Ухвала

від 23.05.2018 по справі 760/18019/16-ц

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2-з/760/135/18

Справа №760/18019/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Букіної О.М.,

при секретарі Кривулько С.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ТОВ "Столиця Інвест" про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ТОВ "Столиця Інвест" про стягнення боргу.

21.05.2018 до суду представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 було подано заяву про забезпечення позову.

З метою забезпечення позову представник позивача просить постановити ухвалу, якою:

-накласти арешт на нерухоме майно - домоволодіння № АДРЕСА_3, яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_3.

В обґрунтування заяви зазначає, що відповідач має боргові зобов'язання перед позивачем, які не виконує та не повертає грошові кошти. Зазначає, що відповідач володіє та користується вищезазначеним нерухомим майном, а тому вважає за можливе накласти арешт на дане майно, оскільки існує ризик утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в майбутньому.

Враховуючи вищевикладене, просив заяву задовольнити

Сторони в судове засідання не з'явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією із причин, в зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Встановлено, що предметом спору є стягнення боргу, з урахуванням уточнених позовних вимог, зокрема з відповідача ОСОБА_3 в сумі 3384,94 дол. США та 135 439,62 грн.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З огляду на викладене та враховуючи предмет спору, суд вважає обґрунтованими вимоги представника позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, т.я. невжиття заходів забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи предмет позову та вимоги чинного законодавства, суд вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову та накласти арешт на нерухоме майно - домоволодіння АДРЕСА_3, яка належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 25.04.2008 та свідоцтва про право на спадщину від 18.12.2007.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення поданої заяви.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ТОВ "Столиця Інвест" про стягнення боргу - задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно - домоволодіння № АДРЕСА_3.

Позивач: ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач 1: ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_2, проживає за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю Столиця - Інвест , ідентифікаційний код 34044978, місцезнаходження за адресою: 03030, м. Київ, пров. Західний, 3-ц.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Суддя