Постанова

від 21.05.2018 по справі 924/538/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 924/538/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

учасники справи:

Славутський міжрайонний прокурор м. Славута

позивач - Славутська міська рада

відповідач - Славутське районне споживче товариство

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Славутської міської ради на постанову Рівненського апеляційного господарського суду у складі Грязнова В.В. - головуючого, Мельника О.В., Розізнаної І.В. від 25 травня 2017 року

за заявою Славутської міської ради про перегляд рішення Господарського суду Хмельницької області від 20 жовтня 2015 року за нововиявленими обставинами

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог, судового рішення та заяви

1. У квітні 2015 року Славутський міжрайонний прокурор м. Славута (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Славутської міської ради (далі - позивач) звернувся з позовом до Славутського районного споживчого товариства (далі - відповідач) про стягнення 28 638,36 грн. збитків - упущеної вигоди у вигляді не отриманої орендної плати за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період з 24.02.2012 по 31.01.2015.

2. Позов мотивований тим, що відповідач із січня 2005 року набув право власності на нерухоме майно - 46/100 приміщення кафе "Троянда" у м. Славутич по вул. Козацька, 1, проте не оформив документально право користування земельною ділянкою під нерухомістю, яке за законом є платним. Отже, за відсутності відповідного договору оренди відповідач не сплачує орендну плату за землю, хоча використовує земельну ділянку для розміщення об'єктів нерухомості, що призвело до ненадходження до міського бюджету земельних платежів і завдало позивачеві значних збитків. В обгрунтування позовних вимог прокурор послався на акт позивача від 18.02.2015 про визначення розміру збитків за період з 24.02.2012 по 31.01.2015 та рішення виконкому позивача від 25.02.2015 №74, яким цей акт затверджено.

3 . Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 20 жовтня 2015 року в позові відмовлено. Суд встановив відсутність вини і протиправної поведінки відповідача та керувався, як преюдиційними, обставинами, встановленими в ухвалі Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.09.2015 у справі №682/1207/15-а, якою задоволено позов Славутського районного споживчого товариства до виконкому Славутської міської ради та скасовано акт позивача від 18.02.2015 про визначення розміру збитків та рішення виконкому позивача від 25.02.2015 №74 про затвердження вказаного акта.

4. У березні 2017 року позивач звернувся із заявою про перегляд вказаного судового рішення за нововиявленими обставинами в порядку п. 4 ч. 2 ст. 112 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017), посилаючись на скасування постановою Вищого адміністративного суду України від 06.12.2016 ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.09.2015 у справі №682/1207/15-а.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень, прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій

5. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 06 квітня 2017 року рішення цього ж суду від 20.10.2015 скасовано за нововиявленими обставинами. Прийнято нове рішення про задоволення позову прокурора та стягнення з відповідача на користь позивача 28 638,36 грн. збитків.

5.1. Суд констатував факти скасування судового рішення в адміністративній справі, а отже чинність складених позивачем документів у підтвердження завданих збитків, а також тривалу умисну бездіяльності відповідача щодо оформлення правовстановлюючих документів на користування землею під належним йому об'єктом нерухомості, що завдало збитків власнику земельної ділянки - позивачу.

6. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25 травня 2017 року вказане рішення скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду Хмельницької області від 20 жовтня 2015 року відмовлено, а вказане рішення залишено без змін.

6.1 . Суд апеляційної інстанції виходив з того, що скасування судом касаційної інстанції ухвали апеляційного суду в адміністративній справі №682/1207/15-а впливає лише на чинність відповідних документів (акту про розмір збитків та рішення виконкому позивача), однак не свідчить як про наявність винних дій відповідача, так і причинно-наслідкового зв'язку між поведінкою відповідача та збитками. У той же час судом зазначено, що вказані документи, якими обґрунтовані позовні вимоги у даній справі, є неналежними доказами у підтвердження збитків позивача, оскільки складені з порушенням установленого порядку. При цьому інших обставин, які б підтверджували наявність в діях відповідача складу цивільного правопорушення, не встановлено.

6.2. Одночасно судом апеляційної інстанції встановлено наступні обставини:

- у справі міститься адресована позивачу заява відповідача від 28.01.2005 №26 про надання в постійне користування земельної ділянки під будівлею кафе "Троянда" у м. Славута по вул. Дзержинського, 1, проте без доказів надіслання чи вручення цієї заяви позивачу;

- 15.01.2015 відділ з питань врегулювання земельних відносин виконкому Славутської міської ради склав акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельних ділянок по вул. Козацька, 1 у м.Славута, яким зафіксовано розміщення на вказаній земельній ділянці кафе "Троянда" площею 292 м2, яке належить відповідачу, проте без оформлення останнім права користування земельною ділянкою під нерухомістю.

- 21.01.2015 позивач звертався до відповідача з вимогою про оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку;

- 18.02.2015 комісією позивача складено акт, який затверджений рішенням виконкому позивача від 25.02.2015р. №74, про визначення розміру збитків за фактичне використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період з 24.02.2012 по 31.01.2015 в сумі 28 638,36 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У жовтні 2017 року позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25 травня 2017 року, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 06 квітня 2017 року залишити без змін.

Аргументи учасників справи

Доводи позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

8. Відповідач не довів, що не оформлення правовстановлюючих документів на землю сталося з вини позивача, а надана відповідачем заява від 28.01.2005 не підтверджує факт звернення до позивача з метою оформлення права на земельну ділянку, оскільки не містить доказів її направлення останньому.

9 . Рішення виконкому позивача від 25.02.2015 № 74 про затвердження акту від 18.02.2015 про визначення розміру збитків є чинним, а отже обов'язковим для виконання на відповідній території, у тому числі для відповідача, та є належним доказом у підтвердження розміру заподіяних збитків.

10. Верховний Суд не розглядає поданий відповідачем відзив на касаційну скаргу як такий, що не відповідає вимогам статті 295 ГПК України, а саме не містить доказів надсилання його копії прокурору, як учаснику справи.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

11. Предметом спору у справі, що розглядається, є вимога про стягнення з відповідача 28 638,36 грн., яку прокурор обґрунтовує як несплачену відповідачем орендну плату за використання земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності, без укладення договору оренди, внаслідок чого позивачем не отримано дохід у зазначеному розмірі у виді неодержаної орендної плати за землю, який за визначенням статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) є збитками у вигляді упущеної вигоди.

12 . Упущеною вигодою за змістом статті 22 ЦК вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності.

13. Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

14. Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, положеннями Земельного кодексу України (далі - ЗК).

15. За змістом статті 152 ЗК держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

16. Водночас відповідно до статті 156 ЗК власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

17. Згідно зі статтею 157 ЗК відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

18 . Так, згідно з частиною 2 статті 22 ЦК збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

19 . Статтею 1166 ЦК передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

20 . Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

21 . Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

22 . Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 ЦК.

23. Статтею 206 ЗК встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

24. Згідно з пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

25 . У справі встановлено, що відповідач набув право власності на нерухоме майно - 46/100 приміщення кафе "Троянда" ще в січні 2005 року, проте користувався земельною ділянкою під нерухомим майном без правовстановлюючих документів, не здійснюючи плату за таке користування.

26. При цьому єдиний лист, відповідно до якого відповідач звертався до позивача з метою оформлення права на землю, датований ще 28 січня 2005 року. Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, згаданий документ не містить відомостей про його направлення або вручення позивачу. Будь-яких інших обставин, які б свідчили про вжиття відповідачем, як добросовісним землекористувачем, заходів з метою оформлення у встановленому порядку права користування земельною ділянкою, у справі не встановлено.

27 . Отже, має місце протиправна бездіяльність відповідача, внаслідок якої позивач, як власник земельної ділянки, позбавлений можливості отримати плату за її використання іншою особою, оскільки така плата може бути нарахована виключно у разі документального оформлення права користування земельною ділянкою.

28. Натомість позивачем вжито заходів з метою встановлення як обставин користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, так і обрахування суми збитків за відповідний період. При цьому відповідачем не спростований здійснений позивачем відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, розрахунок збитків в акті від 18.02.2015, який затверджений рішенням виконкому позивача від 25.02.2015 №74.

29. Таким чином, у даному випадку наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, а саме, протиправної поведінки (бездіяльність відповідача у вчиненні передбачених законодавством заходів зі своєчасного оформлення права користування земельною ділянкою), збитків (орендна плата, яку позивач міг би отримати у разі укладення договору оренди), причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками (використання земельної ділянки відповідачем без правовстановлюючих документів позбавляє позивача права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено), вини (тривале зволікання зі оформленням правовстановлюючих документів на земельну ділянку).

30. За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення збитків за умови наявності в діях відповідача складу цивільного правопорушення та чинності документів, які підтверджують розмір збитків, грунтується на неправильному застосуванні до спірних правовідносин норм статті 22 ЦК, статей 156, 157, 206 ЗК.

31 . З огляду на викладене та встановлене у справі фактичне користування відповідачем земельною ділянкою, на якій розташоване належне відповідачеві майно, Верховний Суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків за відповідний період.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32 . Враховуючи вищенаведене та керуючись статтею 312 ГПК України, касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування норм матеріального права, а законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Щодо судових витрат

33. Відповідно до статті 129 ГПК України у зв'язку з задоволенням касаційної скарги витрати позивача по сплаті судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір", покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 306, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Славутської міської ради задовольнити.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25 травня 2017 року у справі № 924/538/15 скасувати.

3 . Рішення Господарського суду Хмельницької області від 06 квітня 2017 року у справі № 924/538/15 залишити в силі.

4. Стягнути з Славутського районного споживчого товариства (30000, м. Славута, вул. Миру, 23; ідентифікаційний код 01773267) на користь Славутської міської ради (30000, м. Славута, вул. Соборності, 7; ідентифікаційний код 34270865) 1 607,76 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Хмельницької області видати наказ.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.