Постанова

від 25.05.2018 по справі 804/773/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 травня 2018 року

Київ

справа №804/773/16

адміністративне провадження №К/9901/19913/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Берназюка Я.О.,

суддів: Гриціва М.І., Коваленко Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю 12 квартал про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 липня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 12 квартал до Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, третя особа: Дніпропетровська міська рада, про визнання протиправними дій та скасування витягів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю 12 квартал (далі за текстом - Товариство або позивач) звернулось до суду з позовом до Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області (далі за текстом - Управління або відповідач), третя особа: Дніпропетровська міська рада (далі за текстом - Рада), в якому просило визнати неправомірними дії відповідача щодо кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації орендованих позивачем земельних ділянок за період до набрання чинності рішенням Дніпропетровської міської ради від 15 липня 2015 року № 4/65, тобто до 01 січня 2016 року, та скасувати складені відповідачем 19 січня 2016 року витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок станом на 14 січня 2016 року № 03-07/150116/5 (кадастровий номер 1210100000:02:162:0091), № 03-07/150116/6 (кадастровий номер 1210100000:02:162:0103), № 03-07/150116/2 (кадастровий номер 1210100000:02:162:0070), № 03-07/150116/3 (кадастровий номер 1210100000:02:162:0071), № 03-07/150116/4 (кадастровий номер 1210100000:02:162:0072).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове - про часткове задоволення позову. Визнано протиправними дії Управління щодо здійснення індексації нормативної грошової оцінки орендованих Товариством земельних ділянок станом на 14 січня 2016 року із застосуванням коефіцієнту індексації за 2014 рік (1.249) та 2015 рік (1.433) при формуванні 19 січня 2016 року витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок № 03-07/150116/5, № 03-07/150116/6, № 03-07/150116/2, № 03-07/150116/3, № 03-07/150116/4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 липня 2017 року постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року скасовано та залишено в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2016 року.

Постановляючи зазначену ухвалу колегія суддів Вищого адміністративного суду України погодилася з обґрунтованими висновком суду першої інстанції у зв'язку із наступним. Підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України) встановлено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до приписів пункту 289.2 статті 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Приписами частини другої статті 20 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV Про оцінку земель (далі за текстом - Закон № 1378-IV) встановлено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Водночас, абзацом 5 частини першої статті 1 Закону № 1378-IV установлено, що дата оцінки земельної ділянки - дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка земельної ділянки та визначається її вартість. Для нормативної грошової оцінки земельної ділянки - дата, вказана в технічній документації.

Зважаючи на те, що нормативна грошова оцінка земель м. Дніпропетровська, хоч і затверджена рішенням Ради № 4/65 від 15 липня 2015 року, проте була проведена саме у 2013 році та станом на 01 січня 2013 року, Вищий адміністративний суд України погодився з висновком суду першої інстанції щодо правомірності дій Управління при здійсненні індексації нормативної грошової оцінки орендованих Товариством земельних ділянок станом на 14 січня 2016 року із застосуванням коефіцієнту індексації за 2013 рік (1.0), за 2014 рік (1.249) та 2015 рік (1.433) при формуванні 19 січня 2016 року витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок № 03-07/150116/5, № 03-07/150116/6, № 03-07/150116/2, № 03-07/150116/3, № 03-07/150116/4.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Товариства з обмеженою відповідальністю 12 квартал звернулося до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України, - неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права (статей 271 та 289 Податкового Кодексу України). У заяві позивач просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 18 липня 2017 року, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року - залишити в силі.

Ухвалою Верховного Суду України від 14 вересня 2017 року по справі № 804/773/16 відкрито провадження, однак, розгляд цієї справи не був закінчений.

У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду, який розглядає її за правилами, що діяли згідно з попередньою редакцією цього Кодексу.

Ухвалою від 23 травня 2018 року справу прийнято до свого провадження суддею Верховного Суду Берназюком Я.О.

Як на приклад неоднакового правозастосування норм матеріального права заявник посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 09 червня 2016 року у справі № 809/1454/15 (провадження К/800/36982/15, К/800/37378/15) та постанову Вищого адміністративного суду України від 21 вересня 2016 року у справі № 804/649/16 (провадження К/800/16903/16), у якій суд по-іншому і, на переконання заявника, правильно застосував одні й ті самі норми матеріального права у подібних правовідносинах.

Перевіривши наведені у заяві доводи, суд дійшов висновку про неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України норм матеріального права (статей 271 та 289 Податкового Кодексу України).

У рішенні, про перегляд якого подано заяву (справа № 804/773/16), Вищий адміністративний суд України погодився з наступним висновком суду першої інстанції, що нормативна грошова оцінка земель м. Дніпропетровська, хоч і затверджена рішенням Ради № 4/65 від 15 липня 2015 року, проте була проведена саме у 2013 році та станом на 01 січня 2013 року, і тому дії Управління при здійсненні індексації нормативної грошової оцінки орендованих Товариством земельних ділянок станом на 14 січня 2016 року із застосуванням коефіцієнту індексації за 2013 рік (1.0), за 2014 рік (1.249) та 2015 рік (1.433) при формуванні 19 січня 2016 року витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок № 03-07/150116/5, № 03-07/150116/6, № 03-07/150116/2, № 03-07/150116/3, № 03-07/150116/4 є правомірними.

В постанові Вищого адміністративного суду України від 21 вересня 2016 року, яку надано заявником для порівняння (справа № 804/649/16), цей суд не погоджується із позицією судів попередніх інстанцій в частині того, що нормативну грошову оцінку проведено станом на 01.01.2013 з тих мотивів, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 26.06.2013 №103/36 "Про проведення нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська" погоджено проект "Нормативна грошова оцінка земель міста Дніпропетровська" з середньою (базовою) вартістю земель м. Дніпропетровська, розраховану в межах міста - 306,35 грн за 1 кв.м, яка і була затверджена рішенням від 15.07.2015 №4/65, оскільки за змістом частини першої статті 20 Закону України "Про оцінку земель" результатом нормативної грошової оцінки земельних ділянок є складання технічної документації, яка відповідно до положень статті 23 цього Закону затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Тобто, до прийняття уповноваженим органом рішення про затвердження нормативної грошової оцінки земельних ділянок, така оцінка земель не є проведеною.

Усуваючи розбіжності у застосуванні Вищим адміністративним судом України норм матеріального права, суд прийшов до наступного висновку.

Підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно вимог статті 18 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій в межах населених пунктів не рідше ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою.

Відповідно до приписів пункту 289.2 статті 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що за змістом вказаної норми, кумулятивне (тобто накопичувальне) застосування щорічних коефіцієнтів індексації пов'язане саме з датою проведення нормативної грошової оцінки, але не з датою прийняття рішення про її затвердження чи датою введення нормативної грошової оцінки.

З моментом набрання чинності рішенням ради про затвердження нормативної грошової оцінки пов'язується можливість застосування самої нормативної грошової оцінки, але не коефіцієнтів її індексації, які, як зазначалось, застосовуються кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до абзацу 5 частини першої статті 1 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV "Про оцінку земель" дата оцінки земельної ділянки - дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка земельної ділянки та визначається її вартість. Для нормативної грошової оцінки земельної ділянки - дата, вказана в технічній документації.

Так, у цій адміністративній справі вбачається, що згідно Договору № 573-07-2012 від 29 жовтня 2012 року, Державним підприємством Український державний науково-дослідний інститут проектування міст Діпромісто ім. Ю.М. Білоконя на замовлення Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради розроблено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпропетровська.

У розділі 3 Технічної документації зазначено, що з урахуванням індексації на 01 січня 2013 року - 1,0, середня (базова) вартість одного квадратного метра земель на 01 січня 2013 року становитиме 306,35 грн./м.

Отже, дата вказана у технічній документації, а саме 01 січня 2013 року, в силу абз. 5 частини першої статті 1 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV "Про оцінку земель" і є датою проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а тому, саме з цією датою пов'язується початок кумулятивного застосування щорічних коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки.

Вказані обставини дають колегії суддів Верховного Суду підстави погодитись з висновком Вищого адміністративного суду України відносно того, що до затвердженої станом на 01 січня 2013 року базової вартості 1 кв.м землі - 306,35 грн. застосовуються коефіцієнти індексації: за 2013 рік - 1,0; за 2014 рік - 1,249; за 2015 рік - 1,433, що складає станом на 01 січня 2016 року - 548.31 грн.

Отже, за наявності розрахованого коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 2014 рік - 1,249, на 2015 рік - 1,433, який має застосуватися при визначенні середньої (базової) вартості земельної ділянки, Управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровську при формуванні вищевказаних Витягів з технічної документації було правомірно застосовано коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки за 2014 рік (1.249) та 2015 рік (1,433).

Аналогічна позиція (щодо застосування статей 271 та 289 Податкового Кодексу України) вже висловлена Верховним Судом в постанові від 22 березня 2018 року (справа № 804/7429/16).

Частиною другою статті 8 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 40 справи "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що "право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції , має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

Таким чином, оскільки висновок Вищого адміністративного суду України викладений в ухвалі від 18 липня 2017 року у справі № 804/773/16 ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, то у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю 12 квартал слід відмовити.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), статтями 241, 242, 243 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року),

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю 12 квартал про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 липня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 12 квартал до Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, третя особа: Дніпропетровська міська рада, про визнання протиправними дій та скасування витягів.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко