Рішення

від 16.05.2018 по справі 821/203/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/203/18 13 год. 35 хвил.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю.,

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Єврокомершл Дистриб'юшн" до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000011502 від 04.01.2016 року,

встановив:

Приватне підприємство "Єврокомершл Дистриб'юшн" (далі по тексту - ПП "Єврокомершл Дистриб'юшн", підприємство або позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі по тексту - Херсонська ОДПІ, контролюючий орган або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.01.2016 № НОМЕР_1 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 1570000 грн., за деклараціями з податку на додану вартість вересня, жовтня 2015 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, податкове повідомлення-рішення було прийнято за висновками документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень, жовтень 2015 р. (акт від 09.12.2015), проте податковим органом не дотримано процедури проведення документальної перевірки та не було підстав для її проведення. З 26.11.2015 р. по 02.12.2015 р. Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень, жовтень 2015 р. В ході проведення перевірки встановлені порушення, які зафіксовано актом перевірки, а саме: заниження податкових зобов'язань за вересень 2015 р. на суму 1066120 грн. та заниженні податкових зобов'язань за жовтень 2015 р. на 1314667 грн. За результатами розгляду акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 04.01.2016 р. №0000011502, яким підприємству нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 392500,00 та зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 1570000 грн. та №0000021502, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 810787 грн. Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення від 04.01.2016 №0000011502, №0000021502 протиправними та такими, що підлягають скасуванню позивач оскаржив їх до суду. Однак, податкове повідомлення-рішення №0000011502 було оскаржено лише в частині штрафних санкцій. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2016р. по справі №821/1246/16, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017р. адміністративний позов підприємства було задоволено частково, зокрема, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 04.01.2016 ДПІ у м. Херсоні на суму штрафних санкцій 392500 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 04.01.2016 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на суму 810787,00 грн.; в задоволенні вимоги про визнання дій відповідача щодо проведення перевірки відмовлено.

При цьому, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 04.01.2016 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1570000 грн. також є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного. Висновок контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтується на тому, що у податковій звітності з ПДВ за вказаний період у складі податкового кредиту було неправомірно відображено розмір ПДВ, який сформовано за наслідками операцій з переведенням ТМЦ на склад відповідального зберігання (фактично у зону "склад повернення"), оскільки не підтверджено, що вказані товари призначаються для їх використання в операціях, що є господарською діяльністю платника податку. На думку контролюючого органу витрати, понесені у зв'язку з придбанням цих товарів є такими, що понесені для невиробничого використання. При цьому відповідачем при проведені перевірки не було досліджено подальший рух цих товарів. Позивач вважає, що висновок перевіряючих, що витрати підприємства на придбання ТМЦ, які були переміщені на "склад повернення" є витратами на придбання ТМЦ невиробничого використання є неправомірними, оскільки зі "складу повернення" товари також реалізовуються, що не спростовується відповідачем та підтверджується наявними первинними документами бухгалтерського обліку, актом звірки взаємних розрахунків з ПП "Єврокомершл Дистриб'юшн", оборотно-сальдовими відомостями за рахунком 28 "Склади" за вересень та жовтень 2015 р. На підставі викладеного позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 04.01.2016 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1570000 грн. підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 19.02.18 відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.03.18 о 09:00 год.

12 березня 2018 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та надання строку для підготовки відзиву на позовну заяву із долученням доказів. Представником позивача надано до суду заяву зі змісту якого вбачається, що останній не заперечує проти відкладення розгляду справи.

На підставі викладеного та відповідно до ч.2 ст. 205 КАС України підготовче судове засідання відкладено на 21.03.2018.

Ухвалою суду від 21.03.2018 закрите підготовче провадження, справа призначено до розгляду по суті на 18.04.2018.

18 квітня 2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 07.05.2018, а 07.05.2018 - до 16.05.2018р.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов з підстав викладених у ньому.

Представники відповідача проти позову заперечували та просили відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві. Зокрема, заперечуючи проти позову представники відповідача зазначили, що податковим органом було проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача, за результатами якої відповідачем складено акт №125/21-03-15-02/37353912 від 09.12.2015, в якому зафіксовано порушення п.189.1 ст.189, пп. "в" п. 198.5 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, а саме:

- заниження податкових зобов'язань за вересень 2015 р. на 1066120 грн., внаслідок чого платником завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.19) декларації за вересень 2015 р. на 906468 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на 900000 грн. та суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.24) декларації за вересень 2015 р. на 166120 грн.;

- заниження податкових зобов'язань за жовтень 2015 р. на 1314667 грн., внаслідок чого підприємством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19) декларації за жовтень 2015 рік на 1238511 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на 670000 грн. та суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.24) декларації за жовтень 2015 р. на 644667 грн. На підставі акту перевірки відповідачем винесені повідомлення-рішення від 04.01.2016 р. №0000011502 та №0000021502. Також, заперечуючи проти позову відповідач посилається на інформацію оперативного управління податкової міліції, надану службовою запискою від 02.03.2016р. №314/21-03-07-04-12 та на лист прокуратури Херсонської області щодо ведення досудового розслідування у кримінальному провадженні від 17.11.2017р. щодо службових осіб позивача. Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази та проаналізувавши норми чинного законодавству, суд встановив наступні обставини справи.

ПП "Єврокомершл Дистриб`юшн" зареєстровано як юридична особа рішенням Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні від 01.12.2010 за №14991020000012820. Взято на податковий облік від 03.12.2010 в ДПІ у м. Херсоні за №65727.

Судом встановлено, що у період з 26.11.2015 р. по 02.12.2015 р. уповноваженими особами Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Єврокомершл Дистриб'юшн" з питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень, жовтень 2015 р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №125/21-03-15-02/37353912 від 09.12.2015 р., в якому зафіксовано порушення п.189.1 ст.189, пп. "в" п. 198.5 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, а саме:

- заниження податкових зобов'язань за вересень 2015 р. на 1066120 грн., внаслідок чого платником завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.19) декларації за вересень 2015 р. на 906468 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на 900000 грн. та суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.24) декларації за вересень 2015 р. на 166120 грн.;

- заниження податкових зобов'язань за жовтень 2015 р. на 1314667 грн., внаслідок чого підприємством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19) декларації за жовтень 2015 р. на 1238511 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на 670000 грн. та суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.24) декларації за жовтень 2015 р. на 644667 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення №0000011502 від 04.01.2016 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування, у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів на суму 392500,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000021502 від 04.01.2016 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на суму 810787,00 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення від 04.01.2016р. №0000011502, №0000021502 протиправними та такими, що підлягають скасуванню позивач оскаржив їх до суду.

Звертаючись до суду з адміністративним позовом позивач просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000011502 від 04.01.2016 р. ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області на суму 392500 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000021502 від 04.01.2016 р. ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на суму 810787,00 грн.; стягнути з відповідача судовий збір. Заявою про збільшення позовних вимог позивач просив суд визнати протиправними дії Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області щодо проведення документальної позапланової перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПП "Єврокомершл Дистриб'юшн" за вересень, жовтень 2015 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2016р. у справі №821/1246/16, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року адміністративний позов підприємства було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 04.01.2016 р. ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області на суму 392500 (триста дев'яносто дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 04.01.2016 р., ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на суму 810787 (вісімсот десять тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 00 коп. В задоволенні вимоги про визнання дій відповідача щодо проведення перевірки відмовлено.

Предметом спору в межах даної справи є правомірність зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1570000,00 грн., визначене податковим повідомленням-рішенням №0000011502 від 04.01.2016р.

В ході проведення перевірки, контролюючим органом встановлено, що основною діяльністю підприємства є оптова торгівля. Для здійснення такої діяльності позивач придбає ТМЦ від ПАТ "Карлсберг Україна" на підставі договору поставки від 15.12.2001 №17001/12 для подальшої реалізації та договору відповідального зберігання від 15.12.2001 №37001/12.

В акті перевірки при викладенні порушення у кожному періоді перевіряючими вказане обґрунтування з посиланням на план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій:

"…за даними перевірки збільшення залишків ТМЦ відбуватиметься у разі придбання товару та його поверненні від покупців (Об Дт зі знаком "-"), зменшення - при реалізації товарів та його поверненні постачальнику (Об Кт зі знаком "-").

Перевіркою наданого договору поставки та договору про надання послуг відповідального зберігання із ПАТ "Карлсберг Україна", встановлено, що згідно узгоджених з постачальником ПАТ "Карлсберг Україна" планів продаж продукції на поточний місяць, постачальником здійснюється поставка продукції на склад покупця. При цьому продукція , яка не є оплаченою позивачем, надходить спочатку на склад відповідального зберігання ПП "Єврокомершл Дистриб'юшн" (склад СОХ), що представляє собою зону складу у власному складському приміщенні, а потім - по мірі розрахунків (викупу продукції) переміщується зі складу СОХ на склад власної продукції." (стор.10 акту перевірки).

Слід звернути увагу, що в акті перевірки контролюючим органом зазначено, що вказане переміщення оформлюється відповідними бухгалтерськими документами. Також суд звертає увагу, що у контролюючого органу відсутні будь-які зауваження щодо вказаних документів бухгалтерських обліку.

Згідно пояснень представників відповідача дії позивача з переміщення товарів в межах складу не передбачені жодним договором та нормами законодавства. Зокрема в акті перевірки зазначено: "При цьому підстав для таких переміщень не виявлено, та жодний господарський документ який регламентує дане переміщення товару до перевірки не надано.

Перевіркою встановлено наявність відхилення залишків ТМЦ по рахунку 28 за даними перевірки в порівнянні із даними платника.

За вересень 2015 року встановлено заниження залишків ТМЦ на суму 5476202,69 грн., крім того ПДВ 1095240,54 грн., у зв'язку з їх передачею у відповідальне зберігання на склад СОХ, що не обумовлено договорами або іншими документами, є безпідставним та неправомірним.

За жовтень 2015 року встановлено заниження залишків ТМЦ на суму 6573336,59 грн., крім того ПДВ 1314667,32 грн., у зв'язку з їх передачею у відповідальне зберігання на склад СОХ, що не обумовлено договорами або іншими документами, є безпідставним та неправомірним; та в тому числі у зв'язку із неоприбуткуванням ТМЦ по поверненню товарів від TOB "Строй - Гіпс" (код 33824604, м. Херсон) на суму 2479615,27 грн., крім того ПДВ 495923,05 грн.

Враховуючи, що передача та переміщення товарів є безпідставною та необґрунтованою, витрати, понесені, у зв`язку з придбанням товарів, вважаються такими, що понесені для невиробничого використання. В акті вказано, що підпунктом "в" п. 198.5 ст.198 ПКУ, у разі якщо такі товари/послуги використовуються в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 Кодексу. При списанні таких товарно-матеріальних цінностей платник зобов`язаний визначити податкові зобов`язання з ПДВ за основною ставкою відповідно до п.198.5 ст.198 ПКУ, оскільки товарно-матеріальні цінності не використовуються в оподатковуваний операціях."

Керуючись вказаним, в акті перевірки зроблено висновок, що в результаті зменшення залишків ТМЦ у зв`язку з їх переміщенням на склад повернення (що підтверджує, на думку перевіряючих, відсутність мети їх подальшої реалізації) ПП "Єврокомершл Дистриб`юшн" занижено податкові зобов`язання, що призвело в подальшому до:

- порушення пп."в" п. 198.5 ст.198 у відповідності п. 189.1 ст.189, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України ПП "Єврокомершл Дистриб'юшн" занижено податкові зобов'язання за вересень 2015 року на 1066120 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на 900000 грн;

- порушення п.192.1 ст.192, пп."в" п.198.5 ст.198 у відповідності п.189.1 ст.189, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України ПП "Єврокомершл Дистриб'юшн" занижено податкові зобов'язання за жовтень 2015 року на 1314667 грн., призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на 670000 грн.

Судом встановлено, що акт перевірки не містить жодних зауважень щодо невідповідності вимогам діючого законодавства умов договорів поставки від 15.12.2001 №17001/12 та відповідального зберігання від 15.12.2001 №37001/12.

При цьому, суд зазначає, що висновки перевірки суперечать умовам договору відповідального зберігання (нерозривно пов'язаного з договором поставки) щодо обов`язків зберігача (ПП "Єврокомершл Дистриб`юшн"):

п.2.1.9. - відвантажувати Товар зі складу відповідно до терміну придатності (реалізації) згідно принципу FIFO (товар з більш раннім закінченням терміну придатності повинен відвантажуватись першим), якщо інше не зумовлено Поклажодавцем;

п.2.2.2. при визначенні обсягів Товару, що передається не зберігання, Поклажодавець виходить з даних про залишки на складі Зберігача, які Зберігач щоденно повинен надсилати Поклажодавцю, максимального об`єму складу Зберігача в декалітрах та його пропускної спроможності в кількості автомашин в день. Зазначені показники узгоджуються Сторонами;

п.2.3. Сторони погодили, що весь Товар, що був переданий Зберігачу на відповідальне зберігання, має бути придбаний Зберігачем у Поклажодавця (на умовах окремого договору поставки) до закінчення терміну придатності (реалізації такого Товару, якщо Сторони не домовляться про інше;

п.3.4. В разі виявлення залишків Товару, строк придатності якого менше ніж 21 (двадцять один) календарний день, Зберігач повинен викупити цей Товар за діючими на день виявлення для Зберігача цінами, а також сплатити штраф у розмірі 2000 (двох тисяч) гривень в разі порушення принципу FIFO. Оплата повинна бути здійснена на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури на вказаний вище товар та письмового повідомлення від Поклажодавця;

п.3.6. У випадку порушення Зберігачем строків виконання грошових зобов`язань у відповідності до п.3.4, передбачених цим Договором, він повинен сплатити на користь Поклажодавця неустойку в розмірі 0,5% від суми невиконаного своєчасно грошового зобов`язання.

З матеріалів справи та з пояснень представників позивача вбачається, що придбані у постачальника ПАТ "Карлсберг Україна" товари переміщуються в межах одного складу, але в різні зони. Так, із зони сладу СОХ переміщується товар на склад власної продукції по мірі розрахунків (викупу продукції), а із зони складу власної продукції переміщується в зону "складу повернення" товар, термін зберігання якого менший 20 днів.

Вказаний факт не спростовується контролюючим органом. При цьому на думку контролюючого органу переміщенням на склад повернення відбувається через відсутність мети подальшої реалізації цих товарів.

Суд звертає увагу, що контролюючим органом не надано жодного доказу на підтвердження вказаних доводів. Натомість позивачем надані первинні бухгалтерські документи, з яких судом встановлено, що переміщений в зону складу повернення товар реалізовується без змін правового статусу цих товарів.

Отже, тимчасове переміщення на склад "повернення" ТМЦ, термін придатності яких наступить пізніше, з метою негайної реалізації ТМЦ, термін придатності яких закінчить раніше, передбачено умовами договору і не суперечить вимогам діючого законодавства. Більше того, невиконання вказаної умови договору призведе до застосування до ПП "Єврокомершл Дистриб`юшн" штрафу.

Суд зазначає, що недоліки бухгалтерського обліку, зокрема, ведення оборотно-сальдових відомостей, не є беззаперечним доказом заниження податкових зобов'язань. Суд приймає до уваги, що інвентаризації залишків ТМЦ не здійснювалось при перевірці.

Неправомірність висновків контролюючого органу при здійсненні вказаної перевірки, які викладені в акті №125/21-03-15-02/37353912 від 09.12.2015 р. та які призвели до прийняття протиправних податкових повідомлень-рішень від 04.01.2016р. №0000011502, яким підприємству нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 392500,00 грн. та №0000021502, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 810787 грн. встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили, а саме постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15.12.2016р. у справі 821/1246/16, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017р.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, відповідно до п.189.1 ст. 189 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно п.п. "в" п.198.5 ст.198 ПКУ, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до вимог пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів.

Зважаючи на вказане, документи, які супроводжують такого роду операції, підтверджують фактичне здійснення господарських операцій і не дають підстав для сумніву у їх реальності та безтоварності. Водночас суд зазначає, що документи та інші дані, які спростовують реальність здійснення господарських операцій, що відображені в податковому обліку, повинні оцінюватись з урахуванням специфіки кожної господарської операції - змісту послуг, що надаються, тощо, а сама по собі наявність чи відсутність окремих документів не є підставою для висновків про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Так, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (абзац 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством якщо здійснення господарської операції не було.

Зважаючи на вказане, суд приходить до висновку, що для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Крім того, для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість необхідною умовою є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, податковий кредит та податкове зобов`язання для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Пунктами 2.1.,2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Відтак, до повноважень контролюючого органу входить аналіз реальності господарської діяльності платника податків на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Суд зазначає, що акт перевірки не містить жодних досліджень щодо подальшої реалізації ТМЦ та визначення періоду, в якому відбулась подія реалізації. Крім того, у разі визнання у даному випадку порушень, які викладені в акті перевірки, означає, що ПП "Єврокомершл Дистриб`юшн" (за умови дотримання вимог договорів поставки та відповідального зберігання) кожного останнього дня податкового (звітного) періоду має додаткове зобов`язання по нарахуванню податкових зобов`язань на ТМЦ, які будуть реалізовані в наступних податкових періодах, чим порушить вимоги Податкового кодексу України та бухгалтерського обліку, зокрема ведення рахунку 28 "Товари".

Висновок ДПІ про заниження податкових зобов'язань на суму 818744 грн. 27 коп. при поверненні товарів від покупця ТОВ "Строй-Гіпс" та проведенні коригування податкових зобов'язань ґрунтується тільки на вказівці про порушення п. 192.1 ст. 192, п "в" п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

Згідно п. 192.1 ст. 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов'язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем.

А п. 198.5 ст. 198 ПКУ встановлено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів.

За висновком перевірки оприбутковано на рахунку 28 тільки частина повернутих товарів, решту відповідач вважає заниженням залишків ТМЦ.

Суд вважає, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства.

З урахуванням вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердж. наказом Мінфіну від 20.08.2015 № 727, факти виявлених перевіркою порушень податкового та іншого законодавства, мають бути викладені в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів, а не тільки з посиланням на регістри бухгалтерського обліку.

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення , зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів скласти акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням переліку документів, які запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки. Відповідачем не дотримані вказаних вимог.

Щодо посилань контролюючого органу на інформацію оперативного управління податкової міліції, надану службовою запискою від 02.03.2016р. №314/21-03-07-04-12 та на лист прокуратури Херсонської області щодо ведення досудового розслідування у кримінальному провадженні від 17.11.2017р. щодо службових осіб позивача суд звертає увагу на наступне.

Згідно положень Кодексу адміністративного судочинства доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 КАС України закріплено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, враховуючи, що службова записка від 02.03.2016р. та факт ведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до ЄРДР 17.11.2017р. не були покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 04.01.2016р., то контролюючий орган не може посилатись на них як на доказ правомірності оскаржуваного рішення.

У п.53 рішення по справі "Федорченко та Лозенко проти України" (Fedorchenko and Lozenko v. Ukraine [GC], №387/03, п. 53, ECHR2012) Європейський суд зазначив, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Згідно вимог частин першої - четвертої статті 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентом мали реальний характер, діяльність позивача спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, про будь-які ознаки фіктивності господарських операцій в акті перевірки не зазначено так само як і відсутні зауваження щодо невідповідності умов вказаних договорів діючому законодавству.

З огляду на вищевикладене, суд вважає неправомірним податкове повідомлення - рішення від 04.01.2016 р. №0000011502, яким підприємству зменшено бюджетне відшкодування ПДВ в розмірі 1570000 грн.

Таким чином, позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 6-9, 139, 243- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив :

Задовольнити позов Приватного підприємства "Єврокомершл Дистриб'юшн".

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області від 04.01.2016 № НОМЕР_1 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 1570000,00 грн. за деклараціями приватного підприємства "Єврокомершл Дистриб'юшн" вересня, жовтня 2015 року.

Стягнути з Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (73000, м. Херсон, вул. І. Куліка, 143-а, код ЄДРПОУ 39473382) на користь приватного підприємства "Єврокомершл Дистриб'юшн" (73000, м. Херсон, вул. Петренка, б. 18, офіс 406) 23550,00 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 25 травня 2018 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.3.4