимог банку до боржника в сумі 208 166,06 євро та 1 207 121,16 грн та включення їх до реєстру вимог кредиторів. Відповідачем зазначені вимоги отримані, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, але залишені без відповіді про результати їх розгляду.

Ухилення ПП "Гамма" від розгляду кредиторських вимог банку стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом про зобов'язання відповідача в особі ліквідаційної комісії включити в ліквідаційний баланс кредиторські вимоги ПАТ "УкрСиббанк" по кредиту, процентам та пені.

Висновки апеляційного суду.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням обставин справи в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга безпідставна та задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З наведеного вище суд доходить висновку, що за своєю правовою природою укладені позивачем та відповідачем ОСОБА_2 є кредитними договорами.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частинами 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов'язання щодо повної та своєчасної сплати кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, та спірна сума відсотків, розрахована позивачем за період з 11.08.2009 по 31.08.2015 становить 94450,67 євро, що не оспорюється сторонами в апеляційній інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а згідно з ч. 4 цієї ж статті сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачем заявлено про застосування позовної давності у письмових поясненнях, поданих господарському суду 08.06.2016 (а.с. 4, т. 2).

Відповідно до умов договору проценти нараховуються щомісячно та повинні сплачуватися позичальником у строк - протягом перших 5 робочих днів кожного місяця, наступного за тим, за який вони були нараховані (п.1.3.), тобто право на стягнення процентів у позивача виникає кожного 6-го числа місяця, а за заявлений період відповідно з 06.08.2009 по 06.09.2015.

Відповідач звернувся до суду з цією позовною заявою 08.04.2016, що підтверджується штемпелем на поштовому конверті, отже суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про сплив позовної давності щодо стягнення процентів, нарахованих за період з 06.08.2009 по 07.04.2013 та відмовив у позові в частині включення цих процентів в сумі 52041,67 Євро до ліквідаційного балансу. Переривання позовної давності щодо цих процентів не відбулося, оскільки вони не заявлялися та не були предметом розгляду у справі №22ц/1190/269/12 Апеляційного суду Кіровоградської області. Доказів визнання їх відповідачем суду не надано.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що підлягають нарахуванню та включенню до ліквідаційного балансу проценти за період з 08.04.2013 - 31.08.2015 (дата, по яку заявлені позовні вимоги) та його обґрунтованим розрахунком на загальну суму 42 409 євро, а саме:

- за період з 08.04.2013-30.04.2013 (23 дні) розмір процентів складає 1026,58 євро (1339,02:30х23), за травень 2013 року - 1391,46 євро; за червень 2013 року - 1355,11 євро; за липень 2013 року - 1408,62 євро; за серпень 2013 року - 1416,93 євро; за вересень 2013 року - 1379,22 євро; за жовтень 2013 року - 1433,00 євро; за листопад 2013 року - 1395,30 євро; за грудень 2013 року - 1450,16 євро; за січень 2014 року - 1457,65 євро; за лютий 2014 року - 1324,69 євро; за березень 2014 року - 1475,07 євро; за квітень 2014 року - 1434,96 євро; за травень 2014 року - 1491,69 євро; за червень 2014 року - 1451,56 євро; за липень 2014 року - 1507,76 євро; за серпень 2014 року - 1516,60 євро; за вересень 2014 року - 1475,68 євро; за жовтень 2014 року - 1532,95 євро; за листопад 2014 року - 1491,76 євро; за грудень 2014 року - 1549,83 євро; за січень 2015 року - 1557,87 євро; за лютий 2015 року - 1414,73 євро; за березень 2015 року - 1574,76 євро; за квітень 2015 року - 1531,68 євро; за травень 2015 року - 1591,36 євро; за червень 2015 року - 1548,02 євро; за липень 2015 року - 1607,71 євро; за серпень 2015 року - 1616,29 євро.

В силу приписів статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Сторони обумовили в договорі відповідальність за порушення зобов'язань щодо сплати кредиту та процентів у вигляді пені.

Відповідач частково заперечує проти вимог щодо включення до ліквідаційного балансу суми пені - 1206456,62 грн, посилаючись на порушення позивачем порядку її нарахування у відповідності до положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а також вказує на сплив позовної давності в один рік відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто даною нормою передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції. Такої ж правової позиції дотримувався пленум Вищого господарського кодексу України (п. 2.5. постанови №14 від 17.12.2013 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» ).

Позивач здійснює нарахування пені на прострочену заборгованість за кредитом по ОСОБА_2 за період 14.03.2015 - 14.09.2015. В той же час, як встановлено рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області у справі №22ц/1190/269/12, в силу положень договору та в зв'язку з простроченням позичальником повернення кредиту, банк скористався своїм правом на дострокове повернення кредиту, а саме в строк - 11.08.2009. Тобто, банк має право нарахувати пеню за період прострочення кредиту з 12.08.2009 - 11.02.2010. Такий період нарахування пені банком в даному позові не заявлений, тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що за заявлений період з 14.03.2015 по 14.09.2015 пеня нарахуванню не підлягає, та в цій частині відмовив у позові.

Щодо нарахування пені за прострочення сплати відсотків, то вона повинна нараховуватися з кожного 06 числа спірного місяця і протягом шести місяців. Як встановлено судом вище, позивач пропустив позовну давність щодо відсотків за період з 06.08.2009 по 07.04.2013, тому відповідно до ст. 266 Цивільного кодексу України вважається такою, що спливла і позовна давність щодо пені (додаткової вимоги).

Відтак, пеня підлягає нарахуванню на відсотки, що нараховані за період з 08.04.2013 - 31.08.2015, починаючи з 06 числа місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків і протягом шести місяців. Позивач нараховує пеню на залишок несплачених відсотків за період з 06.08.2009 по 07.04.2013. Тому суд першої інстанції правомірно здійснив власний розрахунок пені за несвоєчасну сплату відсотків в межах заявлених позовних вимог та з врахуванням положень частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України, яка становитиме в загальній сумі - 41349,59 грн. Апеляційна скарга не містить доводів щодо розрахунку пені, здійсненого судом першої інстанції.

Таким чином, спірна заборгованість за відсотками становить 42 409 євро, пеня - 41349,59 грн.

Відповідно до приписів частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України (у редакції чинній на день прийняття рішення засновником про припинення підприємства) юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

За положеннями частини 3 статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (частина 5 статті Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (частина 5 статті 105 Цивільного кодексу України).

105 Цивільного кодексу України).Як вбачається із Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №21866607 від 13.04.2016 (а. с. 130 т. 1), ПП "Гамма" з 22.07.2013 перебуває в стані припинення за рішенням засновників.

Дана обставина підтверджується також наданою господарському суду відповідачем копією рішення засновника ПП "Гамма" від 22.07.2013 (а.с.154, т. 1) та фотокопією (витягу) Спеціалізованого друкованого засобу масової інформації "Бюлетень державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" №255 (20) від 29 липня 2013, на 69 аркуші у розділі 1.6 цього видання під номером 2751 опубліковано оголошення про прийняття засновником Приватного підприємства "Гамма" рішення про припинення юридичної особи, склад ліквідаційної комісії, та строк для заявлення претензій кредиторів (а.с.159-160, т. 1).

Відтак, строк для пред'явлення вимог кредиторів встановлений відповідачем сплив 29.09.2013, що відповідає відомостям про строк, визначений засновником юридичної особи для заявлення кредиторами своїх вимог, зазначеним як у його рішенні від 22.07.2013 і Спеціалізованому друкованому засобі масової інформації "Бюлетень державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" №255 (20) від 29 липня 2013 року, так і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 4 статті 112 Цивільного кодексу України вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Таким чином несвоєчасне звернення кредитора (позивача) до боржника (відповідача) про визнання його грошових вимог у процедурі добровільної ліквідації боржника (відповідача) не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог.

Як встановлено судом вище, позивач надсилав претензію щодо визнання його кредиторських вимог, яка не була розглянута в установлений строк, тому, як зроблено висновок Вищим господарським судом України у своїй постанові від 11.04.2017 по даній справі: „Ухилення від розгляду кредиторських вимог, за нормою частини 3 статті 112 Цивільного кодексу України, є окремою підставою для звернення кредитора до суду із відповідним позовом. Суд, розглядаючи спір, вирішує питання про обґрунтованість кредиторських вимог та про наявність підстав для їх включення до проміжного ліквідаційного балансу. Вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено вважаються погашеними (частина 5 статті 112 Цивільного кодексу України)» та вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Відтак, господарський суд дійшов правильного висновку щодо зобов'язання відповідача включити до ліквідаційного балансу заборгованість за відсотками становить 42 409 євро, пеня - 41349,59 грн.

Апеляційний суд також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо розподілу судових витрат, оскільки спір виник з вини відповідача.

Щодо доводів апеляційної скарги колегія суддів їх відхиляє, з огляду на наступне.

Стверджуючи, що ним не пропущена позовна давність про стягнення процентів за кредитом, апелянт посилається на термін погашення боргу - 23.04.2018, оскільки відповідно до п. 1.2.2. Кредитного договору № 11146800000 від 24.04.2007 Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі у термін, встановлений графіком погашення кредиту (Додаток № 1 до ОСОБА_2), але в будь-якому випадку не пізніше 23 квітня 2018 року. Втім, вказані умови договору стосуються саме основного боргу (тіла кредиту) та були змінені позивачем відповідно до умов договору шляхом надання вимоги про дострокове погашення кредиту - 11.08.2009. Строки оплати процентів встановлені у п.1.3. договору, окремо за кожний місяць, тому позовна давність обчислюється окремо щодо кожного платежу процентів та строки сплати основного боргу не впливають на строки сплати відсотків за кредитом, а скаржник помилково ототожнює ці строки. Вказане також стосується і нарахування пені, оскільки періоди нарахування пені визначаються окремо для кожного платежу, строки якого встановлені умовами договору.

На підставі викладеного, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні повно встановлені фактичні обставини справи, яким надана вірна оцінка у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального законодавства, тому місцевий господарський суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Відтак, підстави для скасування або зміни цього рішення, передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, відсутні. Доводи апелянта не спростовують правомірних висновків місцевого господарського суду, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за перегляд справи в апеляційній інстанції покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282 - 284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.01.2018 у справі №912/1433/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Київ - без задоволення.

Судові витрати за перегляд справи в апеляційній інстанції покласти на апелянта.

Поновити дію рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.01.2018 у справі №912/1433/17.

Постанова набирає чинності з часу її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складення повної постанови відповідно до положень ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 25 травня 2018.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Подобєд