Ухвала

від 23.05.2018 по справі 521/92/18

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/92/18

Провадження по справі № 1-кп/521/424/18

У Х В А Л А

23 травня 2018 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєннізлочину,передбаченого ст.368ч.3КК України, ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст. 27 ч. 5, 368 ч. 3 КК України,-

У С Т А Н О В И В:

Під час судового розгляду прокурором заявлене клопотання про продовження строку дії обов`язків, встановлених обвинуваченим ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в межах застосованого до кожного з них запобіжного заходу у виді застави.

Заставодавець ОСОБА_8 заявив клопотання про повернення йому грошових коштів, внесених як заставу, та зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу на інший.

В судовому засіданні ОСОБА_8 пояснив, що підтримує дружні стосунки з обвинуваченим ОСОБА_9 , тому, коли виникла необхідність, він вніс заставу, використавши для цього як свої особисті заощадження, так і гроші, які позичав у знайомих. На теперішній час він повинен повернути борг кредиторам, а також має потребу у грошових коштах для здійснення підприємницької діяльності, просить повернути йому кошти, внесені як заставу.

Захисником ОСОБА_6 заявлене клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 на особисте зобов`язання, яке мотивовано позитивною характеристикою обвинуваченого та незадовільним його станом здоров`я. При цьому він підтримав клопотання заставодавця і заперечував проти клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав клопотання захисника і заставодавця, заперечував проти клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_10 і захисник ОСОБА_7 заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання заставодавця і сторони захисту.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 06.10.2017 року ОСОБА_8 вніс заставу в розмірі 1200000 грн. як запобіжний захід, визначений при застосуванні тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .

Застава була внесена ОСОБА_11 23.10.2017 року через відділення № 49 Южного ГРУ КБ «ПриватБанк» відповідно до квитанції № 0.0.877320687.1.

Правова позиція щодо питань, пов`язаних з заставою, та недостатньо врегульованих КПК, висловлена у п. 3 Пленуму Верховного Суду України № 6 від 26.03.1999 року «Про практику застосування судами застави як запобіжного заходу». Оскільки порядок прийняття рішень щодо можливості повернення застави з ініціативи заставодавця законом не врегульовано, суд при розгляді та вирішенні цього питання повинен керуватися загальними нормами КПК, які регулюють порядок розгляду питань, що виникають під час перебування справи у провадженні суду першої інстанції, та порядок прийняття рішень.

Як вбачаєтьсяз матеріалівкримінального провадження, з моменту внесення застави за ОСОБА_4 щодо нього почав діяти запобіжний захід у вигляді застави.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 182 КПК України, з моменту звільненняпідозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвалою суду від 29.01.2018 року з метою запобіганню ризику,передбаченого п.1ч.1ст.177КПК України, на ОСОБА_4 покладені обов`язки:прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися із м. Одеси без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи, утримуватися від спілкування з приводу кримінального провадження з потерпілим та свідками.

Обвинувачений виконував вказані обов`язки та не припускав спроб переховуватися від суду. Таким чином, заставодавець ОСОБА_11 виконав покладені на нього відповідно до п. 3 ст. 182 КПК обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого. Тобто, відсутні передбачені ч. 8 ст. 182 КПК підстави для звернення застави в дохід держави.

Оскільки внесення застави є правом заставодавця, то він також має право відмовитись від взятих на себе зобов`язань до виникнення підстав для звернення застави в дохід держави, а також отримати внесену заставу після обрання нового запобіжного заходу. Законом не встановлено прямої заборони заставодавцю відмовитись від обов`язків щодо обвинуваченого. Навпаки, КПК України зобов`язує суд при виникненні певних обставин вирішувати питання про доцільність обрання, скасування або зміну запобіжного заходу.

Заставодавець ОСОБА_11 , реалізовуючи своє право, заявив про неможливість подальшого виконання взятих на себе зобов`язань у зв`язку з особистими обставинами.

Відповідно доч.ч.1,2ст.319ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Суд вважає,що відмова ОСОБА_11 ,який єсумлінним заставодавцем,у реалізаціїправа відмовитисьвід зобов`язаньта уповерненні йогоособистих коштів,була бипорушенням передбаченогост.41Конституції Україниправа володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та вказаних норм ЦК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 заявив, що він сам не здатен бути заставодавцем, оскільки не має необхідних для цього грошових коштів.

Таким чином, відмова заставодавця від зобов`язань тягне зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави на інший, оскільки встановлений раніше судом ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, продовжує існувати.

Відповідно до п. 11 Пленуму Верховного Суду України № 6 від 26.03.1999 року «Про практику застосування судами застави як запобіжного заходу» заставодавець, який вирішив відмовитися від взятих на себе зобов`язань, звільняється від них із поверненням йому предмета застави тільки після того, як суд обере щодо обвинуваченого новий запобіжний захід, а якщо ним буде взяття під варту, - лише після арешту обвинуваченого на виконання відповідної ухвали суду.

Судом враховується, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Він проживає в м. Одесі, але має реєстрацію в Миколаївській області. В судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений має сім`ю, протягом 3 років перебуває у фактичних шлюбних відносинах, виховує неповнолітню дитину своєї співмешканки. Тобто, встановлені нові обставини, які свідчать про наявність міцних соціальних зв`язків ОСОБА_4 .

Також судом враховується, що ОСОБА_9 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце роботи і заробітна плата являється єдиним законним джерелом його доходу. Тобто, і цей зв`язок є достатньо міцним.

Під час судового розгляду справи обвинувачений прибував до суду за кожною вимогою та своєчасно повідомляв про необхідність виїзду за межі м. Одеси. Відомостей про порушення покладених на нього обов`язків стороною обвинувачення надано не було.

Оцінюючи всі зазначені обставини, процесуальну поведінку обвинуваченого, суд вважає, що застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави не може бути змінений на більш суворий, оскільки умови запобіжного заходу та покладені обов`язки ним порушені не були. Крім того, таке клопотання стороною обвинувачення не заявлялось.

Вирішуючи питання про можливість зміни запобіжного заходу, суд виходить з того, чи обґрунтовується така зміна потребами судового розгляду. Крім того суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, який наголошує, що запобіжний захід має задовольняти вимогу пропорційності, бути необхідним для забезпечення присутності особи в суді, але з урахуванням того чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї мети.

Враховуючи зазначені обставини, відмову заставодавця від своїх обов`язків, суд вважає, що для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризику переховуватися від суду можливо застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Що стосується клопотання прокурора щодо ОСОБА_12 , то суд виходить з наявності ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, який існував на момент застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого і до цього часу не зменшився, а саме: він може переховуватися від суду.

Також враховується, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який безальтернативно передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Він проживає за адресою, відмінною від місця його реєстрації, не перебуває у шлюбі.Суд не виключає існування встановленого ризику, вважає його достатньо вагомим, і зобов`язаний прийняти заходи для його уникнення. Тому вважає, що встановлені щодо обвинуваченого обов`язки є доцільними, прийнятними та не занадто обтяжливими для нього.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 179, 182, 331, 350 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання заставодавця ОСОБА_11 та захисника ОСОБА_6 задовольнити, клопотання прокурора задовольнити частково.

Змінити застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід із застави на особисте зобов`язання.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 з метою запобігання ризику переховуватися від суду запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, та продовжити на два місяці, тобто до 28.07.2018 року, обов`язки встановлені ухвалою суду від 29.01.2018 року.

Відповідно до «Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 року № 15 (у редакції постанови КМУ від 18.01.2012 року № 27), повернути заставодавцю ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в сумі 1200000 (один мільйон двісті тисяч), внесену 23.10.2017 року на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області відповідно до ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 06.10.2017 року як запобіжний захід щодо ОСОБА_4 .

В межах застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді застави продовжити на два місяці, тобто до 28.07.2018 року включно, обов`язки, встановлені ухвалою суду від 29.01.2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1