Постанова

від 19.09.2018 по справі 313/1474/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний № 313/1474/17 Головуючий у 1-й інстанції: Нагорний А.О.

провадження № 22-ц/778/2891/18 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Маловічко С.В.

суддів: Гончар М.С.

ОСОБА_2

розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СВК Фрунзе в особі директора ОСОБА_3 на рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 17 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю СВК Фрунзе про визнання припиненим договору оренди землі шляхом його дострокового розірвання,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до відповідача, у якому просив визнати припиненим шляхом дострокового розірвання договір оренди землі від 27.12.2007р., зареєстрований у Веселівському РВ Запорізької РФ ДП Центр ДЗК 28.12.2007р., запис № 040726800882, з урахуванням додаткової угоди від 20.01.2011р., зареєстрованої у відділі Держкомзему у Веселівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.10.2011р. за № 232120004000877, укладені між ним як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю СВК Фрунзе як орендарем.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 174776, виданого Веселівською районною державною адміністрацією 29.12.2005р., він є власником земельної ділянки площею 4,6767 гектарів, кадастровий номер 2321255100:04:001:0014, для ведення товарного сільськогоспо-дарського виробництва. 27.12.2007р. він уклав з СВК Фрунзе договір оренди цієї земельної ділянки на строк 7 років до 15.09.2014р. Договір зареєстрований у Веселівському РВ Запорізької РФ ДП Центр ДЗК 28.12.2007р., запис № 040726800882.

20 січня 2011р. була укладена додаткова угода до договору від 27.12.2007р., згідно з

якою (п.1.1) відбулась заміна первісного орендаря на нового - ТОВ СВК Фрунзе та були внесені зміни до інших умов договору. Додаткова угода зареєстрована у відділі Держкомзему у Веселівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.10.2011 р. за № 232120004000877. Щодо зміни терміну дії договору в частині його продовження на 20 років, тобто до 01.01.2031р., він своєї згоди не надавав, а підписана ним додаткова угода містила такі самі умови, як і в інших орендодавців, у яких строк визначено у 7 років, до 01.01.2018р. Проте з невідомих причин 1 і 2 сторінки додаткової угоди були за-

мінені, так як його підпис був наявний тільки на третій сторінці. Про зазначену обставину

він дізнався тільки у вересні 2017р., коли йому була надана копія договору оренди землі від 27.12.2007р. та додаткової угоди від 20.01.2011р., так як до цього примірник договору та додаткової угоди йому відповідачем не надавався.

Пунктом 9 додаткової угоди було визначено умови внесення орендної плати в розмірі 1 576, 00 грн. щорічно, що складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Відповідно до п.11 договору орендна плата в грошовій (натуральній) формі вноситься один раз на рік до 20 грудня щорічно. Таким чином, належним виконанням умов договору з 2011 року в частині виплати орендної плати являється щорічна її виплата у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у строк до 20 грудня. Але, починаючи з моменту укладення додаткової угоди від 20.01.2011р. по теперішній час ТОВ СВК Фрунзе як орендар систематично не виконує належним чином свої договірні зобов'язання перед ним в частині виплати орендної плати відповідно до умов договору, не сплативши йому оренду плату за вказаний період.

07.09.2017р. він звернувся до ТОВ СВК Фрунзе з листом, у якому просив надати йому письмову інформацію про розмір нарахованої та виплаченої орендної плати за період з 2011 по 2017 роки включно з розбивкою по кожному року окремо, із окремим зазначенням розміру утриманого з орендної плати та сплаченого до державного бюджету податку з доходу фізичних осіб, та надати копії підтверджуючих документів. Лист був отриманий адресатом 09.09.2017р., проте до даного часу відповіді на нього відповідач не отримав.

Посилаючись на вказані обставини, просив позовні вимоги задовольнити - розірвати достроково договір оренди, укладений з відповідачем.

Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 17 травня 2018 року позов задоволено.

Визнано припиненим шляхом дострокового розірвання, договір оренди землі від 27.12.2007р. зареєстрований у Веселівському РВ Запорізької РФ ДП Центр ДЗК 28.12.2007р., запис № 040726800882, з урахуванням додаткової угоди від 20.01.2011р., зареєстрованої у відділі Держкомзему у Веселівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.10.2011р. за № 232120004000877, укладені між ОСОБА_4 та ТОВ СВК Фрунзе .

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ТОВ СВК Фрунзе в особі директора ОСОБА_3 подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ст. 369 цього Кодексу.

Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно із ст. 274 ч. 1, п.1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Даний спір підпадає під вказане визначення наведеної норми закону.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем був доведений факт систематичного невиконання орендарем умов договору оренди, оскільки встановлена за договором орендна плата у розмірі 1576 грн. щорічно не була виплачена позивачу за період з 2011 по 2016 роки включно, що згідно з п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України є підставою для припинення спірного договору шляхом його розірвання за рішенням суду.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа може звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.

Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки загальною площею 4,6767 га, розташованої на території Веселівської сільської ради Запорізької області, кадастровий номер 2321255100:04:001:0014 (а.с. 10).

27 грудня 2007 року між ОСОБА_4 та СВК Фрунзе укладений договір оренди вказаної земельної ділянки, який був зареєстрований у Веселівському РВ Запорізької РФ ДП Центр ДЗК 28.12.2007 р., запис № 040726800882.

20.01.2011р. сторони уклали додаткову угоду до договору від 27.12.2007р., згідно з якою (п.1.1) відбулася заміна первісного орендаря на нового - ТОВ СВК Фрунзе та були внесені зміни до інших умов договору. Додаткова угода зареєстрована у відділі Держкомзему у Веселівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.10.2011 р. за № 232120004000877 (а.с. 14-16).

За умовами додаткової угоди термін дії договору продовжено на 20 років, орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 1576 грн., що складає 3,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у тому числі: 1) послугами в рахунок орендної плати; 2) в грошовій (при бажанні натуральній) формі (п. 9 додаткової угоди договору оренди).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься один раз у рік до 20 грудня щорічно. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами або іншими документами (п.п. 10, 11, 12 договору оренди).

Згідно ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 зазначеного закону).

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за

землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділян-

кою. Розмір та умови орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Підстави припинення договору оренди землі передбачені статтею 31 Закону України "Про оренду землі", зокрема згідно з ч. 3 цієї статті на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання врегульовано положеннями ст. 32 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до ч. 1 цієї статті на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що підставою для розірвання укладеного договору оренди є невиконання сторонами їх обов'язків, визначених статтями 24, 25 Закону та умовами самого договору, у тому числі несвоєчасного внесення орендної плати.

Підстави припинення права користування земельною ділянкою передбачені статтею 141 Земельного кодексу України, зокрема, відповідно до п. "д" ч. 1 цієї статті, такою підставою є систематична несплата орендної плати.

Отже, договір оренди земельної ділянки може бути розірвано на вимогу орендодавця лише у випадку систематичної несплати орендної плати.

Обґрунтовуючи підстави для дострокового припинення договору оренди, позивач зазначав, що він не одержав орендну плату протягом всього часу користування відповідачем земельною ділянкою.

Відповідач заперечував проти позову, вказуючи, що повністю розрахувався з позивачем за вказаний ним період, на підтвердження чому надав видатковий касовий ордер № 585, згідно якого ОСОБА_4 09 листопада 2011 року отримав від відповідача орендну плату за землю в сумі 15 000 грн.(а.с. 51).

Відповідач вказував, що сума у розмірі 15 000 грн. на прохання ОСОБА_4 була виплачена наперед, що не суперечить умовам договору і вимогам земельного законодавства.

Суд першої інстанції критично віднісся до вказаного видаткового касового ордеру, вказавши, що у ньому не зазначено призначення платежу, тобто не зазначено, що це є орендна плата за договором оренди від 27.12.2007р., а лише вказано за змелю , але за яку землю, за який період та чи є дійсно це орендна плата за вказаним договором будь-яка інформація відсутня. Тому суд вважав вказаний ордер неналежним доказом.

В апеляційній скарзі відповідач наголошує на тому, що на прохання самого позивача в 2011р. йому було виплачено орендну плату наперед за декілька років, про що і був виданий видатковий касовий ордер, в якому розписався особисто ОСОБА_4, та свого підпису в ордері позивач не заперечував в ході розгляду справи. Будь-яких інших правовідносин щодо землі між ними не мається.

Колегія визнає доводи апеляційної скарги переконливими з огляду на такі обставини.

Посилаючись в позові на невиплату йому орендної плати за 6 років та висуваючи у зв язку з цим прохання про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки,

позивач, між тим, не просить стягнути орендну плату, що, принаймні є нелогічним, якщо

вона в дійсності не була сплачена.

