Рішення

від 25.05.2018 по справі 313/1474/17

ВЕСЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

25.05.18 Справа № 760/1474/17

Провадження № 2/313/88/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2018 р. смт. Веселе

Веселівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Кравцовій О.В., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю СВК Фрунзе про визнання припиненим договору оренди землі шляхом його дострокового розірвання,

ВCТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача у якому просить визнати припиненим шляхом дострокового розірвання, договір оренди землі від 27.12.2007 р. зареєстрований у Веселівському РВ Запорізької РФ ДП Центр ДЗК 28.12.2007 р., запис № 040726800882, з урахуванням додатковї угоди від 20.01.2011 р. зареєстрованої у відділі Держкомзему у Веселівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.10.2011 р. за № 232120004000877, укладені між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю СВК Фрунзе .

Присутні у судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити, судові витрати стягнути з відповідача.

Представник відповідача позов не визнала, просила суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що ТОВ СВК Фрунзе свої зобов'язання за договором оренди землі від 27.12.2007 р. щодо виплати орендної плати виконало належним чином, так як сплатило позивачеві наперед 15 000,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 585 від 09.11.2011 р.

Суд, вислухавши позивача та його представника, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 81 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують права та обов'язки.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 вказаної правової норми цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч. 1 ст. 12, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ЦК України).

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 174776 виданого Веселівською районною державною адміністрацією 29.12.2005 р. є власником земельної ділянки площею 4,6767 гектарів кадастровий номер 2321255100:04:001:0014 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

27.12.2007 р. сторони уклали договір оренди вище зазначеної земельної ділянки на строк 7 років до 15.09.2014 р. Договір зареєстрований у Веселівському РВ Запорізької РФ ДП Центр ДЗК 28.12.2007 р., запис № 040726800882.

20.01.2011 р. сторони уклали додаткову угоду до договору від 27.12.2007 р., згідно з якою (п.1.1.) відбулася заміна первісного орендаря на нового - ТОВ СВК Фрунзе та були внесені зміни до інших умов Договору. Додаткова угода зареєстрована у відділі Держкомзему у Веселівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.10.2011 р. за № 232120004000877.

Щодо зміни терміну дії Договору в частині його продовження на 20 років з терміном дії до 01.01.2031 р., позивач своєї згоди не надавав і підписана ним додаткова угода містила такі самі умови як і в інших орендодавців - на 7 років до 01.01.2018 р. Проте з невідомих причин, 1 і 2 сторінки Додаткової угоди були замінені, так як підпис позивача був наявний тільки на третій сторінці, було змінено умови Додаткової угоди в частині збільшення терміну оренди.

Суд встановив, що про зазначену обставину позивач дізнався тільки в вересні 2017 року, коли йому була надана копія договору оренди землі від 27.12.2007 р. та додаткової угоди від 20.01.2011 р., про що свідчить лист ТОВ СВК Фрунзе № 451 від 04.09.2017р., так як до цього примірник Договору та Додаткової угоди позивачеві не надавався.

Згідно п. 9 Додаткової угоди було визначено умови внесення орендної плати, в розмірі 1 576, 00 грн. щорічно, що складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Відповідно до п.11 Договору орендна плата в грошовій (натуральній) формі вноситься один раз на рік до 20 грудня щорічно.

Таким чином, належним виконанням умов Договору з 2011 року в частині виплати орендної плати являється щорічна її виплата у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у строк до 20 грудня.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 21 Закону України Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Починаючи з моменту укладення Додаткової угоди від 20.01.2011 р. по теперішній час ТОВ СВК Фрунзе як новий орендар, систематично не виконує належним чином свої договірні зобов'язання перед позивачем, в частині не виплати орендної плати відповідно до умов Договору, - щорічно у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в строк до 20 грудня.

07.09.2017 р. позивач звернувся до ТОВ СВК Фрунзе з листом у якому просив надати мені письмову інформацію про розмір нарахованої та виплаченої орендної плати за період з 2011 по 2017 роки включно, з розбивкою по кожному року окремо, та окремо зазначити розмір утриманого з орендної плати та сплаченого до Державного бюджету податку на доходи фізичних осіб та надати копії підтверджуючих документів. Лист був отриманий адресатом 09.09.2017 р., проте до даного часу відповіді на нього відповідач не отримав, що на думку суду є додатковим свідченням про відсутність таких документів.

Нормою ст. 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до Висновків Верховного Суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за II півріччя 2012 р., від 01.03.2013 р., зазначається, що за змістом ст. 21 цього Закону розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити нормативному акту, чинному на час укладення договору оренди. Відповідно до п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 зазначеного Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно із п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

За змістом зазначених норм договір оренди землі можливо розірвати лише в разі систематичної несплати орендної плати, разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання (постанова Верховного Суду України від 12.12.2012 р. у справі № 6-146цс12).

Суд критично підходить до посилання представника відповідача на доказ, а саме на видатковий касовий ордер № 585 від 09.11.2011 р. щодо підтвердження отримання позивачем 15 000,00 грн. орендної плати за договором від 27.12.2007 р., так як при вивченні зазначеного доказу встановлено, що у графі ордеру не зазначено, що саме цю суму коштів отримав позивач як орендну плату за договором від 27.12.2007 р. Зі змісту видаткового касового ордеру вбачається, що ТОВ СВК Фрунзе видало позивачеві 15 000,00 грн. за землю , але за яку землю, за який період та чи є дана сума дійсно платою за договором оренди землі від 27.12.2007 р., відсутня будь-яка інформація в зазначеному ордері.

Тобто з врахуванням вимог ст. 77 ЦПК України ордер, як доказ, є неналежним, так як він не містить інформацію щодо предмета доказування, а відповідно до вимог ч. 4 ст. 77 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Крім того, суд приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що орендна плата за договором оренди може виплачуватися орендодавцю наперед, але це повинно бути узгоджено сторонами та прописано у самому договорі, або у додатковій угоді до договору.

Проте, як вбачається з договору оренди землі орендна плата наперед сторонами не передбачена і сторони додатковий договір щодо її сплати також не укладали.

Таким чином враховуючи зазначене суд приходить до висновку, що неналежне виконання орендарем своїх зобов'язань зі сплати орендної плати за період з 2011 по 2016 роки включно, носять систематичний характер, а відтак є підставою для припинення спірного Договору шляхом його розірвання за рішенням суду.

Питання з судовими витратами вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України, ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі , керуючись ст.ст. 1-13, 81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати припиненим шляхом дострокового розірвання, договір оренди землі від 27.12.2007 р. зареєстрований у Веселівському РВ Запорізької РФ ДП Центр ДЗК 28.12.2007 р., запис № 040726800882, з урахуванням додатковї угоди від 20.01.2011 р. зареєстрованої у відділі Держкомзему у Веселівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.10.2011 р. за № 232120004000877, укладені між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю СВК Фрунзе .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СВК Фрунзе на користь ОСОБА_1 витрати в сумі 640,00 грн., пов'язані з сплатою судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 25.05.2018 р.

Суддя

Веселівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_4