Постанова

від 16.05.2018 по справі 10/56-08

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 10/56-08

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду (головуючий - Парусніков Ю.Б., судді: Білецька Л.М., Пархоменко Н.В.) від 15.11.2017

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія"

про заміну сторони виконавчого провадження

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран.П."

про стягнення 56 376 грн. 11 коп.

Короткий зміст вимог

1. Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (далі - Позивач) подало позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран.П." (далі - Відповідач) заборгованість за кредитним договором № 010/93-10/033-06/10 від 30.03.2006, укладеного між сторонами, в сумі 56 376 грн. 11 коп., з яких 50 000 грн. 00 коп. - основного боргу та 6 376 грн. 11 коп. -пені за порушення строків повернення кредиту.

2. 04.03.2008 Господарський суд Дніпропетровської області вирішив позовні вимоги задовольнити: стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість за кредитним договором № 010/93-10/033-06/10 від 30.03.2006 в сумі 56 376 грн. 11 коп., з яких 50 000 грн. 00 коп. - основного боргу та 6 376 грн. 11 коп. -пені за порушення строків повернення кредиту, витрат по сплаті державного мита у сумі 563 грн. 76 коп. та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. 05.05.2008 Дніпропетровський апеляційний господарський суд вирішив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2008 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відповідача - без задоволення.

4. 16.05.2008 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2008 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.05.2008 Господарський суд Дніпропетровської області видав наказ про примусове виконання рішення.

5. 01.08.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (далі - Правонаступник) подало заяву про заміну сторони виконавчого провадження - первісного стягувача - Позивача, на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія".

6. Заява мотивована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (далі - ФК "Довіра та Гарантія") є правонаступником первісного стягувача - Позивача, через укладення Позивачем та Публічним акціонерним товариством "Вектор Банк" договору про відступлення прав вимоги № 114/7-4111 від 27.10.2016, за яким право грошової вимоги за кредитним договором № 010/93-10/033-06/10 від 30.03.2006 перейшло до Публічного акціонерного товариства "Вектор Банк", а згідно з укладеним між Публічним акціонерним товариством "Вектор Банк" та ФК "Довіра та Гарантія" договором про відступлення прав вимоги № 114/7-4111/1 від 27.10.2016 - до ФК "Довіра та Гарантія". Також заявник вказав, що ВДВС П'ятихатського РУЮ у Дніпропетровській області 27.02.2012 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", а тому на час звернення із заявою у даній справі рішення суду у даній справі відносно боржника не виконано та підлягає примусовому виконанню в органах ДВС України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

7. 23.08.2017 Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив замінити первісного стягувача - Позивача з примусового виконання наказу № 10/56-08, виданого господарським судом Дніпропетровської області, про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованість за кредитним договором № 010/93-10/033-06/10 від 30.03.2006 в сумі 56 376 грн. 11 коп., з яких 50 000 грн. 00 коп. - основного боргу та 6 376 грн. 11 коп. -пені за порушення строків повернення кредиту, витрат по сплаті державного мита у сумі 563 грн. 76 коп. та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, на його правонаступника - ФК "Довіра та Гарантія". Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що згідно з поданими у справі доказами ФК "Довіра та Гарантія" є правонаступником первісного Позивача та має право звернутися із заявою про заміну стягувача та бути стороною виконавчого провадження.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

8. 15.11.2017 Дніпропетровський апеляційний господарський суд вирішив ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2017 скасувати та відмовити ФК "Довіра та Гарантія" в задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що наказ господарського суду Дніпропетровської області № 10/56-08 не перебуває на виконанні в органі Державної виконавчої служби і державним виконавцем не вчиняються дії, які були б спрямовані на примусове виконання рішення у цій справі, оскільки виконавче провадження за означеним наказом завершено, а виконавчий документ постановою від 27.02.2012 повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999, заявник ФК "Довіра та Гарантія" не надав доказів наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області згідно з наказом від 16.05.2008 № 10/56-08, а в проміжок часу між 27.02.2012 (дати винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу) до 23.08.2017 (дати винесення оскаржуваної ухвали місцевого суду) вказаний наказ не перебував на виконанні в органах державної виконавчої служби і державним виконавцем не вчинялись дії, які б були спрямовані на примусове виконання рішення суду. При цьому, пославшись на судову практику з подібних правовідносин, суд вказав, що не заперечується можливість правонаступництва ФК "Довіра та Гарантія" за Позивачем, а заперечується здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні за відсутності відкритого виконавчого провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. 06.12.2017 ФК "Довіра та Гарантія" подала касаційну скаргу та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2017.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

10. ФК "Довіра та Гарантія" просило замінити стягувача на правонаступника не в конкретному виконавчому провадженні, а замінити стягувача на стадії виконання рішення суду (що набрало законної сили), яка почалась з 26.05.2008 після відкриття державним виконавцем виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу № 10/56 від 16.05.2008.

11. ФК "Довіра та Гарантія" просило замінити стягувача у виконавчому провадженні на правонаступника, а не здійснити заміну сторони у виконавчому провадженні.

Позиція Верховного Суду

Щодо порядку заміни сторони у виконавчому провадженні

12. Процесуальне правонаступництво можна визначити як заміну сторони чи третьої особи у спірних або встановлених судом правовідносинах внаслідок зміни суб'єктів прав або обов'язків у матеріальних правовідносинах. Тобто, спочатку має відбутися зміна у матеріальних відносинах, щодо яких існує спір або розглянутий спір, а потім, як наслідок, здійснене процесуальне правонаступництво.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд в постановах від 24.01.2018 у справі № 41/207, від 05.04.2018 у справі № 923/607/16.

Згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами матеріально-правовою підставою звернення із заявою про заміну стягувача (сторони виконавчого провадження) стало укладення між Позивачем та Публічним акціонерним товариство "Вектор Банк" 27.10.2010 договору про відступлення права вимоги до Відповідача за кредитним договором № 010/93-10/033-06/10 від 30.03.2006, наступне укладення між акціонерним товариство "Вектор Банк" та Правонаступником 27.10.2010 договору про відступлення права вимоги, а також норми статті 512 ЦК України.

Отже судами були встановлені матеріально-правові підстави для заміни у цій справі сторони виконавчого провадження - стягувача - його правонаступником - ФК "Довіра та Гарантія".

Поряд з цим апеляційний суд, відмовляючи у задоволення заяви ФК "Довіра та Гарантія" про заміну сторони виконавчого провадження його правонаступником, виходив з процесуальної заборони згідно із Законом України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній до 15.12.2017) для вчинення таких дій та прийняття відповідного судового рішення - через винесену державним виконавцем постанову від 27.02.2012 про завершення виконавчого провадження з виконання наказу від 16.05.2008 № 10/56-08 на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 (за відсутністю майна боржника) та повернення виконавчого документу стягувачеві.

Однак Суд не погоджується із вказаним висновком апеляційного суду.

Питання, що виникають на стадії виконання рішень, винесених господарським судом, у тому числі щодо заміни сторони у виконавчому провадженні вирішуються в порядку, передбаченому нормами ГПК України та Закону України "Про виконавче провадження". Спеціальним нормативним актом з питань виконання судового рішення є Закон України "Про виконавче провадження" (із змінами та доповненнями, що діяли станом на дату звернення із заявою про заміну правонаступника та винесення відповідних судових рішень - в редакції, чинній до 15.12.2017).

Частиною 5 статті 15 цього Закону передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Процесуальний порядок та підстави здійснення заміни сторони у виконавчому провадженні визначені частиною 1 статті 25 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до частини 1 статті 121-4 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за заявою державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони господарський суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній до 15.12.2017) визначає виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупністю дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній до 15.12.2017) початок виконавчого провадження пов'язується із винесенням виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною 2 статті 39 цього Закону закінчення виконавчого провадження пов'язується з винесенням постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, наслідком чого є те, що виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 1 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній до 15.12.2017)).

Інші правові наслідки настають у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки у такому випадку стягувач не позбавлений права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених цим Законом (частина 5 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Верховний Суд у постанові від 24.01.2018 у справі № 15/53 дійшов висновку, що питання заміни сторони виконавчого провадження - стягувача тощо, допускається у незакінченому виконавчому провадженні; а у постанові від 17.01.2018 у справі № 910/8019/15-г - висновку, що у разі повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження не є закінченим.

Судами і першої, і апеляційної інстанцій встановлено, що 26.05.2008 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 21539657 про стягнення з Відповідача на користь Позивача 56 376 грн. 11 коп., а 27.02.2012 - постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 (за відсутністю майна боржника), а виконавчий документ повернуто стягувачеві.

Закінчення вказаного виконавчого провадження та винесення державним виконавцем відповідної постанови судами встановлено не було.

Отже, ФК "Довіра та Гарантія" звернулась із заявою про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача поза межами відкритого виконавчого провадження у даній справі, однак це не позбавляє його права звернутись із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, оскільки судами не було встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі, а також тому, що у протилежному випадку правонаступник стягувача - сторони виконавчого провадження, набувши таке право згідно з договорами про відступлення права вимоги в порядку статті 512 ЦК України, позбавляється можливості та права реалізувати таке право у виконавчому провадженні у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Встановлені апеляційним судом обставини, що з 27.02.2012 (дати винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999) до 23.08.2017 (дати винесення оскаржуваної ухвали місцевого суду) наказ від 16.05.2008 № 10/56-08 не перебував на виконанні в органах державної виконавчої служби і державним виконавцем не вчинялись дії, які були б спрямовані на примусове виконання рішення суду, не є підставою для відмови у задоволенні згаданої заяви Правонаступника, а є обставинами, які впливають на вирішення питань, що не були предметом розгляду та спору згідно з рішенням суду першої інстанції та оскаржуваною постановою апеляційного суду - щодо реалізації ФК "Довіра та Гарантія", як правонаступником, своїх прав стягувача у виконавчому провадженні: на повторне пред'явлення виконавчого документу до виконання, на відкриття виконавчого провадження після повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання, на поновлення строків пред'явлення виконавчого документу до виконання тощо. Вказані питання підлягають розгляду у разі звернення стягувача із відповідними заявами до суду та до державного виконавця після вирішення питання про правонаступництво стягувача у виконавчому провадженні.

У зв'язку із викладеним Суд погоджується із рішенням суду першої інстанції, яке незаконно скасовано апеляційним судом оскаржуваною постановою, про відсутність матеріально-правових та процесуальних заборон для задоволення заяви про заміну первісного стягувача - Позивача з примусового виконання наказу від 16.08.2008 № 10/56-08, на його правонаступника - ФК "Довіра та Гарантія".

13. Таким чином висновки в постанові апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження -стягувача - зроблені з порушенням наведених норм Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній до 15.12.2017), а висновки в скасованій апеляційним судом ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2017 зроблені з правильним застосуванням матеріального та процесуального права на підставі встановлених обставин справи.

14. У зв'язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 4 частини 1 статті 308 та статті 312 ГПК України оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню як незаконна, а скасована нею ухвала суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 скасувати, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2017 у справі № 10/56-08 залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак