Постанова

від 14.03.2019 по справі 127/24983/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

14 березня 2019 року

м. Київ

справа № 127/24983/17

провадження № 61-46209св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Укрторг - ЛТД ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 травня 2018 року у складі

Федчишена С. А. та постанову апеляційного суду Вінницької області

від 18 вересня 2018 року у складі суддів Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В., Стадника І. М.,

ВСТАНОВИВ :

У листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду до ОСОБА_5, з позовом, предмет якого змінила під час розгляду справи та просила: визнати незаконним та скасувати пп.1 та п.2 протоколу №1 загальних зборів засновників ТОВ Укрторг - ЛТД від 17 травня 2016року; скасувати запис від 24 травня 2016 року про державну реєстрацію права власності за ТОВ Укрторг - ЛТД на об'єкт нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1; визнати за нею право власності на Ѕ частку вказаної квартири.

Позовна заява мотивована тим, що 03 листопада 2007 року між сторонами зареєстровано шлюб, який рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26 травня 2016 року розірвано. За час шлюбу у 2012 році сторонами придбано квартиру АДРЕСА_1. За спільною домовленістю зазначену квартиру було оформлено на відповідача.

Разом тим, шлюбний договір щодо правового режиму майна подружжя, договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності чи будь - які інші договори, що встановлюють режим спільного майна подружжя між сторонами не укладались. Способу поділу спільного майна між сторонами досягнуто не було.

Протоколом №1 загальних зборів засновників ТОВ Укрторг-ЛТД від 17 травня 2016 року відповідач вніс квартиру, що є спільною власністю подружжя, до статутного капіталу вказаного товариства, оцінивши його в сумі 180 000 грн.

На підставі вказаного протоколу, право власності на спірну квартиру 24 травня 2016 року зареєстровано за ТОВ Укрторг - ЛТД на підставі рішення приватного нотаріуса Войтовського В. С.

Таким чином, відповідач під час перебування в зареєстрованому шлюбі незаконно, а саме без згоди позивача, розпорядився спільним сумісним майном подружжя, шляхом внесення спільної квартири до статутного фонду ТОВ Укрторг-ЛТД .

Ухвалою Вінницького міського суду від 15 лютого 2018 року до участі в справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТОВ Укрторг - ЛТД .

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем було придбано спірну квартиру за особисті кошти, які знаходились на його особистому рахунку, а тому дана квартира є його особистою власністю, в зв'язку з чим не підлягає поділу між колишнім подружжям. Сторони не проживали разом та не вели спільного господарства ще до народження позивачем дитини, а тому позивач не могла надавати кошти для придбання спірної квартири, тому дана квартира є його особистою приватною власністю, в зв'язку з чим позовна вимога про визнання за позивачем права власності на Ѕ частку спірної квартири задоволенню не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування пп.1 та п.2 протоколу №1 загальних зборів засновників ТОВ Укрторг - ЛТД від 17 травня 2016 року, скасуванні запису від 24 травня 2016 року про державну реєстрацію права власності за ТОВ Укрторг - ЛТД на спірну квартиру, суд першої інстанції виходив з того, що вказане нерухоме майно придбано за особисті кошти відповідача та є його особистою приватною власністю. Крім того, дані вимоги заявлені до неналежного відповідача.

Постановою апеляційного суду Вінницької області від 18 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що з моменту внесення майна до статутного капіталу господарського товариства воно є власністю самого товариства, а не його учасників. Вклад до статутного фонду товариства не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, тобто спільні кошти та/або майно подружжя, використані як вклад, втрачають ознаки об'єкта права спільної сумісної власності подружжя. Суд першої інстанції, вдавшись в дослідження обставин придбання спірної квартири та поділу спільного майна подружжя, не звернув уваги на виникнення з цих підстав прав та обов'язків у ТОВ Укрторг - ЛТД , яке є власником спірної квартири з моменту передачі її до статутного фонду товариства з одночасною втратою спірним майном ознак об'єкта права спільної сумісної власності подружжя.

У зв'язку з незалученням до участі в справі всіх суб'єктів, які повинні відповідати за ним, у якості відповідачів, апеляційний суд не вправі встановлювати обставини справи, зокрема щодо належності чи неналежності майна до спільної сумісної власності подружжя, й давати їм правову оцінку.

Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що залучення до участі у справі співвідповідача або заміна неналежного відповідача можлива лише за клопотанням позивача у справі, що відповідає положенням статті 51 ЦПК України . Саме позивач визначає до кого пред'явити позов до суду першої інстанції. Залучення у справі співвідповідача або заміна неналежного відповідача неможлива в апеляційному провадженні.

У касаційній скарзі, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права просить скасувати ухвалені у справі рішення та задовольнити позов.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, таким, що підлягає скасуванню, оскільки при його прийняті судом допущено порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, допущено недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, допущено невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відповідачем спірна квартира придбана за особисті кошти і є його особистою власністю. Суд не врахував джерело походження коштів, витрачених на придбання квартири, не дослідив і не перевірив докази.

