Постанова

від 22.05.2018 по справі 813/3195/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/2686/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2018 року, головуючий суддя - Гулик А.Г., ухвалене о 11:28 год. у м. Львові, повний текст якого складено 18.01.2018 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Деос Реліз до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

В вересні 2017 року позивач - ТзОВ Деос Реліз звернулось в суд з позовом до ГУ ДФС у Львівській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.07.2017 року №0011761414, №0011751414.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що висновки акта перевірки відповідача від 09.06.2017 року №730/13-01-14/19337475 не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Позивач зазначав, що реальність його правовідносин з контрагентом підтверджується договорами, укладеними належним чином та у відповідній формі; наявністю первинної документації за господарськими операціями з контрагентом; рухом активів в процесі здійснення господарських операцій. Також вказував, що в акті перевірки податковий орган не навів будь-яких фактів щодо визнання первинних документів, поданих позивачем під час перевірки, недійсними. Крім того, на момент вчинення дій, визначених у договорах, сторони були зареєстровані у визначеному законом порядку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2018 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 11.07.2017 року №0011761414, №0011751414.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, ГУ ДФС у Львівській області оскаржило її в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що перевіркою зроблено висновок, що ТзОВ Астра пол фактично не мало можливості здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, відсутністю необхідних транспортних засобів, складських приміщень, недостатньої чисельності трудових ресурсів необхідних для здійснення господарських операцій, відтак наведені обставини свідчать про нереальність господарської операції.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу, вважає оскаржену постанову суду незаконною та протиправною та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі.

Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржену постанову суду законною та обґрунтованою та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ТзОВ Деос Реліз зареєстроване як юридична особа Львівським міським управлінням юстиції 29.06.1993 №14151200000005912, код ЄДРПОУ 19337475, місцезнаходження: м.Львів, вул.Зелена, 238 та перебуває на обліку в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ Деос Реліз з питань правомірності визначення даних податкового кредиту по взаєморозрахунках з ТзОВ Астра пол за період з 01.12.2016 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт від 09.06.2017 №730/13-01-14/19337475 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 93654 грн.; - п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2016 року на суму 104060 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.07.2017 №0011751414, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість на суму 130075 грн., в тому числі 104060 грн. за основним платежем та 26015 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення від 11.07.2017 №0011761414, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на прибуток на суму 117067,50 грн., в тому числі 93654 грн. за основним платежем та 23413,5 грн. за штрафними санкціями.

З матеріалів справи також встановлено, що між позивачем та ТзОВ Астра пол укладено договір поставки №П-8.12 від 08.12.2016 року, відповідно до умов якого постачальник (ТзОВ Астра пол ) зобов язується передати у власність покупця (позивача) належний постачальнику товар, а покупець зобов язується прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, визначених договором.

На підтвердження реальності господарських відносин з ТзОВ Астра пол позивач надав суду копії таких документів: договору поставки №П-8.12 від 08.12.2016 року, видаткових накладних №П-30.12 від 30.12.2016 року, №П-30.12/1 від 30.12.2016 року.

Факт оплати послуг за договором підтверджується копіями платіжних доручень №48 від 11.01.2017 року, №264 від 09.02.2017 року, витягом з картки рахунку позивача №201 за період з 01.12.2016 року по 01.09.2017 року, рахунками на оплату від 08.12.2016 року №П-8.12, від 05.12.2016 року №П-5.12.

На підтвердження використання отриманого від ТзОВ Астра пол товару у власній господарській діяльності позивачем надано наступні копії документів: довідки про вартість будівельних робіт та витрати за грудень 2016 року, акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року, акта вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт за грудень 2016 року, інвентаризаційного опису на 01.09.2017 року, виписки з банківських рахунків позивача.

Факт наявності у позивача ресурсів для зберігання отриманого від ТзОВ Астра пол товару підтверджується копіями таких документів: договору оренди №01/11-16 від 01.11.2016 року, актів прийому передачі приміщення відповідно до договору №01/11-16 від 01.11.2016 року, платіжних доручень №33 від 12.12.2016 року, №54 від 12.01.2017 року, виписок з банківських рахунків позивача.

Як видно з замовлень №3 від 05.12.2016 року та №2 від 02.12.2016 року позивач замовив протипожежні секційні ворота ЕІ 60 та протипожежні штори УШ 90 автоматичного закривання. Вказаний товар транспортувався транспортом за рахунок постачальника (ТзОВ Астра пол ) на склад покупця до 31.12.2016 року.

30.12.2016 року позивачем видано довіреності №30.12.16/2 та №30.12.16/3 механіку ОСОБА_1 на отримання вказаного товару від ТзОВ Астра пол .

ОСОБА_1 прийнятий на роботу відповідно до наказу позивача №58-к від 19.10.2015 року, включений до штатного розпису ТзОВ Деос Реліз на 2016 рік, призначений відповідальним за одержання і перевезення матеріальних цінностей наказом №11-од від 24.11.2015 року.

Крім того, листом від 04.09.2017 року ТзОВ Астра пол підтвердило взаємовідносини та поставку товарів для позивача.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкові накладні, видані ТзОВ Астра пол містять всі реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України, а тому згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України є підставою для нарахування податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Для цілей оподаткування платники податків зобов язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов язаних з визначенням об єктів оподаткування та/або податкових зобов язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абз. 1 п. 44.1 ст. 44 ПК).

Відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

- особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Датою виникнення податкових зобов язань з постачання товарів/послуг відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 вказаного Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 вказаного Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 вказаного Кодексу.

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Виходячи з вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-ХІV обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб єктів господарської діяльності, які зобов язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно із ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , бухгалтерський облік є обов язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи наведене, слід зробити висновок, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Для з ясування обставин реальності вчинення господарської операції належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Відтак, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

На підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за період, що перевірявся, позивачем надано суду податкові накладні №2 від 30.12.2016 року на суму ПДВ 45 843,42 грн., №3 від 30.12.2016 року на суму ПДВ 58 216,67 грн., складені ТзОВ Астра пол , що не мають жодних недоліків та порядок їх заповнення відповідає чинному законодавству. Суми ПДВ за вказаними податковими накладними включені позивачем в податковий кредит відповідного періоду та відповідають даним податкової декларації з ПДВ.

Податкові накладні №2 від 30.12.2016 року на суму ПДВ 45 843,42грн., №3 від 30.12.2016 року на суму ПДВ 58 216,67грн., які отримані від ТзОВ Астра пол , внесені в реєстр податкових накладних та задекларовані в податковій звітності у відповідному звітному періоді в складі інших отриманих податкових накладних, що сторонами не заперечується.

Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов язкові реквізити, як: назва підприємства, установи, від імені яких складено документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, долучені позивачем документи підтверджують наявність спеціальної податкової правосуб єктності учасників господарських операцій, зв язок між фактом надання послуг (товарів) і господарською діяльністю позивача, а відтак, обґрунтованість реалізації товарно-матеріальних цінностей за наслідкам операцій з контрагентом ТзОВ Астра пол .

Виходячи з вищенаведеного, долучені позивачем документи мають усі необхідні реквізити та відомості, відповідають вимогам статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, і в суду немає підстав ставити під сумнів їх достовірність, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2018 року у справі №813/3195/17 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 243 КАС України - з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4

Повний текст постанови складено 24.05.2018 року.