Рішення

від 16.05.2018 по справі 127/24983/17

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/24983/17

Провадження № 2/127/6408/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2018 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору товариства з обмеженою відповідальністю Укрторг - ЛТД про поділ спільного майна подружжя, визнання права власності та визнання незаконним і скасування пп. 1 п. 2 протоколу №1 загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю Укрторг - ЛТД , скасування запису про державну реєстрацію права власності,-

встановив:

ОСОБА_1В, звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Позов мотивовано тим, що 03.11.2007 року між сторонами було зареєстровано шлюб, який рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26.05.2016року розірвано. За час перебування в шлюбі у 2012 році сторонами було придбано квартиру АДРЕСА_1. За спільною домовленістю зазначену квартиру було оформлено на відповідача. Разом тим, шлюбний договір, щодо правового режиму майна подружжя, договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності чи будь - які інші договори, що встановлюють режим спільного майна подружжя, між сторонами не укладались. Способу поділу спільного майна між сторонами досягнуто не було, в добровільному порядку укласти договір про поділ майна подружжя сторонами не вдалося. Просить визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/ 2квартири АДРЕСА_1

30.11.2017 року ухвалою суду відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 15.02.2018 року до участі в справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ Укрторг - ЛТД .

19.04.2018року представник позивача надав суду заяву про зміну предмета позову, згідно якого просить визнати незаконним та скасувати пп.1 та п.2 протоколу №1 загальних зборів засновників ТОВ Укрторг - ЛТД від 17.05.2016року. Скасувати запис №14632572 від 24.05.2016року про державну реєстрацію права власності за ТОВ Укрторг - ЛТД на об'єкт нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 928828905101. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1 /2 частку квартири АДРЕСА_1

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав за обставин викладених в ньому, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, заперечувала щодо його задоволення.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 03.11.2007року, який рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26.05.2016року розірвано (а.с.5).

Згідно свідоцтва про виданого виконкомом Вінницької міської ради 18.10.2012року ОСОБА_2 належить квартира АДРЕСА_1 (а.с.6).

Згідно п.2 протоколу №1 загальних зборів засновників ТОВ Укрторг - ЛТД від 17.05.2016року затверджено статутний капітал товариства в розмірі 200 000грн.

Для формування статутного капіталу товариства: ОСОБА_2 вносить об'єкт нерухомого майна на суму 180 000 грн., а саме: квартиру НОМЕР_3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, будинок 6, загальною площею 44,7 кв.м., що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності (пп. 1 п. 2 протоколу №1).

Статтею 3 СК України встановлено, що сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім'ї має одинока особа. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Норми СК України у ст.ст. 57, 60 встановлюють загальні принципи нормативно-правового регулювання відносин подружжя щодо належного їм майна, згідно з якими майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Майно, набуте кожним з подружжя до шлюбу, є особистою приватною власністю кожного з них.

Зокрема, відповідно до ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто. Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги. Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них. Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин. Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму ст. 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд встановлює не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

У зв'язку з викладеним у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.

П. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного сумісного майна вказує, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо. Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.

Згідно умов договору №12 від 30.08.2011року ДП Міністерства оборони України Вінницьке інженерно - будівельне управління та ОСОБА_2 попередньо погодили про передачу у власність ОСОБА_2 однокімнатної квартири НОМЕР_3, загальною площею 44,54 кв.м., в 144- квартирному житловому будинку по АДРЕСА_1.

Ціна, за якою має бути вчинено продаж квартири, становить 209 338грн. (п.2 договору №12 від 30.08.2011року).

Згідно п. 4 договору №12 від 30.08.2011року в якості забезпечення зобов'язань ОСОБА_2 на протязі трьох днів після підписання договору зобов'язується сплатити ДП Міністерства оборони України Вінницьке інженерно - будівельне управління кошти в сумі 80 000грн. Решту суми перерахувати: -50 000грн. в жовтень 2011р.; - 40 000 грн. в лютому 2012р.; - 39 338грн. в травні 2012 року.

Як вбачається з квитанції №24 від 29.06.2011року ОСОБА_2 вніс на свій рахунок в ПАТ УкрСиббанк 11 000доларів США, що еквівалентно 87 699,70грн., а згідно заяви на видачу готівки №100 від 25.08.2011року з даного рахунку ОСОБА_2 було знято 10 000доларів США, що еквівалентно 79 715грн. (а.с.62).

Згідно платіжного доручення №1 від 30.08.2011року ОСОБА_2 сплатив на рахунок ДП Вінницьке ІБУ 80 000грн. за 17.02кв.м. 1-кімн. квартири в 144 кв. житловому будинку, згідно договору №12 від 30.08.2011року. 02.09.2011 року згідно платіжного доручення №2 ОСОБА_2 сплатив на рахунок ДП Вінницьке ІБУ 25 000грн. за 22, 34кв.м. 1-кімн. квартири в 144 кв. житловому будинку, згідно договору №12 від 30.08.2011року(а.с.63).

Відповідно до платіжного доручення №3 від 19.10.2011року ОСОБА_2 сплатив на рахунок ДП Вінницьке ІБУ 30 000грн., призначення платежу - майнові права за однокімнатну квартиру НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 44,54кв.м. згідно договору №12 від 30.08.2011року. 04.01.2012року згідно платіжного доручення №4 ОСОБА_2 сплатив на рахунок ДП Вінницьке ІБУ 45 000грн., призначення платежу - майнові права за 38,30 кв.м. однокімнатну квартиру НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 44,54кв.м. згідно договору №12 від 30.08.2011року (а.с.64).

Згідно виписки за особовим рахунком НОМЕР_4 з 17.08.2012р. по 17.08.2012 на рахунок БП ДП Вінницьке ІБУ було зараховано від ОСОБА_2 5090,00грн. за майнові права на нерухомість за 1,08 кв.м. однокімнатної квартири АДРЕСА_1, згідно договору № 12 від 30.08.2011року (а.с.65).

Згідно виписки за особовим рахунком НОМЕР_4 з 25.07.2012р. по 25.07.2012 на рахунок БП ДП Вінницьке ІБУ було зараховано від ОСОБА_2 15000грн. за майнові права на нерухомість за 3,19 кв.м. однокімнатної квартири АДРЕСА_1, згідно договору № 12 від 30.08.2011року (а.с.66).

Згідно виписки за особовим рахунком НОМЕР_4 з 07.06.2012р. по 07.06.2012 на рахунок БП ДП Вінницьке ІБУ було зараховано від ОСОБА_2 10 000,00грн. за майнові права на нерухомість за 2,13 кв.м. однокімнатної квартири АДРЕСА_1, згідно договору № 12 від 30.08.2011року (а.с.67).

Відповідно до квитанцій №169 від 30.08.2011року, №67 від 02.09.2011року та №41 від 04.01.2012року на рахунок ОСОБА_2 в ПАТ УкрСиббанк зараховано 150 074, 00грн. (а.с.68).

Згідно договору - анкети про відкриття та обслуговування банківського поточного рахунку фізичної особи № 01274116801 від 30.08.2011року ПАТ УкрСиббанк на підставі наданих клієнтом - ОСОБА_2, відповідно до вимог чинного законодавства України документів відкриває клієнту рахунок НОМЕР_5 у UAH, на умовах тарифного пакету Базовий в національній валюті України (а.с.70).

Відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) за Правилами №26302274116803 від 10.04.2012року ПАТ УкрСиббанк відкрив банківський депозитний рахунок НОМЕР_6 ОСОБА_2, сума вкладу 4000,00грн., із відсотковою ставкою в розмірі 15,00% річних. Строк зберігання вкладу з 10.04.2012року по 10.07.2012р. (а.с.71).

Згідно договору банківського вкладу (депозиту) за Правилами №26303274116802 від 16.03.2012року ПАТ УкрСиббанк відкрив банківський депозитний рахунок НОМЕР_7 ОСОБА_2, сума вкладу 7000,00грн., із відсотковою ставкою в розмірі 15,00% річних. Строк зберігання вкладу з 16.03.2012року по 15.06.2012р. (а.с.72).

Відповідно до виписки за особовим рахунком НОМЕР_8 з 16.09.2010р. по 22.03.2016р. ОСОБА_2 було видано 41 000,00грн. з вказаного вкладного рахунку (а.с.73).

17.08.2007року між Акціонерним комерційний банком Київ та ОСОБА_2 укладено договір №2433 про банківський вклад Довіра у національній валюті з виплатою процентів в кінці строку, згідно якого банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок №1001780162.3, а вкладник вносить на цей рахунок грошові кошти у сумі 10 381,00грн. на строк до 21.08.2008року із процентною ставкою в розмірі 15,5% річних у валюті депозиту (а.с.74).

20.07.2006року між Акціонерним комерційний банком Київ та ОСОБА_2 укладено договір №2074 про банківський вклад Довіра у національній валюті з виплатою процентів в кінці строку, згідно якого банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок №1001780162.2, а вкладник вносить на цей рахунок грошові кошти у сумі 5296,92грн. на строк до 25.07.2007року із процентною ставкою в розмірі 16% річних у валюті депозиту (а.с.75).

Крім того, згідно розписки від 15.10.2011року, ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_3 50 000грн. для погашення чергового платежу по договору від 30.08.2011р. по купівлі квартири АДРЕСА_1(а.с.85).

Згідно із ч.4 ст.368 ЦК України, майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Згідно правової позиції Верховного Суду України в постановах за №6-79цс15 від 03 червня 2015 року та за №6-38цс15 від 25 листопада 2015 року, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи цю норму права (статтю 60 СК України) та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. Вирішуючи питання щодо правового режиму такого майна, необхідно встановити факти створення (придбання) сторонами майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обов'язків, з'ясувати час придбання, джерело набуття (кошти, за які таке майно було набуте), а також мету придбання майна, що дозволяє надати йому правовий статус спільної сумісної власності.

Відповідно до правових позицій, які висловлені Верховним Судом України в постановах від 07.09.2016року у справі 6-801цс16 та від 05.04.2017року у справі 6-399цс17, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями: 1) час набуття майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття). Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам. У разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому, сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 24.05.2017року у справі 6-843цс17, для врегулювання спорів, які виникають із майнових відносин між подружжям, у тому числі колишнім, підлягають застосуванню передусім норми Сімейного кодексу України. За загальним правилом застосування презумпції згідно зі ст. 60 СК України майно, одержане одним із подружжя як набувачем за договором довічного утримання, що укладений під час перебування набувача в шлюбі, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов'язаний довести обставини, що її спростовують. Зокрема, за ч. 3 ст. 61 СК України - довести, що хоча майно придбавалося в період шлюбу, в тому числі з використанням коштів сімейного бюджету, проте справжньою метою укладення договору довічного утримання були не інтереси сім'ї, а власні, особисті інтереси одного з подружжя, не пов'язані із сімейними.

Враховуючи викладене, дослідивши надані представником відповідача докази, суд приходить до висновку, що відповідачем було придбано спірну квартиру за особисті кошти, які знаходились на його особистому рахунку, а тому дана квартира є його особистою власністю, в зв'язку з чим не підлягає поділу між колишнім подружжям.

Надані в судовому засіданні докази про наявність у позивача коштів для придбання спірної квартири та посилання представника позивача на те, що сторони до 2015 року проживали разом, суд оцінює критично, з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про народження 18.07.2011року народилась ОСОБА_4, батьками якої вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1, місцем реєстрації народження ОСОБА_4 є виконком Копіївської сільської ради Тульчинського району Вінницької області.

Однак, рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29.09.2016року виключено з актового запису №6, складеного 27.07.2011року виконкомом Копіївської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, про народження 18.07.2011року ОСОБА_4 відомості про батька - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

Даним рішенням суду встановлено, що ОСОБА_2 зазнає, що він не є батьком ОСОБА_4 та про це лише зараз йому стало відомо. Вказана обставина була визнана відповідачем ОСОБА_1 у судовому засіданні, а тому в силу вимог ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участь у справі, в якій такі обставини були встановлені (ч.4 ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області № 6587/х/02-28-08-01 від 22.05.2016року ОСОБА_1 адреса проживання: АДРЕСА_2, з січня 2007 року по січень 2014 року займалася підприємницькою діяльністю та була зареєстрована в Немирівській міжрайонній ДПІ, а лише з лютого 2014 року була зареєстрована в ДПІ у м. Вінниці, що підтверджує факт того, що ОСОБА_1 проживала та займалася підприємницькою діяльністю за місцем проживання своїх батьків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що сторони не проживали разом та не вели спільного господарства ще до народження позивачкою дитини, а тому ОСОБА_1 ніяк не могла надавати кошти для придбання ОСОБА_2 спірної квартири, а тому дана квартира є його особистою приватною власністю, в зв'язку з чим позовна вимога про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1 /2 частку спірної квартири задоволенню не підлягає.

Задоволенню не підлягають і вимоги про визнання незаконним та скасування пп.1 та п.2 протоколу №1 загальних зборів засновників ТОВ Укрторг - ЛТД від 17.05.2016року, скасування запису №14632572 від 24.05.2016року про державну реєстрацію права власності за ТОВ Укрторг - ЛТД на об'єкт нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 92882890510, оскільки суд прийшов до висновку, що спірна квартира була придбана за особисті кошти відповідача та є його особистою приватною власністю. Крім того, дані вимоги заявлені до неналежного відповідача.

На підставі викладеного, згідно ст. ст. 57, 60, 61 СК України, ст. 368 ЦК України, постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного сумісного майна , керуючись ст. ст. 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору товариства з обмеженою відповідальністю Укрторг - ЛТД про поділ спільного майна подружжя, визнання права власності та визнання незаконним і скасування пп. 1 п. 2 протоколу №1 загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю Укрторг - ЛТД , скасування запису про державну реєстрацію права власності - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 24.05.2018року.

ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1.

ОСОБА_2, АДРЕСА_5, ІПН НОМЕР_2.

Товариство з обмеженою відповідальністю Укрторг - ЛТД , м. Київ, вул. Зоологічна, буд 4А, кв. 139, ідентифікаційний код юридичної особи 40496680.

Суддя: