Рішення

від 17.05.2018 по справі 910/22760/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.05.2018Справа № 910/22760/15 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., при секретарі судового засідання Астаповій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛУЛА УКРАЇНА" про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності, за участю представника позивача - Бондара Є.А., довіреність №05/18 від 31.01.2018 року, відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Старокиївський банк звернулося до господарського суду місті Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛУЛА УКРАЇНА" про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що був власником нежилих приміщень з №1 по №6 групи приміщень № 18 загальною площею 53,8 кв. м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, буд. 7/9, які вибули з його власності без його відома, і на даний час право власності на це майно зареєстроване за відповідачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.09.2015 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 21.10.2015 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.10.2015 року розгляд справи відкладено на 04.11.2015 року.

03.11.2015 року відповідачем через канцелярію суду надано клопотання про залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Майберга Едуарда (адреса: Ізраїль, Герцелія-Пітуах, А-Маріна, вул.Аоген,10), в задоволенні якого судом відмовлено, оскільки відповідачем не доведено, яким чином рішення у даній справі вплине на права та обов'язки зазначеної особи.

03.11.2015 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує на те, що право власності на нежилі приміщення перейшло до відповідача внаслідок укладання низки правомірних правочинів, які не визнані судом недійсними.

04.11.2015 року через канцелярію суду представник позивача надав суду клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи №752/13914/15-ц.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2015 року провадження у справі було зупинено до вирішення справи №752/13914/15-ц.

14.02.2018 року через канцелярію суду надано клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.02.2018 року поновлено провадження та справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.03.2018 року.

21.03.2018 року позивачем через канцелярію суду надано заяву про зміну предмету позову, в якій позивач просив суд витребувати у відповідача на користь позивача нерухоме майно, реєстраційний номер 811980000, а саме нежилі приміщення з №1 по № 6 (групи приміщень №18) (в літ. А) загальною площею 53,80 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, 7/9 та визнати за позивачем право власності на зазначене нерухоме майно, яка прийнята судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.03.2018 року підготовче засідання відкладено на 23.04.2018 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 17.05.2018 року.

17.05.2018 року представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Відповідач у справі був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.12.2012 року між громадянином Віденським Д.В. та громадянином Ізраїлю Майбергом Е. укладений попередній договір, за умовами якого Віденський Д.В. зобов'язався у майбутньому продати Майбергу Е. нежилі приміщення з №1 по №5 групи приміщень № 16 загальною площею 74 кв. м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, буд. 11.

З метою забезпечення виконання зобов'язань Віденського Д.В. за попереднім договором 28.12.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Старокиївський банк" (іпотекодавець) та Майбергом Е. (іпотекодержатель) був укладений іпотечний договір, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. та зареєстрований в реєстрі за № 4480, згідно умов якого, іпотекодавець з метою забезпечення повного виконання зобов'язання, зазначеного в цій статті, передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку на умовах визначених у цьому договорі майно визначене в ст. 2 цього договору.

Згідно п. 6.7. іпотечного договору іпотекодержатель має право зареєструвати за собою право власності на предмет іпотеки в односторонньому порядку у разі виникнення у нього права звернути стягнення на предмет іпотеки.

07.04.2014 року між сторонами було укладено договір про внесення змін та доповнень до іпотечного договору, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. за реєстровим № 813, відповідно до умов якого, предметом іпотеки визначено нежилі приміщення, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 811980000, а саме нежиле приміщення з №1 по №5 групи приміщень № 16 загальною площею 74 кв. м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, буд. 11.

11.06.2014 року Майберг Е. на підставі зазначеного вище іпотечного застереження, передбаченого п. 6.7 іпотечного договору, звернув стягнення у позасудовому порядку на предмет іпотеки шляхом прийняття його у власність, і зареєстрував за собою право власності на предмет іпотеки з №1 по №6 групи приміщень № 18 загальною площею 53,8 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, буд. 7/9.

11.09.2014 року Майберг Е. вніс вищевказане нерухоме майно до статутного фонду відповідача без сплати останнім грошових коштів на користь Майберга Е. за отримане нерухоме майно.

На даний час за відповідачем на праві власності зареєстрований об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 811980000 - нежилі приміщення з №1 по № 6 (групи приміщень №18) (в літ. А) загальною площею 53,80 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, 7/9, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №42954022, яка міститься в матеріалах справи.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.05.2017 року по справі № 910/22763/15 за позовом ПАТ Старокиївський банк до ТОВ Авіва Інтер , треті особи: Майбег Едуард, Віленський Дмитро Владленович, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання договору недійсним, що залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 року, визнано недійсним іпотечний договір № 4480 від 28.12.2012 року що укладений між Майбег Едуардом та ПАТ Старокиївський банк .

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, відсутня правова підстава для вибуття спірного нерухомого майна з володіння позивача, а отже, право власності на спірне нерухоме майно не перейшло від позивача до Майберга Е., а останній в свою чергу, не мав права передавати спірне нерухоме майно до статутного фонду відповідача.

Відповідно до положень ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 386 Цивільного кодексу України якщо майно було набуте безвідплатно від особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках

В силу ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно із ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Судом дана належна оцінка відзиву відповідача на позовну заяву, водночас доводи, відповідача щодо дійсності іпотечного договору, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. та зареєстрований в реєстрі за № 4480 від 28.12.2012 року не приймаються судом до уваги, оскільки спірний договір визнано недійсним за рішенням господарського суду міста Києва від 04.05.2017 року у справі № 910/22763/15, яке на даний час набрало законної сили.

За таких обставин, враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що права позивача за захистом яких він звернувся до суду порушено відповідачем і тому позов про витребування у відповідача на користь позивача нерухомого майна, реєстраційний номер 811980000, а саме нежилі приміщення з №1 по № 6 (групи приміщень №18) (в літ. А) загальною площею 53,80 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, 7/9 та визнання за позивачем права власності на зазначене нерухоме майно є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛУЛА УКРАЇНА" (01103, м. Київ, вул. Харківське шосе, 144-А, код 39396167) на користь Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" (01033, м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, 6/8, код 19024948) нерухоме майно, реєстраційний номер 811980000, а саме нежилі приміщення з №1 по № 6 (групи приміщень №18) (в літ. А) загальною площею 53,80 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, 7/9.

Визнати за Публічним акціонерним товариством "Старокиївський банк" (01033, м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, 6/8, код 19024948) право власності на нерухоме майно, реєстраційний номер 811980000, а саме нежилі приміщення з №1 по № 6 (групи приміщень №18) (в літ. А) загальною площею 53,80 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, 7/9.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛУЛА УКРАЇНА" (01103, м. Київ, вул. Харківське шосе, 144-А, код 39396167) в доход державного бюджету України 25 827 (двадцять п'ять тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повне рішення складено 29.05.2018р.

Суддя С.О. Чебикіна