Постанова

від 15.05.2018 по справі 906/854/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 906/854/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, суддів: Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,

секретаря судового засідання - Овчарик В.М.,

за участю представників:

прокурора - Гришиної Т.А. (представник за посвідченням №044815),

відповідача-1 - не з'явився,

відповідача-2 - не з'явився,

розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Рівненської області на рішення Господарського суду Житомирської області від 02.11.2017 (суддя Шніт А.В.) та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 (Василишин А.Р., - головуючий, судді: Філіпова .Л., Бучинська Г.Б.) у справі

за позовом Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави

до: 1) Овруцького міжрайонного управління водного господарства,

2) Фізичної особи-підприємця Овдієнка Михайла Володимировича,

про визнання недійсним договору від 01.06.2017 № 2 та зобов'язання повернути земельну ділянку водного фонду і водний об'єкт,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Овруцького міжрайонного управління водного господарства (далі - Овруцьке МРУВГ, Управління) та фізичної особи-підприємця Овдієнка Михайла Володимировича (далі - ФОП Овдієнко М.В.) про визнання недійсним договору від 01.06.2017 № 2 про надання послуг оптимізації гідрологічного, гідрохімічного стану водного об'єкту с. Словечно, укладеного між відповідачами, та зобов'язання повернути земельну ділянку водного фонду площею 62,8813 га, розташовану за межами с. Словечно, Овруцького р-ну, Житомирської обл., Словечанської сільської ради, та розташований на ній водний об'єкт площею водного дзеркала 52,8137 га.

Позовні вимоги обґрунтовані удаваністю оспорюваного договору, укладеного відповідачами з метою приховання угоди про оренду земельної ділянки водного фонду і водного об'єкту та відсутністю у Овруцького МРУВГ повноважень на передачу спірного об'єкта водного фонду та земельної ділянки в оренду, що є підставою визнання оспорюваного правочину недійсним.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 02.11.2017, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.01.2018, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення та постанова мотивовані положеннями статті 131 1 Конституції України, статей 6, 11, 12, 16, 202, 204, 215, 216, 235, 627, 628, 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статей 1, 5, 18 Закону України від 08.09.2012 № 5293- VІ "Про аквакультуру" (далі - Закон № 5293- VІ), статей 15, 17 Закону України від 06.10.1998 № 161-ХІV "Про оренду землі" (далі - Закон № 161-ХІV), статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VІІ "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VІІ), рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 (далі - Рішення КСУ № 3-рп/99), статей 2, 29 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) в редакції, чинній до 15.12.2017, та статті 276 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, враховуючи які суди дійшли висновку про недоведеність належними доказами факту прихованості спірним правочином договору оренди земельної ділянки та об'єкта водного фонду, повноваження на вчинення якого відсутні в Управління, оскільки з аналізу оспорюваного договору та додатків до нього вбачається, що він за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі просить судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування наведеної ним позиції скаржник посилається на порушення судами положень статті 19 Конституції України, статей 203, 215, 216, 235, 901 ЦК, статей 59, 92, 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК), статті 51 Водного кодексу України (далі - ВК), статей 5, 14, 18 Закону № 5293- VІ, статті 1 Закону України від 08.07.2011 № 3677-VІ "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" (далі - Закон № 3677-VІ), пункту 2.8 Порядку штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання, затвердженого наказом Державного комітету рибного господарства від 15.01.2008 № 4 (далі - Порядок № 4), статті 86 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, наголошуючи на тому, що суди: 1) необґрунтовано відхилили доводи прокуратури про удаваний характер оспорюваного договору про надання послуг оптимізації гідрологічного, гідрохімічного стану водного об'єкта с Словечно; 2) не надали належної оцінки доводам прокуратури щодо здійснення ФОП Овдієнком М.В. платежів за цим договором, зокрема, за користування водним об'єктом, які фактично є платою орендаря земельної ділянки водного фонду в комплексі з водним об'єктом загальнодержавного значення; 3) не дослідили належним чином обставин, за яких фактично ФОП Овдієнко М.В. набув право використання в комерційних цілях (рибальства) водного об'єкта загальною площею 62,8813 га та площею водного дзеркала 52,8137 га без оформлення права користування на вказаний об'єкт на засадах оренди, враховуючи відсутність у Овруцього МРУВГ відповідних повноважень на укладення договору оренди, оскільки таке право належить виключно Житомирській обласній державній адміністрації.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на касаційну скаргу)

Овруцьке МРУВГ та ФОП Овдієнко М.В. надали подібні за змістом відзиви на касаційну скаргу, в яких просять судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Обґрунтовуючи вірність висновків судів попередніх інстанцій, відповідачі зазначили, що за умовами оспорюваного договору майно в користування не передавалося, оскільки це не є предметом спірної угоди, а метою її укладення є виконання заходів, спрямованих на оптимізацію гідрологічного стану водного об'єкта с. Словечно Овруцького р-ну Житомирської обл., розроблених Інститутом "Укррибпроект". При цьому, права та обов'язки сторін відповідали дійсній меті укладеного договору - наданню послуг, а не оренді майна, оскільки земельна ділянка за правочином ФОП Овдієнку М.В. для здійснення господарської діяльності не передавалася.

Разом з тим, плата (розмір) земельного податку на земельну ділянку, розрахунок якої приведений у додатку № 1 до спірного правочину, сплачується державною установою, якою у спірних правовідносинах є Овруцьке МРУВГ, оскільки земельна ділянка водного фонду обліковується за Управлінням на праві постійного користування (державний акт від 15.09.2005 серії ЯЯ № 071165), а не ФОП Овдієнком М.В., з коштів, отриманих від останнього за договором надання послуг оптимізації спірного об'єкта.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2017 між Овруцьким МРУВГ та ФОП Овдієнком М.В. укладено договір № 2 про надання послуг оптимізації гідрологічного, гідрохімічного стану водного об'єкту с. Словечно (далі - договір від 01.06.2017), предметом якого є замовлення Овруцьким МРУВГ у ФОП Овдієнка М.В. послуги по оптимізації гідрологічного, гідрохімічного стану та поліпшення якості води, яка надається останнім шляхом вселення у водний об'єкт рослиноїдних риб меліорантів у комбінації (полікультури) відповідної структури, з метою утримання в належному стані та здійснення заходів для екологічного оздоровлення водного об'єкту площею 62,8813 га, площею водного дзеркала 52,8137 га, розташованого за межами с. Словечно Овруцького р-ну Житомирської обл. Словечанської сільської ради (пункт 1 договору від 01.06.2017).

Овруцьке МРУВГ зобов'язалося: здійснювати заходи для екологічного оздоровлення водного об'єкта; вести постійний нагляд за технічним станом водойми та гідротехнічних споруд, обстежувати їх згідно Положення про проведення планово-попереджувальних ремонтів; проводити спостереження за рівнем води у водоймі та контролювати виконання заходів по технічній експлуатації водного об'єкту, а ФОП Овдієнко М.В. зобов'язався: вселити рослиноїдні риби меліоранти у повній комбінації (полікультури) відповідної структури "Рибоводного-біологічного обґрунтування та проведення оцінки посадки необхідної чисельності риб-меліорантів для забезпечення процесів експлуатації водойми для здійснення біологічного очищення та видалення з водойми надлишкової біомаси шляхом її утилізації та поліпшити якість води; щорічно розробляти програму робіт по заходах, спрямованих на оптимізацію гідрологічного, гідрохімічного стану водойми, а саме - щільності посадки рибопосадкового матеріалу та результатів вирощування; здійснювати рибопосадковий матеріал у присутності представників Овруцького МРУВГ, склавши при цьому акт зариблення; самостійно регулювати поголів'я вселеного рибопосадкового матеріалу; дотримуватися режиму господарювання на водному об'єкті відповідно до чинного законодавства України, не допускаючи порушень технологічної цільності гідротехнічного комплексу та процесу його функціонування; забезпечити на землях водного фонду: - санітарної та епідеміологічної обстановки; - додержання природоохоронного законодавства; - усунення наслідків господарської діяльності (забруднення водойми, його дна та прилеглих територій); не проводити будівництва будь-яких споруд (окрім гідротехнічних та гідрометричних за згодою Овруцького МРУВГ); організувати рибозахист та охорону на водному об'єкті та прилеглих землях водного фонду за власний рахунок; дотримуватися правил спортивно-любительського рибальства; щомісячно до 29 числа поточного місяця з Овруцьким МРУВГ проводити розрахунки (пункти 2.1, 2.2 договору від 01.06.2017).

Як передбачено пунктом 2.3 договору від 01.07.2017, Овруцьке МРУВГ має право: вільного доступу до проведення нагляду за технічним станом водного об'єкту, його раціональним використанням, обстеженням згідно Положення про проведення планово-попереджувальних ремонтів, взяття аналізу води, гідрологічних замірів; ініціювання припинення договірних відносин у разі: використання водного об'єкту за призначенням; невиконання умов договору по вселенню рибопосадкового матеріалу у певній комбінації (полікультури) відповідної структури; наявність заборгованості ФОП Овдієнка М.В.

В свою чергу, в силу дії пункту 2.4 договору від 01.06.2017 ФОП Овдієнко М.В. має право: вирощене поголів'я рибопосадкового матеріалу відловлювати та реалізовувати; при вирощенні риби керуватися "Рибоводно-біологічним обґрунтуванням та проведенням оцінки посадки необхідної чисельності риб-меліорантів для забезпечення процесів експлуатації водойми за вказаною адресою, погодженим з Овруцьке МРУВГ.

Згідно з пунктом 3.1 договору від 01.06.2017 ФОП Овдієнко М.В. проводить оплату Овруцькому МРУВГ щомісячно в повному обсязі згідно додатку №1 та додатку №2 до договору.

Пунктом 3.2 договору від 01.06.2017 визначено, що оплата за договором переглядається Овруцьким МРУВГ та змінюється у зв'язку зі зміною нормативів ставок податків і зборів; при цьому сторони укладають додаткову угоду.

Згідно з пунктом 5.1 договору від 01.06.2017 даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом 3-х років.

Предметом спору є вимоги прокурора щодо визнання недійсним договору від 01.06.2017 та зобов'язання ФОП Овдієнка М.В. повернути земельну ділянку водного фонду та водний об'єкт Овруцькому МРУВГ, яку ФОП Овдієнко М.В. займає на підставі оспорюваного правочину.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з недоведеності прокурором належними доказами того, що спірна земельна ділянка водного фонду та водний об'єкт передані у володіння і користування ФОП Овдієнку М.В. на підставі удаваного правочину, оскільки метою укладення договору від 01.06.2017 є виконання заходів, спрямованих на оптимізацію гідрологічного стану водного об'єкта с. Словечно Овруцького р-ну Житомирської обл., розроблених Інститутом "Укррибпроект". При цьому, права та обов'язки сторін відповідали дійсній меті укладеного договору - наданню послуг, а не оренді майна, оскільки земельна ділянка за правочином ФОП Овдієнку М.В. для господарської діяльності не передавалася.

Проте, колегія суддів вважає зазначені висновки попередніх судових інстанцій передчасними з огляду на таке.

Відповідно до статті 235 ЦК удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Аналізуючи правову природу спірного правочину, суди дійшли висновку про те, що вказаний договір є договором про надання послуг, що узгоджується зі статтею 901 ЦК, відповідно до якої за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Тобто, за своєю суттю такий правочин укладається з метою отримання послуги, яка споживається в процесі вчинення певної дії/здійснення певної діяльності, за яку замовник, а не виконавець (з умов оспорюваної угоди вбачається протилежне) сплачує кошти.

Наразі за змістом статті 13 Закону № 161-ХІV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Отже, як і договір про надання послуг, так і договір оренди укладаються на платній основі. Однак, договір про надання послуг передбачає отримання послуги, яка споживається в процесі вчинення певної дії/здійснення певної діяльності, за яку замовник (в даному випадку Овруцьке МРУВГ) має сплачувати кошти за надання такої послуги виконавцю (ФОП Овдієнку М.В.).

На відміну від договору про надання послуги, договір оренди землі укладається на платній основі для отримання можливості користуватися земельною ділянкою (в тому числі землями, зайнятими об'єктом водного фонду) з використанням її корисних властивостей і правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) - отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Однак, як вірно встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, за надання послуг щодо оптимізації гідрологічного, гідрохімічного стану водного об'єкту с. Словечно саме ФОП Овдієнком М.В., як виконавцем цих послуг, а не Овруцьким МРУВГ, як отримувачем таких послуг, сплачується плата, визначена додатками №№ 1, 2 до договору. Окрім того, умовами договору визначено, що ФОП Овдієнко М.В., як послугонадавач, не допускаючи порушень технологічної цілісності гідротехнічного комплексу та процесу його функціонування, має дотримуватися режиму господарювання на водному об'єкті та щомісячно до 29 числа поточного місяця проводити з Овруцьким МРУВГ розрахунки згідно з додатками №№ 1,2 до договору (пункти 2.2.5, 2.2.10, 3.1, 3.2 договору від 01.06.2017). Тобто, фактично правова природа оспорюваного правочину є відмінною від правової природи договору про надання послуг, врегульованого положеннями статті 901 ЦК.

При цьому, колегія суддів зауважує, що фактично поза увагою судів залишилася дійсна правова природа відносин, що склались між відповідачами у справі, так як наразі з встановлених судами умов оспорюваного правочину вбачається, що ФОП Овдієнко М.В. на підставі цього договору фактично отримав на платній основі право користування земельною ділянкою з об'єктом водного фонду для вирощування риби з метою її подальшої реалізації, здійснюючи господарську діяльність, а Овруцьке МРУВГ фактично отримувало плату за користування цією земельною ділянкою із водною акваторією.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, скасування судових актів у справі з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу

Касаційна інстанція має зазначити, що в порушення приписів статей 43, 84 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017, статей 269, 282 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, судами попередніх інстанцій належним чином не відхилено та на спростовано доводи прокуратури про удаваний характер оспорюваного договору, який укладено сторонами для приховання іншого правочину (договору оренди земельної ділянки водного фонду), зокрема, щодо: здійснення ФОП Овдієнком М.В. платежів за цим договором за користування водним об'єктом, які фактично є платою орендаря земельної ділянки водного фонду в комплексі з водним об'єктом загальнодержавного значення; використання в комерційних цілях (рибальства) водного об'єкта загальною площею 62,8813 га з площею водного дзеркала 52,8137 га без оформлення права користування на вказаний об'єкт на праві оренди, враховуючи відсутність у Овруцього МРУВГ відповідних повноважень на укладення договору оренди, оскільки таке право належить виключно Житомирській обласній державній адміністрації.

Колегія суддів відхиляє передчасні доводи відповідачів про те, що плата (розмір) земельного податку на земельну ділянку, розрахунок якої приведений у додатку № 1 до спірного правочину, сплачується державною установою, якою у спірних правовідносинах є Овруцьке МРУВГ, оскільки, як встановлено судами, земельна ділянка водного фонду обліковується за Управлінням на праві постійного користування (державний акт від 15.09.2005 серії ЯЯ № 071165), а земельний податок сплачується Овруцьким МРУВГ за рахунок коштів, отриманих від ФОП Овдієнком М.В. за договором від 01.06.2017.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За наведених обставин, висновки місцевого та апеляційного господарських судів не можна вважати такими, що відповідають вимогам статей 43, 84 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017, та статей 86, 236, 269, 276 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх наявних обставин справи в їх сукупності.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, поданих сторонами з урахуванням фактичних і правових підстав позовних вимог і заперечень на них, місцевий та апеляційний суди дійшли передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, як наслідок, оскаржувані судові акти ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права (статті 235, 901 ЦК, статті 13, 15 Закону № 161-ХІV) та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Оскільки передбачені статтею 300 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, межі розгляду справи судом касаційної інстанції не надають йому права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, то постановлені у цій справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

З огляду на викладене, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід врахувати наведене, дослідити та об'єктивно оцінити аргументи учасників справи та всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з'ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

З огляду на те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а справа - передачі на новий розгляд, з урахуванням статті 129 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, розподіл судового збору за подання позову, апеляційної та касаційної скарг, має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Зважаючи на викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Рівненської області задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 02.11.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 у справі № 906/854/17 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Я. Чумак

Судді: Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков