Ухвала

від 25.05.2018 по справі 822/1342/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1342/18

УХВАЛА

іменем України

25 травня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Божук Д.А.

за участі:секретаря судового засідання Бандури І.М. представника позивача - ОСОБА_1 розглянувши адміністративну справу за позовом селянського (фермерського) господарства "Віталія" до Комунального підприємства "Бюро нерухомості "Поділля", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватне підприємство "ГВМ-АГРО", ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство "Віталія" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства "Бюро нерухомості "Поділля", в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства "Бюро нерухомості "Поділля" Козловець Лесі Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:

- індексний номер 34331771 від 20.03.2017, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1;

- індексний номер 34530552 від 30.03.2017, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.04.2018 відкрито провадження у даній справі та вирішено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання на 03.05.2018. Залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватне підприємство "ГВМ-АГРО", ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Ухвалами Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.04.2018 витребовано докази: у відділу в Ярмолинецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, у Ярмолинецької районної державної адміністрації та Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

03.05.2018 до суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.05.2018 розгляд справи відкладено на 15.05.2018.

У судовому засіданні 15.05.2018 розгляд справи відкладено на 25.05.2018.

23.04.2018 до суду надійшли заперечення Комунального підприємства "Бюро нерухомості "Поділля", в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відповідач та треті особи в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

24.05.2018 до суду надійшло клопотання відповідача, в якому він просить розглянути справу без його представника у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання за наявними у ній матеріалами. Разом з тим, доказів неможливості прибуття в судове засідання представника відповідач не надав.

Згідно до п.1 ч.3 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, належним чином повідомлених про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Враховуючи наведене, належне повідомлення відповідача та третіх осіб про дату, час та місце розгляду справи, строки вирішення спору, встановлені ст. 193 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглядати дану справу за відсутності представника відповідача та третіх осіб, відповідно до вимог п.1 ч.3 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що зазначений вище адміністративний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а тому слід закрити провадження у даній справі, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи Приватне підприємство "ГВМ-АГРО" звернулось до відповідача із заявами про державну реєстрацію прав та їх обтяжень права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

22.09.2016 державний реєстратор звернувся з запитом до відділу Держгеокадастру у Ярмолинецькому районі Хмельницької області про надання інформації щодо наявності зареєстрованих договорів оренди вищезазначених земельних ділянок.

22.09.2016 відділ Держгеокадастру в Ярмолинецькому районі листом №99-2221-99.7-2662/0/28-16 повідомив державного виконавця Козловець Л.М., що за вказаними кадастровими номерами відсутні відомості щодо реєстрації договорів оренди станом на 01.01.2013.

З метою встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, відповідач отримав витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо права власності, іншого речового права, іпотеки, обтяження, безхазяйного нерухомого майна.

Відповідач прийняв рішення індексний номер 34331771 від 20.03.2017 та індексний номер 34530552 від 30.03.2017 про державну реєстрацію права оренди вищевказаних земельних ділянок за приватним підприємством "ГВМ-АГРО", на підставі договорів, укладених з фізичними особами - власниками цих земельних ділянок.

Позивач вважає, що вказаними рішеннями порушенні його права як користувача зазначених земельних ділянок, які він набув у 2007 році, уклавши договори оренди з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які зареєстровані у Ярмолинецькому відділі Хмельницької регіональної філії ДП центру ДЗК, у зв'язку з чим звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.

Згідно ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що, зокрема, юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права.

Фактичною підставою для скасування спірних рішень позивач зазначає наявність подвійної реєстрації права оренди земельних ділянок та чинність укладених ним договорів оренди з їх власниками.

Отже, спірні правовідносини, що виникли між позивачем та приватним підприємством "ГВМ-АГРО" стосуються права кожного з них на користування одними і тими ж земельними ділянками з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, що свідчить про існування між ними спору щодо чинності договорів оренди цих земельних ділянок, укладених з їх власниками, а реєстрація цих договорів державним реєстратором є лише наслідком їх укладення.

Скасування рішення державного реєстратора з проведення реєстраційної дії за договором оренди землі, обов'язково буде впливати на майнові права тієї юридичної особи, щодо якої ця реєстраційна дія буде скасована.

Таким чином, цей спір не є публічно-правовим, оскільки випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічні висновки викладені в постанові Великої палати Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 817/1048/16 (провадження №11-202апп18) і суд не вбачає правових підстав відступити від цієї позиції.

Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У пункті 24 рішення від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза "судом встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, що не належить до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно частини 1 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи вищевикладене, провадження у даній адміністративній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, слід роз'яснити позивачеві, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно до ч.2 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Згідно ч.1 ст.142 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу пятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про необхідність закриття провадження у даній справі у зв'язку з тим, що її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, закриття провадження у цій справі не пов'язане ні з визнанням відповідачем позову, ні з примиренням сторін, а тому підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ч.2 ст.238, ст.142 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративного суду відсутні.

Керуючись статтями 44-47, 205, 238, 242, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом селянського (фермерського) господарства "Віталія" (вул. Ватутіна 4, с. Ясенівка, Ярмолинецький район, Хмельницька область, 32150, ідентифікаційний код - 30919703) до Комунального підприємства "Бюро нерухомості "Поділля" (вул. Воздвиженська 22, с. Маків, Дунаєвецький район, Хмельницька область, 32445, ідентифікаційний код - 40972035), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватне підприємство "ГВМ-АГРО" (вул. Шевченка буд.62 с. Іванівка, Ярмолинецький район, Хмельницька обл., 32140, ідентифікаційний код - 38171525), ОСОБА_2 (АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) про скасування рішень.

Розяснити позивачеві, що даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Також розяснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається згідно до вимог ч. 2 ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 29 травня 2018 року

Суддя Д.А. Божук