Постанова

від 21.05.2018 по справі 554/10854/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/10854/15-ц Номер провадження 22-ц/786/995/18Головуючий у 1-й інстанції Чуванова А. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Кривчун Т.О.

Суддів: Бондаревської С.М., Кузнєцової О.Ю.

секретар: Філоненко О.В.

за участю: відповідача ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3

розглянула у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26 січня 2018 року (повний текст рішення складено 05 лютого 2018 року)

по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом, третя особа: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року ОСОБА_4. звернулася до місцевого суду з вказаним позовом, уточненим у ході судового розгляду справи, до ОСОБА_2 , посилаючись на те, що у м. Полтаві по вул. Довженка,35 знаходиться нерухоме майно, співвласниками якого значаться ОСОБА_6 (з часткою 13/25 або 208/400) та ОСОБА_2 (з часткою 12/25 або 192/400). Залишкова вартість всього цього майна становить 154359,00 грн.

Зазначає, що 04.01.2012 року померла ОСОБА_6 та після її смерті приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5 було відкрито спадкову справу. На підставі заповіту ОСОБА_6 позивач вступила в частину спадщини у вигляді земельної ділянки в Диканському районі Полтавської області. При цьому, на даний час позивач не має доступу до майна померлої у вигляді домоволодінняу м. Полтаві по вул. Довженка,35, оскільки відповідач їй в цьому чинить перешкоди, внаслідок чого ОСОБА_4 не має змоги через нотаріуса оформити право на спадкове майно за спадковою справою №30240456 від 20.04.2012 року.

З урахуванням наведеного прохала визнати за ОСОБА_4 право власності за заповітом на спадкове майно у вигляді 13/25 часток домоволодіння по вулиці Довженка №35 у м. Полтаві, яке складається з житлового будинку, літньої кухні, сараю (1960 рік побудови), сараю (1975 рік побудови), сараю (1976 рік побудови), вбиральні, навісу, літнього душа, погрібу, воріт огорожі (1970 року побудови), вимощення, огорожі із залізобетонних плит, воріт огорожі (2010 року побудови), огорожі з азбестових листів, вигрібної ями, що розташовані на земельній ділянці площею 635кв.м за кадастровим номером 5310137000:19:003:0153 з вартістю майна - 80267,00 грн. (а.с.2,26).

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 26 січня 2018 року позов ОСОБА_4, проживаючої за адресою: 38500, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, до ОСОБА_2, проживаючої за адресою: 36000 м. Полтава, вул. Довженка,35, реєстраційний номер облікової картки платника податків 17997071412, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом; третя особа: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5, місцезнаходження: 36014 м. Полтава вул. Симона Петлюри,13, задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_4, проживаючою за адресою: 38500, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за заповітом, посвідченим Петро-Давидівською сільською радою 07.09.2004 року і зареєстрованого в реєстрі №150, після смерті ОСОБА_6, яка померла 04.01.2012 року, на спадкове майно у вигляді 13/25 частин домоволодіння по вулиці Довженка, 35 у м. Полтаві.

В задоволенні інших вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2, проживаючої за адресою: 36000 м. Полтава, вул. Довженка, 35, реєстраційний номер облікової картки платника податків 17997071412, на користь ОСОБА_4, проживаючої за адресою: 38500, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, судовий збір в сумі 401,34 гривень.

З цим рішенням не погодилась ОСОБА_2, яка в поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити рішення, яким зупинити провадження у даній справі до встановлення кінцевого рішення у справі №554/6476/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Петро-Давидівської сільської ради, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_5

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що на час смерті ОСОБА_6 та відкриття спадщини з нею проживала ОСОБА_2 та члени її сім'ї та саме відповідач здійснювала догляд за померлою, а тому ОСОБА_2 вважає, що саме вона є єдиним спадкоємцем за законом на належну ОСОБА_6 частину будинку у м. Полтава по вул. Довженка, 35.

Вказує, що на даний час Октябрським районним судом м. Полтави розглядається цивільна справа №554/6475/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4,Петро-Давидівської сільської ради Диканського району Полтавської області, третя особа приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання протиправними нотаріальних дій, скасування свідоцтва на спадщину за заповітом, скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку, визнання заповіту недійсним. А тому апелянт вважає, що розгляд даної цивільної справи про визнання права власності на спадкове майно без належного розгляду справи про визнання заповіту недійсним та постановлення рішення по справі № 554/6475/17 є неможливим.

Також, відповідач зазначає, що нею до суду надано фотокопію заповіту ОСОБА_6, при цьому дублікат документу має відповідати формі на змісту основного документу. Проте, судом не було надано оцінки значним розбіжностям між письмовою формою заповіту та його дублікату, зокрема, в дублікаті заповіту не відображено порушення письмової форми основного документа - відсутні позначення не завірених виправлень, відсутні пусті, не закреслені строки бланку. На думку апелянта кожна з вказаних обставин є самостійною підставою нікчемності заповіту.

У судовому засіданні відповідач та її представник доводи апеляційної скарги підтримали та прохали її задовольнити .

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення відповідача та її представника, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

У відповідності до ч.ч.1-5 ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч.1 ст.264 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що, відповідно до дублікату заповіту від 07.09.2004 року, посвідченого секретарем Петро - Давидівської сільської ради Диканського району Полтавської області ОСОБА_7, ОСОБА_6 на випадок своєї смерті зробила наступне розпорядження: все належне майно де б воно не було і з чого б не складалось і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_4 Заповіт зареєстровано в реєстрі за №150 (а.с.7).

Згідно актового запису №11 в Книзі реєстрації смертей ОСОБА_8 відділу державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, ОСОБА_6 померла 04.01.2012 року (Свідоцтво про смерть серії І-КЕ №205642 від 05.01.2012 року, а.с.6).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №111095637 від 19.01.2018 року, ОСОБА_6 на праві приватної спільної часткової власності (частка 158/400) належить житловий будинок за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Довженка, 35 на підставі Свідоцтва про право на спадщину, б/н від 23.06.1992 року, виданого Першою Полтавською ДНК за №3-4184 та угоди про порядок користування спільним житловим будинком №б/н від 11.03.1994 року, посвідченим Першою Полтавською ДНК за №3-680 (а.с.159-160).

Як убачається із заяви ОСОБА_4 від 18.06.2015 року, приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5 20.04.2018 року відкрито спадкову справу №30240456 щодо спадкового майна, що залишилось після смерті 04.01.2012 року ОСОБА_6 (а.с.14).

13.09.2014 року, ОСОБА_4 отримала Свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії НАВ №900073 після померлої 04.01.2012 року ОСОБА_6 Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 2,8200 га, цільове призначення землі - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться: Полтавська область, Диканський район, Петро-Давидівська сільська рада, кадастровий номер 5321084500:00:003:0159. Ця земельна ділянка належала померлій ОСОБА_6 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №098584, виданого Диканською райдержадміністрацією 14.08.2006 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010654500157. Спадкова справа №08/2012, Свідоцтво зареєстровано в реєстрі за №2871 (а.с.8).

15.06.2012 року ПП Полтавським БТІ Інвентаризатор було виконано технічний паспорт на спірне домоволодіння, в якому власниками майна зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (а.с.9-13).

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 18.05.2012 року (справа №1622/5908/2012) заяву ОСОБА_2, зацікавлена особа: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, Полтавський міський нотаріальний округ приватний нотаріус ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю, задоволено.

Встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_2 разом з ОСОБА_6 понад п'ять років до часу відкриття спадщини, - а саме з жовтня 1991 року по день смерті 04.01.2012 року (а.с.129).

Як убачається з рішення апеляційного суду Полтавської області від 20.08.2014 року, 03.07.2014 року Октябрським районним судом м. Полтави було винесено рішення (справа №554/6670/14-ц), яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Петро-Давидівської сільської ради Диканського району, треті особи: Полтавська філія державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання заповіту та дублікату заповіту нікчемним, задоволено.

У зустрічному позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи: Полтавська філія державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про встановлення належності заповіту, усунення від права на спадкування майна , відмовлено.

Заповіт від 07 вересня 2004 року складений, померлою 04.01.2012 року ОСОБА_6, посвідчений 07 вересня 2004 року ОСОБА_7 секретарем Петро-Давидівської сільської ради Диканського району Полтавської області визнано нікчемним.

Дублікат заповіту від 15 травня 2012 року, посвідчений 15 травня 2012 року ОСОБА_12 секретарем Петро-Давидівської сільської ради Диканського району Полтавської області визнано нікчемним.

Стягнуто зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 110,20 грн. (а.с.16-17).

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 20.08.2014 року (справа №554/6670/14-ц) рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 03.07.2014 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Петро-Давидівської сільської ради Диканського району про визнання заповіту та дублікату заповіту нікчемними скасовано та постановлено в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову.

В іншій частині рішення залишено без змін (а.с.16-17).

Даним судовим рішенням установлено, що 20.04.2012 року з заявою про прийняття спадщини на підставі ст.1264 ЦК України до приватного нотаріуса звернулася ОСОБА_2, а 20.06.2012 року з заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_6 звернулась ОСОБА_4

Ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 22.07.2015 року (справа №554/18409/15-ц) позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання заповіту нікчемним та його дублікату недійсним залишено без розгляду у зв'язку з подачею позивачем заяви про це (а.с.18).

Також, ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 29.02.2016 року (справа №554/994/16-ц) відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Петро-Давидівської сільської ради Диканського району Полтавської області, ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним, справу призначено до розгляду (а.с.105).

Та ухвалою цього ж суду від 30.03.2016 року (справа №554/994/16-ц) заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії та накладення арешту на майно, задоволено частково.

Заборонено приватному нотаріусу ОСОБА_5 вчиняти будь-які нотаріальні дії та видавати Свідоцтво про право власності на спадщину на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_6, яка померла 04.01.2012 року, до прийняття судом рішення по справі (а.с.106).

Окрім того, ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 30.10.2017 року (справа №554/6476/17) відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Петро-Давидівської сільської ради Диканського району Полтавської області, ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання протиправними нотаріальних дій, скасування Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку, визнання заповіту недійсним, справу призначено до розгляду (а.с.141).

Задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий суд виходив із того, що позивач, як спадкоємець за заповітом, своєчасно прийняла спадщину після померлої ОСОБА_6, проте позбавлена можливості в передбаченому законом нотаріальному порядку оформити своє право на спадщину, а тому її право підлягає захисту судом, шляхом визнання за ОСОБА_4 права власності на спірне майно.

При цьому, відмовляючи в позові у частині вимог про визнання за позивачем права власності на домоволодіння з визначеним нею складом, місцевий суд прийшов до висновку про їх недоведеність та необґрунтованість

Такі висновками місцевого суду відповідають встановленим обставинам справи та нормам закону, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.5-6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно статті 41 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 3, статті 321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Частиною 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За змістом п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України).

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року №7, при вирішенні спорів у зв'язку зі спадкуванням за заповітом суд повинен застосовувати правила глави 85 ЦК та враховувати, що заповідач, зокрема, має право: 1) призначити своїми спадкоємцями фізичних осіб, незалежно від наявності в нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (частина перша статті 1235 ЦК); 2) без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом, крім тих, які мають право на обов'язкову частку у спадщині; у разі смерті особи, яка була позбавлена права на спадкування, до смерті заповідача, позбавлення її права на спадкування втрачає чинність (частини друга, третя, четверта статті 1235 ЦК); 3) охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати в майбутньому. Якщо він розподілив між спадкоємцями лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов'язків, що є пропорційною до одержаних ними прав (частини перша, третя статті 1236 ЦК); 4) зробити у заповіті заповідальний відказ, відказоодержувачами у якому можуть бути особи, які входять, а також ті, які не входять до числа спадкоємців за законом (стаття 1237 ЦК); 5) зобов'язати спадкоємців до вчинення певних дій немайнового характеру, зокрема, щодо розпорядження особистими паперами, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання, дій, спрямованих на досягнення суспільно корисної мети (стаття 1240 ЦК); 6) обумовити виникнення права спадкування наявністю певної умови (наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо), тобто скласти заповіт з умовою. Умова, визначена у заповіті, є нікчемною, якщо вона суперечить закону або моральним засадам суспільства (частини друга, третя статті 1242 ЦК); 7) установити сервітути щодо земельних ділянок, без зміни їх цільового призначення, інших природних ресурсів або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб (стаття 1246 ЦК);

Заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочини, якщо у книзі шостій ЦК немає відповідного правила.

Частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується на загальних підставах спадкоємцями за законом, до їх числа входять і ті спадкоємці відповідної черги за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Так, з матеріалів справи вбачається, що за життя ОСОБА_6 на випадок своєї смерті зробила розпорядження, оформлене заповітом від 07.09.2004 року, посвідченим секретарем Петро-Давидівської сільської ради Диканського району Полтавської області ОСОБА_7, яким все належне їй майно де б воно не було і з чого б не складалось і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_4 (а.с.7).

ОСОБА_6 померла 04.01.2012 року, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії І-КЕ №205642 від 05.01.2012 року.

При цьому, матеріалами справи встановлено та не заперечується сторонами, що на момент смерті ОСОБА_6 на праві спільної часткової власності належало 13/25 житлового будинку за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Довженка, 35 та земельна ділянка площею 2,8200 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Диканський район, Петро-Давидівська сільська рада, кадастровий номер 5321084500:00:003:0159 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №098584, виданого Диканською райдержадміністрацією 14.08.2006 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010654500157.

Після смерті 04.01.2012 року ОСОБА_6, 20.04.2012 року з заявою про прийняття спадщини на підставі ст.1264 ЦК України до приватного нотаріуса звернулася ОСОБА_2 та 20.06.2012 року з заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_6 звернулась ОСОБА_4

В подальшому, приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5 20.04.2018 року було відкрито спадкову справу щодо спадкового майна, що залишилось після смерті 04.01.2012 року, ОСОБА_6 та 13.09.2014 року, ОСОБА_4 отримала Свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії НАВ №900073 на вказану вище земельну ділянку площею 2,8200 га, кадастровий номер 5321084500:00:003:0159.

