Постанова

від 25.05.2018 по справі 911/4106/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/4106/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О.О. Мамалуй - головуючий, Л.В. Стратієнко, І.В. Ткач

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мальвіна"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2018р.

у складі колегії суддів: В.В. Сулім - головуючий, О.М. Гаврилюк, Ю.Б. Михальська

за позовом комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Мальвіна"

про стягнення 90 272,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ "Мальвіна" про стягнення 90 272, 49 грн. заборгованості.

Позовні вимоги були обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання послуг з опалення та підігріву холодної води від 01.10.2012р. № 1374.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Київської області від 06.03.2017р. у справі №911/4106/16 в задоволенні позову відмовлено.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про безпідставність та недоведеність позовних вимог з огляду на неналежність наданих позивачем доказів.

Зокрема, судом вказано, що надані позивачем реєстри, на яких містяться відтиски штемпелів відділень поштового зв'язку, не відповідають вимогам Правил надання послуг поштового зв'язку для відправлення згрупованих поштових відправлень, а тому факт направлення на адресу ТОВ "Мальвіна" актів приймання-передачі послуг з опалення та підігріву холодної води за період січень 2014 року - квітень 2016 року позивачем не доведено.

Судом не прийнято до уваги як належні докази подані позивачем дублікати актів приймання-передачі робіт/послуг з теплової енергії, оскільки вказані документи містять суперечності, не містять обов'язкових реквізитів, а відтак не мають юридичної сили та доказовості і не можуть бути використані для ведення бухгалтерського обліку та здійснення розрахунків.

Крім того, господарським судом враховано, що ТОВ "Мальвіна" за період з лютого 2014 року по листопад 2016 року сплатило на користь КП Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" кошти у розмірі 135 647, 56 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2018р. рішення місцевого господарського суду скасоване, прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задоволені. Стягнуто з ТОВ "Мальвіна" на користь КП Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" 90 272,49 грн. заборгованості.

Суд апеляційної інстанції встановив факт надання позивачем послуг відповідачу за договором на постачання послуг з опалення та підігріву холодної води від 01.10.2012р. № 1374 та факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати отриманих послуг.

Також апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відповідач отримував акти приймання-передачі послуг з опалення та підігріву холодної води, оскільки здійснював відповідні платежі за договором та в платіжних дорученнях (квитанціях) в графі "Текст" (призначеннях платежу) зазначав, за який період відповідач проводив оплату, згідно якого договору, якою датою і у якій сумі.

Враховуючи, що відповідачем примірники актів приймання-передачі послуг з опалення та підігріву холодної води не були повернуті позивачу, апеляційний господарський суд прийняв як належні та допустимі докази - дублікати актів.

Апеляційний господарський суд прийняв до уваги висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 18.01.2018р. №14705/17-45, відповідно до якого заявлений у позовних вимогах розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором на постачання послуг з опалення та підігріву холодної води №1374 від 01.10.2012р. документально підтверджується в сумі 90 272,49 грн. станом на 10.10.2016 р.

Господарський суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що строк позовної давності на момент звернення до суду першої інстанції позивачем не пропущено.

Також встановив, що з серпня 2013 року по серпень 2014 року відповідач сплачував борг за рішенням господарського суду у справі №4/117-12 від 19.11.2012р. та винесеною ухвалою про розстрочку виконання рішення господарського суду Київської області у справі №4/117-12 від 16.08.2013р. по ухваленому графіку, без поточних нарахувань.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

ТОВ "Мальвіна", не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Скаржник зазначає, що проста і довільна форма ведення простих поштових листів не відповідає Правилам надання послуг поштового зв'язку.

На думку скаржника, апеляційний господарський суд за відсутності належних доказів відправки актів прийшов до висновку, що акти приймання-передачі послуг відповідач отримував.

Також скаржник зазначає, що надані позивачем дублікати актів приймання-передачі робіт/послуг не містять обов'язкових реквізитів, а відповідно не мають юридичної та доказової сили.

4. Позиції інших учасників справи

КП Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" у відзиві на касаційну скаргу вважає її безпідставною, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду законною та обґрунтованою.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

У жовтні 2012 року між КП Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" як теплопостачальною організацією та ТОВ "Мальвіна" як споживачем було укладено договір на постачання послуг з опалення та підігріву холодної води від 01.10.2012 р. №1374, предметом якого відповідно до умов договору є надання споживачеві послуг з опалення та підігріву холодної води.

Відповідно до п. 2.2 договору теплопостачальна організація передає споживачу послуги з опалення та підігріву холодної води на межі балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності, схема якої наведена у додатку до договору, який є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 2.3 договору приймання-передача послуг з опалення та підігріву холодної води, поставленої теплопостачальною організацією споживачу, оформлюється щомісячним актом приймання-передачі послуг з опалення та підігріву холодної води. Теплопостачальна організація складає та передає контролером чи надсилає простим листом на адресу споживача пакет розрахункових документів (акт приймання-передачі послуг з опалення та підігріву холодної води, рахунок-фактура - щомісячно, акт звірки взаєморозрахунків - щоквартально) в двох примірниках, по одному для кожної зі сторін. Споживач зобов'язаний на протязі 3-х робочих днів після отримання пакету документів підписати, скріпити печаткою та передати на адресу теплопостачальної організації один примірник акту приймання-передачі, акту звірки взаєморозрахунків або письмово надати обґрунтовані заперечення. У разі відсутності письмових заперечень акти вважаються погодженими і підлягають відображенню у бухгалтерському обліку обох сторін

За умовами п. 2.4 договору у випадку неповернення або відсутності обґрунтованої відмови у підписанні споживачем акту приймання-передачі послуг з опалення та підігріву холодної води, акту звірки взаєморозрахунків теплопостачальній організації в строк, передбачений п. 2.3 даного договору, то дані документи вважаються погодженими і підписаними та є підставою для проведення розрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 3.2.17 договору споживач зобов'язаний до 10 числа місяця наступного за розрахунковим повернути на адресу теплопостачальної організації підписаний акт приймання-передачі послуг з опалення та підігріву холодної води. У разі відсутності обґрунтованих заперечень у письмовій формі, акти приймання-передачі вважаються погодженими і є підставою для проведення розрахунків.

Згідно з п. п. 5.1, 5.4 договору облік спожитих послуг з опалення та підігріву холодної води проводиться по приладам обліку або розрахунковим методом із застосуванням чинних норм.

У п. п. 6.1 та 6.3 договору сторони погодили, що розрахунки за послуги з опалення та підігріву холодної води здійснюються за встановленими тарифами. Оплата може здійснюватись як в готівковій так і в безготівковій формі.

Згідно з п. п. 6.4, 6.5 договору остаточний розрахунок за фактично спожиті послуги з опалення та підігріву холодної води здійснюється до 7 (сьомого) числа місяця, наступного за місяцем поставки послуг з опалення та підігріву холодної води. При наявності заборгованості за попередні періоди, проведена споживачем оплата першочергово зараховується в рахунок погашення боргу, що виник раніше, незалежно від призначення платежу.

У п. 10.1 договору сторони дійшли згоди, що цей договір набирає чинності з моменту укладення і діє в частині постачання послуг з опалення та підігріву холодної води протягом одного року і вважається щорічно поновленим, якщо за місяць до закінчення його дії не надійде заява від однієї із сторін про розірвання договору, але не раніше дати закінчення опалювального періоду, а в частині проведення остаточних розрахунків - до повного здійснення останніх.

У липні 2013 року комунальним підприємством Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" супровідним листом від 29.07.2013р. №1055 було направлено на адресу ТОВ "Мальвіна" два примірники договору на постачання послуг з опалення та підігріву холодної води №1374.

Вказаний договір підписаний представниками сторін, скріплений печатками суб'єктів господарювання та датований 01.08.2013 р.

Судами встановлено, що за своїм змістом вказаний догорів є тотожним раніше укладеному договору на постачання послуг з опалення та підігріву холодної води від 01.10.2012р. №1374. Крім того, незмінними залишились додатки до вказаних договорів, та наведені у них відомості, що конкретизують умови договору.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати послуг опалення та підігріву холодної води підтверджується довідкою позивача про заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01.01.2014 р. по 25.10.2016 р. та листом КП Білоцерківської міської ради "Житлово-Експлуатаційна контора №1" від 01.11.2016 р. № 2260, відповідно до яких нежитлове приміщення ТОВ "Мальвіна" має систему теплопостачання, яка є невід'ємною частиною внутрішньо будинкової системи теплопостачання житлового багатоповерхового будинку по б-ру Олександрійський, 86. Термін подачі постачання 24.10.2014р. - 14.04.2015 р., 14.10.2015р. - 05.04.2016 р.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що позивач на виконання умов п 2.3 договору направляв відповідачу щомісячно поштою, простим листом пакет розрахункових документів (оригінали в двох примірниках). Теплопостачальна організація в простій довільній формі вела Реєстри надісланих листів, в цих Реєстрах проставлялася відмітка поштового відділення міста Біла Церква Київської області, що і підтверджувало надсилання відповідних документів споживачам та що не суперечить п. 2.3 договору.

Апеляційний господарський суд встановив, що відповідач акти приймання-передачі послуг з опалення та підігріву холодної води отримував та здійснював відповідні платежі за вказаним вище договором; в платіжних дорученнях (квитанціях) (копії банківських виписок про оплату за ТЕН та ГВП-госпрозрахунок) в графі "Текст" (призначеннях платежу) зазначав, за який період відповідач проводив оплату, згідно якого договору, якою датою і у якій сумі.

Також встановлено, що листом ТОВ "Мальвіна" від 29.07.2014р. повернуло на адресу позивача рахунки-фактури та звернуло увагу, що по ним розрахунок не відповідає умовам договору №1374, тому акти приймання-передачі послуг з теплової енергії та акти звірки не підписані, що додатково свідчить про отримання вказаних актів.

Відповідно до висновку експерта від 18.01.2018 р. №14705/17-45 за результатами проведення судово-економічної експертизи, яка була призначена апеляційним господарським судом у даній справі, заявлений у позовних вимогах розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором на постачання послуг з опалення та підігріву холодної води №1374 від 01.10.2012р. документально підтверджується в сумі 90 272, 49 грн. станом на 10.10.2016 р.; наявність переплати у відповідача за договором на постачання послуг з опалення та підігріву холодної води №1374 від 01.10.2012 р. станом на 10.10.2016 р. документально не підтверджується.

6. Норми права, з яких виходить суд касаційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

За положеннями ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

За приписами ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

7. Мотиви, з яких виходить суд касаційної інстанції при прийнятті постанови

Предметом даного спору є стягнення оплати за надані послуги згідно договору на постачання послуг з опалення та підігріву холодної води від 01.10.2012р. №1374 за період з січня 2014 року по квітень 2016 року. Підставою для проведення розрахунків за договором №1374 сторонами визначено акти приймання-передачі послуг з опалення та підігріву холодної води, порядок складання, надіслання та підписання яких встановлений у п. п. 2.3, 2.4 та 3.2.17 договору.

Враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновками про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідачем було порушено положення п. п. 3.2.17, 6.4 договору, вимоги ст.ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", та не оплачено отримані послуги з постачання теплової енергії за адресою: м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, 86 (магазин), внаслідок чого у відповідача виникла перед позивачем заборгованість у сумі 90272,49 грн.

Оскільки місцевий господарський суд у даній справі неповно з'ясував обставини справи, апеляційний господарський суд повно та всебічно дослідивши обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов правильного висновку про скасування рішення господарського суду першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позову. Висновки місцевого господарського суду про відсутність доказів відправки актів відповідачу обґрунтовано спростовано апеляційним господарським судом з урахуванням умов договору та встановлених обставин справи.

Посилання скаржника на те, що проста форма ведення простих поштових листів не відповідає Правилам надання послуг поштового зв'язку спростовується умовами п. 2.3 договору, де обидві сторони погодили порядок надсилання розрахункових документів.

Твердження скаржника про те, що апеляційний господарський суд ґрунтував свої висновки за відсутності належних доказів відправки актів, відхиляються Судом, оскільки суд апеляційної інстанції дослідив в сукупності всі наявні матеріали справи, зокрема листування між сторонами, здійснення платежів, та на підставі встановлених обставин справи дійшов висновку про отримання актів відповідачем.

Посилання скаржника на окремі недоліки в актах приймання-передачі робіт/послуг не спростовує встановленого судом апеляційної інстанції факту отримання послуг та безпідставної неоплати цих послуг відповідачем.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені ст. 300 ГПК України, у зв'язку з чим не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника, які стосуються встановлення обставин справи та переоцінки доказів.

8. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги

На підставі вищевикладеного Верховний Суд, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених господарськими судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та прийшов до висновку, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Мальвіна" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2018р. у справі №911/4106/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя Л.В. Стратієнко

Суддя І.В. Ткач