Між тим, саме ці обставини свідчать на підтвердження тому, що видатковий касовий ордер в дійсності підтверджує виплату позивачеві відповідачем суми у розмірі 15 000 грн., чого не заперечував ОСОБА_4 в ході розгляду справи.

Не спростовував позивач і отримання цих коштів, і своїх записів та підписів на цьому ордері, на якому ним власноручно написано в графі одержав прописом суму п'ятнадцять тисяч , розписався в графі підпис одержувача та власноруч написав свої паспортні дані ( а.с. 51).

Те, що у видатковому касовому ордері № 585 від 09.11.2011р. у графі підстава зазначено за землю , не вказує на призначення платежу за будь-яку іншу землю, оскільки про інші правовідносини між сторонами з приводу будь-якої іншої землі жоден з них не вказував, зокрема, позивач.

Заперечуючи сплату цих коштів як орендної плати за цим ордером, позивач не вказував на наявність будь-яких інших правовідносин з відповідачем з приводу землі.

Вказані факти спростовують доводи позивача про те, що гроші за вказаним ордером він отримував не як орендну плату. Жодних доказів позивач на підтримання своїх пояснень, які підтверджували би факт отримання вказаних коштів у зв язку з іншими відносинами, не навів.

Натомість, наданий відповідачем касовий ордер містить всі необхідні реквізити: номер, дату, суму видатку, призначення платежу, підписи керівника, бухгалтера, підпис одержувача, зазначення паспортних даних ОСОБА_4, які заповнені ним власноручно, як і розмір отриманої суму, прописом.

Підставою для видачі грошей ОСОБА_4 вказано що це плата за землю, що і є за своєю суттю платою за оренду землі. Оскільки ОСОБА_4 перебував з ТОВ СВК Фрунзе в договірних відносинах лише з приводу оренди землі за договором від 27.12.2007р., тому останньому виплата проводилась виключно за цим договором.

Вказане повністю узгоджується з поведінкою позивача щодо його бездіяльності протягом шести років з приводу заборгованості з орендної плати, а також непред явлення відповідної вимоги про стягнення орендної плати за цей період одночасно з вимогою про дострокове розірвання договору оренди.

Таким чином, суд першої інстанції необґрунтовано визнав видатковий касовий ордер як неналежний доказ отримання ОСОБА_4 орендної плати, у зв язку з чим прийшов до помилкового висновку про те, що орендар не виконав свого зобов'язання зі сплати орендної плати за земельну ділянку позивача за період з 2011-2016рр., а тому безпідставно розірвав договір оренди через системні порушення орендарем умов договору, яких він до часу пред явлення цього позову не допускав.

Посилання ж суду на те, що сплата орендної плати наперед суперечить умовам договору, які не містять таких положень, не узгоджується із вищенаведеними обставинами.

Згідно зі статтею 531 ЦК боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Законодавством про оренду землі не заборонено сплачувати орендну плату за земельну ділянку наперед за майбутні періоди. Із суті орендних зобов'язань така заборона також не випливає.

Отже, якщо договором оренди землі не встановлена така заборона, то сплата орендної

плати наперед, якщо такої згоди досягли сторони, не порушує прав орендодавця та не супе-

речить нормам права.

Як встановлено судом, умовами договору оренди не передбачена заборона сплати орендарем орендної плати наперед за майбутні періоди.

Таким чином, в ході апеляційного розгляду були спростовані доводи позивача стосовно систематичної несплати орендарем орендної плати, а тому суд першої інстанції дійшов до необґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди.

За викладених обставин та у відповідності до вимог п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України колегія дійшла висновку про обгрунтованість апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю СВК Фрунзе , тому її слід задовольнити, а оскаржуване рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 17 травня 2018 року у цій справі - скасувати з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, апеляційний суд, постановляючи нове рішення, вирішує питання про розподіл судових витрат, які підлягають компенсації відповідачеві за рахунок позивача, якому відмовлено в позові.

Так, за подання апеляційної скарги відповідачем сплачено судовий збір у сумі 960 грн. ( а.с. 88), який підлягає стягненню з позивача на користь ТОВ СВК Фрунзе .

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СВК Фрунзе в особі директора ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 17 травня 2018 року у цій справі скасувати.

Позов ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю СВК Фрунзе про визнання припиненим договору оренди землі шляхом його дострокового розірвання залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СВК Фрунзе судовий збір в сумі 960 (дев ятсот шістдесят) гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення лише у випадку, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Постанова складена 19 вересня 2018 року.

Головуючий:

Судді: