Рішення

від 08.05.2018 по справі 361/7404/17

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/7404/17

Провадження № 2/361/842/18

08.05.2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2018 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді Радзівіл А.Г.

за участю секретаря Бас Я.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи Сліпчук І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Літківської сільської ради Броварського району Київської області, третя особа ОСОБА_5, Орган опіки та піклування Броварської районної державної адміністрації Київської області, який діє також в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року позивач звернулась до суду із позовом до ОСОБА_4 про визнання за нею права власності на спадкове майно після смерті її чоловіка ОСОБА_10 та померлої свекрухи ОСОБА_11, а саме земельну ділянку та будинок, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1.

Свій позов обґрунтовує тим, що згідно договору купівлі-продажу від 01 березня 2001 року мати її чоловіка ОСОБА_11 та її чоловік ОСОБА_10 у рівних долях придбали у ОСОБА_12 земельну ділянку площею 0,250 га та будинок збудований на 41 %, які розташовані та знаходяться по АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_11, про що в Книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за № 13102 та видано свідоцтво про смерть НОМЕР_1 відділом реєстрації смерті у м. Києві 08 липня 2007 року.

Позивач вказує, на те, що ОСОБА_11 заповіт не склала, тому право на спадкування за законом виникло у її дітей: ОСОБА_10 та ОСОБА_4.

ОСОБА_4 відповідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 вересня 2008 року, посвідченого державним нотаріусом п'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_13, успадкувала частину майна своєї матері, про що в книзі реєстрації актів зроблено запис за № 45431658

Позивач вказує, що до обсягу успадкованого майна не входила Ѕ частина спірної земельної ділянки та недобудованого будинку, за адресою АДРЕСА_1, які ОСОБА_11 придбала разом з її чоловіком ОСОБА_10

Позивач зазначає, що після смерті ОСОБА_11 вони з чоловіком ОСОБА_10 фактично успадкували частину майна, що належала його матері, продовжуючи проживати та вести господарство на земельній ділянці та в будинку, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджуються копіями договорів про постачання електроенергії та газу до будинку та довідкою сільського голови с. Літки про те, що згідно запису в господарській книзі № 17 номер об'єкта по господарського обліку 1676-3 померлий ОСОБА_10 був власником земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка знаходиться в АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_10, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис № 7 відділом реєстрації актів громадянського стану Броварського міськрайоного управління юстиції Київської області, видано свідоцтво про смерть НОМЕР_2

Померлим ОСОБА_10 був складений заповіт, яким він заповів належне йому на праві власності майно на випадок його смерті своїй дружині - ОСОБА_1.

Позивач зазначає, що її чоловік ОСОБА_10 після смерті своєї матері ОСОБА_11 прийняв спадщину по закону, а саме Ѕ частину земельної ділянки та недобудованого будинку, а вона після смерті чоловіка стала спадкоємцем всієї земельної ділянки та недобудованого будинку, оскільки прийняла спадщину по закону.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити. Пояснення надала аналогічні змісту позовної заяви, крім того суду пояснила, що вона просить визнати за нею право власності на земельну ділянку та домоволодіння за адресою АДРЕСА_1, оскільки надалі щоб не оформлювати на кожного співвласника (спадкоємця) право власності на майно відповідно до їх часток в БТІ та земельну ділянку. Вважає, що таким чином вона не порушує право на частку у спадковому майні своїх дітей, оскільки в майбутньому має наміри все рівно розподілити в рівних частках вказане майно між ними. На її думку, оформлення спірного спадкового майна тільки на її ім'я вважає доцільним.

Представник відповідача ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення позовних вимог позивача, суду зазначив, що його довіритель, не претендує на заявлену частину спадкового майна після смерті своєї матері ОСОБА_11 та її брата ОСОБА_10

Представник Літківської сільської ради Броварського району Київської області в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду подав заяву про можливість розгляду справи у його відсутності.

Третя особа ОСОБА_5 судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду подав заяву про можливість розгляду справи у його відсутності.

Представник Органу опіки та піклування Броварської районної державної адміністрації Київської області Сліпчук І.О. суду пояснила, що в даному разі при задоволенні вимог позивача в такому змісті будуть порушені права неповнолітніх дітей, а тому вважає, що при винесенні рішення суд має врахувати і майнові права дітей.

10 січня 2018 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області залучено до участі в справі третю особу ОСОБА_5.

19 січня 2018 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області залучені до участі в справі як треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також Орган опіки та піклування Броварської районної державної адміністрації Київської області.

19 січня 2018 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Кивїської області залучено до участі в справі як співвідповідача Літківську сільську раду Броварського району Київської області.

Суд вислухавши пояснення позивача, думку представника відповідача ОСОБА_4, враховуючи думку та пояснення представника органу опіки та піклування Броварської районної державної адміністрації Київської області, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, встановивши відповідні факти та обставини у справі, дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, оскільки наведені в позовній заяві обставини спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, та полягають у наступному.

Відповідно ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 визнав позовні вимоги в повному обсязі, та просив суд їх задовольнити. В даному разі суд, не приймає визнання позовних вимог представником відповідача, оскільки вони суперечать закону, встановленим в судовому засіданні обставинам і письмовим доказам наявним у матеріалах цивільної справи, крім того в матеріалах спадкової справи щодо майна померлої міститься заява ОСОБА_4 подана від її імені представником ОСОБА_2 про видачу на її ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частину спірної земельної ділянки, в АДРЕСА_1, яка належала її матері ОСОБА_11

Відповідно ст. ст. 1216 , 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно ч.1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Судом встановлено, що 01 березня 2001 року укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки між ОСОБА_12 та в рівних частинах кожний ОСОБА_11, ОСОБА_10, що розташована за адресою АДРЕСА_1, з цільовим призначенням земельної ділянки - для будівництва, обслуговування будівель і господарських споруд. Земельна ділянка належала продавцю на підставі державного акту НОМЕР_3 на праві власності на землю виданого ОСОБА_12 виконкомом Літківської сільської ради народних депутатів № 160 від 30 жовтня 1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 01 грудня 1998 року за № 747 (а.с.58-59).

01 березня 2001 року укладений договір купівлі-продажу житлового будинку між ОСОБА_12 та ОСОБА_11, ОСОБА_10, які в рівних частках кожний придбали житловий будинок з надвірними будівлями, збудований на 41 %, що знаходиться по АДРЕСА_1. На присадибній земельній ділянці розташований один, збудований на 41 % житловий будинок з надвірними будівлями "Б" - сарай, "N" - огорожа. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Базир В.Г., зареєстрований в реєстрі за № 926. (а.с.91-92)

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_11, про що в Книзі реєстрації смертей 08 липня 2007 року зроблено відповідний актовий запис за № 12102, видано свідоцтво про смерть НОМЕР_1. (а.с.42)

Після смерті ОСОБА_11 відкрилася спадщина, та відповідно заведена спадкова справа за № 2129/2007 року до майна померлої. (а.с. 39-64).

Із матеріалів спадкової справи вбачається, що із заявою 06 грудня 2007 року про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_11 звернулася ОСОБА_4 (а.с. 40 - на звороті), яка одночасно вказала, що іншими спадкоємцями за законом є сини померлої ОСОБА_5 та ОСОБА_10, та в заяві поданою 12 вересня 2008 року просила видати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,058 га, розташовану на території Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області. (а.с. 40).

Вказана земельна ділянка належала на праві власності ОСОБА_11 на підставі Державного акту на право власності на землю НОМЕР_4 виданого виконкомом Сувидської сільської ради народних депутатів від 18 серпня 1998 року № 45. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2199. (а.с.50)

27 грудня 2007 року до п'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про відмову від прийняття спадщини на користь дочки померлої ОСОБА_4 звернувся ОСОБА_10, та зазначив, що від раніше поданої до нотаріальної контори заяви № 4598 від 06 грудня 2007 року цією заявою відмовляється ( а.с. 41).

11 лютого 2008 року ОСОБА_5 звернувся до п'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою в якій зазначає, що він пропустив передбачений законодавством строк для подачі заяви про прийняття спадщини, не претендує на долю в спадковому майні і до суду з питанням продовження строку для прийняття спадщини звертатися не буде. (а.с. 42).

12 вересня 2008 року державним нотаріусом п'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_4 в тому числі з урахуванням Ѕ частки майна від якого відмовився на її користь син померлої ОСОБА_10, а саме на земельну ділянку площею 0,058 га, розташовану на території Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області, яка належала ОСОБА_11 на підставі Державного акту на право власності на землю НОМЕР_4 виданого виконкомом Сувидської сільської ради народних депутатів від 18 серпня 1998 року № 45. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2199. (а.с.52).

14 листопада 2017 року до п'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори звернувся представник ОСОБА_4 із заявою в якій зазначає, що на день смерті ОСОБА_11 залишилось спадкове майно - земельна ділянка площею 0,25 га, що розташована на території Літківської сільської ради Броварського району Київської області, яке спадкоємець ОСОБА_4 прийняла та просить нотаріальну контору видати свідоцтво про право на спадщину за законом або винести постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. (а.с. 54).

15 листопада 2017 року винесена державним нотаріусом п'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори постанова про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_4 на Ѕ частину земельної ділянки площею 0, 25 га розташовану на території Літківської сільської ради Броварського району Київської області по АДРЕСА_1 після смерті її матері ОСОБА_11, оскільки на вищевказану частину земельної ділянки відсутні необхідні документи та державна реєстрація права власності на землю. Нотаріус зазначає, що за діючим законодавством на час придбання землі та смерті спадкодавця - ОСОБА_11 єдиним документом, що посвідчував право власності на землю був Державний акт про право власності на землю, однак його отримано власником не було. (а.с. 63).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_10, про що видано свідоцтво про смерть НОМЕР_5 виконавчим комітетом Літківської сільської ради Броварського району Київської області. (а.с. 84).

Відповідно ч.1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно ч.1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка) .

Відповідно ч.1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно ч.1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Відповідно ч. 1, 4 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Відповідно ч. 4 ст. 1269 ЦК України заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун .

Відповідно ч.1, 2 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

На випадок своєї смерті 25 грудня 2015 року ОСОБА_10 склав заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Літківської сільської ради, зареєстрований в книзі для запису нотаріальних дій за № 92, яким все своє майно заповідав ОСОБА_1. Заповіт не скасований і не змінений. (а.с. 84 на звороті - 85).

01 липня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Броварської районної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_10 Одночасно повідомила, що іншими спадкоємцями до майна померлого є його діти: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (а.с.83).

Як вбачається із свідоцтва про одруження між ОСОБА_10 та ОСОБА_15 20 жовтня 2001 року був зареєстрований шлюб, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 1320. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини ОСОБА_10. (а.с. 86)

Від спільного шлюбу в ОСОБА_10 та ОСОБА_1 народились діти: ОСОБА_6 - 2002 року народження, ОСОБА_7 - 2004 року народження, ОСОБА_8 - 2006 року народження, свідоцтво про народження НОМЕР_6 (а.с.87 зворот сторінки), ОСОБА_9 - 2009 року народження, свідоцтво про народження НОМЕР_7 (а.с.88).

В довідці виданою Броварською районною нотаріальною конторою від 04 серпня 2017 року за № 2645/02-14 згідно матеріалів спадкової справи № 425/2016 року до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10, спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_1, спадкоємцями за законом згідно ст. 1241 Цивільного кодексу України є: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9. (а.с. 101).

Згідно довідки виданою Літківською сільською радою Броварського району Кивїської області, ОСОБА_10 на день своєї смерті постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1. Разом з ним проживали: ОСОБА_6 - 2002 року народження, ОСОБА_7 - 2004 року народження, ОСОБА_8 - 2006 року народження, ОСОБА_9 - 2009 року народження. (а.с. 85 на звороті).

Як вбачається із акту обстеження житлово-побутових умов від 24 лютого 2016 року складеного депутатом Літківської сільської ради Броварського району Київської області ОСОБА_16 при обстеженні виявлено, що будинок по АДРЕСА_1, а також згідно довідки (виписки з домової книги про склад сім'ї та прописки) - недобудований. (а.с. 93 - 94).

В інформаційній довідці за № 176101 від 22 червня 2017 року виданої КП КОР "Лівобережним БТІ" за даними бюро, житловий будинок АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстрований. Крім того повідомлено, що згідно інвентаризації від 22 червня 2017 року збудовано самочинно: житловий будинок під літерою "А", гараж-сарай під літерою "Г". (а.с. 96).

Як вбачається із наданого в судовому засіданні технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 виготовленого 22 червня 2017 року, вказаний будинок під літерою "А" площею 225, 3 кв.м. з надвірними будівлями: вбиральня "В", гараж-сарай "Г", споруди № 1-3 - збудований самочинно. (а.с.142-148).

Згідно із ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Частина 2 ст. 331 ЦК України передбачає, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначається постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 534 та іншими нормативними актами Кабінету Міністрів України та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Законом України від 17 лютого 2011 року "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, прийняття в експлуатацію зведених до 31 грудня 2009 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж таких об'єктів за наявності документів, що посвідчують право власності або користування земельною ділянкою, на якій вони розташовані.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна) ( ч. 3 ст. 331 ЦК України ).

За змістом ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" за № 7 від 30.05.2008 року якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (частина перша статті 376 ЦК) (435-15), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Згідно із ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З огляду на викладені обставини вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 самочинно, без отримання дозвільної документації, збудовано житловий будинок, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія технічної документації та інші матеріали справи. За таких обставин, за спадкоємцем ОСОБА_1 не може бути визнано право власності на вказаний будинок, оскільки в даному разі до спадкоємця може лише перейти право власності на будівельні матеріали та обладнання, які використані при будівництві зазначеного житлового будинку, у частці, яка б відповідала належній частці у спадковому майні, але з такими вимогами позивач до суду не зверталась.

В матеріалах спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_11 та ОСОБА_10 міститься копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09 серпня 2017 року, згідно якого спадкоємцем майна ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є його дружина ОСОБА_1 на 6/10 частки у спадщини. Спадщина на яку в указані частці видано це свідоцтво складається з Ѕ частини земельної ділянки площею 0,25 га, розташованої на землях, що знаходяться у віданні Літківської сільської ради, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_8. (а.с. 60 - на звороті). У вказаному свідоцтві про право на спадщину за заповітом зазначається про те, що свідоцтва про право на спадщину за законом на 4/10 частки ще не видано.

Право власності на вказану у свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 09 серпня 2017 року частину земельної ділянки зареєстровано, про що наданий витяг з відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за реєстраційним номером 1321686832212. (а.с. 61).

За змістом п. п. а, г ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування розяснив, що відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У ст. 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За змістом ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав (п. а).

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав є визнання права.

Як вище зазначалося позивач ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 09 серпня 2017 року, згідно якого вона є спадкоємцем майна ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на 6/10 частки у спадщини, а саме спадщина на яку у вказаній частці видано це свідоцтво складається з Ѕ частини земельної ділянки площею 0,25 га, розташованої на землях, що знаходяться у віданні Літківської сільської ради, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_8. (а.с. 60 - на звороті).

Судом не встановлені підстави та обставини у справі, які б надавали право ОСОБА_1 набути право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на всю площу земельної ділянки 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою АДРЕСА_1, тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача .

Керуючись ст.ст. 76 - 80, 259, 263, 265, 268, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна земельна ділянка) та житловий будинок площею 2500 кв.м., позначений літерою "А", з надвірними будівлями вбиральня "В", гараж-сарай "Г", споруди № 1-3, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10, а також після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Радзівіл А.Г.