Відповідно до повідомлення ПП Полтавського БТІ Інвентаризатор від 13.07.2015 року №5818, 03.07.2015 року був здійснений вихід інженера ПП Полтавського БТІ Інвентаризатор для проведення інвентаризаційних робіт по домоволодінню за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Довженка, 35, проте виконати технічну документацію за вищевказаною адресою неможливо, оскільки замовником не було надано доступу до приміщень в житловому будинку літ. А-1 (а.с.15).

Так, матеріалами справи встановлено, що позивач не може оформити свої спадкові права на майно, а саме житловий будинок за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Довженка, 35, у передбаченому законом порядку, а тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про наявність підстав для захисту її права шляхом визнання за ОСОБА_4 права власності на спірне майно.

При цьому, висновок суду про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_4 в частині визнання за позивачем права власності на домоволодіння з визначеним нею складом, колегія суддів вважає вірним за відсутності у матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження складу нерухомих об'єктів, що входять до домоволодіння за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Довженка, 35.

Доводи апеляційної скарги про те, що на час смерті ОСОБА_6 та відкриття спадщини, з нею проживала ОСОБА_2 та члени її сім'ї, при цьому саме відповідач здійснювала догляд за померлою, а тому ОСОБА_2 вважає, що саме вона є єдиним спадкоємцем за законом на належну ОСОБА_6 частину будинку у м. Полтава по вул. Довженка, 35, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, тобто ОСОБА_4, та лише у разі його відсутності, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу.

При цьому матеріалами справи встановлено, що заповітом охоплено спірний житловий будинок, позивач від прийняття спадщини не відмовлялась, та жодним чинним рішенням суду на час розгляду даної справи заповіт ОСОБА_6А, від 07.09.2004 року недійсним визнано не було.

Посилання апелянта на те, що нею до суду надано фотокопію заповіту ОСОБА_6, при цьому дублікат документу, який має відповідати формі та змісту основного документу, містить розбіжності з оригіналом заповіту, що підтверджує його нікчемність, є необґрунтованим, оскільки, як зазначено вище на час розгляду даної справи жодним чинним рішенням суду даний заповіт визнаний недійсним чи нікчемним не був.

Наявність у матеріалах справи копії висновку спеціаліста від 05.11.2012 року №436, з якого, зокрема, вбачається, що підпис від імені ОСОБА_6 в заповіті від імені ОСОБА_6 від 07.09.2004 року виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою, не може свідчити про недійсність даного правочину, оскільки він у передбаченому законом порядку таким не визнаний.

Твердження апелянта про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі до розгляду Октябрським районним судом м. Полтави цивільної справи № 554/6475/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4Петро-Давидівської сільської ради Диканського району Полтавської області, третя особа приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання протиправними нотаріальних дій, скасування свідоцтва на спадщину за заповітом, скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку, визнання заповіту недійсним, оскільки, на думку апелянта, розгляд даної цивільної справи про визнання права власності на спадкове майно без належного розгляду справи про визнання заповіту недійсним та постановлення рішення по справі №554/6475/17 є неможливим, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 19.01.2018 року у задоволенні клопотання сторони відповідача ОСОБА_2 щодо зупинення провадження в порядку ст.251 ЦПК України у даній справі, відмовлено (а.с.166-167). При цьому, зі змісту даної ухвали вбачається, що підстави, наведені у клопотанні, поданому до місцевого суду про зупинення провадження, є аналогічними доводам апеляційної скарги, тобто вже вирішувались у суді першої інстанції.

Окрім того, за наявності на те підстав, сторони не позбавлені права звертатися до суду із заявами про перегляд рішень судів за нововиявленими обставинами.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 10.04.2018 року відстрочено ОСОБА_2 сплату судового збору в розмірі 601,99 грн. до ухвалення судового рішення у справі та відкрито провадження по даній справі (а.с.230-231).

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що даною постановою апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого суду без змін, колегія суддів приходить до висновку, що з ОСОБА_2 необхідно стягнути суму відстроченого судового збору в розмірі 601,99 грн. на користь держави.

Інші доводи апеляційної скарги не містять нових засобів доказування, не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до незгоди із судовим рішенням без належного обґрунтування нормами права.

Суд першої інстанції повно та об'єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись ст.ст.368, 375, 382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , - залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26 січня 2018 року (повний текст рішення складено 05 лютого 2018 року) , - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 601,99 (шістсот одну гривню 99 коп.) грн. судового збору на користь держави.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ ОСОБА_1

СУДДІ: /підпис/ ОСОБА_13

/підпис/ ОСОБА_14

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1