Рішення

від 17.05.2018 по справі 915/110/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року Справа № 915/110/18

м. Миколаїв

За позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" (54003, м. Миколаїв, вул. Погранична, 159)

до відповідача: Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27/1)

про: визнання недійсним та скасування рішення.

Суддя: Смородінова О.Г.

Секретар судового засідання: Ржепецька К.М.

Представники сторін:

від позивача: Іноземцев Є.С. - за довіреністю № 007Др-143-1217 від 20.12.2017,

від відповідача: Войтенкова І.О. - за довіреністю № 20 від 05.09.2017; Колійчук О.В. - за довіреністю № 14 від 07.03.2018.

Суть спору:

12 лютого 2018 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 09.02.2018 (вх. № 1924/18) про визнання недійсним та скасування в повному обсязі рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 34-ріш від 30.11.2017.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі норм статті 59 Закону України Про захист економічної конкуренції та мотивовані наступним:

Позивач не погоджується з прийнятим рішенням у зв'язку із тим, що відповідачем при прийнятті рішення не доведено обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими, неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи. Висновки, які викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи, так:

1. Пунктом 2 вимоги відповідача від 22.06.2015 № 2-292/80-984 (далі - Вимога 1) вимагалося надати: Копії всіх договорів/угод, контрактів, тощо (з усіма додатками, що є невід'ємними частинами цих договорів, додатковими угодами, специфікаціями, змінами та доповненнями, протоколами розбіжностями тощо), які були укладені у період 2010 - травень 2015 р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Парадиз (ідентифікаційний код 34033935).

Пунктом 3 Вимоги 1 вимагалося надати: Копії всіх документів (листів, заяв, свідоцтва про право власності, сертифікатів, декларацій, технічних умов, проектних документацій, паспортів, актів готовності об'єкта до експлуатації, тощо), що надавало Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Парадиз до позивача та які будь-яким чином пов'язані з договорами, що вказані у п. 2 цієї вимоги .

В рішенні відповідач зазначив, що набуті докази у справі підтверджують факт невиконання позивачем вимог пункту 3 щодо надання інформації за Вимогою № 1 в повному обсязі. Так, позивачем не було надано документів, які безпосередньо пов'язані з Договором підряду та Договором про постачання природного газу, а саме:

- Акту приймання будівельно-монтажних робіт за Договором підряду;

- Актів приймання передачі-газу, які складались у відповідності до положень Договору про постачання природного газу, які, об'єктивно, були в наявності у позивача та надсилались на його адресу після підписання зі сторони ТОВ Компанія Парадиз .

На виконання умов укладених між ТОВ Компанія Парадиз та позивачем наведених договорів, останнім були надані контрагенту підписані з боку позивача акти виконаних робіт, що підтверджується інформацією наданою ТОВ Кампанія Парадиз в листі від 29.09.2016 року № 95, але після підписання з боку контрагента зазначені документи до позивача не поверталися, а тому надати їх копію на виконання п. 3 Вимоги 1 не представлялося можливим.

2. Відповідно до формулювання питання викладеного у п. 1 Вимоги 1, позивачу необхідно було надати: Інформацію про надання вашим підприємством, у період 2010 - травень 2015 роки, послуг з приєднання, які були пов'язані з приєднанням до газових мереж інженерних мереж новозбудованих багатоповерхових житлових будинків у м. Миколаєві. Інформацію надати по кожному року окремо відповідно до нижченаведеної таблиці .

Пунктом 6.1 розділу VI постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, № 420 від 19.04.2012 передбачено, що приєднання та підключення об'єктів системи газопостачання (газоспоживання) замовника до ЄГТСУ здійснюється на підставі договору на приєднання до газових мереж, типова форма якого визначається НКРЕ.

НКРЕ постановою № 76 від 31.03.2013, яка набрала чинності 15.03.2013, було затверджено Типовий договір на приєднання до газових мереж. Відповідно, послуга з приєднання почала надаватися позивачем після набрання чинності вказаних постанов.

Крім того, необхідно звернути увагу на те, що постановою НКРЕ № 420 від 19.04.2012 відокремлено поняття приєднання та підключення , а п. 6.11 наведено перелік етапів приєднання, одним з яких саме і є підключення об'єкта системи газопостачання (газоспоживання) замовника до газових мереж.

Враховуючи наведене, позивачем на вимогу відповідача було надано інформацію про надання послуги приєднання саме з моменту закріплення її в нормативних документах як комплексу робіт.

Посилання відповідача на пункти 3.26, 3.27, 3.28 та 7.23 Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01.10.1997 № 254 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 травня 1998 року за № 318/2758 (надалі - Правила безпеки) в якості обґрунтування наявності послуги з приєднання в 2010 - квітні 2013 року є помилковим, адже вказані норми регулюють безпосередньо передумови та вимоги які ставляться до приєднання (врізання) побудованого газопроводу до діючого газопроводу як технологічного процесу.

Наявність закріпленого в законодавстві терміну та відсутність більш конкретизованого формулювання п. 1 Вимоги 1, не дозволило позивачу здогадатися про інший зміст даного пункту вимоги, вкладений відповідачем.

Враховуючи наведене, висновки відповідача щодо надання позивачем інформації в неповному обсязі шляхом зменшення періоду, за якій необхідно надати інформацію конкретизовану терміном послуга з приєднання , не відповідають дійсності.

3. Пунктом 1 Вимоги від 18.02.2016 року № 2-292/80-262 (далі - Вимога 2) запитувались: Копії всіх договорів/угод, контрактів тощо (з усіма додатками, що є невід'ємними частинами цих договорів, додатковими угодами, специфікаціями, змінами та доповненнями, протоколами розбіжностями тощо) з зазначенням їх статусу (чинні або нечинні), які були чинні у 2013, 2014, 2015 та/або 2016 роках та укладені між позивачем та іншими суб'єктами господарювання.

В свою чергу, пунктом 2 Вимоги № 2 вимагалось надати: Копії всіх документів (листів, заяв, свідоцтва про право власності, сертифікатів, декларацій, технічних умов, проектних документацій, паспортів, довіреностей тощо), що надавали (надсилали тощо) до позивача суб'єкти господарювання, що вказані у пункті 1 цієї вимоги, та які будь-яким чином пов'язані з договорами, що зазначені у п. 1 цієї вимоги .

Станом на 09.03.2016 року, тобто кінцевого терміну надання інформації за пунктами 1 та 2 Вимоги № 2 ПАТ Миколаївгаз не надало на адресу Відділення запитувану вказаною вимогою інформацію в повному обсязі.

В обґрунтування висновків відповідач посилається на те, що відповідь на питання пунктів 1 та 2 Вимоги № 2 Товариство надало двома окремими листами.

Отже, лист ПАТ Миколаївгаз від 09.03.2016 р. вих. № 04-03/922/1 було здано на пошту 09.03.2016 р., про що зазначено на штемпелі конверта, в якому цей лист було надіслано на вимогу Миколаївського обласного територіального відділення АМК України від 18.02.2016 р. № 2-292/80-262.

Як зазначалося вище, відповідь на питання пунктів 1 та 2 Вимоги № 2 Товариство надало двома окремими листами, а саме:

- безпосередньо до Відділення, без використання послуг поштового зв'язку, у встановлений головою Відділення строк, листом від 09.03.2016 № 04-03/922, який був зареєстрований Відділенням 09.03.2016 за вх. № 80-03/640;

- з використанням послуг поштового зв'язку листом від 09.03.2016 № 04-03/922/1, який отриманий Відділенням, після встановленого головою Відділення строку, 16.03.2016 року, про що свідчить реєстрація Відділенням вказаного листа 16.03.2016 за вх. № 80-03/692.

Зважаючи на вищевикладене позивачем було додержано вимоги частини третьої статті 62 Закону України Про захист економічної конкуренції та відповідно надано інформацію на пункти 1 та 2 вимоги Миколаївського обласного територіального відділення АМК України від 18.02.2016 р. № 2-292/80-262 своєчасно у встановлені головою територіального відділення строки.

4. Вимогою (п. 1 (1.1., 1.2.)) Миколаївського обласного територіального відділення АМК України від 05.04.2016 р. № 2-292/80-482 (далі - Вимога 3) запитувалася наступна інформація: Чи були у жовтні 2014 року факти припинення/відключення позивачем або суб'єктом господарювання, засновником якого є позивач, газопостачання фізичним особам (населенню) - споживачам газу?... .

Зважаючи на формулювання вказаних у п. 1 та підпунктах 1.1. і 1.2. Вимоги 3 питань, позивачем були надані по гром. ОСОБА_4, всі документи, які стосувалися саме дій по припиненню/відключенню газопостачання.

Ствердження у Поданні про ненадання повного комплекту документів, які підтверджують здійснення відключення споживачів від газопостачання, зокрема ненадання товариством документів за фактом припинення газопостачання 05.10.2014 р. за адресою: АДРЕСА_1 та неповного надання документів за фактом припинення газопостачання за адресою: СВТ Калинка , вул. Догская, 33 не відповідає дійсності.

Вимоги відповідача щодо подання інформації повинні бути сформульовані чітко, недвозначно, з метою уникнення різного тлумачення (як ним, так і суб'єктом господарювання, до якого спрямована вимога). Відповідача не було позбавлено можливості направити позивачу ще одну вимогу або в іншій формі отримати додаткову інформацію з інших джерел. Однак цього зроблено не було, у зв'язку із чим ненадання вказаних документів відповідач розцінив як подання неповної інформації.

Разом з тим, виходячи з положень ч. 1 ст. 19 Конституції України, у позивача був відсутній обов'язок з надання інформації про рішення суду, т. я. воно не відноситься до предмету п. 1 вимоги або інших документів які, на думку відповідача, повинні бути в наявності у позивача, внаслідок чого позивачем була надана повна відповідь на пункт 1 (пп. 1.1. та 1.2.) Вимоги 3.

5. Відповідно до формулювання питань, наведених у п. 2 (2.1., 2.2.) Вимоги 3, вимагалося від позивача інформація на слідуючи питання: Чи були у грудні 2014 року факти припинення або обмеження Товариством або СГ постачання газу суб'єктам господарювання?... .

У п. 2 (2.1., 2.2.) Вимоги 3 не зазначено конкретної вимоги щодо необхідності надання копії договорів про постачання природного газу, а поставлені питання носять загальний характер тобто не є максимально конкретизовані, чіткі, зрозумілі, однозначні.

Разом з тим, виходячи з положень ч. 1 ст. 19 Конституції України, у позивача був відсутній обов'язок з надання документів (розрахунку заборгованості у зв'язку із його не складанням та договором надання якого не вимагалося), т. я. воно не відноситься до предмету п. 2 (2.1, 2.2.) Вимоги 3, внаслідок чого позивачем була надана повна відповідь в повному обсязі.

6. Пунктом 3 (3.1, 3.2.) Вимоги 3 запитувалися копії документів, з аналізу яких буде вбачатись правомірність дій щодо припинення або обмеження газопостачання, дотримання норм чинного законодавства під час здійснення такого припинення або обмеження та наведено перелік документів копії яких, зокрема, необхідно надати.

У вказаних пунктах Вимоги 3 не зазначено конкретної вимоги щодо необхідності наданням копії договорів про постачання природного газу, а поставлені питання носять загальний характер, тобто не є максимально конкретизовані, чіткі, зрозумілі, однозначні.

Зазначений пункт вимоги не передбачає надання копій договорів для його виконання, т. я. серед переліку документів необхідність їх надання не передбачена.

Крім того, позовна заява ТОВ РосКосметика (справа № 915/1593/15) не відноситься до інформації з аналізу якої вбачалося б правомірність дій позивача щодо припинення/відключення газопостачання та дотримання норм чинного законодавства під час здійснення такого припинення/відключення. Крім того, провести аналіз та зробити висновки щодо дотримання норм законодавства позивачем під час здійснення припинення газопостачання ТОВ РосКосметика у лютому 2015 відповідач мав змогу виходячи із документів наданих зокрема й листом від 19.05.2016 № Мк04.3-ЛВ-1895-0516. З іншого боку, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2016 року провадження у справі 915/1593/15 припинено у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Вимоги відповідача щодо подання інформації повинні бути сформульовані чітко, недвозначно, з метою уникнення різного тлумачення (як ним, так і суб'єктом господарювання, до якого спрямована вимога). Відповідача не було позбавлено можливості направити позивачу ще одну вимогу або в іншій формі отримати додаткову інформацію з інших джерел. Однак цього зроблено не було, у зв'язку із чим ненадання вказаних документів відповідач розцінив як подання неповної інформації.

Разом з тим, виходячи з положень ч. 1 ст. 19 Конституції України, у позивача був відсутній обов'язок з надання документів (розрахунку заборгованості у зв'язку із його не складанням та договором надання якого не вимагалося), т. я. воно не відноситься до предмету п. 2 (2.1., 2.2.) Вимоги 3, внаслідок чого позивачем була надана повна відповідь в повному обсязі.

7. Пунктом 4 (4.1., 4.2.) Вимоги 3 запитувалася інформація щодо спірних питань або фактів щодо припинення, обмеження або відмови позивача в газопостачанні будинків у м. Миколаєві. Разом із цим необхідно було надати копію всіх підтверджуючих документів, з аналізу яких буде вбачатися правомірність відповідних діянь товариства.

Отже, знову не зазначено вимоги щодо необхідності надання конкретних документів, а поставлені, питання носять загальний характер, тобто не є максимально конкретизовані, чіткі, зрозумілі, однозначні.

Листом від 26.05.2016 № Мк04.3-ЛВ-2014-0516 позивач надав безпосередньо на адресу відповідача відповідь на вищенаведені пункти вимоги, але за результатами аналізу наданих документів, відповідачем було встановлено, що подана інформація не може вважатися належною відповіддю на пункти 4 (4.1, 4.2) Вимоги № 3, тобто такою, що надана у повному обсязі.

Висновки зазначені у рішенні щодо ненадання товариством на п. 4 (4.1., 4.2.) інформації в повному обсязі і за іншими об'єктами (будинками) споживачів ґрунтуються на припустимості їх складання, цитата: мали бути в наявності у Товариства .

Позивач надаючи відповідь на п. 4 (4.1., 4.2.) виходив з фактично наявних та складених документів щодо кожного факту припинення, обмеження газопостачання у період січень-лютий 2015 та надав документи які було у зв'язку із цим складено та які є в наявності. Не було надано договорів по споживачам, які мешкають за адресами м. Миколаїв: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, у зв'язку із їх відсутністю у товариства.

Крім того, враховуючи відсутність конкретики, чіткості та однозначності питань викладених у Вимозі 3, позивачем було направлено до відповідача лист від 20.04.2016 р. № 04-03/1487, в якому вказувалося на неоднозначності поставлених у Вимозі 3 питань та витребуваних документів, що може призвести до подання інформації на вимогу в неповному обсязі, просило чітко визначити обсяг запитуваної інформації, конкретизувати питання та зазначити конкретні документи, копії яких необхідно надати.

На, що позивачем було отримано відповідь від 27.04.2016 № 1-292/80-620 відповідача, відповідно до якої зміст питань наведених у Вимозі 3 є чітким, однозначним та зрозумілим. Отже, Миколаївське обласне територіальне відділення АМК України відмовилося конкретизувати питання та зазначити конкретні документи, копії яких необхідно надати.

Позивач вважає, що ним було вжито всіх заходів щодо надання повної інформації на вимогу відповідача та сприяло здійсненню останнім повноважень щодо контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції. В свою чергу, неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, при прийнятті рішення від 30.11.2017 р. № 34-ріш адміністративною колегією Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, є підставами для визнання недійсним та скасування зазначеного рішення відповідно до статті 59 Закону України Про захист економічної конкуренції .

Відповідач у відзиві № 2-292/91-118 від 06.03.2018 з позовом не погоджується та просить відмовити в його задоволенні, мотивуючи, зокрема, таким:

Розгляд справи № 1-26.250/49-2016 Відділенням було здійснено з дотриманням процесуальних засад, визначених розділом 7 Закону України Про захист економічної конкуренції та Правилами розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 №169 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.07.1998 за № 471/2911.

Відділення вважає, що позов не підлягає задоволенню з підстав того, що із змісту позову вбачається, що позивач не наводить жодної правової підстави, визначеної нормами Закону України Про захист економічної конкуренції , для визнання недійсним та скасування рішення Відділення.

Позивач у своїй позовній заяві лише цитує статтю 59 Закону, втім: не зазначає, які саме обставини, що мають значення для справи, Відділення неповно з'ясувало; не вказує, які саме обставини, що мають значення для справи і які визнано встановленими, не доведено Відділенням в ході розгляду даної справи; не вказує, які саме висновки Відділення, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи; не наводить жодної норми матеріального чи процесуального права, що були порушені територіальним відділенням при прийнятті оскаржуваного рішення.

Таким чином, відповідач вважає, що позивач звів свої позовні вимоги до зауважень, міркувань та припущень, а не до конкретних фактів, які можна було б вважати нез'ясованими та/або недоведеними Відділенням. Належних та допустимих доказів на спростування висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, ПАТ Миколаївгаз подано суду не було.

17.05.2018 за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

30 листопада 2017 року адміністративна колегія Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши матеріали справи № 1-26.250/49-2016 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації Миколаївгаз , прийняла рішення № 34-ріш, яким вирішила:

1. Визнати дії ПАТ Миколаївгаз (54003, м. Миколаїв, вул. Погранична, 159, код ЄДРПОУ: 05410263), які полягають у поданні інформації в неповному обсязі Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на пункт 3 вимоги від 22.06.2015 № 2-292/80-984, у встановлений головою територіального відділення строк, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , а саме: подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

2. За вчинення порушення, зазначеного в пункті 1 цього рішення, накласти на ПАТ Миколаївгаз штраф відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

3. Визнати дії ПАТ Миколаївгаз , які полягають у поданні інформації в неповному обсязі Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на пункт 1 вимоги від 22.06.2015 № 2-292/80-984, у встановлений головою територіального відділення строк, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , а саме: подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

4. За вчинення порушення, зазначеного в пункті 3 цього рішення, накласти на ПАТ Миколаївгаз штраф відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

5. Визнати дії ПАТ Миколаївгаз , які полягають у поданні інформації в неповному обсязі Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України за пунктами 1 та 2 вимоги від 18.02.2015 № 2-292/80-262, у встановлений головою територіального відділення строк, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , а саме: подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

6. За вчинення порушення, зазначеного в пункті 5 цього рішення, накласти на ПАТ Миколаївгаз штраф відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

7. Визнати дії ПАТ Миколаївгаз , які полягають у поданні інформації в неповному обсязі Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на пункт 1.2. вимоги від 05.04.2016 № 1-292/80-482, у встановлений головою територіального відділення строк, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , а саме: подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

8. За вчинення порушення, зазначеного в пункті 7 цього рішення, накласти на ПАТ Миколаївгаз штраф відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

9. Зобов'язати ПАТ Миколаївгаз надати в повному обсязі інформацію, що вимагалась Миколаївським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України згідно пункту 1.2. вимоги від 05.04.2016 №1-292/80-482, у 12-ти денний термін з дня отримання цього рішення.

10. Визнати дії ПАТ Миколаївгаз , які полягають у поданні інформації в неповному обсязі Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на пункт 2.2. вимоги від 05.04.2016 № 1-292/80-482, у встановлений головою територіального відділення строк, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , а саме: подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

11. За вчинення порушення, зазначеного в пункті 10 цього рішення, накласти на ПАТ Миколаївгаз штраф відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

12. Зобов'язати ПАТ Миколаївгаз надати в повному обсязі інформацію, що вимагалась Миколаївським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України згідно пункту 2.2. вимоги від 05.04.2016 №1-292/80-482, у 15-ти денний термін з дня отримання цього рішення.

13. Визнати дії ПАТ Миколаївгаз , які полягають у поданні інформації в неповному обсязі Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на пункт 3.2. вимоги від 05.04.2016 № 1-292/80-482, у встановлений головою територіального відділення строк, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , а саме: подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

14. За вчинення порушення, зазначеного в пункті 13 цього рішення, накласти на Миколаївгаз штраф відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

15. Зобов'язати ПАТ Миколаївгаз надати в повному обсязі інформацію, що вимагалась Миколаївським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України згідно пункту 3.2. вимоги від 05.04.2016 №1-292/80-482, у 18-ти денний термін з дня отримання цього рішення.

