Постанова

від 15.05.2018 по справі 403/635/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.05.2018 року м. Кропивницький

Справа № 403/635/17

Провадження № 22-ц/781/706/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Карпенка О.Л. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А.М., Мурашка С.І.,

за участю секретаря судового засідання Гончар В.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - приватний нотаріус Устинівського районного нотаріального округу Трутень

Олександр Якович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області (суддя Атаманова С.Ю.) від 17 січня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Устинівського районного нотаріального округу Трутень О.Я. про визнання незаконною і скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син - ОСОБА_7, після смерті якого відкрилася спадщина на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 2 га, що розташована на території Димитрівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області. ІНФОРМАЦІЯ_1 було проведено державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 2 га, а 7 квітня 2017 року права власності на неї зареєстровано за спадкодавцем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 15 вересня 2017 року позивач звернулася до відповідача з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, як спадкоємець першої черги, але той відмовив у видачі свідоцтва у зв'язку з тим, що на час своєї смерті ОСОБА_7 не являвся власником земельної ділянки і остання не входити до складу спадщини померлого. Позивач вважає, що відповідач перевищив свої повноваження та не маючи на те права надав правову оцінку правовстановлюючому документу на земельну ділянку, а тому постанова підлягає скасуванню як незаконна. З огляду на викладене позивач просив визнати незаконною та скасувати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесену 15 вересня 2017 року приватним нотаріусом Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Трутнем О.Я. №450-02-31 та зобов'язати відповідача видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7 на вищевказану земельну ділянку.

Рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області віл 17 січня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Встановивши, що земельна ділянка була зареєстрована у державному земельному кадастрі в день відкриття спадщини а реєстрація права власності на неї за ОСОБА_7 відбулася після його смерті, суд дійшов висновку, що за життя спадкодавець не набув права власності на вказану в позовній заяві земельну ділянку, а тому право на не входить до складу спадщини. Крім того, здійснюючи перевірку наявності спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_7 та його склад, відповідач діяв у межах наданих йому повноважень, передбачених Законом України Про нотаріат , а також Порядком вчинення нотаріальних дій та обґрунтовано відмовив у вчиненні нотаріальної дії. Таким чином суд прийшов до висновку про відсутність підстави для задоволення іншої позовної вимоги про зобов'язання відповідача видати свідоцтво про право на спадщину за законом.

У апеляційній скарзі позивач ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити повністю.

Позивач посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та істотним порушенням норм матеріального та процесуального права.

За твердженням позивача рішення суду є незаконним та необґрунтованим внаслідок невідповідності висновків суду, викладеним у його мотивувальній частиині, обставинам справи. Зокрема, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що до складу спадщини, що відкрилась не входить земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, кадастровий номер:НОМЕР_1. На підставі наказу головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 3 березня 2017 року № 11-2302/14-17-СГ ця земельна ділянка була зареєстрована за спадкодавцем і належала йому на згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. ОСОБА_7 за життя набув право на отримання земельної ділянки, і хоча реєстрація земельної ділянки відбулася після його смерті, однак відомості до цього часу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку не скасовані, не вилучені та є діючими.

Позивач особисто в судове засідання не з'явилася.

Представник позивача - адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав суду усні пояснення.

Відповідач не скористався своїм правом надати відзив на апеляційну скаргу, у судове засідання не з'явився, подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 8 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, яка перлядається, суд першої інстанції встановив такі неоспорювані обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мар'янівка Устинівського району Кіровоградської області помер син позивача - ОСОБА_7 (а.с. 7).

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3503830322017 від ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджено, що на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 12 серпня 2016 року, розробленої державним підприємством Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, із зазначенням її місця розташування: Димитровська сільська рада Устинівський район Кіровоградська область. Інформація про зареєстроване право (форма власності) в Державному земельному кадастрі відсутня. Вказаний витяг надано на заяву (запит) ОСОБА_7 від 26 жовтня 2016 року, ЗВ-3503620002016 (а.с. 8).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 3 березня 2017 року №11-2302/14-17-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Димитровської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області; надано ОСОБА_7 у власність земельну ділянку площею 2 га, в тому числі: рілля 2 га (кадастровий номер НОМЕР_1) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, без зміни цільового призначення на території Димитровської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області; та зазначено про те, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (а.с. 9).

12 квітня 2017 року державним реєстратором Устинівської селищної ради Кіровоградської області на підставі заяви за реєстраційним №21783438 від 7 квітня 2017 року заявника ОСОБА_10, як уповноваженої особи ОСОБА_7, було сформовано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №84912940 (а.с. 10) згідно якого 7 квітня 2017 року була проведена державна реєстрація права власності ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер НОМЕР_1, із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Димитровської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, номер запису про право власності:19948059. Підставою виникнення права власності зазначено наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від3 березня 2017 року №11-2302/14-17-СГ (а.с. 10).

Постановою приватного нотаріуса Устинівського району нотаріального округу Кіровоградської області від 15 вересня 2017 року №450-02-31 ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Димитровської сільської ради Устиніського району Кіровоградської області. Підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії вказано те, що право власності на земельну ділянку було зареєстроване після смерті спадкодавця і на момент відкриття спадщини на майно ОСОБА_7 земельна ділянка йому не належала, а тому не може входити до складу спадщини і спадкуватися його спадкоємцями (а.с. 5).

Оцінюючи доводи апеляційної скарги та перевіряючи в їх межах законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходить з такого.

У даній справі спір виник стосовно законності рішення приватного нотаріуса Трутня О.Я., у формі постанови від 15 вересня 2017 року, про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку) а також стосовно належності прав на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером НОМЕР_1 до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_7

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших фізичних осіб (спадкоємців).

За змістом ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є , зокрема, день смерті особи.

До складу спадщини входять входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ч. 1 ст. 1218 ЦК України).

Згідно ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Частиною 1 ст. 68 Закону України Про нотаріат передбачено, що нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна .

Відповідно до змісту пунктів 4.12., 4.14., 4.15., 4.18, 4.20. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку. Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Проте наявність у позивача документів про право власності спадкодавця на майно а також відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельного кадастру про земельну ділянку автоматично не створює для нотаріуса видати обов'язку видати спадкоємцю свідоцтво про право на спадщину.

Нотаріус зобов'язаний пересвідчитися, що майно дійсно належало спадкодавцю на час відкриття спадщини, тобто нотаріус зобов'язаний здійснити оцінку наданим йому документам та отриманій інформації з державних реєстрів.

Видача свідоцтва про право на спадщину - це засвідчення нотаріусом факту переходу в порядку спадкування прав та обов'язків на майно.

Обов'язковою умовою для переходу в порядку спадкування права власності на майно, в тому числі на земельну ділянку, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством порядку. До спадкоємців переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцю на час відкриття спадщини.

Право власності на земельну ділянку набувається в порядку, встановленому ЗК України.

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ч. 1 ст. 79 ЗК України).

Згідно ч. 1, 3, 9 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

За приписами ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано ст. 118 ЗК України.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ст. 126 ЗК України).

Суд правильно встановив, що на час відкриття спадщини внаслідок смерті ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, земельній ділянці площею 2 га було присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1 і вона була зареєстрована у Державному земельному кадастрі, тобто була сформована. Проте вона перебувала у державній власності і не була передана ОСОБА_7, право власності на неї не було зареєстровано.

Рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про передачу цієї земельної ділянки у власність ОСОБА_7 та реєстрація права власності за ним відбулися після його смерті, тобто коли він втратив свою правосуб'єктність.

Отже за життя спадкодавця сукупність обставин, від яких залежить виникнення у нього права власності на земельну ділянку в порядку її безоплатної приватизації, не мала місце.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку, що висновок нотаріуса про те, що право на земельну ділянку не входить до складу спадщини, яка відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_7 є вірним і обґрунтованим.

Згідно п. 1 Глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України.

Суд дав вірну оцінку рішенню нотаріуса, обґрунтовано визнав його таким, що відповідає вимогам закону та правильно відмовив у задоволенні позову.

Аргумент апеляційної скарги повторюють доводам позовної заяви та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити вимоги апеляційної скарги ОСОБА_4 без задоволення, а рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 17 січня 2018 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду з підстав передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 травня 2018 року

Головуючий О.Л. Карпенко

Судді: А.М. Головань

С.І. Мурашко