Щодо висновків суду апеляційної інстанції, за яких відмовлено у позові, заявник послався на те, що саме незаконними діями відповідача по передачі майна, яке було спільною сумісною власністю подружжя, у якості внеску до статутного фонду товариства, було порушено права позивача. ТОВ Укрторг-ЛТД прав позивача не порушувало, а тому не має їх відновлювати та не може бути відповідачем у справі. Оскільки за незаконне розпорядження спільним майном повинен відповідати саме другий із подружжя, ТОВ Укрторг -ЛТД було залучено у справі у якості третьої особи, оскільки рішення суду може вплинути на його права і обов'язки.

Інші учасники справи не скористалися правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Установлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 03 листопада 2007 року, який рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26 травня 2016 року розірвано.

На підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Вінницької міської ради 18 жовтня 2012 року ОСОБА_5 належала квартира АДРЕСА_1.

Рішенням загальних зборів засновників, оформлених Протоколом №1 загальних зборів засновників ТОВ Укрторг-ЛТД від 17 травня 2016 року затверджено статутний капітал товариства в розмірі 200 000 грн. Для формування статутного капіталу товариства: ОСОБА_5 вніс об'єкт нерухомого майна на суму 180 000 грн, а саме: квартиру квартира АДРЕСА_1, загальною площею 44,7 кв. м, що належить йому на праві приватної власності (пп. 1 п. 2 протоколу №1).

На підставі зазначеного протоколу, право власності на спірну квартиру 24 травня 2016 року зареєстровано за ТОВ Укрторг-ЛТД .

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України Про господарські товариства товариство є власником, у тому числі майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Власником майна, переданого йому засновниками і учасниками, є саме товариство. Вклад до статутного фонду господарського товариства не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

З моменту внесення майна до статутного капіталу господарського товариства воно є власністю самого товариства, а не його учасників.

За теоретичним визначенням відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.

Частинами першою, другою статті 51 ЦПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

За змістом норм цивільного процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.

Частиною четвертою статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи позивач скористалась правом, наданим їй процесуальним законом, та змінила предмет поданого нею позову, просила визнати незаконним і скасувати пп.1 п. 2 протоколу №1 загальних зборів засновників ТОВ Укрторг - ЛТД від 17 травня 2016 року, скасувати запис від 24 травня 2016 року про реєстрацію права власності за ТОВ Укрторг - ЛТД на спірну квартиру та визнати за нею право власності на Ѕ частини цієї квартири, власником якої фактично є товариство.

Разом з тим, клопотань про залучення вказаного товариства до участі у справі у якості співвідповідача, як власника спірного майна та юридичної особи, рішення загальних зборів засновників якого оспорюється, позивачем не заявлялось. Вказане товариство під час розгляду справи було визначено позивачем та залучено судом за відповідним клопотанням у якості третьої особи без самостійних вимог, що не відповідає його процесуальному статусу, як учасника спірних матеріальних правовідносин, виходячи із змісту заявлених в суді першої інстанції позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції, в силу покладених на нього процесуальним законом повноважень був позбавлений можливості визначити суб'єктний склад учасників справи та, встановивши, що у справі не залучено усіх суб'єктів, які мають відповідати за позовом в межах заявлених позовних вимог у якості відповідачів, обґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у позові з цих підстав.

При цьому, скасовуючи рішення суду першої інстанції за наведених підстав, суд апеляційної інстанції правильно не вдався до оцінки та встановлення обставин справи, зокрема щодо належності чи неналежності майна до спільної сумісної власності подружжя, що не позбавляє позивача права на звернення до суду з позовом з правильно визначеним нею суб'єктним складом учасників справи відповідно до сформульованих позовних вимог, які відповідатимуть передбаченому законом способу захисту відповідного права або законного інтересу.

Доводи касаційної скарги позивача про те, що за даним позовом має відповідати виключно ОСОБА_5 спростовуються встановленими апеляційним судом обставинами та змістом заявлених в суді першої інстанції позовних вимог (з урахуванням зміни позивачем предмету позову).

Колегія суддів не вдається до оцінки і аналізу доводів касаційної скарги позивача про незаконність і необґрунтованість рішення суду першої інстанції, оскільки це судове рішення вже скасовано апеляційним судом та у позові відмовлено з інших підстав. Обставини щодо належності чи неналежності спірного майна до спільної сумісної власності подружжя не були предметом перевірки під час апеляційного розгляду апеляційним судом, тому суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями встановлювати, перевіряти або констатувати такі факти.

В силу вимог статті 400 ЦПК України, суд касаційної інстанції не вдається до встановлення або до оцінки обставин, що не були встановлені в оскаржуваних рішеннях, не вирішує питання про достовірність або недостовірність доказів чи про перевагу одних доказів над іншими.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову апеляційного суду Вінницької області від 18 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

В. В. Пророк

І. М. Фаловська