16. Визнати дії ПАТ Миколаївгаз , які полягають у поданні інформації в неповному обсязі Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на пункт 4.2. вимоги від 05.04.2016 № 1-292/80-482, у встановлений головою територіального відділення строк, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , а саме: подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

17. За вчинення порушення, зазначеного в пункті 16 цього рішення, накласти на ПАТ Миколаївгаз штраф відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

18. Зобов'язати ПАТ Миколаївгаз надати в повному обсязі інформацію, що вимагалась Миколаївським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України згідно пункту 4.2. вимоги від 05.04.2016 №1-292/80-482, у 20-ти денний термін з дня отримання цього рішення.

Наведене рішення Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 34-ріш від 30.11.2017 у справі № 1-26.250/49-2016 товариство отримало 11.12.2017, про що свідчить штамп позивача з датою вхідної кореспонденції на супровідному листі відділення б/н і б/д.

Позов про оскарження рішення АМК господарюючим суб'єктом був оформлений 09.02.2018, до господарського суду направлений 10.02.2018, надійшов до суду 12.02.2018.

Отже, встановлений частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" процесуальний строк для оскарження відповідного рішення АМК позивачем не пропущено.

Як вбачається з рішення № 34-ріш від 30.11.2017, територіальним відділенням АМК, при здійсненні державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, про захист від недобросовісної конкуренції, шляхом дослідження стану конкуренції на відповідних товарних ринках, за власною ініціативою було розпочато розгляд справи № 1-26.250/49-2016 за ознаками вчинення Товариством порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 14 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

Так, територіальним відділенням АМК на юридичну адресу ПАТ Миколаївгаз були надіслані вимоги про надання інформації:

- від 22.06.2015 № 2-292/80-984 (надалі - Вимога № 1);

- від 18.02.2016 № 2-292/80-262 (надалі - Вимога № 2);

- від 05.04.2016 № 1-292/80-482 (надалі - Вимога № 3).

Одночасно у вимогах визначалось про таке:

- Відділення проводить дослідження товарних ринків, а також здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, про діяльність на цих ринках;

- відповідно до статей 22, 22-1 Закону України Про Антимонопольний комітет України вимоги голови територіального відділення Антимонопольного комітету України в межах його компетенції є обов'язковим для виконання у визначені ним строки, якщо інше не передбачено законом.

- згідно з статтею 63 Закону України Про захист економічної конкуренції суб'єкти господарювання, пов'язані відносинами контролю відповідно до статті 1 цього Закону, зобов'язані забезпечувати обмін інформацією між собою, в тому числі стосовно випадків, передбачених частиною другою статті 22 цього Закону, та вживати інших заходів у такий спосіб та у такому обсязі, які б забезпечували запобігання вчиненню порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Крім того, у Вимогах окремо було звернуто увагу Товариства, що невиконання вимог голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, а саме: неподання інформації у встановлені строки, подання інформації в неповному обсязі або подання недостовірної інформації тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством, у вигляді штрафу.

Відповідно до частини першої статті 62 Закону України Про захист економічної конкуренції строки, в межах яких вчиняються відповідні дії, встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції, а також органами Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України. Зазначені строки визначаються календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу.

Частиною другою статті 62 Закону України Про захист економічної конкуренції визначено, що перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. У разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Згідно з частиною третьою статті 62 вказаного Закону строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення необхідні документи здано на пошту.

Відповідно до листів ПАТ Миколаївгаз від 10.07.201 № 04-03/2651, від 23.02.2016 № 04-03/737 та від 13.04.2016 № 04-03/1360 відповідно Вимога № 1, Вимога № 2 та Вимога № 3 були отримані Товариством 09 липня 2015 року, 22 лютого 2016 року та 11 квітня 2016 року.

На питання пунктів 2-11 та пункту 1 Вимоги № 1 Товариство мало надати інформацію відповідно протягом 10 та 20 календарних днів з дня отримання Вимоги № 1. Клопотань Товариства про продовження строків надання інформації на питання пунктів Вимоги № 1 до Відділення не надходило.

В свою чергу, на питання пунктів 1 та 2 Вимоги № 2 Товариство мало надати інформацію протягом 15 календарних днів з дня отримання Вимоги № 2. Клопотань Товариства про продовження строків надання інформації на питання пунктів Вимоги № 2 до Відділення не надходило.

На питання пункту 1 (1.1, 1.2), а також на питання пунктів 2 (2.1, 2.2), 3 (3.1, 3.2) та на питання пункту 4 (4.1, 4.2) Вимоги № 3 Товариство мало надати інформацію відповідно протягом 10, 17, 21 та 28 календарних днів з дня отримання Вимоги № 3.

Листами від 13.04.2016 № 04-03/14871360 та від 20.04.2016 № 04-03/1487 Товариство звернулось до Відділення з клопотаннями щодо продовження строків надання інформації на питання пунктів Вимоги № 3. Листами від 18.04.2016 № 1-292/80-567 та від 27.04.2016 № 1-292/80-620 голова Відділення на питання пунктів 1 (1.1, 1.2), 2 (2.1, 2.2), 3 (3.1, 3.2) та 4 (4.1, 4.2) Вимоги № 3 продовжив строки надання інформації.

З оспорюваного рішення вбачається, що інформацію на питання вищезазначених пунктів Вимоги № 1, Вимоги № 2 та Вимоги № 3 Товариство надало у встановлені головою Відділення строки. Натомість, аналіз інформації, поданої Товариством до Відділення на питання вищевказаних пунктів Вимог, також засвідчив, що Товариство, у встановлені головою Відділення строки, на питання пунктів 2-3 та 1 Вимоги № 1, на питання пунктів 1 та 2 Вимоги № 2, а також на питання пунктів 1 (1.1, 1.2), 2 (2.1, 2.2), 3 (3.1, 3.2) та 4 (4.1, 4.2) Вимоги № 3, подало до Відділення інформацію в неповному обсязі.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання рішення АМК недійсним.

Відповідно до статті 3 Закону України від 26.11.1993 № 3659-XII "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон) основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з частинами шостою та сьомою статті 6 Закону Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету; Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Відповідно до статті 7 Закону у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має, зокрема, такі повноваження: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Згідно з частиною восьмою статті 9 Закону Голова Антимонопольного комітету України має статус державного уповноваженого, передбачений цим Законом.

Відповідно до статті 16 Закону державний уповноважений Антимонопольного комітету України має такі повноваження, зокрема, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Частиною 2 ст. 12 зазначеного Закону передбачено, що повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.

Голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження, між іншим, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом (пункт 5 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо подання суб'єктами господарювання та інш. документів, інформації тощо, необхідних для виконання цими органами завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, є обов'язковими для виконання у визначені ними строки.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (ч. 2 ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Згідно з ч. 1 ст. 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Пункт 14 статті 50 Закону "Про захист економічної конкуренції" визначає подання інформації в неповному обсязі АМК у встановлені органами АМК строки як порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, виходячи з наступного:

Відносно доводів позивача про відсутність в його діях порушення, зазначеного у пункті 1 резолютивної частини оспорюваного рішення, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 резолютивної частини спірного рішення дії ПАТ Миколаївгаз , які полягали у поданні Відділенню інформації в неповному обсязі на пункт 3 Вимоги № 1, у встановлений головою Відділення строк, визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції .

На виконання пункту 3 Вимоги № 1 позивачу необхідно було надати: Копії всіх документів (листів, заяв, свідоцтв про право власності, сертифікатів, декларацій, технічних умов, проектних документацій, паспортів, актів готовності об'єкта до експлуатації, тощо), що надавало Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Парадиз до вашого підприємства та які будь-яким чином пов'язані з договорами, що вказані у п. 2 цієї вимоги (мова оригіналу).

Водночас, результат аналізу Відділенням у справі № 1-26.250/49-2016 доказів підтверджує факт невиконання позивачем пункту 3 Вимоги № 1, оскільки позивачем не було надано документів, які безпосередньо пов'язані з договором підряду Компанії та договором про постачання природного газу, а саме: акту приймання будівельно-монтажних робіт за договором підряду; акту приймання передачі-газу та акта виконаних робіт до договору про постачання природного газу, обов'язковість складання яких передбачена умовами укладених між сторонами договорів.

Оскільки позивачем не було надано Відділенню вищезазначені документи, останнє звернулось до ТОВ Компанія Парадиз із запитом про надання відповідної інформації.

Знаходження запитуваної інформації у одного суб'єкта господарювання (в тому числі і у відкритих джерелах інформації, на відповідних сайтах органів державної влади, в мережі Інтернет), не звільняє іншого суб'єкта господарювання від обов'язку надання такої ж інформації на вимогу органу АМКУ

Як вбачається з оскаржуваного рішення, листом від 29.09.2016 № 95 ТОВ Компанія Парадиз , у відповідь на вимогу Відділення, повідомило, що ПАТ Миколаївгаз фактично виконувались роботи за договором підряду, що засвідчується наданим цим же листом актом приймання виконаних будівельних робіт № 16/02/295 за липень 2013 року, який було підписано представником Товариства 26.07.2013 та скріплено печаткою структурного підрозділу ПАТ Миколаївгаз - Управління капітального будівництва та іншої діяльності.

Крім того, цим же листом ТОВ Компанія Парадиз було надано копію рахунку № 16/05/574 від 16.05.2013, платіжного доручення № 662 від 16.05.2013 та рахунку на оплату № Л00000526 від 26.07.2013 за договором підряду.

ТОВ Компанія Парадиз також повідомило територіальне відділення про те, що 13.11.2013 ним було укладено договір на постачання природного газу та договір на розподіл природного газу № ТП-ПР-1128326-МГ з ПАТ Миколаївгаз . Цим же листом ТОВ Компанія Парадиз були надані акт-приймання передачі природного газу б/н від 30.11.2013, платіжне доручення № 1003 від 14.11.2013 та рахунок № ТП-ПР-1128326-МГ на суму 4644,10 грн.

Позивач стверджує, що після підписання з боку контрагента, зазначені документи до ПАТ Миколаївгаз не поверталися, а тому надати їх копію на виконання пункту 3 Вимоги № 1 не представлялося можливим.

Однак, позивач у листі-відповіді не зазначив, що акти він надати не має можливості, оскільки таких документів у Товариства немає в наявності, тому що вони йому не були повернуті ТОВ Компанія Парадиз .

Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, передбачають, що запитувані територіальним відділення документи мали бути в наявності у позивача та зберігатись у нього.

Виходячи з системного аналізу вищенаведених правових норм, Відділення слушно зазначає, що будь-який суб'єкт господарювання обов'язково повинен мати у себе в наявності первинні фінансово-господарські, бухгалтерські документи, оскільки такі документи є основою ведення бухгалтерського обліку. Отже, вищезазначені акти повинні зберігатись у ПАТ Миколаївгаз і Товариство зобов'язане вживати усіх заходів, направлених на це.

Таким чином, доводи позивача про відсутність в його вищенаведених діях складу порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначеного у пункті 1 резолютивної частини спірного рішення, є недоведеними.

Щодо доводів позивача про відсутність в його діях порушення, зазначеного у пункті 3 резолютивної частини оспорюваного рішення, суд зауважує таке.

На виконання пункту 1 Вимоги № 1 позивачу необхідно було надати інформацію про надання підприємством, у період 2010 - травень 2015 роки, послуг з приєднання, які були пов'язані з приєднанням до газових мереж: інженерних мереж новозбудованих багатоповерхових житлових будинків у м. Миколаєві, по кожному року окремо відповідно до наведеної таблиці. Інформацію слід було надати як в паперовому, так і в електронному вигляді.

Як вбачається з оспорюваного рішення, Товариство, надаючи інформацію листом від 23.07.2015 № 04-01/2793 на питання пункту 1 Вимоги № 1 фактично на власний розсуд, не маючи на те будь-яких правових підстав, звузило період надання інформації з 2010 - травень 2015 роки, як це було передбачено у пункту 1 Вимоги № 1, до періоду квітень 2013 року - травень 2015 року, пояснюючи це введенням у дію від 03.04.2013 (оприлюдненням в газеті Урядовий кур'єр ) постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (надалі - НКРЕ) № 75 від 31.01.2013 Про внесення змін до постанови НКРЕ від 19.04.2012 року №420; постанови НКРЕ № 76 від 31.01.2013 Про затвердження Типового договору на приєднання до газових мереж ; постанови НКРЕ № 77 від 31.01.2013 Про затвердження Порядку розрахунку плати за приєднання об'єктів замовників до газових мереж .

За дослідженням відділення, системний аналіз нормативної бази у галузі газопостачання показує, що приєднання до газових мереж передбачає в собі комплекс надання газорозподільним підприємством послуги замовнику з виконанням організаційних і технічних заходів, спрямованих на створення можливості користування газом за власними потребами. Розкриття змісту поняття (комплексу дій) послуги з приєднання , приєднання випливає із положень певних нормативно-правових актів, що регламентують правові, економічні та організаційні засади провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ. І саме позивач, як до 2010 року, так і після (до теперішнього часу) здійснює господарську діяльність з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, отже має статус газорозподільного підприємства.

В описово-мотивувальній частині оскаржуваного рішення, а саме сторінках 9-13, детально викладено обставини, встановлені в ході розгляду справи № 1-26.250/49-2016, що підтверджують факт надання ПАТ Миколаївгаз до квітня 2013 року послуг з приєднання, які були пов'язані з приєднанням до газових мереж інженерних мереж новозбудованих багатоповерхових житлових будинків у м. Миколаєві.

В ході розгляду справи Відділенням було встановлено, що ПАТ Миколаївгаз не повідомило Відділення про укладення договорів на виконання робіт з врізки газопроводу, у тому числі з: ТОВ Будівельна компанія Корабел (договір № 9/34 від 27.04.2015, предметом якого є врізка газопроводу), ТДВ Миколаївський домобудівельний комбінат (договір № 15/392 від 14.14.2014, предмет - роботи по пуску газу).

Відповідна інформація була отримана Відділенням від Товариства лише на іншу вимогу про надання інформації від 18.02.2016 № 2-292/80-262, а саме після спливу понад семимісячного терміну, листом Товариства від 09.03.2016 № 04-03/922, яким були надані копії вказаних договорів.

За результатом з'ясованих в ході розгляду справи обставин вбачається, що Товариство не надало до Відділення жодної інформації, що запитувалось питанням пункту 1 Вимоги № 1, за період 2010 - березень 2013 роки, а за період квітень 2013 року - травень 2015 року подало інформацію в неповному обсязі, що дійсно підтверджує вчинення ПАТ Миколаївгаз порушення, визначеного у пункті 2 резолютивної частини рішення.

Стосовно переконання позивача про відсутність в його діях складу порушення, зазначеного у пункті 5 резолютивної частини оспорюваного рішення, доцільно вказати таке.

Пунктом 5 резолютивної частини рішення порушенням конкуренційного законодавства, передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , визнано дії ПАТ Миколаївгаз , які полягають у поданні Відділенню інформації в неповному обсязі у встановлений головою територіального відділення строк за пунктами 1 та 2 Вимога № 2).

Строк надання інформації, встановлений головою Відділення на питання пунктів 1 та 2 Вимоги № 2, спливав 09 березня 2016 року.

В оспорюваному рішенні зазначено, що відповідь на питання пунктів 1 та 2 Вимоги № 2 Товариство надало двома окремими листами, а саме:

- безпосередньо до Відділення, без використання послуг поштового зв'язку, у встановлений головою Відділення строк, листом від 09.03.2016 № 04-03/922, який був зареєстрований Відділенням 09.03.2016 за вх. № 80-03/640;

- з використанням послуг поштового зв'язку листом від 09.03.2016 № 04-03/922/1, який отриманий Відділенням 16.03.2016, про що свідчить реєстрація Відділенням вказаного листа 16.03.2016 за вх. № 80-03/692.

При цьому, в листі від 09.03.2016 № 04-03/922/1 Товариством було зазначено, що інформація та документи надається цим листом додатково до листа ПАТ Миколаївгаз від 09.03.2016 № 04-03/922.

Проте, як свідчать матеріали справи, інформація, що містилась у листі від 09.03.2016 № 04-03/922/1, була надана після спливу встановленого головою Відділення строку, а саме - 11.03.2016.

Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта (http://services.ukrposhta.ua/bardcodesingle/), за допомогою штрихкодового ідентифікатора: 5400304891170, вбачається що датою подачі на пошту відповідної кореспонденції є 11.03.2016. Зазначена інформація була зафіксована працівниками Відділення в акті від 19.04.2016.

До того ж, Відділенням при аналізі матеріалів, наданих Товариством листами від 09.03.2016 № 04-03/922 та від 09.03.2016 № 04-03/922/1, було встановлено факт неповноти наданої інформації за пунктами 1 та 2 Вимоги № 2.

З'ясовані Відділенням обставини та докази, що підтверджують такі висновки, детально наведено на сторінках 17-19 описово-мотивувальної частини спірного рішення, з яких дії позивача були кваліфіковані саме як порушення, передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції .

Надання додаткової інформації після спливу встановленого головою Відділення строку підтверджує факт неповноти надання інформації у встановлений строк. До того ж, слід зазначити, що аналіз Відділенням наданої листом від 09.03.2016 № 04-03/922/1 інформації засвідчив, що її обсяг був неповним.

Відносно доводів позивача про відсутність в його діях порушення, зазначеного у пункті 7 резолютивної частини оспорюваного рішення, суд зазначає наступне.

Позивач зосереджує увагу суду на тому, що обґрунтованість висновків територіального відділення, викладених у рішенні, будується на припущеннях щодо наявності тих чи інших документів.

Ненадання повної інформації з питань відключення певних споживачів природного газу, а надання лише копій певних сторінок укладених Товариством з цими споживачами договорів: 3 і 14 стр. - гр. ОСОБА_4; 1, 3, 4 та 5 - гр. ОСОБА_5, позивач обґрунтовує помилкою при підготовці інформації до Відділення з причин її значного об'єму.

З аналізу змісту питання пункту 1 (1.1, 1.2) Вимоги № 3 вбачається, що цей пункт містить вимогу надати копії всіх документів , які підтверджують правомірність дій позивача, тобто які, виходячи із вимог законодавства, повинні бути складені Товариством та перебувати у його наявності.

При цьому, використання формулювання копій відповідних договорів на постачання природного газу наведено у тексті вимоги з метою характеристики змістовності поняття постачання природного газу , а не назви конкретного документу, який слугує підставою для взаємовідносин сторін.

В даному випадку, ПАТ Миколаївгаз при підготовці інформації не зосередило увагу на тексті вимоги, який своїм змістом визначає обов'язок надання копії всіх підтверджуючих документів, з аналізу яких буде вбачатись правомірність дій щодо припинення/відключення та формулювання зокрема , що вказує, на те, що перелік наведених у тексті вимоги документів не є вичерпним.

Детальне обґрунтування висновків Відділення наведено на сторінках 21-24 описово-мотивувальної частини оскаржуваного рішення із зазначенням обставин, які підтверджують, що позивач на власний розсуд намагався вирішити, яку інформацію слід надавати до Відділення, а яку ні.

Окрім того, Товариством не доведено відсутність аргументованих пояснень щодо відсутності запитуваних документів, які стосуються інших (окрім гр. ОСОБА_4) випадків припинення газопостачання за вищенаведеними об'єктами.

Стосовно доводів позивача про відсутність в його діях порушення, зазначеного у пункті 10 резолютивної частини оспорюваного рішення, варто вказати на таке.

Пунктом 10 резолютивної частини рішення порушенням законодавства про захист економічної конкуренції визнано дії ПАТ Миколаївгаз , які полягають у поданні інформації в неповному обсязі Відділенню на пункт 2.2. Вимоги № 3, у встановлений головою територіального відділення строк.

Пунктом 2 (2.1, 2.2) Вимоги № 3 для надання відповіді за яким головою територіального відділення було встановлено 17-денний термін, територіальним відділенням у Товариства було запитано: Чи були у грудні 2014 року факти припинення або обмеження Товариством або СГ, постачання газу суб'єктам господарювання?... .

Листом від 13.05.2016 № МК04.3-ЛВ-1809-0516 ПАТ Миколаївгаз надало інформацію щодо вказаного пункту Вимоги № 3, за результатами аналізу якої Відділенням були встановлені обставини, які свідчать про надання інформації Товариством в неповному обсязі.

Так, позивач зауважує на відсутності чіткого формулювання у тексті пункту 2 Вимоги № 3 зобов'язань щодо надання копії діючого на час припинення газопостачання договору про постачання природного газу, на відміну від наявності такого формулювання у іншому пункті цієї ж вимоги. У зв'язку з чим, на думку позивача, у ПАТ Миколаївгаз був відсутній обов'язок надавати такий документ.

Відповідач, здійснивши аналіз змісту Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 13.09.2012 № 1181, дійшов обґрунтованих висновків, що наведені норми законодавства чітко визначають, що будь-які процедурні дії щодо розрахунків за газ або ж припинення газопостачання мають витікати, в першу чергу, із положень укладених договорів, а тому, їх наявність та надання відповідної правової оцінки дотримання їх умов, є обов'язковою умовою при встановлені правомірності вчинення таких дій.

Положення чинного на дату припинення постачання газу законодавства чітко визначають, що умови, порядок та строки оплати мають бути визначені у договорі. Отже, у зв'язку з ненаданням ПАТ Миколаївгаз договору, предметом якого є постачання природного газу, Відділення фактично не могло дійти висновку щодо правомірності здійснення відключення, а саме: порушення строків оплати або ж несплатою відповідних авансових платежів.

Таким чином, законодавчі норми передбачають декілька випадків, настання яких має своїм наслідком припинення газопостачання. В той же час, такі випадки не є вичерпними та можуть бути доповнені положеннями укладених договорів. Саме тому обов'язковість наявності договору є необхідною умовою для здійснення аналізу правомірності дій ПАТ Миколаївгаз .

Щодо відсутності чіткого формулювання про обов'язковість надання такого договору у тексті пункту 2.2. Вимоги № 3, територіальне відділення слушно звертає увагу суду на чіткості формулювання щодо надання копій всіх підтверджуючих документів, з аналізу яких буде вбачатись правомірність дій Товариства.

Та оскільки положення договору визначають випадки настання дій, пов'язаних з припиненням газопостачання, надання таких договорів є обов'язковим.

Щодо доводів позивача про відсутність в його діях порушення, зазначеного у пункті 13 резолютивної частини оспорюваного рішення, суд зауважує таке.

Пунктом 13 резолютивної частини рішення порушенням визнано дії ПАТ Миколаївгаз , які полягають у поданні інформації в неповному обсязі Відділенню на пункт 3.2 Вимоги № 3, у встановлений головою територіального відділення строк.

Пунктом 3 (3.1, 3.2) Вимоги № 3, для надання відповіді за яким головою територіального відділення було встановлено 21-тиденний термін, Відділенням запитувалось: Чи були у лютому 2015 року факти припинення або обмеження Товариством або СГ постачання газу суб'єктам господарювання?

3.1. Якщо ні, то чітко зазначити про це.

3.2. Якщо так, то надати відповідну інформацію та копії всіх підтверджуючих документів, з аналізу яких буде вбачатись правомірність дій щодо припинення або обмеження постачання газу та дотримання норм чинного на той час законодавства України під час здійснення такого припинення або обмеження, зокрема, надати копії всіх актів, протоколів, попереджень/повідомлень про припинення або обмеження та належні докази їх отримання, листувань, претензій, вимог, розрахунків заборгованостей, довідок, вимог, платіжних доручень, рахунків, банківських виписів тощо, які будь-яким чином пов'язані з вказаним припиненням або обмеженням постачання газу. Крім того, надати відповідну інформацію та копії всіх документів (листів, звернень, заяв, скарг, претензій тощо), які будь-яким чином стосувались зазначеного припинення або обмеження постачання газу та надсилались (надавались тощо) до СГ або до Товариства суб'єктом господарювання, якого стосувалось вказане припинення або обмеження постачання газу.

Інформацію та копії відповідних документів надати по кожному такому факту припинення або обмеження постачання газу за вказаний період окремо. (мова оригіналу).

Листом від 19.05.2016 № МК04.3-ЛВ-1895-0516 Товариством була надана інформація на питання пунктів 3 (3.1, 3.2) Вимоги № 3.

Так, Товариство повідомило про те, що у лютому 2015 року ПАТ Миколаївгаз здійснювало припинення/відключення газопостачання таким суб'єктам господарювання: Товариству з обмеженою відповідальністю Міг-Трейд , ТОВ РосКосметика та надало копії документів, які, на його думку, підтверджують правомірність дій щодо дотримання процедури припинення газопостачання.

За дослідженням Відділення встановлено, що позивачем не було надано копії договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, укладеного ним з ТОВ Міг-Трейд , який є єдиним документом, яким врегульовано договірні взаємовідносини суб'єкта господарювання - постачальника газу та споживача. Відповідно, Товариством не була надана інформація, яка б підтверджувала погоджений у договорі порядок взаєморозрахунків, спосіб та форму оплати за спожитий газ.

Оскільки пунктом 3.2. Вимоги № 3 Відділенням була запитана інформація та копії документів, які будь-яким чином стосувались припинення або обмеження газопостачання, а отже Товариство мало надати відповідний договір, укладений з ТОВ Міг-Трейд , положення якого, зокрема, визначають порядок оплати та припинення газопостачання.

З оспорюваного рішення вбачається, що Товариством не було надано договорів на постачання природного газу за регульованим тарифом, положення яких слугували б підтвердженням дотримання погодженої сторонами процедури оплати обсягів поставленого газу, а також процедури припинення його постачання, за такими суб'єктами: Товариство з обмеженою відповідальністю Проектний інститут Украгроінжпроект та Фізична особа-підприємець Гучек О.А.

Крім зазначеного, Товариство також не надало до Відділення копію позовної заяви ТОВ РосКосметика , яка була предметом розгляду господарськими судами справи № 915/1593/15 та пов'язана з фактом припинення Товариством у лютому 2015 року постачання газу ТОВ РосКосметика . Це при тому, що пунктом 3.2 Вимоги № 3 передбачало надання копій заяв, які будь-яким чином пов'язані з припиненням постачання газу у лютому 2015 року.

Таким чином, враховуючи встановлені рішенням фактичні обставини, викладені у відзиві на позовну заяву пояснення, суд вважає доводи позивача необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків Відділення, викладених у пункті 13 резолютивної частини оскаржуваного рішення.

Відносно доводів позивача про відсутність в його діях порушення, зазначеного у пункті 16 резолютивної частини оспорюваного рішення, суд вказує на таке.

Пунктом 16 резолютивної частини Рішення порушенням визнано дії ПАТ Миколаївгаз , які полягають у поданні інформації в неповному обсязі Відділенню на пункт 4.2 Вимоги № 3, у встановлений головою територіального відділення строк.

Пунктом 4 (4.1, 4.2) Вимоги № 3, для надання відповіді за яким головою територіального відділення було встановлено 28-тиденний термін, у ПАТ Миколаївгаз запитувалась інформація та копії документів з наступних питань: Чи були у січні-лютому 2015 року спірні питання або факти щодо припинення, обмеження або відмови Товариством або СГ є газопостачанні будинків, місцезнаходження яких є м. Миколаїв?

4.1. Якщо ні, то чітко зазначити про це.

4.2. Якщо так, то надати відповідну інформацію та копії всіх підтверджуючих документів, з аналізу яких буде вбачатись правомірність відповідних діянь Товариства або СГ, зокрема, надати копії відповідних договорів, у тому числі на постачання природного газу, копії всіх листувань, заяв, скарг, довідок, свідоцтв про право власності, актів, протоколів, претензій, вимог, розрахунків заборгованостей, попереджень/повідомлень про припинення газопостачання, платіжних доручень, рахунків, банківських виписів тощо, які будь-яким чином пов'язані з порушеним у п. 4 цієї вимоги питанням.

Інформацію та копії відповідних документів надати по кожному відповідному спірному питанню та факту за вказаний період окремо (мова оригіналу).

Листом від 26.05.2016 № МК04.3-ЛВ-2014-0516 ПАТ Миколаївгаз надало безпосередньо на адресу Відділення відповідь на вищенаведені пункти Вимоги № 3. За результатами аналізу наданих документів, Відділенням було встановлено, що інформація подана Товариством, не може вважатися належною відповіддю на пункти 4 (4.1, 4.2) Вимоги № 3, тобто такою, що надана у повному обсязі.

Так, ПАТ Миколаївгаз на виконання вказаних пунктів Вимоги № 3 не було надано жодних документів, які б підтверджували факт наявності спірних питань щодо відмови у газопостачанні у січні-лютому 2015 року до будинку за адресою: АДРЕСА_6. Водночас, факт припинення газопостачання за вказаною адресою було підтверджено рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18.06.2015 у справі № 489/1066/15-ц.

Також Відділенням було встановлено, що ПАТ Миколаївгаз на виконання Вимоги № 3, не надало інформацію щодо існуючих фактів припинення газопостачання в повному обсязі і за іншими об'єктами (будинками) споживачів.

Суд повністю погоджується з позицією відповідача про те, що посилання Товариства на відсутність документів за окремими споживачами не може слугувати належним доказом відсутності порушення. При наданні відповіді на поставлені питання, ПАТ Миколаївгаз не повідомило Відділення про такі причини неповного надання необхідних документів.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.

Частиною 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Як вже вище було наведено, згідно з п. 14 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

У п. 13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011 № 15 зазначено, що у перевірці правильності застосування органами Антимонопольного комітету України пунктів 13 та 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" судам необхідно враховувати, що зазначені органи не обмежені у виборі джерела для отримання інформації, необхідної для виконання їх завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Обов'язок з надання інформації передбачено статтею 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а обсяг запитуваної інформації повинен відповідати змістовному колу цих завдань.

Судам у розгляді справ про неподання інформації чи подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню слід з'ясовувати, чи було повідомлено суб'єкта господарювання про необхідність надання ним відомостей та у який саме спосіб, а також причини, з яких відомості не було надано або надано невчасно.

При цьому, господарські суди у розгляді відповідних справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, але не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України.

Основними доводами позивача, якими він спростовує викладені в оскаржуваному рішенні висновки, є:

- нечітке, незрозуміле, неоднозначне, неконкретне формулювання Відділенням питань, що містились у вимогах про надання інформації (пояснень та документів), що призвело до власного їх розуміння ПАТ Миколаївгаз ;

- у позивача був відсутній обов'язок з надання інформації про рішення суду, оскільки вони не відносяться до предмету вимог або інших документів які, на думку Відділення, повинні бути в наявності у позивача.

Відповідач в той же час слушно зазначає, що в окремих випадках (за окремими абонентами, окремими питаннями) інформація надавалась Товариством в повному обсязі, що свідчить про розуміння ПАТ Миколаївгаз поставлених питань у вимогах територіального відділення.

Також суд зазначає, що позивачем, при наданні відповіді на запити територіального відділення, не було надано доказів, які б об'єктивно підтверджували відсутність тих чи інших документів, втрату або ж їх неповернення на адресу позивача внаслідок неналежного виконання взятих зобов'язань контрагентами Товариства.

Натомість, зібрані територіальним відділенням докази навпаки свідчать, що позивачем обмежено надання запитуваної Відділенням інформації, та, на власний розсуд, вирішено, яка саме інформація має бути надана на те чи інше питання, замість надання найбільших повних та вичерпних відомостей, які б сприяли об'єктивному з'ясуванню обставин вимог.

Органи Антимонопольного комітету України не обмежені у виборі джерела для отримання інформації, необхідної для виконання їх завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Законодавство про захист економічної конкуренції зобов'язує суб'єкта господарювання надавати інформацію на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України у повному обсязі та у тому вигляді, який зазначено у вимозі.

Механізм та порядок проведення розслідування у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, джерела та спосіб отримання та збирання доказів у ній, є виключною компетенцією Антимонопольного комітету України та органів, що входять в його систему, що унеможливлює втручання суб'єктів господарювання, органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю, у діяльність органів Комітету та намагання диктувати свої умови розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Вільне тлумачення норм конкуренційного законодавства, є по суті неправомірним втручанням в діяльність органів Антимонопольного комітету України.

Відповідно і формування питань суб'єктам господарювання, органам влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю, які потребують з'ясування органом Антимонопольного комітету України для реалізації визначених законодавством повноважень, є виключною компетенцією органів Антимонопольного комітету України.

Згідно зі статтею 19 "Гарантії здійснення повноважень Антимонопольного комітету України" Закону України "Про Антимонопольний комітет України" під час розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень, за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від суб'єктів господарювання. Втручання суб'єктів господарювання у діяльність Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень забороняється, за винятком випадків, визначених законами України.

Суд звертає увагу позивача на те, що законодавство про захист економічної конкуренції не уповноважує суб'єкта господарювання на власний розсуд вирішувати питання форми, вигляду та доцільності витребування органом Антимонопольного комітету України інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, чи повноважень цього органу.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 ГПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За вищенаведених обставин, виходячи з оцінки наданих доказів, застосувавши норми матеріального права, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову позивачу в задоволенні позову у зв'язку з недоведеністю та необґрунтованістю підстав для визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 34-ріш від 30.11.2017 у справі № 1-26.250/49-2016.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 129, 201, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 29 травня 2018 року.

Суддя О.Г. Смородінова